<?xml version="1.0" ?>
<!DOCTYPE book PUBLIC "-//KDE//DTD DocBook XML V4.2-Based Variant V1.1//EN"
"dtd/kdex.dtd" [
  <!ENTITY kappname "&kdm;">
  <!ENTITY package "kdebase">
  <!ENTITY kdmrc "<filename
>kdmrc</filename
>">
  <!ENTITY ksmserver "<application
>ksmserver</application
>">
  <!ENTITY kdesktop "<application
>kdesktop</application
>">
  <!ENTITY XDMCP "<acronym
>XDMCP</acronym
>">
  <!ENTITY xdm "<application
>xdm</application
>">
  <!ENTITY kdmrc-ref SYSTEM "kdmrc-ref.docbook">
  <!ENTITY theme-ref SYSTEM "theme-ref.docbook">
  <!ENTITY % addindex "INCLUDE">
  <!ENTITY % Ukrainian "INCLUDE"
> <!-- change language only here -->
]>

<book id="kdm" lang="&language;">
<bookinfo>
<title
>Підручник з &kdm;</title>

<authorgroup>
<author
>&Oswald.Buddenhagen; &Oswald.Buddenhagen.mail; </author
><!-- 
<othercredit role="developer">
&Oswald.Buddenhagen; &Oswald.Buddenhagen.mail;
<contrib
>Developer</contrib>
</othercredit>
<othercredit role="reviewer">
&Lauri.Watts; &Lauri.Watts.mail;
<contrib
>Reviewer</contrib>
</othercredit
> -->

<othercredit role="translator"
><firstname
>Юрій</firstname
><surname
>Чорноіван</surname
><affiliation
><address
><email
>yurchor@ukr.net</email
></address
></affiliation
><contrib
>Переклад українською</contrib
></othercredit
> 

</authorgroup>

<copyright>
<year
>2000</year>
<holder
>&Neal.Crook;</holder>
</copyright>

<copyright>
<year
>2002</year
><year
>2007</year>
<holder
>&Oswald.Buddenhagen;</holder>
</copyright>

<copyright>
<year
>2003</year>
<holder
>&Lauri.Watts;</holder>
</copyright>

<legalnotice
>&FDLNotice;</legalnotice>

<date
>7 грудня 2007 року</date>
<releaseinfo
>0.06.00</releaseinfo>

<abstract>
<para
>У цьому документі описано &kdm;, засіб для керування дисплеями у &kde;. &kdm; також відомий як <quote
>Менеджер входу до системи</quote
>.</para>
</abstract>

<keywordset>
<keyword
>KDE</keyword>
<keyword
>kdm</keyword>
<keyword
>xdm</keyword>
<keyword
>засіб керування дисплеєм</keyword>
<keyword
>засіб керування стільницею</keyword>
<keyword
>засіб керування входом до системи</keyword>
</keywordset>
</bookinfo>

<!-- ********************************************************************** -->  
<chapter id="introduction">
<title
>Вступ</title>

<para
>У &kdm; вбудовано графічний інтерфейс, який надає вам змогу входити до системи. За допомогою цього інтерфейсу ви можете вказати назву облікового запису (login або ім’я користувача) і пароль. &kdm; виконує розпізнавання користувача і запускає <quote
>сеанс</quote
>. &kdm;  за багатьма параметрами переважає &xdm;, X Display Manager.</para>

</chapter>

<!-- Chapters to write -->
<!-- * Just enough config to get it to run and login to KDE 
     * Adding more session types (GNOME, etc)
     * Adding other customizations to XSession (ssh/gpg-agent, etc)
     * Further customization to KDM (via the kcontrol module, and by 
       hand)
     * XDMCP by query
     * XDMCP by broadcast
     * Sound transparency (if Ade can tell me how!)
     * Pull in all options from the KControl Module
     * More resources
-->

<chapter id="quickstart">
<title
>Довідник початкового рівня</title>

<para
>Це довідник початкового рівня для користувачів, система яких задовольняє таким вимогам:</para>

<itemizedlist>
<listitem>
<para
>X налаштовано, а команда <command
>startx</command
> виконується з командного рядка без помилок.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Кожен з користувачів типово використовує лише один менеджер вікон або стільничне середовище, і не змінює свій вибір дуже часто або під час зміни просто хоче змінити один текстовий файл, у якому фіксуватиметься його вибір.</para>
</listitem>
</itemizedlist>

<para
>Цього алгоритму буде достатньо для більшості середовищ, де один користувач або декілька користувачів у звичайному режимі завантажують комп’ютер і входять до свого улюбленого стільничного середовища.</para>

<procedure>
<title
>Як встановити типовий сеанс</title>
<step>
<para
>Створіть або відкрийте файл з назвою <filename
>~/.xinitrc</filename
></para>
<para
>Якщо у вас вже є файл <filename
>~/.xinitrc</filename
>, який працює, перейдіть до наступного кроку</para>
</step>
<step>
<para
>Якщо такого рядка це не існує, додайте рядок до файла <filename
>~/.xinitrc</filename
>, який запускатиме ваш улюблений засіб для керування вікнами або стільничне середовище.</para>
<para
>Щоб це був &kde;, вам слід ввести:</para>
<screen
><userinput
>startkde</userinput
></screen>
<para
>Щоб дізнатися правильну команду для інших засобів для керування вікнами або стільничних середовищ, перегляньте документацію.</para>
</step>
<step
><para
>Створіть символічне посилання такою командою:</para>
<screen
><userinput
><command
>ln</command
> <option
>-s</option
> <parameter
>~/.xinitrc ~/.xsession</parameter
></userinput
></screen>
</step>
</procedure>

<para
>Після виконання всіх попередніх дій команда <userinput
><command
>startx</command
></userinput
>, віддана з командного рядка, має запустити X з сеансом &kde;. Наступним нашим завданням буде спробувати у дії &kdm;.</para>

<para
>Від імені користувача <systemitem class="username"
>root</systemitem
> виконайте команду <userinput
><command
>kdm</command
></userinput
> у командному рядку.</para>

<para
>Ви маєте побачити вікно входу до системи, докладніший опис якого можна знайти у розділі <xref linkend="login"/>.</para>

<para
>Введення вашого звичайного імені користувача і пароля у відповідні поля разом з вибором сеансу <option
>Типовий</option
> повинні відкрити сеанс &kde; для вашого користувача.</para>

<para
>Якщо вам потрібно налаштувати все і для інших користувачів, вам слід повторити описану вище процедуру для кожного з них.</para>

<note>
<para
>Ці початкові настанови стосувалися лише встановлення і запуску. Можливо, вам захочеться налаштувати &kdm;, наприклад, сховати назви облікових записів системи, дозволити подальші сеанси тощо. Будь ласка, уважно прочитайте решту цього підручника, щоб дізнатися як налаштувати всі потрібні функції.</para>
</note>

</chapter>

<chapter id="login"
> 
<title
>Вікно входу до системи</title
> 

<para
>Інтерфейс користувача &kdm; складається з діалогових вікон. У головному діалоговому вікні містяться:</para>
<itemizedlist>

<listitem>
<para
>Віджети, що надають вам змогу автентифікуватися. Якщо обрано "класичний" метод розпізнавання, ними будуть:</para>
<itemizedlist>

<listitem>
<para
>Поле <guilabel
>Користувач:</guilabel
>, у яке ви маєте ввести ім’я вашого користувача.</para>
</listitem>

<listitem>
<para
>Поле <guilabel
>Пароль:</guilabel
>, в яке ви маєте ввести ваш пароль.</para>
</listitem>

</itemizedlist>
</listitem>

<listitem>
<para
>(Необов’язково) список, пунктами якого є імена з графічними зображеннями (наприклад цифровими фотографіями) всіх користувачів. Натискання запису цього списку рівнозначне введенню імені користувача у поле <guilabel
>Користувач:</guilabel
>.</para>
</listitem>

<listitem>
<para
>(Необов’язково) область праворуч або над областю розпізнавання, яку можна використати для показу статичного зображення або аналогового годинника.</para>
</listitem>

<listitem>
<para
>Кнопка <guibutton
>Увійти</guibutton
>, яка наказує програмі перевірити пару значень користувач-пароль і спробувати запустити сеанс обраного типу.</para>
</listitem>

<listitem>
<para
>Кнопка <guibutton
>Меню</guibutton
>, яка відкриває меню дій з такими пунктами:</para>
<itemizedlist>

<listitem>
<para
>(Необов’язково) елемент <guimenuitem
>Тип сеансу</guimenuitem
>, за допомогою якого можна вибрати тип сеансу (стільничне середовище, засіб для керування вікнами), який слід розпочати. Щоб дізнатися як налаштувати різні типи сеансів, прочитайте розділ <xref linkend="different-window-managers-with-kdm"/>.</para>
</listitem>

<listitem>
<para
>(Необов’язково) елемент <guimenuitem
>Метод автентифікації</guimenuitem
>, який надає змогу перемикатися між різними методами автентифікації, на зразок класичного користувач+пароль, картки пам’яті, біометрії тощо. Насправді, розпізнавання проводитиметься за допомогою комбінації модулів <acronym
>PAM</acronym
> і відповідних модулів графічної оболонки (<quote
>діалогових додатків</quote
>). Див. <xref linkend="option-pluginslogin"/>.</para>
</listitem>

<listitem>
<para
>(Необов’язково на локальних дисплеях) елемент <guimenuitem
>Перемкнути користувача...</guimenuitem
> для перемикання між локальними сеансами, запущеними на різних віртуальних терміналах цього комп’ютера.</para>
</listitem>

<listitem>
<para
>(Необов’язково на локальних дисплеях) елемент <guimenuitem
>Перезапустити сервер X</guimenuitem
>, за допомогою якого можна завершити роботу поточного сервера X, запустити новий і знову показати діалогове вікно входу до системи. Цим елементом можна скористатися, якщо зображення на дисплеї з якоїсь причини спотворено.</para>
</listitem>

