Sophie

Sophie

distrib > Fedora > 17 > i386 > by-pkgid > 135ddc4f7486f6410deec0765162905b > files > 62

kde-l10n-Ukrainian-4.10.4-1.fc17.noarch.rpm

<?xml version="1.0" ?>
<!DOCTYPE book PUBLIC "-//KDE//DTD DocBook XML V4.2-Based Variant V1.1//EN"
"dtd/kdex.dtd" [

  <!ENTITY kappname "&cantor;">
  <!ENTITY package "kdeedu">
  <!ENTITY latex "L<superscript
>A</superscript
>T<subscript
>E</subscript
>X">
  <!ENTITY % addindex "IGNORE">
  <!ENTITY % Ukrainian "INCLUDE">
]>
<book id="cantor" lang="&language;">

<bookinfo>
<title
>Підручник з &cantor;</title>

<authorgroup>
<author
><personname
> <firstname
>Alexander</firstname
> <surname
>Rieder</surname
> </personname
> <email
>alexanderrieder@gmail.com</email
> </author>
<othercredit role="translator"
><firstname
>Юрій</firstname
><surname
>Чорноіван</surname
><affiliation
><address
><email
>yurchor@ukr.net</email
></address
></affiliation
><contrib
>Переклад українською</contrib
></othercredit
> 
</authorgroup>

<copyright>
<year
>2009</year>
<holder
>Alexander Rieder</holder>
</copyright>
<legalnotice
>&FDLNotice;</legalnotice>

<date
>12 жовтня 2012 року</date>
<releaseinfo
>0.4 (&kde; 4.10)</releaseinfo>

<abstract>
<para
>&cantor; — програма-оболонка, за допомогою якої ви можете працювати на зручних робочих аркушах з математичними пакунками вільного програмного забезпечення. </para>
</abstract>

<keywordset>
<keyword
>KDE</keyword>
<keyword
>kdeedu</keyword>
<keyword
>математика</keyword>
<keyword
>математика</keyword>
<keyword
>Cantor</keyword>
<keyword
>Sage</keyword>
<keyword
>R</keyword>
<keyword
>Maxima</keyword>
</keywordset>

</bookinfo>

<chapter id="introduction">
<title
>Вступ</title>

<para
>&cantor; — це програма, за допомогою якої ви зможете користуватися вашими улюбленими математичними програмами, не полишаючи зручного інтегрованого з &kde; інтерфейсу робочого аркуша. У програмі передбачено допоміжні діалогові вікна, призначені для виконання типових завдань, та можливість оприлюднення ваших робочих аркушів. </para>
</chapter>

<chapter id="using-kapp">
<title
>Користування &cantor;</title>

<para
>Знімок вікна: <screenshot>
<screeninfo
>Ось знімок вікна &cantor;</screeninfo>
	<mediaobject>
	  <imageobject>
	    <imagedata fileref="screenshot.png" format="PNG"/>
	  </imageobject>
	  <textobject>
	    <phrase
>Знімок вікна</phrase>
	  </textobject>
	</mediaobject>
</screenshot>
</para>


<sect1 id="kapp-features">
<title
>Можливості &cantor;</title>
<itemizedlist>
  <listitem
><para
>Робочий аркуш для виконання обчислень.</para
></listitem>
  <listitem
><para
>Перегляд результатів креслення на робочому аркуші.</para
></listitem>
  <listitem
><para
>Проста заснована на додатках побудова, що спрощує додавання різних серверів обробки даних</para
></listitem>
  <listitem
><para
>Інтеграція з системою отримання нових матеріалів для вивантаження і звантаження прикладів робочих аркушів</para
></listitem>
  <listitem
><para
>Показ математичних формул за допомогою &latex;.</para
></listitem>
  <listitem
><para
>Прив’язане до сервера обробки даних підсвічування синтаксису.</para
></listitem>
  <listitem
><para
>Засновані на додатках допоміжні діалогові вікна для виконання типових дій (зокрема інтегрування функції або введення матриці).</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect1>

