<?xml version="1.0" ?>
<!DOCTYPE book PUBLIC "-//KDE//DTD DocBook XML V4.2-Based Variant V1.1//EN" "dtd/kdex.dtd" [
<!ENTITY kile "<application
>Kile</application
>">
<!ENTITY latex "L<superscript
>A</superscript
>T<subscript
>E</subscript
>X">
<!ENTITY pdflatex "PDFL<superscript
>A</superscript
>T<subscript
>E</subscript
>X">
<!ENTITY tex "T<subscript
>E</subscript
>X">
<!ENTITY tetex "<application
>teT<subscript
>E</subscript
>X</application
>">
<!ENTITY texlive "<application
>TeX Live</application
>">
<!ENTITY bibtex "BibT<subscript
>E</subscript
>X">
<!ENTITY makeindex "makeindex">
<!ENTITY kbibtex "KBibT<subscript
>E</subscript
>X">
<!ENTITY kbib "KBib">
<!ENTITY asymptote "Asymptote">
<!ENTITY imagemagick "<application
>ImageMagick</application
>">
<!ENTITY dvipng "<application
>dvipng</application
>">
<!ENTITY makeidx "<application
>makeidx</application
>">
<!ENTITY cjk "<abbrev
>CJK</abbrev
>">
<!ENTITY ucs "<abbrev
>ucs</abbrev
>">
<!ENTITY kappname "&kile;">
<!ENTITY package "extragear">
<!ENTITY % addindex "IGNORE">
<!ENTITY % Ukrainian "INCLUDE">
]>
<book lang="&language;">
<bookinfo>
<title
>Підручник з &kile;</title>
<authorgroup>
<author
><firstname
>Jonathan</firstname
><surname
>Pechta</surname
></author>
<author
><firstname
>Federico</firstname
><surname
>Zenith</surname
> <affiliation
><address
><email
>federico.zenith@member.fsf.org</email
></address
></affiliation
></author>
<author
><firstname
>Holger</firstname
><surname
>Danielsson</surname
> <affiliation
><address
><email
>holger.danielsson@versanet.de</email
></address
></affiliation
></author>
<author
><firstname
>Thomas</firstname
><surname
>Braun</surname
></author>
<author
><firstname
>Michel</firstname
><surname
>Ludwig</surname
> <affiliation
><address
><email
>michel.ludwig@kdemail.net</email
></address
></affiliation
></author>
<author
><firstname
>Felix</firstname
><surname
>Mauch</surname
> <affiliation
><address
><email
>felix_mauch@web.de</email
></address
></affiliation
></author>
<othercredit role="translator"
><firstname
>Юрій</firstname
><surname
>Чорноіван</surname
><affiliation
><address
><email
>yurchor@ukr.net</email
></address
></affiliation
><contrib
>Переклад українською</contrib
></othercredit
>
</authorgroup>
<copyright>
<year
>2003</year>
<holder
>Jonathan Pechta</holder>
</copyright>
<copyright>
<year
>2003</year
><year
>2005</year
><year
>2006</year>
<holder
>Federico Zenith</holder>
</copyright>
<copyright>
<year
>2005</year
><year
>2006</year>
<holder
>Holger Danielsson</holder>
</copyright>
<copyright>
<year
>2007</year>
<holder
>Thomas Braun</holder>
</copyright>
<copyright>
<year
>2007</year
><year
>2011</year>
<holder
>Michel Ludwig</holder>
</copyright>
<copyright>
<year
>2011</year>
<holder
>Felix Mauch</holder>
</copyright>
<date
>22 травня 2011 року</date>
<releaseinfo
>2.1</releaseinfo>
<legalnotice>
&FDLNotice;
</legalnotice>
<abstract>
<para
>&kile; — це оболонка і редактор для файлів вихідних текстів &tex; і &latex;. </para>
</abstract>
<keywordset>
<keyword
>KDE</keyword>
<keyword
>kdenonbeta</keyword>
<keyword
>Kile</keyword>
<keyword
>LaTeX</keyword>
<keyword
>TeX</keyword>
</keywordset>
</bookinfo>
<chapter id="preface">
<title
>Передмова</title>
<sect1 id="preface_sect">
<title
>Вимоги</title>
<para
>Щоб можна було користуватися &kile;, вам слід встановити наступні компоненти у вашу систему:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><ulink url="http://www.kde.org/"
>K Desktop environment (&kde;)</ulink
>: &kde; — це популярне стільничне середовище з відкритим кодом.</para
></listitem>
<listitem
><para
><ulink url="http://www.qtsoftware.com/products/"
>&Qt;</ulink
>: &Qt; — це написана на C++ бібліотека для створення графічного інтерфейсу і програм для роботи у мережі, потрібна для збирання &kile;.</para
></listitem>
<listitem
><para
><ulink url="http://www.ctan.org/"
>&latex;</ulink