<listitem>
<para
>(Необов’язково на віддалених дисплеях) елемент <guimenuitem
>Закрити з'єднання</guimenuitem
>, за допомогою якого можна закрити з’єднання з сервером &XDMCP;, до якого ви зараз приєднані. Якщо ви обрали цей сервер за допомогою засобу для вибору вузлів, ця дія поверне вас до засобу для вибору, у іншому випадку дія призведе до повернення сервера X до початкового стану і повторного відкриття діалогового вікна входу до системи.</para>
</listitem>

<listitem>
<para
>(Необов’язково на локальних дисплеях) елемент <guimenuitem
>Віддалений вхід</guimenuitem
>, за допомогою якого можна відкрити діалогове вікно вибору вузлів, де буде показано список серверів &XDMCP;, на які можна входити віддалено.</para>
</listitem>

<listitem>
<para
>(Необов’язково на локальних дисплеях) елемент <guimenuitem
>Консольний режим</guimenuitem
>, за допомогою якого можна припинити спробу входу до графічного режиму і залишитися у консолі. Див. <xref linkend="option-consolettys"/> і <xref linkend="option-servertty"/>.</para>
</listitem>

<listitem>
<para
>(Необов’язково) елемент <guimenuitem
>Вимкнути...</guimenuitem
>, за допомогою якого можна відкрити діалогове вікно <guilabel
>Вимкнути</guilabel
>.</para>
</listitem>

</itemizedlist>
</listitem>

</itemizedlist>

<para
>У діалоговому вікні <guilabel
>Вимкнути</guilabel
> розташовано набір кнопок, за допомогою яких можна виконати такі дії:</para>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
>Вимкнути комп'ютер</term
> 
<listitem>
<para
>Завершити роботу системи у контрольованому режимі, коли всі компоненти будуть готові до вимикання живлення.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Перезапустити комп'ютер</term>
<listitem>
<para
>Завершити роботу системи і перезавантажити її. У системах, де використано <application
>Lilo</application
> або <application
>Grub</application
>, буде показано додатковий спадний список, у якому ви зможете обрати операційну систему, яку буде використано для перезавантаження.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Спланувати...</term
> 
<listitem>
<para
>Якщо увімкнено цей параметр, ви можете скористатися ним, щоб отримати доступ до діалогового вікна вимикання з додатковими параметрами. Детальніше про це можна дізнатися з розділу <xref linkend="option-scheduledsd"/>.</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<para
>Натискання кнопки <guibutton
>Скасувати</guibutton
> поверне вас до головного діалогового вікна &kdm;. </para>

</chapter>

<!-- *********************************************************************** -->
<chapter id="configuring-kdm">
<title
>Налаштування &kdm;</title>

<para
>У цій главі ми припускаємо, що у вашій системі вже встановлено і запущено &kdm;, а ви просто хочете змінити у якийсь спосіб його поведінку.</para>

<para
>Під час запуску &kdm; ця програма читає налаштування з теки <filename class="directory"
>$<envar
>KDEDIR</envar
>/share/config/kdm/</filename
> (цією текою може бути тека <filename class="directory"
>/etc/kde4/kdm/</filename
> або якась інша у вашій системі).</para>

<para
>Головним файлом налаштувань є файл &kdmrc;; цей файл посилається на всі інші файли, які може бути розташовано у будь-яких інших місцях вашої системи — але зазвичай таке розкидання налаштувань не має сенсу з очевидних причин (виключенням є випадок, коли посилання робиться на файли налаштування вже встановленого &xdm; — але під час встановлення нового &kdm; програма імпортує параметри з файлів налаштувань вже встановленого &xdm;).</para>

<para
>Оскільки &kdm; має бути запущено до входу до системи будь-якого з користувачів, програму не пов’язано з жодним певним користувачем. З цієї причини неможливе існування окремих файлів для кожного з користувачів — для всіх користувачів файл &kdmrc; однаковий. Звідси випливає, що налаштування &kdm; можуть змінювати лише користувачі, які мають доступ на запис до <filename
>$<envar
>KDEDIR</envar
>/share/config/kdm/kdmrc</filename
> (зазвичай, список таких користувачів обмежується адміністраторами системи, які увійшли від імені користувача <systemitem class="username"
>root</systemitem
>).</para>

<para
>Ви можете переглядати файл &kdmrc;, що зараз використовується на вашій системі, і ви можете налаштовувати &kdm;, змінюючи цей файл. Крім того, ви можете скористатися графічним інструментом налаштування, який входить до складу Системних параметрів (модуль <guilabel
>Вікно входу</guilabel
>, категорія <guilabel
>Адміністрування системи</guilabel
>). </para>

<para
>Решту цієї глави присвячено опису налаштування &kdm; за допомогою модуля Системних параметрів, а у <link linkend="kdm-files"
>наступній главі</link
> описано параметри самого файла &kdmrc;. Якщо ви виконуєте налаштування лише для локальних користувачів, модуля Системних параметрів буде цілком достатньо, щоб задовольнити ваші потреби. Якщо ж вам потрібно налаштувати віддалений вхід до системи або запуск декількох сеансів &kdm;, вам все ж слід уважно прочитати наступну главу.</para>

<!-- this sect is up to date for 4.4-->
<sect1 id="kdm-kcontrol-module">
<sect1info>
<authorgroup>
<author
>&Thomas.Tanghus; &Thomas.Tanghus.mail;</author>
<author
>&Steffen.Hansen; &Steffen.Hansen.mail;</author>
<author
>&Mike.McBride; &Mike.McBride.mail;</author>
</authorgroup>
</sect1info>

<title
>Модуль менеджера реєстрації Системних параметрів</title>

<para
>За допомогою цього модуля ви можете налаштувати графічний засіб &kde; для входу до системи, &kdm;. Він допоможе вам змінити вигляд вікна входу до системи, список користувачів, які матимуть доступ до використання засобу входу до системи, і користувачів, які зможуть завершувати роботу системи.</para>

<note
><para
>Всі параметри, налаштовані за допомогою цього модуля, буде записано до файла налаштувань &kdmrc;, у початковій формі якого є багато коментарів, що допоможуть вам у налаштуванні &kdm;. Використання цього модуля Системних параметрів вилучить ці коментарі з файла. Всі доступні параметри &kdmrc; описано у главі <xref linkend="kdm-files"/>.</para>

<para
>Параметри, список яких наведено у цій главі, тісно пов’язані з своїми еквівалентами у &kdmrc;. Всі параметри, доступ до яких можна отримати за допомогою модуля «Системних параметрів», можна змінити і безпосередньо у &kdmrc;, але не навпаки.</para
></note>

<para
>З метою впорядкування цих параметрів, модуль поділено на декілька розділів: <link linkend="kdmconfig-general"
><guilabel
>Загальне</guilabel
></link
>, <link linkend="kdmconfig-dialog"
><guilabel
>Вікно</guilabel
></link
>, <link linkend="kdmconfig-background"
><guilabel
>Тло</guilabel
></link
>, <link linkend="kdmconfig-theme"
><guilabel
>Тема</guilabel
></link
>, <link linkend="kdmconfig-shutdown"
><guilabel
>Вимикання</guilabel
></link
>, <link linkend="kdmconfig-users"
><guilabel
>Користувачі</guilabel
></link
> і <link linkend="kdmconfig-convenience"
><guilabel
>Зручність</guilabel
></link
>.</para>

<para
>Перемикатися між розділами можна за допомогою вкладок, розташованих згори вікна.</para>

<note
><para
>Зміни можна вносити, лише якщо ви запустили цей модуль з правами адміністративного користувача.</para
></note>

<sect2 id="kdmconfig-general">
<title
>Загальне</title>

<para
>Спершу ви побачите спадний список вибору мови вашої панелі входу до системи, ваш вибір відповідає параметру <option
>Language</option
> у &kdmrc;.</para>

<para
>У розділі <guilabel
>Вигляд</guilabel
> ви зможете увімкнути використання тем у &kdm;. Якщо буде позначено пункт <guilabel
>Використовувати діалогове вікно з темами</guilabel
>, параметри сторінок <guilabel
>Вікно</guilabel
> та <guilabel
>Тло</guilabel
> не можна буде змінювати окремо.</para>

<para
>Тоді як стиль &kde; залежить від параметрів, встановлених користувачем, що увійшов до системи, стиль, який використовує &kdm;, можна налаштувати за допомогою параметрів <guilabel
>Стиль інтерфейсу:</guilabel
> і <guilabel
>Схема кольорів:</guilabel
>. Встановлені вами значення відповідатимуть ключам <link linkend="option-guistyle"
><option
>GUIStyle</option
></link
> і <link linkend="option-colorscheme"
><option
>ColorScheme</option
></link
> у &kdmrc;, відповідно.</para>

<para
>За допомогою розділу <guilabel
>Шрифти</guilabel
> цієї сторінки ви можете змінити шрифти, які буде використано у вікні входу до системи. Тут буде показано лише шрифти, доступні для всіх користувачів, а не шрифти, встановлені користувачами для власного використання.</para>

<para
>За допомогою цього розділу ви можете вибрати один з трьох різних стилів шрифтів (<guilabel
>Загальний:</guilabel
>, <guilabel
>Помилка:</guilabel
>, <guilabel
>Привітання:</guilabel
>). Натискання кнопки <guibutton
>Вибрати...</guibutton
> відкриє діалогове вікно, у якому ви зможете вибрати нові характеристики стилю шрифту.</para>

<itemizedlist>
<listitem>
<para
><guilabel
>Загальний</guilabel
> шрифт використовуватиметься у всіх інших місцях вікна входу.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Шрифт поля <guilabel
>Помилка</guilabel
> буде використано для повідомлень про помилки під час входу.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Шрифт <guilabel
>Привітання</guilabel
> — це шрифт, який буде використано для заголовка (рядка привітання).</para>
</listitem>
</itemizedlist>