<sect1 id="backends">
<title
>Сервери &cantor;</title>
<para
>У &cantor; передбачено декілька можливих серверів обробки даних, якими ви можете скористатися. Вибір сервера залежить від завдань, які ви бажаєте виконати. </para>
<para
>У поточній версії програми підтримуються такі сервери: <variablelist>
    <varlistentry>
      <term
>Sage:</term>
      <listitem>
	<para
>Sage — це вільна система математичного програмного забезпечення з відкритим кодом, випущена за умов дотримання GPL. У ній поєднується потужність багатьох пакунків з відкритим програмним кодом та загальний заснований на Python інтерфейс. Докладніше про систему можна дізнатися за адресою <ulink url="http://sagemath.org"
>http://sagemath.org</ulink
>. </para>
	</listitem>
    </varlistentry>
    <varlistentry>
      <term
>Maxima:</term>
      <listitem>
	<para
>Maxima — це система для роботи з символічними і числовими виразами, зокрема диференціювання, інтегрування, розкладу у ряди Тейлора, виконання перетворення Лапласа, розв’язання звичайних диференціальних рівнянь, роботи з поліномами, множинами, списками, векторами, матрицями і тензорами. За допомогою Maxima можна отримувати результати з високою точністю, оскільки програма використовує точні дроби і виконує обчислення з довільною визначеною точністю. Maxima здатна креслити графіки функцій та графічно відображати дані у двох та трьох вимірах. Докладніше про програму можна дізнатися за адресою <ulink url="http://maxima.sourceforge.net"
>http://maxima.sourceforge.net</ulink
>. </para>
      </listitem>
    </varlistentry>
    <varlistentry>
      <term
>R:</term>
      <listitem>
	<para
>R — це мова і середовище для статистичних обчислень та побудови графіків, подібна до мови і середовища S. У середовищі реалізовано широкий спектр статистичних та графічних методик (лінійне і нелінійне моделювання, класичні статистичні перевірки, аналіз часових послідовностей, класифікацію, групування тощо). Можливості середовища досить просто розширити. Мова S часто є основним рушієм у статистичних дослідженнях, R надає вам змогу виконувати подібні дослідження за допомогою вільного програмного забезпечення. Докладніше про мову і середовище можна дізнатися за адресою <ulink url="http://www.r-project.org"
>http://www.r-project.org</ulink
>. </para>
      </listitem>
    </varlistentry>
    <varlistentry>
      <term
>KAlgebra:</term>
      <listitem>
	<para
>KAlgebra — це заснований на MathML калькулятор-інструмент побудови графіків, який є частиною освітнього модуля KDE. Докладніше про програму можна дізнатися за адресою <ulink url="http://edu.root.ua/index.php/KAlgebra/"
>http://edu.root.ua/index.php/KAlgebra/</ulink
>. </para>
      </listitem>
    </varlistentry>
    <varlistentry>
      <term
>Qalculate!:</term>
      <listitem>
  <para
>Qalculate! — це не звичайна програмна реалізація найдешевшого з калькуляторів. Qalculate! намагається повністю використати чудовий інтерфейс, потужність та гнучкість сучасних комп’ютерів. Основну увагу у Qalculate! приділено зручності введення даних. Замість введення кожного числа у математичному виразі окремо ви можете безпосередньо вписати цілий вираз і пізніше внести до нього зміни. Обробка виразів є доволі гнучкою і поблажливою до помилок. Якщо ви введете щось неправильно, Qalculate! повідомить вам про це. Якщо звести вираз до числового результату не вдасться, програма не поверне повідомлення про помилку. Qalculate! максимально спростить вираз і повідомить вам відповідь. Окрім чисел та арифметичних операторів, у виразах можуть міститися будь-які комбінації змінних, одиниць та функцій. Докладніше про програму можна дізнатися за адресою <ulink url="http://qalculate.sourceforge.net/"
>http://qalculate.sourceforge.net/</ulink
>. </para>
  </listitem>
    </varlistentry>
    <varlistentry>
      <term
>Scilab:</term>
      <listitem>
  <para
>Scilab є вільним програмним забезпеченням, працює на багатьох платформах. Це програмне забезпечення призначено для виконання обчислень і керується високорівневою мовою програмування. </para>
  <para
>Scilab поширюється за умов дотримання ліцензії CeCILL (сумісної з GPL). Докладніше про програму можна дізнатися за адресою <ulink url="http://www.scilab.org/"
>http://www.scilab.org/</ulink
>. </para>
  <warning>
    <para
>У вашій системі має бути встановлено Scilab версії 5.4 або новішої, щоб цим сервером можна було користуватися. </para>
  </warning>
  </listitem>
    </varlistentry>
    <varlistentry>
      <term
>Octave:</term>
      <listitem>
  <para
>GNU Octave — високорівнева оболонка мови програмування, основним призначенням якої є обчислення. У оболонці передбачено зручний інтерфейс командного рядка для числового розв’язання лінійних і нелінійних задач, проведення інших числових експериментів. Мова програмування має високий рівень сумісності з мовою <ulink url="http://www.mathworks.com/products/matlab/"
>MATLAB</ulink
>. Докладніше про цю мову програмування можна дізнатися з <ulink url="http://www.gnu.org/software/octave/"
>цієї сторінки</ulink
>. </para>
      </listitem>
    </varlistentry>
  </variablelist>
</para>
</sect1>