>: високоякісна програма для верстання документів. Швидше за все, вам потрібен пакунок &texlive; (або &tetex; на застарілих системах), якщо ви працюєте у Unix-подібній системі.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Більшість з цих елементів уже наявні у вашому дистрибутиві Linux; будь ласка, зверніться до документації вашого дистрибутива, або пошукайте на вашому компакт-диску або DVD для встановлення пакунки для встановлення цих програм на вашому комп’ютері.</para>
<para
>Можливо, &kile; вже зібрано у бінарний пакунок для вашого дистрибутива &Linux;. Будь ласка, скористайтеся програмою керування пакунками у вашому дистрибутиві для пошуку відповідного пакунка.</para>
</sect1>
<sect1 id="preface_audience">
<title
>Коло призначення</title>
<para
>Цей підручник написано для всіх, незалежно від їх досвіду у &latex;, &kde;, &kile; або Linux.</para>
<para
>Досвідчені користувачі навряд чи читатимуть цей підручник, але буде розглянуто всі пропозиції щодо покращення документації. Якщо ви бажаєте зробити внесок до проекту або цієї документації, будь ласка, зверніть по настанови до <ulink url="http://kile.sourceforge.net/"
>вебсторінки &kile;</ulink
>.</para>
<para
>Потрібні відповіді щодо &kile;? Маєте труднощі зі збиранням програми? Вам потрібна додаткова функція у програмі? Найкращим шляхом для того, щоб задати технічне питання або розпочати обговорення, є використання нашого списку листування: <email
>kile-devel@lists.sourceforge.net</email
>.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="introduction">
<title
>Вступ</title>
<sect1 id="intro_about">
<title
>Основні факти</title>
<sect2>
<title
>Про &kile;</title>
<para
>&kile; є комплексним середовищем роботи з &latex;, призначеним для стільниці &kde;. За допомогою &kile; ви зможете скористатися всіма функціональними можливостями &latex; за посередництва графічного інтерфейсу. Програма надасть вам простий, безпосередній і придатний до налаштування доступ до всіх програм комплексу &latex;. Передбачено автоматичне завершення коду, компіляцію, остаточну обробку, усування вад, інструменти перетворення і перегляду результатів, а також дуже зручні допоміжні додатки-майстри, доступ до довідки з &latex; та потужні інструменти керування проектами.</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>&kile; і компонент редактора &kate;</title>
<para
>&kile; засновано на компоненті редактора &kate;, отже значна частина можливостей з редагування запозичена з &kate;, &kile; розширює можливості редагування цієї програми на документи &latex;. Щоб дізнатися більше про програму &kate; і її можливості, зверніться до <ulink url="http://kate-editor.org"
>сторінки &kate; у інтернеті</ulink
>.</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>Що таке &latex;?</title>
<para
>&latex; — це система обробки текстів, створена на основі &tex;, програми, першу версію якої було розроблено Дональдом Кнутом (Donald Knuth) у 1977 році для професійного компонування робіт. Ця програма виконувала завдання, подібні до завдань набірника, тобто робітника, який компонує документ відповідно до специфікацій типу документа. &latex; було створено Леслі Лемпортом (Leslie Lamport) як інструмент, який надав авторам текстів можливість автоматичного набору, особливо, якщо йдеться про вартісний і важкий набір математичних формул і виразів, які у &latex; <emphasis
>завжди</emphasis
> мають перебувати між знаками долара. Сьогодні програми-процесори текстів надають змогу будь-якому користувачеві бути набірником. Але, насправді, часто єдиною вашою метою є створення документа, який би було приємно читати, а не витрачання годин праці на те, щоб зробити його вигляд чудовим. &latex; бере на себе завдання з покращення вигляду тексту і надає вам змогу зосередитися на вмісті, а не на компонуванні. А результат <emphasis
>має</emphasis
> виглядати чудово!</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>Як вимовляється це слово? Чому його пишуть у такий дивний спосіб?</title>
<para
>Існує весела традиція: назви пакунків, пов’язаних з &tex;, мають дивну вимову або написання. Автор склав назву з міркувань того, що &tex; — це грецьке <emphasis
>τεχ</emphasis
>, записане латинськими літерами <emphasis
>tech</emphasis