<para
>Ви також можете поставити позначку у полі <guilabel
>Використовувати шрифти зі згладжуванням</guilabel
>, якщо бажаєте, щоб шрифти діалогового вікна входу було згладжено.</para>

</sect2>

<sect2 id="kdmconfig-dialog">
<title
>Вікно</title>

<para
>За допомогою цієї сторінки ви можете змінити зовнішній вигляд &kdm;, графічного засобу &kde; для входу до системи у режимі без використання тем.</para>

<para
><guilabel
>Привітання:</guilabel
> — це заголовок вікна входу до системи. Встановлення привітання особливо корисне, якщо з вашим комп’ютером будуть з’єднуватися багато серверних користувачів. У привітанні можна використовувати різні заповнювачі, які, разом з відповідними ключами, описано у розділі <link linkend="option-greetstring"
><option
>GreetString</option
></link
> глави, присвяченої &kdmrc;. </para>

<para
>Ви можете вказати, що на панелі входу слід показувати поточний системний час, логотип або нічого особливого. Зробити свій вибір можна за допомогою перемикачів поряд з міткою <guilabel
>Ділянка логотипа:</guilabel
>. Цей вибір визначає значення параметра <link linkend="option-logoarea"
><option
>LogoArea</option
></link
> у &kdmrc;</para>

<para
>Якщо ви оберете варіант <guilabel
>Показувати логотип</guilabel
>, ви зможете обрати відповідне зображення у такий спосіб:</para>

<itemizedlist>
<listitem>
<para
>Скинути файл зображення на кнопку зображення.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Натиснути кнопку зображення і вибрати нове зображення з діалогового вікна вибору зображення.</para>
</listitem>
</itemizedlist>

<para
>Якщо ви не вкажете логотипа, буде показано типовий логотип, який визначається файлом <filename
>$<envar
>KDEDIR</envar
>/share/apps/kdm/pics/kdelogo.xpm</filename
>.</para>

<para
>Зазвичай, поля введення реєстраційних даних буде розташовано по центру екрана. Перетягніть якір, щоб посунути центр вікна до бажаної позиції. Можна також керувати клавіатурою: Використовуйте клавіші зі стрілками та клавішу<keycap
>Home</keycap
>. Зауважте, дійсні пропорції вікна, можуть бути іншими. Цей пункт відповідає ключу <link linkend="option-greeterpos"
><option
>GreeterPos</option
></link
> у &kdmrc;.</para>

</sect2>

<sect2 id="kdmconfig-background">
<title
>Тло</title>

<para
>Тут ви зможете змінити тло стільниці, яке буде показано до того, як користувач увійде до системи. Щоб мати змогу змінювати параметри на цій сторінці, вам слід позначити пункт <guilabel
>Увімкнути тло</guilabel
>.</para>

<para
>Ця вкладка складається з трьох панелей:</para>

<orderedlist>
<listitem>
<para
>Область для вибору зображень тла</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Область попереднього перегляду тла</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Область для визначення кольору тла</para>
</listitem>
</orderedlist>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
>Область попереднього перегляду</term>
<listitem>
<para
>Це вікно попереднього перегляду. За його допомогою ви зможете скласти враження щодо того, чого слід очікувати від кожної зміни.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Тло</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>За допомогою цього розділу ви можете завантажити шпалери над градієнтом кольорів, обраним у розділі, описаному нижче.</para>

<para
>Тут ви можете обрати один з трьох варіантів:</para>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Без зображення</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Зображення тла не буде. Діятимуть вибрані у описаних нижче розділах параметри кольору і візерунка.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Малюнок</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Як тло для вибраних стільниць буде використано одне зображення.</para>
<para
>Те, як це зображення буде розташовано і масштабовано на стільниці, можна визначити нижче.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Показ слайдів</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>За допомогою &kde; ви можете створити автоматичний показ слайдів на місці шпалер. Щоб увімкнути цю можливість, натисніть кнопку <guibutton
>Налаштування...</guibutton
>. У діалоговому вікні, що відкриється, ви зможете обрати будь-яке зображення або теку з зображеннями, які доступні на вашому комп’ютері, за допомогою кнопки <guibutton
>Додати...</guibutton
>, яка надасть вам змогу відшукати потрібні файли у файловій системі. За допомогою кнопки <guibutton
>Вилучити</guibutton
> можна вилучити поточний обраний запис зі списку.</para>

<para
>Ви можете обрати тривалість показу одного зображення за допомогою поля <guilabel
>Змінювати малюнок після:</guilabel
>, або позначити пункт <guibutton
>Показувати малюнки у випадковому порядку</guibutton
>, якщо ви бажаєте, щоб малюнки було показано у порядку, відмінному від того, у якому вони з’являються у списку.</para>

<tip
><para
>Для показу шпалер потрібно, щоб зображення зберігалося у пам’яті. Якщо на вашому комп’ютері малий об’єм оперативної пам’яті, рекомендуємо вам користуватися невеликим зображенням, розташованим мозаїкою, або зовсім не використовувати зображення.</para>

<para
>У випадку зміни масштабу або розташування по центру зображення у пам’яті все одно буде зберігатися зображення, розміри якого збігаються з розмірами екрана.</para
></tip>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Параметри</guilabel
></term>
<listitem>

<variablelist
><!-- Positioning -->
<title
><guilabel
>Розташування:</guilabel
></title>
<varlistentry>
<term
>По центру</term>
<listitem
><para
>Зображення буде розташовано по центру екрана без зміни його розмірів. Колір тла буде використано на всіх ділянках екрана, які не буде закрито зображенням.</para
> </listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Плиткою</term>
<listitem
><para
>Зображення буде повторено, аж доки воно не вкриє весь екран. Перше зображення буде розташовано у верхньому лівому куті екрана, повторення розташовуватимуться у напрямках вниз і праворуч.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Плиткою по центру</term>
<listitem
><para
>Зображення буде повторено, аж доки воно не вкриє весь екран. Перше зображення буде розташовано у центрі екрана, повторення розташовуватимуться у напрямках вгору, вниз, ліворуч і праворуч.</para>
</listitem
></varlistentry>
<varlistentry>
<term
>По центру пропорційно</term>
<listitem
><para
>Зображення буде розташовано у центрі екрана. Його розміри буде змінено так, щоб воно вкривало весь екран, але без зміни співвідношення сторін початкового зображення. Таким чином буде забезпечено відсутність спотворення зображення. </para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Плиткою пропорційно</term>
<listitem>
<para
>Зображення буде розташовано в куті екрана. Його розмір буде змінено так, щоб воно вкрило всю стільницю, але співвідношення сторін початкового зображення змінено не буде. Таким чином, зображення не буде викривлено. Якщо на стільниці після зміни розмірів зображення залишиться місце не вкрите зображенням, зображення буде повторено, щоб заповнити порожнечу. </para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Масштабоване</term>
<listitem
><para
>Розміри зображення буде змінено таким чином, щоб воно вмістилося на стільниці. Його буде розтягнуто так, щоб його кути збігалися з кутами екрана. Така зміна розмірів може викривити зображення.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Вмістити по центру</term>
<listitem>
<para
>Якщо розміри зображення менші або рівні розмірам стільниці, цей режим працює так само, як і у пункті з пропорційним зображенням по центру. Якщо ж розміри зображення більші за розміри стільниці, їх буде зменшено так, щоб вони відповідали розмірам стільниці без зміни співвідношення сторін зображення. </para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Масштабоване та обрізане</term>
<listitem>
<para
>Розміри зображення буде збільшено без викривлення до таких, за яких зображення вкриє всю стільницю за висотою і шириною (за потреби малюнок буде обрізано), після цього отримане зображення буде розташовано по центру стільниці.</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<variablelist
><!-- Colors -->
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Кольори:</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>За допомогою першого зі спадних списків ви можете обрати тип кольору, градієнта чи візерунка зображення, яке буде показано під (або замість) шпалер.</para>
<tip
><para
>Якщо ви маєте намір використовувати малюнок замість шпалер, ви можете пропустити цей розділ діалогового вікна.</para>
<para
>Але, якщо обрані вами шпалери не вкривають усієї стільниці, обрані кольори допоможуть вам прикрасити місце на стільниці, не вкрите шпалерами.</para
></tip>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Простий колір</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Якщо ви оберете цей режим, ви зможете обрати колір за допомогою першого з інструментів вибору кольорів, — всю стільницю буде вкрити вибраним вами кольором.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Горизонтальний градієнт</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Якщо вибрати цей режим, ви зможете вказати два кольори (за допомогою обох кнопок кольорів). &kde; розпочне заливати стільницю кольором, який було вибрано лівою кнопкою з лівого краю екрана, цей колір поступово переходитиме у колір, вибраний за допомогою правої кнопки у напрямку до правого краю екрана.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Вертикальний градієнт</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Якщо вибрати цей режим, ви зможете вказати два кольори (за допомогою обох кнопок кольорів). &kde; розпочне заливати стільницю основним кольором, який було вибрано за допомогою лівої кнопки, з верхнього краю екрана, цей колір поступово переходитиме у колір, вибраний за допомогою правої кнопки, у напрямку до нижнього краю екрана.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Пірамідальний градієнт</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Якщо обрати цей режим, ви зможете вказати два кольори (за допомогою обох кнопок кольорів). &kde; розпочне заливати стільницю основним кольором, який було вибрано за допомогою лівої кнопки, з кожного з кутів екрана, цей колір поступово переходитиме у колір, вибраний за допомогою правої кнопки, у напрямку до центра екрана.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Градієнт «об'ємний перетин»</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Якщо обрати цей режим, ви зможете вказати два кольори (за допомогою обох кнопок кольорів). &kde; розпочне заливати стільницю основним кольором, який було вибрано за допомогою лівої кнопки, з кожного з кутів екрана, цей колір поступово переходитиме у колір, вибраний за допомогою правої кнопки, у напрямку до центра екрана. Форма цього градієнт відрізняється від форми пірамідального градієнта.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Еліптичний градієнт</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Якщо вибрати цей режим, ви зможете вказати два кольори (за допомогою обох кнопок кольорів). &kde; розпочне заливати стільницю кольором, який було вибрано за допомогою лівої кнопки, з центра екрана, цей колір поступово переходитиме у основний колір, вибраний за допомогою правої кнопки, у напрямку до країв екрана, перехід відбуватиметься за еліптичними кривими.</para
></listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><replaceable
>Візерунок</replaceable
></term>
<listitem>
<para
>Решту списку складають назви різноманітних візерунків або текстур, які ви можете обрати.</para>
<para
>Щоб дізнатися більше про візерунки, прочитайте розділ <link linkend="bkgnd-patterns"
>Додавання, вилучення і зміна візерунків</link
>.</para>