<sect1 id="workspace">
<title
>Робочий простір &cantor;</title>
<para>
<screenshot>
  <screeninfo
>Знімок робочого простору &cantor;</screeninfo>
  <mediaobject>
    <imageobject>
      <imagedata fileref="screenshot.png" format="PNG"/>
    </imageobject>
    <textobject>
      <phrase
>Знімок робочого простору &cantor;</phrase>
    </textobject>
  </mediaobject>
</screenshot>
</para>
<para
>Інтерфейс робочого аркуша &cantor; складається з трьох частин: <orderedlist>
    <listitem
><para
>Панелі вкладок, за допомогою якої ви зможете перемикатися між робочими аркушами.</para
></listitem>
    <listitem
><para
>Панелі довідки, де буде показано довідку з команди, у відповідь на команду «?команда»;</para
></listitem>
    <listitem
><para
>Панель керування змінними, на якій буде показано список всіх доступних змінних поточного робочого аркуша. Панелі довідки та керування змінними буде показано як вкладки на бічній панелі вікна &cantor;. Керуванням змінними можна скористатися, лише якщо використовується один з таких серверів: Maxima (якщо увімкнено на сторінці <guilabel
>Maxima</guilabel
> вікна <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guimenuitem
>Налаштувати &cantor;...</guimenuitem
></menuchoice
>), KAlgebra, Octave та Qualculate.</para
></listitem>
    <listitem
><para
>Сам робочий аркуш.</para
></listitem>
  </orderedlist>
</para>
<sect2 id="worksheet">
<title
>Робочий аркуш</title>
<para
>Робочий аркуш — це основна область для роботи у &cantor;. Тут ви вводитимете вирази, тут виконуватиме обчислення сервер обробки даних, тут він показуватиме вам результати. Перелік команд, які можна буде використати на робочому аркуші, залежатиме від вибраного сервера, отже вам слід ознайомитися з відповідною документацією (натискання кнопки «Показати довідку» відкриє відповідну сторінку довідки). Якщо ви знаєте назву команди, але потребуєте додаткової інформації щодо неї, ви можете ввести команду «? <replaceable
>команда</replaceable
>», щоб переглянути у правій частині робочого аркуша контекстну довідку. Якщо ви бажаєте переглянути приклади робочих аркушів, ви можете скористатися пунктом <guimenuitem
>Звантажити приклади робочих аркушів</guimenuitem
> з меню «Файл» і звантажити створені іншими користувачами робочі аркуші. </para>
<para
>Для керування записами команд на робочому аркуші ви можете скористатися кнопками, які буде показано у правій частині робочого аркуша після наведення вказівника миші на поле запису. Для кожного з записів передбачено три основні дії: <guilabel
>Обчислити запис</guilabel
> для оновлення результату обчислень для запису, <guilabel
>Перетягнути запис</guilabel
> для пересування запису до іншого місця поточного робочого аркуша та <guilabel
>Вилучити запис</guilabel
> для вилучення запису з поточного робочого аркуша. </para>
<para
>Змінити параметри шрифту та вирівнювання записів робочого аркуша можна за допомогою панелі інструментів, розташованої над робочим аркушем. </para>
<sect3 id="worksheet-settings">
  <title
>Параметри</title>
  <para
>За допомогою меню <guimenu
>Параметри</guimenu
> ви можете змінити деякі з параметрів вигляду вашого поточного робочого аркуша. </para>
  <variablelist>
    <varlistentry>
      <term
>Показ за допомогою &latex;</term>
      <listitem>
	<para
>За допомогою цього пункту можна змінити спосіб, у який вам буде показано результати. Якщо пункт буде позначено, результат буде показано за допомогою системи &latex;, тобто формули набудуть приємнішого вигляду. Наприклад, вираз <quote
>3*x^2*sqrt(2)*x+2/3</quote
> буде показано як <inlinemediaobject>
	      <imageobject>
		<imagedata fileref="latex_formula.png" format="PNG"/>
	      </imageobject>
	      <textobject
><phrase
>3*x^2*sqrt(2)*x+2/3</phrase
></textobject>
	  </inlinemediaobject>
	</para>
      </listitem>
    </varlistentry>
    <varlistentry>
      <term
>Підсвічування синтаксису</term>
      <listitem>
	<para
>Підсвічування синтаксису спрощує роботу з кодом. Програма підсвічуватиме ключові слова або відповідні дужки вказаним вами кольорами. </para>
      </listitem>
    </varlistentry>
    <varlistentry>
      <term
>Доповнення</term>
      <listitem>
	<para
>Якщо буде позначено це пункт, &cantor; показуватиме можливі варіанти завершення команди, яку ви вводите після натискання клавіші Tab. Якщо можливим буде лише один варіант, програма просто завершить введення вашої команди. </para>
      </listitem>
    </varlistentry>
  <varlistentry>
    <term
>Номери рядків</term>
    <listitem>
      <para
>За допомогою цього пункту можна визначити, чи буде показано перед кожним з виразів його номер, отже, наприклад, у Maxima ви зможете вказувати попередні результати за допомогою команди <quote
>%O1</quote
>. </para>
    </listitem>
  </varlistentry>
  <varlistentry>
    <term
>Анімувати робочий аркуш</term>
    <listitem>
      <para
>За допомогою цього пункту можна вмикати або вимикати анімаційний супровід змін на робочому аркуші. </para>
    </listitem>
  </varlistentry>
  </variablelist>
</sect3>
</sect2>
</sect1>
<!--
<sect1 id="assistant-dlgs">
<title
>The assistant dialogs</title>
TODO add screenshots and descriptions of each assistant
</sect1>
-->
</chapter>
<chapter id="commands">
<title
>Довідка щодо команд</title>

<sect1 id="kapp-mainwindow">
<title
>Головне вікно &cantor;</title>

<para
>У &cantor; передбачено типові пункти меню &kde;. Ознайомитися з їхнім призначенням можна за допомогою розділу, присвяченого <ulink url="help:/fundamentals/ui.html#menus"
>меню</ulink
> підручника з основ роботи у &kde;. </para>

<para
>Додаткові та особливі пункти меню у &cantor;: </para>

<sect2 id="file-menu">
<title
>Меню «Файл»</title>
<para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><shortcut
> <keycombo
>&Ctrl;<keycap
>N</keycap
></keycombo
> </shortcut
> <guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Новий аркуш</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Створює робочий аркуш з типовим сервером обробки команд.</action
></para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guisubmenu
>Новий аркуш</guisubmenu
> <guimenuitem
><replaceable
>Сервер</replaceable
></guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Створює робочий аркуш з вказаним сервером обробки команд.</action
></para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Звантажити приклади робочих аркушів</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Відкриває діалогове вікно для звантаження прикладів, вивантажених іншими користувачами &cantor; за допомогою <ulink url="http://userbase.kde.org/Special:MyLanguage/Glossary#Get_Hot_New_Stuff"
>можливості отримання нових даних</ulink
>.</action
></para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Відкрити приклад</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Відкриває діалогове вікно вибору прикладу для завантаження.</action
> Цей приклад має бути попередньо звантажено за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Звантажити приклади робочих аркушів</guimenuitem
></menuchoice
>.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Зберегти як простий текст</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Надає користувачеві змогу зберегти поточний робочий аркуш як простий текстовий документ.</action
></para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Експортувати до LaTeX</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Надає користувачеві змогу зберегти поточний робочий аркуш як документ &latex;.</action
></para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Оприлюднити робочий аркуш</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Відкриває діалогове вікно оприлюднення вашого поточного робочого аркуша. За допомогою цього пункту ви можете надати ваш аркуш іншими користувачам &cantor; з використанням можливості <ulink url="http://userbase.kde.org/Special:MyLanguage/Glossary#Get_Hot_New_Stuff"
>отримання нових даних</ulink
>.</action
></para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Виконати скрипт</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Надає змогу завантажити і виконати пакетні скрипти для поточного сервера виконання команд.</action
></para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</para>