<para
>Виберіть головний колір за допомогою першого інструменту вибору кольорів. Якщо ви обрали візерунок, для якого потрібно два кольори, другий колір ви можете обрати за допомогою відповідної кнопки.</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Змішування:</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>У спадному списку з міткою <guilabel
>Змішування:</guilabel
> містяться пункти, які надають змогу створювати поступові переходи (змішування) від шпалер до тла.</para>

<orderedlist>
<listitem
><para
>За допомогою спадного списку ви можете обрати режим змішування. Більшість режимів подібні до режимів змішування для кольорів тла. Оберіть потрібний вам режим зі списку, — у вікні попереднього перегляду буде показано попередні результати вашого вибору.</para
></listitem>
<listitem
><para
>За допомогою повзунка <guilabel
>Баланс</guilabel
> можна налаштувати змішування. Результати налаштування негайно показуватимуться у вікні попереднього перегляду.</para
></listitem>
<listitem
><para
>За допомогою пункту <guilabel
>Зворотні ролі</guilabel
> можна поміняти місцями ролі малюнка і тла для деяких типів змішування.</para>
</listitem>
</orderedlist>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<sect3 id="bkgnd-advanced">
<title
>Додаткові параметри</title>
<para
>Під областю попереднього перегляду розташовано кнопку з написом <guibutton
>Додаткові параметри</guibutton
>.</para>

<para
>Щоб скористатися для визначення і заміни зображення тла &kde;, просто позначте пункт <guilabel
>Використовувати наступну програму для малювання тла</guilabel
>. Буде показано список доступних програм &kde;, ви можете позначити потрібну вам програму.</para>

<!--Not in 4.4
<para
>To add a third party application (&eg;
<application
>XEarth</application
>) you may use the
<guibutton
>Add...</guibutton
> button.  A dialog will open allowing you
to choose your application, and fill in other data about it.  You may
remove any entries from this list by selecting it and pressing the
<guibutton
>Remove</guibutton
> button.</para>

<para
>Using third party external programs to modify or change the
background is beyond the scope of this document, see their respective
documentation for the format of command-line switches and other
configuration information.</para>

<para
>Also in this section you may choose to set the color of text
that is used for icons on the desktop.  If you find icon text
difficult to read against a wallpaper or pattern, you can choose a
solid color to show beneath text, or enable a shadow under the text to
enhance its appearance.</para>

<para
>It is possible to set how many lines of text will be shown beneath each icon with the <guilabel
>Lines for icon text:</guilabel
>   If the text is longer than can be shown in the configured number of lines, it will be truncated.  You can also set a value for the <guilabel
>Width for icon text:</guilabel
> option.  The value is in pixels, and the default is <guilabel
>Auto</guilabel
>, which is a default calculated based on the current font.
</para>

<para
>Finally you can set the <guilabel
>Size of the background
cache:</guilabel
>.  The default (2048 KB) is usually a safe
choice.</para>
-->
</sect3>

<sect3 id="bkgnd-patterns">
<title
>Додавання, вилучення і зміна шпалер і візерунків</title>

<para
>Під областю попереднього перегляду є кнопка з написом <guibutton
>Дістати нові шпалери</guibutton
>, за допомогою якої ви можете отримувати нові зображення шпалер з набору популярних зображення, розміщених на вебсайті <ulink url="http://www.kde-look.org"
>KDE-Look</ulink
>. Ви, звичайно ж, можете обрати будь-яке зображення, до якого маєте доступ, для використання замість шпалер, це зображення може зберігатися будь-де на вашому жорсткому диску. Щоб шпалери було автоматично показано у списку для всіх користувачів, вам слід зберегти його до теки <filename class="directory"
>$<envar
>KDEDIR</envar
>/share/wallpapers</filename
>.</para>

<para
>Візерунок — це файл зображення, який &kde; використовує як шаблон для малювання тла. У файлі зображення визначено форми зображення, кольори визначає &kde;. У пакунках &kde; можна знайти декілька візерунків, ви також можете додати власні візерунки.</para>

<para
>Щоб додати новий візерунок, який буде доступним для кожного з користувачів вашого комп’ютера, просто розташуйте його файл у теці <filename class="directory"
>$<envar
>KDEDIR</envar
>/share/apps/kdm/patterns/</filename
>.</para>

<para
>Скопіюйте файл <literal role="extension"
>.desktop</literal
> з цієї теки і назвіть його так само, як називається файл зображення вашого нового візерунка. Змініть вміст файла відповідно до ваших потреб.</para>

<para
>Щоб додати новий візерунок для окремого користувача, додайте файли з візерунками до теки <filename class="directory"
>$<envar
>KDEHOME</envar
>/share/apps/kdm/patterns/</filename
>.</para>

<para
>Найкращих результатів можна досягти за використання візерунків у вигляді файлів PNG у тонах сірого кольору.</para>

</sect3>

</sect2>

<sect2 id="kdmconfig-theme">
<title
>Тема</title>
<para
>Цю сторінку поділено на три розділи:</para>

<para
>Список встановлених тем, з якого ви зможете обрати тему, яку буде використано.</para>

<para
>Знімка вікна з попереднім переглядом позначеної теми та додаткових відомостей, зокрема <guilabel
>Авторських прав</guilabel
> та <guilabel
>Опису</guilabel
>.</para>

<para
>Трьох кнопок: встановлення або вилучення теми та кнопки відкриття діалогового вікна <guilabel
>Отримати нові матеріали</guilabel
>, за допомогою якого ви зможете звантажити нові теми.</para>

<note
><para
>Доступ до параметрів цієї сторінки можна буде отримати лише у режимі з використанням тем.</para
></note>

</sect2>

<sect2 id="kdmconfig-shutdown">
<title
>Вимкнути</title>

<para
><guilabel
>Дозволити вимикати систему</guilabel
></para>
<para
>Цим спадним списком можна скористатися для визначення тих користувачів, яким буде дозволено завершувати роботу системи:</para>
<itemizedlist>
<listitem>
<para
><guilabel
>Нікому</guilabel
>: завершувати роботу комп’ютера за допомогою &kdm; не зможе ніхто. Щоб завершити роботу, вам слід буде увійти до системи і виконати відповідну команду.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Всім</guilabel
>: завершувати роботу комп’ютера за допомогою &kdm; зможуть всі користувачі.</para>
</listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Тільки адміністратору</guilabel
>: перед завершенням роботи за допомогою &kdm; слід буде ввести пароль користувача <systemitem
>root</systemitem
>.</para
></listitem
> 
</itemizedlist>

<para
>Ви можете окремо налаштувати список користувачів, яким буде дозволено виконувати команду завершення роботи, <guilabel
>Локально:</guilabel
> і <guilabel
>Віддалено:</guilabel
>.</para>

<para
><emphasis
>Команди</emphasis
></para
> <para
>Цими полями для введення тексту можна скористатися для точного визначення команд завершення роботи.</para
> <para
>Типовим значенням команди <guilabel
>Зупинити:</guilabel
> є <command
>/sbin/halt</command
>. Типовим значенням команди <guilabel
>Перезавантажити:</guilabel
> — <command
>/sbin/reboot</command
>.</para>

<para
>Якщо у полі <guilabel
>Менеджер завантаження:</guilabel
> буде вказано <guilabel
>Grub</guilabel
> або <guilabel
>Lilo</guilabel
>, &kdm; запропонує під час перезавантаження змінити параметри цих інструментів керування завантаженням. Зауважте, що доступ до цього пункту можливий не у всіх операційних системах.</para>

</sect2>

<sect2 id="kdmconfig-users">
<title
>Користувачі</title>

<para
>На цій сторінці ви зможете змінити спосіб, у який користувачам буде показано вікно входу.</para>

<para
>Окрім вибору користувачів за іменем, ви можете скористатися <guilabel
>Системними UID</guilabel
>, щоб вказати діапазон чинних <acronym
>UID</acronym
>, які буде показано у списку. Типово не буде показано користувачів з ідентифікаторами, меншими за 1000, якими часто є системні користувачі або користувачі фонових служб, і користувачів з ідентифікаторами, більшими за 30000.</para>

<para
>Повністю вимкнути список користувачів у &kdm; можна у розділі <guilabel
>Користувачі</guilabel
>. Ви можете обрати такі пункти:</para>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Показати список</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Показувати лише користувачів, яких не було спеціально виключено у списку поряд</para>
<para
>Якщо у цьому полі не буде позначки, списку користувачів показано не буде. Це значення параметра є найбезпечнішим, оскільки у такому випадку нападнику слід буде вгадати як назву облікового запису так і пароль. Цьому значенню слід також віддавати перевагу у випадку, коли ваш список користувачів є досить невеликим або навпаки величезним.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Автодоповнення</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Якщо буде позначено цей пункт, &kdm; буде автоматично завершувати імена користувачів під час їхнього вводу.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Зворотній вибір</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Надає вам змогу обрати список користувачів, облікові записи яких буде показано: у списку <emphasis
>не</emphasis
> буде всіх інших користувачів.</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<para
>Ви також можете позначити поле <guilabel
>Упорядкувати користувачів</guilabel
>, щоб список користувачів було впорядковано за абеткою. Якщо впорядкування буде вимкнено, список буде побудовано за порядком входження користувачів до файла паролів. Крім того, &kdm; буде автоматично доповнювати імена користувачів, якщо ви увімкнете параметр <guilabel
>Автозаповнення</guilabel
>.</para>