</sect2>

<sect2 id="view-menu">
<title
>Меню «Перегляд»</title>
<para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><shortcut
> <keycombo action="simul"
>&Ctrl;<keycap
>+</keycap
></keycombo
> </shortcut
> <guimenu
>Перегляд</guimenu
> <guimenuitem
>Збільшити</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Збільшує масштаб</action
> поточного робочого аркуша на 10%.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><shortcut
> <keycombo action="simul"
>&Ctrl;<keycap
>-</keycap
></keycombo
> </shortcut
> <guimenu
>Перегляд</guimenu
> <guimenuitem
>Зменшити</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Зменшує масштаб</action
> поточного робочого аркуша на 10%.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Перегляд</guimenu
> <guimenuitem
>Відкрити редактор скриптів</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Відкриває вікно редактора пакетних скриптів для поточного сервера обробки команд.</action
></para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Перегляд</guimenu
> <guisubmenu
>Панелі</guisubmenu
> <guimenuitem
>Довідка</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Вмикає або вимикає</action
> видимість вкладки бічної панелі <guilabel
>Довідка</guilabel
>.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Перегляд</guimenu
> <guisubmenu
>Панелі</guisubmenu
> <guimenuitem
>Керування змінними</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Вмикає або вимикає</action
> видимість вкладки бічної панелі <guilabel
>Керування змінними</guilabel
>.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</para>
</sect2>

<sect2 id="worsheet-menu">
<title
>Меню «Аркуш»</title>
<para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Аркуш</guimenu
> <guimenuitem
>Виконати обчислення на аркуші</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Виконує</action
> обчислення за всіма командами робочого аркуша.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><shortcut
> <keycombo action="simul"
>&Shift;&Enter;</keycombo
> </shortcut
> <guimenu
>Аркуш</guimenu
> <guimenuitem
>Обчислити запис</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Виконує</action
> обчислення за поточним записом команди.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><shortcut
> <keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Enter;</keycombo
> </shortcut
> <guimenu
>Аркуш</guimenu
> <guimenuitem
>Вставити запис команди</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Вставляє нову команду під поточним розташуванням курсора.</action
></para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Аркуш</guimenu
> <guimenuitem
>Вставити текстовий запис</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Вставляє новий текстовий запис під поточним розташуванням курсора.</action
></para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Аркуш</guimenu
> <guimenuitem
>Вставити зображення</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Вставляє шаблон зображення під поточним розташуванням курсора.</action
> Для налаштування параметрів зображення вам доведеться клацнути правою кнопкою миші на шаблоні.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><guimenu
>Аркуш</guimenu
> <guimenuitem
>Вставити розрив сторінки</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Додає у документ розрив сторінки під поточним розташуванням курсора.</action
></para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><menuchoice
><shortcut
> <keycombo action="simul"
>&Shift;<keycap
>Del</keycap
></keycombo
> </shortcut
> <guimenu
>Аркуш</guimenu
> <guimenuitem
>Вилучити поточний запис</guimenuitem
> </menuchoice
></term>
<listitem
><para
><action
>Вилучає</action
> поточний запис з робочого аркуша.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</para>
</sect2>

<sect2 id="settings-menu">
<title
>Меню «Параметри»</title>
<para
>У цьому меню містяться типові пункти меню <guimenu
>Параметри</guimenu
>  &kde;, а також пункти, описані у розділі, <link linkend="worksheet-settings"
>присвяченому параметрам</link
>. </para>
</sect2>

<sect2 id="help-menu">
<title
>Меню «Довідка»</title>
&help.menu.documentation; </sect2>