<para
>Якщо ви увімкнете показ списку користувачів, у вікні входу буде показано зображення (які ви зможете обрати) для списку користувачів. Якщо хтось захоче увійти до системи, він (або вона) зможе вибрати свого користувача або зображення, ввести свій пароль і отримати доступ до системи.</para>

<para
>Якщо ви увімкнете показ зображень користувачів, ви зможете налаштувати джерело таких зображень (пункт <guilabel
>Джерело зображення користувача</guilabel
>).</para>

<para
>Тут ви можете вказати, де &kdm; буде брати зображення для користувачів. <guilabel
>Система</guilabel
> представляє глобальну теку; це зображення, які ви можете встановити внизу. <guilabel
>Користувач</guilabel
> означає, що &kdm; повинен прочитати файл користувача <filename
>$<envar
>HOME</envar
>/.face.icon</filename
>. Два вибори всередині визначають пріоритетний порядок, якщо присутні обидва джерела. </para>

<para
>Якщо ви не захочете показувати список користувачів, вікно входу до системи набуде традиційнішого вигляду. Щоб увійти до системи, користувачам потрібно буде ввести своє ім’я користувача і пароль. Цьому способу слід надавати перевагу, якщо у цього комп’ютера багато користувачів.</para>

</sect2>

<sect2 id="kdmconfig-convenience">
<title
>Зручність</title>

<para
>На вкладці <guilabel
>Зручність</guilabel
> ви зможете налаштувати деякі з параметрів, що полегшать життя лінивим людям, на зразок автоматичного входу до системи або вимикання паролів.</para>

<important
><para
>Будь ласка, сім разів все зважте перед використанням цих параметрів. Всі параметри з вкладки <guilabel
>Зручність</guilabel
> можуть завдати серйозного удару по безпеці вашої системи. З практичної точки зору, ці параметри слід використовувати лише у середовищах не критичних з точки зору безпеки, наприклад, для особистих комп’ютерах вдома. </para
></important>

<sect3 id="loginmanager-convenience-autologin">
<title
>Автоматичний вхід</title>

<para
>Автоматичний вхід надасть будь-кому доступ до певного облікового запису вашої системи без проходження процедури розпізнавання. Ви можете увімкнути автоматичний вхід до системи за допомогою параметра <guilabel
>Дозволити автоматичну реєстрацію</guilabel
>.</para>

<para
>За допомогою списку з міткою <guilabel
>Користувач:</guilabel
> ви зможете обрати обліковий запис, який буде використано для автоматичного входу до системи.</para>

<para
>За допомогою пункту <guilabel
>Заблокувати сеанс</guilabel
> можна негайно заблокувати автоматично запущений сеанс (якщо це сеанс &kde;). Цим пунктом можна скористатися для надшвидкої реєстрації, але тільки для одного користувача.</para>

<!-- is this true?-->
<para
>Автоматичний вхід можна скасувати натисканням клавіші &Shift; одразу після того, як сервер X перемкнеться у графічний режим з наступним відпусканням клавіші після появи курсора &kdm; у вигляді клепсидри.</para>
</sect3>

<sect3 id="loginmanager-convenience-preselecteduser">
<title
><guilabel
>Попередньо позначений пункт користувача</guilabel
></title>

<para
>Ви також можете вказати користувача, обліковий запис якого буде <quote
>попередньо обрано</quote
> під час запуску &kdm;. Типовим значенням є <guilabel
>Немає</guilabel
> (без вибраного користувача), але ви можете вибрати <guilabel
>Попередній</guilabel
>, щоб типовим користувачем &kdm; став останній користувач, який успішно увійшов до системи, або можете <guilabel
>Вказати</guilabel
> певного користувача, обліковий запис якого буде завжди обрано у списку. Ви також можете наказати &kdm; перемістити фокус до поля введення пароля, щоб після відкриття вікна входу &kdm; ви змогли одразу почати введення пароля.</para>

</sect3>

<sect3 id="loginmanager-convenience-nopasswd">
<title
><guilabel
>Вхід без пароля</guilabel
></title>

<para
>За допомогою цієї можливості ви можете дозволити певним користувачам входити до системи без паролів. Увімкнути цей параметр можна за допомогою позначки у полі з міткою <guilabel
>Дозволити реєстрацію без пароля</guilabel
>.</para>

<para
>Під полем з міткою розташовано список користувачів системи. Увімкнути вхід без пароля для окремих користувачів можна за допомогою позначки у полі навпроти назви відповідного облікового запису. Типово, цю можливість вимкнено для всіх користувачів.</para>

<important
><para
>Ще раз попереджаємо вас: цей параметр слід використовувати лише у безпечному середовищі. Якщо ви вмикаєте його на системі, доступ до якої досить просто можуть отримати сторонні особи, вам слід потурбуватися про те, щоб без пароля до системи могли входити лише користувачі зі значними обмеженнями у правах на користування системою, наприклад користувач <systemitem
>guest</systemitem
>.</para
></important>

<para
>Параметр <guilabel
>Автоматично реєструватися після краху сервера X</guilabel
> надасть вам змогу оминати процедуру розпізнавання, якщо ваш сервер X несподівано завершив роботу у аварійному режимі.</para>

</sect3>

</sect2>

</sect1>

</chapter>

&kdmrc-ref;

&theme-ref;

<!-- ************************************************************ -->   
<chapter id="configuring-your-system-for-kdm">
<title
>Як налаштувати вашу систему для користування &kdm;</title>

<para
>У цій главі припускається, що вашу систему вже налаштовано на запуск &X-Window;, а вам всього лише потрібно переналаштувати її на використання графічного входу до системи.</para>

<sect1 id="setting-up-kdm">
<title
>Як встановити &kdm;</title>

<para
>Фундаментальною річчю, яка визначає, чи завантажуватиметься ваш комп’ютер у оболонку термінала (консольний режим), чи у вікно графічного входу до системи, є типовий рівень запуску. Рівень запуску встановлюється програмою <application
> <ulink url="man:init"
>/sbin/init</ulink
></application
> за параметрами, вказаними у файлі налаштувань <filename
>/etc/inittab</filename
>. Типові рівні запуску, які використовуються різними системами &UNIX; (і різними дистрибутивами &Linux;), можуть відрізнятися, але якщо ви поглянете у файл <filename
>/etc/inittab</filename
>, першими рядками, які ви побачите, будуть рядки подібні до таких:</para>

<screen
># Default runlevel. The runlevels used by RHS are:
# 0 - halt (Do NOT set initdefault to this)
# 1 - Single user mode
# 2 - Multiuser, without NFS
# 3 - Full multiuser mode
# 4 - unused
# 5 - X11
# 6 - reboot (Do NOT set initdefault to this)

id:3:initdefault:  
</screen>

<para
>Всі рядки у цьому уривку, окрім останнього, є коментарями. У коментарях сказано, що рівень запуску (runlevel) 5 використовується для X11, рівень запуску 3 використовується для режиму з декількома користувачами без X11 (консольного режиму). Останній рядок вказує на те, що типовим рівнем запуску у системі є 3 (консольний режим). Якщо ваша система використовує графічне вікно входу до системи (наприклад, за допомогою &xdm;), її типовим рівнем запуску буде рівень запуску, вказаний для X11.</para>

<para
>Рівнем запуску для графічного входу до системи (&xdm;) у типових дистрибутивах &Linux; є:</para>

<itemizedlist>
<listitem
><para
>5 у &RedHat; 3.x і пізніших версіях, та у &Mandrake;</para
></listitem>
<listitem
><para
>4 у Slackware</para
></listitem>
<listitem
><para
>3 у &SuSE;. 4.x і 5.x</para
></listitem>
</itemizedlist>

<para
>Перш ніж починати налаштування вашої системи, слід переконатися, що ви можете запустити &kdm; з командного рядка. Якщо все працює нормально, ви можете змінити налаштування вашої системи так, щоб &kdm; запускався автоматично кожного разу, коли ви перезавантажуєте вашу систему.</para>

<para
>Щоб перевірити &kdm;, вам спершу слід перевести вашу систему на рівень запуску, де не запущено &xdm;. Щоб зробити це, виконайте команду на зразок цієї:</para>

<screen
><command
>/sbin/init <option
>3</option
></command
></screen>

<para
>Замість цифри <option
>3</option
> вам слід вказати відповідний рівень запуску (runlevel) консольного режиму у вашій системі.</para>

<para
>Якщо ваша система використовує Змінні Модулі Розпізнавання (Pluggable Authentication Modules або <abbrev
>PAM</abbrev
>), що є звичним для сучасних систем &Linux; і &Solaris;, вам слід перевірити, чи дозволяють ваші налаштування <abbrev
>PAM</abbrev
> вхід до системи за допомогою служби з назвою <literal
>kde</literal
>. Якщо ви раніше успішно користувалися &xdm;, вам немає потреби вносити будь-які зміни до ваших налаштувань <abbrev
>PAM</abbrev
> з метою використання &kdm;. <filename
>/etc/pam.conf</filename
> or <filename
>/etc/pam.d/kde</filename
>. Інформація щодо налаштування <abbrev
>PAM</abbrev
> не належить до предметів цього довідника, а сам <abbrev
>PAM</abbrev
> постачається з повною документацією (пошукайте її у <filename
>/usr/share/doc/*pam*/html/</filename
>).</para>

<para
>Тепер, час перевірити &kdm; ось такою командою:</para>

<screen
><command
>kdm <option
>-nodaemon</option
></command
>
</screen>

<para
>Якщо ви побачили перед собою діалогове вікно входу &kdm; і вдало увійшли до системи, все гаразд. Неприємностей слід головним чином очікувати від того, що ваш компонувальник у режимі реального часу не зможе знайти спільних бібліотек &Qt; або &kde;. Якщо у вас бінарний дистрибутив бібліотек &kde;, переконайтеся, що &kdm; встановлено туди, де знаходяться потрібні бібліотеки &kde;, а також спробуйте встановити системні змінні, які вказуватимуть на ваші бібліотеки &kde; і &Qt;.</para>

<para
>Приклад:</para>

<screen
><command
>export 
<option
>KDEDIR=<replaceable
>/opt/kde</replaceable
></option
></command>
<command
>export 
<option
>QTDIR=<replaceable
>/usr/lib/qt4</replaceable
></option
></command>
<command
>export 
<option
>PATH=<replaceable
>$KDEDIR/bin:$QTDIR/bin:$PATH</replaceable
></option
></command>
<command
>export 
<option
>LD_LIBRARY_PATH=<replaceable
>$KDEDIR/lib:$QTDIR/lib</replaceable
></option
></command
>
</screen>

<para
>Якщо вас все ж переслідують невдачі, спробуйте запустити &xdm;, щоб переконатися, що помилки не викликано серйознішими проблемами у налаштуваннях X.</para>

<para
>Після того, як ви переконалися, що можете успішно запускати &kdm;, можна розпочати заміну &xdm; на &kdm;. Дії, які слід виконати, також залежать від вашого дистрибутива.</para>

<itemizedlist>
<listitem>
<para
>У &RedHat; змініть файл <filename
>/etc/inittab</filename
>, знайдіть у ньому такий рядок:</para>
<screen
>x:5:respawn:/usr/X11/bin/xdm -nodaemon</screen>
<para
>і замініть його на:</para>
<screen
>x:5:respawn:/opt/kde/bin/kdm</screen>
<para
>Ця команда наказує <command
>init</command
>(8) викликати &kdm;, коли система перейде на рівень запуску 5. Зауважте, що для &kdm; не потрібно вказувати параметр <option
>-nodaemon</option
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>У Mandriva рівень запуску X11 у <filename
>/etc/inittab</filename
> викликає скрипт <filename
>/etc/X11/prefdm</filename
>, який налаштовано на вибір з декількох засобів керування дисплеєм, зокрема &kdm;. Переконайтеся, що всі записи шляхів збігаються зі шляхами у встановленій системі.</para
> 
</listitem>
<listitem>
<para
>У &SuSE; змініть файл <filename
>/sbin/init.d/xdm</filename
>, додавши у нього перший рядок:</para>

<screen
>. /etc/rc.config
DISPLAYMANAGER=kdm
export DISPLAYMANAGER</screen>
</listitem>
<listitem
><para
>У FreeBSD змініть файл <filename
>/etc/ttys</filename
>, знайдіть у ньому рядок схожий на:</para>
<screen
>ttyv8   "/usr/X11R6/bin/xdm -nodaemon"  xterm   off secure</screen>
<para
>і зробіть його подібним на:</para>
<screen
>ttyv8   "/opt/kde/bin/kdm"  xterm   on secure</screen>
</listitem>

<listitem
><para
>Більшість інших дистрибутивів є різновидами вищеперелічених.</para
></listitem>
</itemizedlist>

<para
>На цьому етапі ви можете випробувати &kdm; переведенням вашої системи на рівень, який має тепер запускати &kdm;. Щоб зробити це, виконайте команду на зразок наступної:</para>

<screen
><command
>/sbin/init <option
>5</option
></command
>
</screen>

<para
>Замість цифри <option
>5</option
> вам слід вказати відповідний рівень запуску для X11 у вашій системі.</para>

<para
>Останнім кроком буде зміна запису <parameter
>initdefault</parameter
> у файлі <filename
>/etc/inittab</filename
> з метою вказати відповідний рівень для X11.</para>

<warning
><para
>Перш ніж вносити цю зміну, переконайтеся, що ви зможете перезавантажити вашу систему, якщо виникнуть проблеми. Врятувати систему може <quote
>рятівний</quote
> гнучкий диск або компакт-диск, що постачається з вашою операційною системою. За наслідки ігнорування цієї поради відповідатимете лише ви самі.</para
></warning>

<para
>Це, зазвичай, включає зміну рядка:</para>
<screen
>id:3:initdefault:</screen>
<para
>на</para>
<screen
>id:5:initdefault:</screen>

<para
>Після перезавантаження вашої системи має з’явитися графічне вікно входу до системи &kdm;.</para>

<para
>Якщо цей крок завершився невдачею, швидше за все проблема полягає у тому, що середовище, яке використовується під час завантаження відрізняється від того, яке ви використовували для випробувань з командного рядка. Якщо ви намагаєтеся отримати систему з двома співіснуючими версіями &kde;, зверніть особливу увагу на те, щоб параметри, які ви використали у ваших системних змінних <envar
>PATH</envar
> and <envar
>LD_LIBRARY_PATH</envar
>, були несуперечливими, і щоб скрипти запуску не перевизначали якимось чином ці змінні.</para>

</sect1>

</chapter>

<chapter id="different-window-managers-with-kdm">
<title
>Як встановити підтримку декількох засобів керування вікнами</title>

<para
>Під час запуску &kdm; самостійно визначає найпоширеніші засоби для керування вікнами. Якщо встановити якийсь новий засіб, відповідний пункт автоматично з’явиться у головному діалоговому вікні &kdm; у підменю <guimenuitem
>Тип сеансу</guimenuitem
>.</para>

<para
>Якщо ви встановили якийсь дуже модерний засіб для керування вікнами або якийсь з тих засобів, які не відомі &kdm;, перш за все слід перевірити, чи зберігається виконуваний файл, яку слід запустити, у каталозі, вказаному у системній змінній <envar
>PATH</envar
>, і що цю програму не перейменовано авторами дистрибутива на щось зовсім неочікуване.</para>

<para
>Якщо програма є дуже новою і ще не підтримується &kdm; (можливо, через його новизну), додати новий тип сеансу дуже просто.</para>

<para
>Типи сеансів визначаються файлами <firstterm
>.desktop</firstterm
>, що зберігаються у каталогах, список яких є значенням параметра <link linkend="option-sessionsdirs"
><option
>SessionsDirs</option
></link
>. У останньому каталозі списку зберігаються типові типи сеансів. Якщо систему було встановлено з початкових кодів, цим останнім каталогом буде <filename class="directory"
>$<envar
>KDEDIR</envar
>/share/apps/kdm/sessions</filename
>. За типового переходу до нових версій програмного забезпечення дані каталогу буде перезаписано, отже не варто користуватися ним з метою налаштування системи. Замість цього слід використовувати окремий каталог налаштування,  який має бути першим у списку. Типовим каталогом є <filename class="directory"
>$<envar
>KDEDIR</envar
>/share/config/kdm/sessions</filename
> (встановлення з початкових кодів), але у дистрибутивах цей каталог часто змінюють на інший, наприклад <filename class="directory"
>/etc/kde4/kdm/sessions</filename
>. Ви можете просто додати відповідним чином названі файли <literal role="extension"
>.desktop</literal
> у цей каталог. У кожному файлі мають бути такі поля:</para>

<programlisting
>[Desktop Entry]
Encoding=UTF-8 <lineannotation
>Це поле завжди має значення <option
>UTF-8</option
>,
його можна пропустити</lineannotation>
Type=XSession <lineannotation
>Це поле завжди має значення <option
>XSession</option>
його можна пропустити</lineannotation>
Exec=<replaceable
>назва виконуваного файла</replaceable
> <lineannotation
>Передається команді
<command
>eval exec</command
> у оболонці Борна</lineannotation>
TryExec=<replaceable
>назва виконуваного файла</replaceable
> <lineannotation
>Підтримується,
але не є обов’язковим</lineannotation>
Name=<replaceable
>назва, яку буде показано у списку сеансів &kdm;</replaceable
></programlisting>

<para
>Існують також три <quote
>магічні</quote
> типи:</para>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
>default</term>
<listitem>
<para
>Типовий сеанс &kdm;, зазвичай &kde;, але може бути змінений системним адміністратором. </para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>custom</term>
<listitem>
<para
>Нетиповий сеанс: буде запущено ~/.xsession користувача, якщо такий файл існує. Якщо файла не буде знайдено, буде запущено типовий сеанс. </para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>failsafe</term>
<listitem>
<para
>Безпечний режим (failsafe) запустить типовий сеанс, це корисно з метою зневаджування. </para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<para
>Щоб перевизначити тип сеансу, скопіюйте файл .desktop з каталогу data до каталогу config і змініть файл відповідно до ваших потреб. Вилучення типових сеансів, що постачаються з програмою, можна виконати за допомогою їх «затінення» файлами .desktop, що містять рядок Hidden=true. Для магічних типів сеансів, зазвичай, не існує файлів .desktop, але &kdm; поводить себе так, начебто вони є, отже, ви можете перевизначити їх так само, як і інші типи.</para>

</chapter>

<chapter id="xdmcp-with-kdm">
<title
>Використання &kdm; для віддаленого входу (&XDMCP;)</title>

<para
>&XDMCP; — це стандарт Open Group, <quote
>X Display Manager Control Protocol</quote
> (Протокол керування засобами керування для дисплеїв X). Його використовують для встановлення з’єднань між віддаленими комп’ютерами у мережі.</para>