</sect1>
</chapter>

<chapter id="developers">
<title
>Довідник розробника для &cantor;</title>

<para
>Можливості &cantor; дуже просто розширити за допомогою додатків. Ви можете написати додатки <variablelist>
  <varlistentry>
    <term
>Серверів:</term>
    <listitem>
      <para
>Якщо ви зможете визначити новий сервер для &cantor;, ви зможете користуватися зручним інтерфейсом програми для роботи з цим сервером обробки даних. </para>
    </listitem>
  </varlistentry>
  <varlistentry>
    <term
>Допоміжних діалогових вікон</term>
    <listitem>
      <para
>Допоміжні діалогові вікна спрощують виконання типових завдань (зокрема введення матриці, запуск скрипту) за допомогою графічного інтерфейсу. </para>
    </listitem>
  </varlistentry>
</variablelist>
</para>
<para
>Окремих посібників для розробників або документації з API ще не створено, отже, якщо ви бажаєте написати додаток, вам слід просто ознайомитися з кодом програми. Всі визначення інтерфейсу можна знайти у каталозі <filename role="directory"
>lib</filename
>. Приклади реалізації можна знайти у додатках, що постачаються разом з &cantor;. </para>

</chapter>

<chapter id="faq">
<title
>Запитання і відповіді</title>
&reporting.bugs; &updating.documentation; <qandaset id="faqlist">
<qandaentry>
  <question
><para
>У меню програми немає пункту <guimenuitem
>Показ з використанням LaTeX</guimenuitem
></para
></question>
  <answer
><para
>Не всі сервери підтримують подібний спосіб показу. У поточній версії передбачено підтримку виведення зображень &latex; для серверів Maxima, Qualculate! та Sage.</para
></answer>
</qandaentry>
<qandaentry>
  <question
><para
>Мною було встановлено Sage/Maxima, але відповідного пункту у програмі так і не з’явилося.</para
></question>
  <answer>
    <para
>Можливо, &cantor; не вдалося правильно визначити адреси файлів програм. Відкрийте діалогове вікно <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guimenuitem
>Налаштувати &kappname;...</guimenuitem
></menuchoice
> і належним чином змініть шлях до відповідної програми. </para>
  </answer>
</qandaentry>
<qandaentry>
  <question
><para
>Що за незрозуміла назва? Що спільного вона має з математикою?</para
></question>
  <answer
><para
>Cantor названо на честь німецького математика <ulink url="http://uk.wikipedia.org/wiki/Георг_Кантор"
>Георга Кантора</ulink
>, творця теорії множин.</para
></answer>
</qandaentry>
</qandaset>
</chapter>

<chapter id="credits">

<title
>Подяки і ліцензія</title>

<para
>&cantor; </para>
<para
>Авторські права на програму належать Alexander Rieder <email
>alexanderrieder@gmail.com</email
>, 2009–2011. </para>

<para
>Авторські права на документацію належать Alexander Rieder <email
>alexanderrieder@gmail.com</email
>, 2009–2011. </para>

<para
>Переклад українською: Юрій Чорноіван <email
>yurchor@ukr.net</email
></para
> 
&underFDL; &underGPL; </chapter>

<appendix id="installation">
<title
>Встановлення</title>

<sect1 id="getting-kapp">
<title
>Як отримати &cantor;</title>
&install.intro.documentation; </sect1>

<sect1 id="requirements">
<title
>Вимоги</title>

<para
>Щоб користуватися &cantor;, вам слід встановити &kde; 4 і LibSpectre. Для підтримки верстання даних слід встановити &latex; і LibSpectre. Для того, щоб користуватися відповідними серверами обробки даних, вам слід встановити відповідні пакунки математичного програмного забезпечення. </para>

<!--
<para>
All required libraries as well as &cantor; itself can be found
on <ulink url="ftp://ftp.kapp.org"
>The &cantor; home page</ulink
>.
</para>
-->


<!-- For a list of updates, you may refer to the application web site
or the ChangeLog file, or ... -->
<!--
<para>
You can find a list of changes at <ulink
url="http://apps.kde.org/kapp"
>http://apps.kde.org/kapp</ulink
>.
</para>
-->
</sect1>

<sect1 id="compilation">
<title
>Збирання і встановлення</title>
&install.compile.documentation; </sect1>

<sect1 id="configuration">
<title
>Налаштування</title>

<para
>Залежно від особливостей вашої системи, вам може знадобитися коригування шляхів до програм, якими користується для роботи &cantor;. </para>

</sect1>

</appendix>

&documentation.index;
</book>

<!--
Local Variables:
mode: xml
sgml-minimize-attributes:nil
sgml-general-insert-case:lower
sgml-indent-step:0
sgml-indent-data:nil
End:

vim:tabstop=2:shiftwidth=2:expandtab
kate: space-indent on; indent-width 2; tab-width 2; indent-mode none;
-->