<para
>&XDMCP; корисний у системах з багатьма користувачами, де є користувачі, які працюють за робочими станціями, і потужніший сервер, який може надати ресурси для запуску декількох сеансів X. Наприклад, &XDMCP; — це непоганий спосіб повторного використання старих комп’ютерів —  Pentium або навіть 486 з 16 Мб RAM достатньо для запуску самого сервера X, а за допомогою &XDMCP; на такому комп’ютері можна запускати повноцінний сеанс сучасного &kde; з сервера. З боку сервера, після запуску одного сеансу &kde; (або іншого середовища) запуск наступних вимагатиме незначних додаткових ресурсів.</para>

<para
>Але надання згоди на інший спосіб входу до вашого комп’ютера, звичайно ж, призводить до додаткових ризиків у сфері безпеки. Вам слід запускати цю службу, лише якщо вам потрібно дозволити віддаленим серверам X запускати сеанси входу до системи на вашому комп’ютері. Користувачам з одним комп’ютером під керуванням &UNIX; цей режим ніколи не знадобиться.</para>

</chapter>

<chapter id="advanced-topics">
<title
>Додаткові питання</title>

<sect1 id="command-sockets">
<title
>Гнізда команд</title>

<para
>Це можливість, яку ви можете використовувати для віддаленого керування &kdm;. Її здебільшого призначено для використання з &ksmserver; і &kdesktop; у запущеному сеансі, але можна користуватися і іншими програмами.</para>

<para
>Гнізда — це гнізда домену &UNIX;, які знаходяться у підкаталогах каталогу вказаного параметром <option
>FifoDir</option
>=. Підкаталог є ключем до адресації і забезпечення безпеки; всі гнізда мають назву файла <filename
>socket</filename
> і дозволи на цей файл <literal
>rw-rw-rw-</literal
> (0666). Це зроблено через те, що деякі системи не зважають на дозволи файлів гнізд.</para>

<para
>Існує два типи гнізд: глобальний (dmctl) і для певного дисплея (dmctl-&lt;дисплей&gt;).</para>

<para
>Власником підкаталогу глобальних гнізд є адміністративний користувач (root), власником підкаталогів для певного дисплея є користувач-власник поточного сеансу (root або користувач, що увійшов до системи). Встановити належність підкаталогів певній групі можна за допомогою параметра FifoGroup=, якщо параметр не вказано, групою буде група root. Дозволи на файли підкаталогів — rwxr-x--- (0750).</para>

<para
>Поля команди відокремлюються знаками табуляції (<token
>\t</token
>), поля списку відокремлюються пробілами, символи пробілів у полях позначаються <token
>\s</token
>.</para>

<para
>Команда завершується символом нового рядка (<token
>\n</token
>).</para>

<para
>Те саме стосується і відповідей. Відповіддю на вдалу дію буде <returnvalue
>ok</returnvalue
>, яке за потреби супроводжується запитаною інформацією. Відповіддю на помилку буде слово у стилі errno (наприклад <returnvalue
>perm</returnvalue
>, <returnvalue
>noent</returnvalue
> тощо), за яким слідує докладніше пояснення.</para>

<variablelist>
<title
>Загальні команди:</title>

<varlistentry>
<term
><command
>login</command
> <option
>display</option
> (<parameter
>now</parameter
> | <parameter
>schedule</parameter
>) <parameter
>user</parameter
> <parameter
>password</parameter
> [параметри_сеансу]</term>
<listitem>
<para
>вхід користувача на вказаному дисплеї. Якщо вказано <parameter
>now</parameter
>, можливий запущений сеанс буде припинено, у іншому випадку вхід буде здійснено після завершення проточного сеансу. Параметри_сеансу це записаний у стилі printf вміст файла .dmrc. Невказані ключі буде заповнено типовими раніше збереженими значеннями.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><command
>resume</command
></term>
<listitem>
<para
>Примусово повернутися з консольного режиму, навіть якщо ще не було завершено якісь з сеансів TTY.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><command
>manage</command
> <parameter
>дисплей</parameter
> [<parameter
>клас_дисплеїв</parameter
> [<parameter
>ім’я_для_уповноваження</parameter
> <parameter
>дані_для_уповноваження</parameter
>]]</term>
<listitem>
<para
>Почати керування стороннім дисплеєм з вказаною назвою.</para>
<para
><parameter
>клас_дисплеїв</parameter
>, якщо вказано непорожнє значення цього параметра, його буде використано для пошуку налаштувань, див. <xref linkend="kdm-files"/>. </para>
<para
><parameter
>ім’я_для_уповноваження</parameter
> і <parameter
>ім’я_для_уповноваження</parameter
> слід передавати, якщо для роботи з дисплеєм потрібне уповноваження сервера X. Формат цих параметрів збігається з форматом вмісту другого та третього стовпчиків даних, виведених командою <command
>xauth list</command
>.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><command
>unmanage</command
> <parameter
>дисплей</parameter
></term>
<listitem>
<para
>Зупинити керування стороннім дисплеєм з вказаною назвою.</para>
</listitem>
</varlistentry>

</variablelist>

<variablelist>
<title
>Команди для певного дисплея:</title>
<varlistentry>
<term
><command
>lock</command
></term>
<listitem>
<para
>Дисплей буде позначено як заблокований. Якщо у такому стані аварійно завершується сервер X, автоматичного повторного входу виконуватися не буде, навіть якщо відповідний параметр увімкнено.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><command
>unlock</command
></term>
<listitem>
<para
>Протилежна дія до <command
>lock</command
>, повторно вмикає автоматичний вхід до системи.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><command
>suicide</command
></term>
<listitem>
<para
>Примусово припинити поточний запущений сеанс. Спроб автоматичного повторного входу виконуватися не буде, а буде виконано команду "login" за розкладом.</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<variablelist>
<title
>Команди для всіх гнізд</title>

<varlistentry>
<term
><command
>caps</command
></term>
<listitem>
<para
>Повертає список всіх можливостей гнізда:</para>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
><returnvalue
>kdm</returnvalue
></term>
<listitem>
<para
>ідентифікує &kdm;, зараз цей протокол підтримують і інші засоби керування стільницями</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><returnvalue
>list</returnvalue
>, <returnvalue
>lock</returnvalue
>, <returnvalue
>suicide</returnvalue
>, <returnvalue
>login</returnvalue
>, <returnvalue
>resume</returnvalue
>, <returnvalue
>manage</returnvalue
> </term>
<listitem>
<para
>Підтримується відповідна команда</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><returnvalue
>bootoptions</returnvalue
></term>
<listitem>
<para
>Підтримується команда <command
>listbootoptions</command
> і передавання параметрів з <option
>=</option
> команді <command
>shutdown</command
></para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><returnvalue
>shutdown &lt;список&gt;</returnvalue
></term>
<listitem>
<para
>Підтримується команда <command
>shutdown</command
>, яку дозволено виконувати користувачам зі списку (користувачів у списку відокремлено комами.) <returnvalue
>*</returnvalue
> означає всіх розпізнаних користувачів.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><returnvalue
>nuke &lt;список&gt;</returnvalue
></term>
<listitem>
<para
>Примусове завершення роботи може бути ініційоване користувачами зі списку.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><returnvalue
>nuke</returnvalue
></term>
<listitem>
<para
>Примусове завершення роботи може бути виконане будь-яким користувачем</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><returnvalue
>reserve &lt;кількість&gt;</returnvalue
></term>
<listitem>
<para
>Налаштовано резервні дисплеї, з них зараз доступні <returnvalue
>кількість</returnvalue
></para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><command
>list</command
> [<parameter
>all</parameter
> | <parameter
>alllocal</parameter
>]</term>
<listitem>
<para
>Повертає список запущених сеансів. Типово, у списку перелічено всі активні сеанси (корисно для створення попереджень про завершення роботи). Якщо вказано параметр <parameter
>all</parameter
>, до списку буде додано і пасивні сеанси. Якщо вказано параметр <parameter
>alllocal</parameter
>, буде показано пасивні сеанси, але всі вхідні віддалені сеанси буде пропущено (корисно для швидкого перемикання агента (допоміжної програми) користувача).</para>
<para
>Кожен запис сеансу є розділеним комами кортежем з:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Назви дисплея або TTY</para
></listitem>
<listitem
><para
>Назва віртуального термінала для локального сеансу. Для віддалених сеансів TTY до назви віддаленого вузла слід додавати <literal
>@</literal
>. У іншому випадку порожнє значення.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Імені користувача, що увійшов до системи, порожнє значення для пасивних сеансів і вихідних віддалених сеансів (режим локального вибору)</para
></listitem>
<listitem
><para
>Типу сеансу для активних локальних сеансів, назва віддаленого вузла для вихідних віддалених сеансів, порожнє значення для пасивних сеансів.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Поле Flag:</para>
<itemizedlist
><listitem
><para
><literal
>*</literal
> для дисплеїв, що належать до гнізда, звідки надсилається запит.</para
></listitem>
<listitem
><para
><literal
>!</literal
> для сеансів, які не можна припиняти з гнізда, звідки надсилається запит.</para
></listitem>
<listitem
><para
><literal
>t</literal
> для сеансів TTY.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</itemizedlist>
<para
>У майбутньому може бути додано нові поля.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><command
>reserve</command
></term>
<listitem>
<para
>Запускає резервне вікно входу. Якщо ніхто не увійде протягом певного періоду часу, дисплей буде знову вилучено. Якщо на дисплеї вже існує сеанс, дисплей також буде вилучено.</para>
<para
>Дозволено лише для гнізд локальних дисплеїв і глобального гнізда.</para
> 
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><command
>activate</command
> (<parameter
>vt</parameter
>|<parameter
>дисплей</parameter
>)</term>
<listitem>
<para
>Перемикає на певний VT (віртуальний термінал). VT можна вказати або напряму (наприклад <parameter
>vt3</parameter
>) або за дисплеєм, що його використовує (наприклад <parameter
>:2</parameter
>).</para>
<para
>Дозволено лише для гнізд локальних дисплеїв і глобального гнізда.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><command
>listbootoptions</command
></term>
<listitem>
<para
>Показує список доступних параметрів завантаження.</para>
<para
>Значення, що повертається, складається з таких елементів:</para>
<itemizedlist>
<listitem>
<para
>Список параметрів завантаження (як його показано у самому &kdm;).</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Типовий параметр завантаження.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Поточний параметр завантаження.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
<para
>Типовий і поточний параметри є індексами відрахованими від нуля у списку параметрів завантаження. Якщо один з них не встановлено, або він не придатний для визначення, його значенням буде -1.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><command
>shutdown</command
> (<parameter
>reboot</parameter
> | <parameter
>halt</parameter
>) [<parameter
>=<replaceable
>bootchoice</replaceable
></parameter
>] (<parameter
>ask</parameter
>|<parameter
>trynow</parameter
>|<parameter
>forcenow</parameter
>|<parameter
>schedule</parameter
>|<parameter
>start (<parameter
>-1</parameter
>|<parameter
>end (<parameter
>force</parameter
>|<parameter
>forcemy</parameter
>|<parameter
>cancel)</parameter
>)</parameter
>)</parameter
>)</term>
<listitem>
<para
>Надсилає запит на завершення роботи системи: перезавантаження або вимикання.</para>
<para
>Вибрати ОС для наступного завантаження можна зі списку, який повертає команда <command
>listbootoptions</command
></para>
<para
>Запити на завершення роботи від гнізд певних дисплеїв виконуються, якщо існує поточний сеанс для цього дисплея. Такий запит може відкрити діалогове вікно з проханням підтвердження і/або автентифікації</para>
<para
>Параметр <parameter
>start</parameter
> визначає час за розкладом, коли слід здійснити завершення роботи. Якщо значення параметра починається з символу +, його буде додано до поточного часу. Нульове значення означає негайне завершення роботи.</para>
<para
>Параметр <parameter
>end</parameter
> визначає останній термін, коли можна виконувати завершення роботи, якщо активні сеанси продовжують працювати. Якщо значення параметра починається зі знаку +, його буде додано до часу start. -1 означає необмежене очікування. Якщо час end минув, а активні сеанси продовжують роботу, &kdm; може виконати одну з таких дій:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><parameter
>cancel</parameter
> — скасувати завершення роботи</para
></listitem>
<listitem
><para
><parameter
>force</parameter
> — все-таки завершити роботу</para
></listitem>
<listitem
><para
><parameter
>forcemy</parameter
> — все-таки завершити роботу, якщо немає активних сеансів, що належать користувачеві, який надсилає запит. Лише для гнізд певних дисплеїв.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
><parameter
>start</parameter
> і <parameter
>end</parameter
> вказуються у секундах від початку епохи &UNIX;.</para>
<para
><parameter
>trynow</parameter
> є синонімом <parameter
>0 0 cancel</parameter
>, <parameter
>forcenow</parameter
> — <parameter
>0 0 force</parameter
>, а <parameter
>schedule</parameter
> — <parameter
>0 -1</parameter
>.</para>
<para
>Параметр <parameter
>ask</parameter
> вказує, що слід спробувати завершити роботу і запитує користувача, якщо є активні сеанси. Лише для гнізд певних дисплеїв.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><command
>shutdown cancel</command
> [<parameter
>local</parameter
>|<parameter
>global</parameter
>}</term>
<listitem>
<para
>Скасувати завершення роботи за розкладом. Глобальне гніздо завжди скасовує операції з завершення роботи з розкладу, а гнізда певних дисплеїв типово скасовують лише віддані з них запити.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><command
>shutdown status</command
></term>
<listitem>
<para
>Повернути список з інформацією про завершення роботи.</para>
<para
>Записи є відокремленими комами кортежами з:</para>
<itemizedlist>
<listitem>
<para
>(<returnvalue
>global</returnvalue
>|<returnvalue
>local</returnvalue
>) — затримане або поставлене до черги завершення роботи. Запис local може бути повернуто лише для гнізд певних дисплеїв.</para>
</listitem>
<listitem
><para
>(<returnvalue
>halt</returnvalue
>|<returnvalue
>reboot</returnvalue
>)</para
></listitem>
<listitem
><para
>start</para
></listitem>
<listitem
><para
>end</para
></listitem>
<listitem
><para
>("ask"|"force"|"forcemy"|"cancel")</para
></listitem>
<listitem
><para
>Числовий ідентифікатор користувача, який надіслав запит, -1 для глобального гнізда.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Вибір наступної ОС, яку буде завантажено, "-" — жодної.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>У майбутньому може бути додано нові поля</para>
</listitem>
</varlistentry>

</variablelist>

<para
>Існує два способи використання гнізд:</para>
<itemizedlist>
<listitem>
<para
>З’єднання з ними напряму. FifoDir експортується як $<envar
>DM_CONTROL</envar
>; назву гнізд певних дисплеїв можна буде визначити за $<envar
>DISPLAY</envar
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>За допомогою команди <command
>kdmctl</command
> (наприклад зі скрипту оболонки). Виконайте команду <command
>kdmctl</command
> <option
>-h</option
>, щоб дізнатися більше.</para>
</listitem>
</itemizedlist>

<para
>Ось приклад скрипту bash <quote
>перезавантаження у FreeBSD</quote
>:</para>

<programlisting
>if kdmctl | grep -q shutdown; then
  IFS=$'\t'
  set -- `kdmctl listbootoptions`
  if [ "$1" = ok ]; then
    fbsd=$(echo "$2" | tr ' ' '\n' | sed -ne 's,\\s, ,g;/freebsd/I{p;q}')
    if [ -n "$fbsd" ]; then
      kdmctl shutdown reboot "=$fbsd" ask &gt; /dev/null
    else
      echo "FreeBSD boot unavailable."
    fi
  else
    echo "Boot options unavailable."
  fi
else
  echo "Cannot reboot system."
fi</programlisting>

</sect1>
</chapter>

<chapter id="Other-Information">
<title
>Інші джерела інформації</title>

<para
>Оскільки &kdm; є наступником &xdm;, ви зможете знайти корисну додаткову інформацію на <ulink url="man:xdm"
>сторінці довідки з xdm</ulink
>. Щоб усунути проблеми, пов’язані з X, спробуйте почитати сторінки довідки з <ulink url="man:X"
>X</ulink
> і <ulink url="man:startx"
>startx</ulink
>. Якщо у вас виникли питання щодо &kdm;, відповіді на які ви не знайшли у цьому підручнику, скористайтеся тим, що &kdm; постачається за умов дотримання &GNU; General Public License: перегляньте вихідний код програми. </para>

</chapter>


<chapter id="credits"
><title
>Подяки і ліцензія</title>

<para
>&kdm; є програмою, що походить від і містить код з &xdm; &copy; Keith Packard, MIT X Consortium.</para>

<para
>&kdm; 0.1 було написано &Matthias.Ettrich;. Пізніші версії, аж до &kde; 2.0.x, було написано &Steffen.Hansen;. Додавання нових можливостей для &kde; 2.1.x і значне переписування для &kde; 2.2.x було здійснено &Oswald.Buddenhagen;.</para>

<para
>Авторські права на інші частини коду &kdm; належать його авторам, і ліцензуються відповідно до умов <ulink url="common/gpl-license.html"
>&GNU; GPL</ulink
>. Будь-хто може змінювати &kdm; і поширювати отриману у результаті програму, але при цьому слід вказати імена всіх авторів програми.</para>

<para
>Для роботи &kdm; потрібна бібліотека &Qt;, авторські права на яку належать Troll Tech AS.</para>

<para
>Учасники написання документації: <itemizedlist>

<listitem
><para
>Документацію було написано &Steffen.Hansen; &Steffen.Hansen.mail;</para
></listitem>

<listitem
><para
>Документацію було розширено Gregor Zumstein<email
>zumstein@ssd.ethz.ch</email
>. Останнє оновлення 9 серпня 1998 року</para
></listitem>

<listitem
><para
>Перегляд документації для &kde; 2 здійснено &Neal.Crook; &Neal.Crook.mail;. Останнє оновлення 6 серпня 2000 року.</para
></listitem>

<listitem
><para
>Розширили і переписали документацію для &kde; 2.2 і 4.0 &Oswald.Buddenhagen; &Oswald.Buddenhagen.mail;. Останнє оновлення 7 грудні 2007 року</para
></listitem>

</itemizedlist
></para>

<para
>Авторські права на документацію належать &Steffen.Hansen;, Gregor Zumstein, &Neal.Crook; and &Oswald.Buddenhagen;. У цьому документі також використано великі шматки сторінки довідника з &xdm;, авторські права на який належать &copy; Keith Packard. Документація щодо формату тем значною мірою запозичена з довідника з GDM, авторські права на який належать &copy; Martin K. Petersen, George Lebl, &RedHat;, Inc. і Sun Microsystems, Inc.</para>

<para
>Переклад українською: Юрій Чорноіван <email
>yurchor@ukr.net</email
></para
> 
&underFDL; </chapter>

<glossary id="glossary">
<title
>Глосарій</title>

<glossentry id="gloss-greeter">
<glossterm
>привітання</glossterm>
<glossdef
><para
>Привітання — це діалогове вікно входу до системи, тобто частина &kdm;, яку бачить користувач.</para>
</glossdef>
</glossentry>

<glossentry>
<glossterm id="gloss-entropy"
>ентропія</glossterm>
<glossdef
><para
>Ентропією системи називається міра її непередбачуваності. Ентропію використовують під час створення псевдовипадкових чисел.</para>
</glossdef>
</glossentry>

</glossary>
</book>
<!--
Local Variables:
mode: xml
sgml-omittag: nil
sgml-shorttag: t
End:
-->