>. Існує багато пояснень цього факту, але найімовірнішою причиною такої назви є те, що від початку &tex; було призначено для технічної літератури, його найголовнішим призначенням було створення середовища для правильного і простого друку математичних формул, яке тоді було дорогою, тривалою і непростою справою.</para>
<para
>Вимовляти цю назву слід так: <emphasis
>Т</emphasis
>, відповідно до звуку, який позначає ця літера, <emphasis
>Е</emphasis
>, як у слові <emphasis
>мед</emphasis
> і <emphasis
>Х</emphasis
>, подібно до звуку німецької, який на письмі позначається літерами <emphasis
>ch</emphasis
> (пом’якшений варіант українського «х»). IPA-символом, що відповідає цьому звуку є /ç/. Відомо, що багато хто вимовляє цей звук як <emphasis
>ach</emphasis
> (IPA-символ /x/), але автор особисто запитував у людей, для яких грецька мова є рідною, і вони підтвердили перший варіант вимови. Майте на увазі, що багато хто вимовляє назву неправильно: /teks/ (текс) або /tek/ (тек).</para>
<para
>Нарешті, у слові &latex; комбінація літер L<superscript
>A</superscript
> вимовляється як <emphasis
>лей</emphasis
>: ідея, яка лежить в основі цієї назви, полягала у тому, що, якщо звичайний &tex; є досить важким, макросами &latex; може користуватися навіть <emphasis
>lay</emphasis
>man (дилетант). Простішою, але реалістичнішою виглядає версія про те, що відповідні літери просто взято з прізвища Леслі Лемпорта (Leslie Lamport), автора &latex;. Отже, тепер ви все знаєте про назви!</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="intro_latexbasics">
<title
>&latex; 101</title>
<para
>Система набору тексту у &latex; подібна до інших мов розмітки, зокрема XML, які використовуються у багатьох типах документів (зокрема у тому документі, який ви зараз читаєте), або мови HTML, яка використовується для створення вебсторінок. Загальною ідеєю є використання спеціально оформлених ключових слів, які називаються <emphasis
>теґами</emphasis
>, які повідомляють програмі (текстовому процесору, переглядачеві сторінок інтернету або компілятору &latex;) про спосіб представлення тексту. У &kile; передбачено додавання значної кількості цих теґів за допомогою меню <guimenu
>LaTeX</guimenu
>.</para>
<para
>Хоча ми і надамо вам загальні відомості щодо &latex;, звичайно ж, цей підручник не є вичерпним довідником з &latex;. Якщо ви бажаєте досконало оволодіти &latex;, вам варто взяти підручник з відповідного питання у вашій бібліотеці. Ви можете скористатися російськомовним підручником С.М. Львовського «Набор и вёрстка в системе &latex;», який є досить повним описом потрібних відомостей.</para>
<para
>Як і у інших мовах розмітки, документ &latex; містить <emphasis
>преамбулу</emphasis
>, у якій встановлюються загальні команди, зокрема розмір паперу, спосіб нумерування сторінок, виміри блоку тексту на сторінці, та <emphasis
>тіла</emphasis
> документа, де міститься текст документа. У преамбулі має міститися принаймні команда <userinput
>\documentclass</userinput
>, преамбула має передувати тілу, яке починається командою <userinput
>\begin{document}</userinput
> і завершується, очевидно, наступною командою <userinput
>\end{document}</userinput
>.</para>
</sect1>
<sect1 id="intro_mainfeat">
<title
>Основні можливості &kile;</title>
<sect2 id="intro_docwizard">
<title
>Майстер швидкого запуску</title>
<para
>Вбудований до &kile; майстер швидкого запуску корисний, якщо вам потрібно швидко створити документ за допомогою &kile;. Якщо ви скористаєтеся пунктом майстра у меню програми, ви зможете вибрати один з багатьох варіантів створення вашого документа. Крім того, ви зможете вказати декілька параметрів, пов’язаних з типом документа, який ви оберете.</para>
<para
>Параметри класу:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guilabel
>Клас документа</guilabel
>: тут ви можете вибрати тип документа, який ви бажаєте створити: article, book, letter, report, scrartcl, scrreprt, scrbook, prosper, beamer або інший вказаний вами тип.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Розмір шрифту</guilabel
>: повідомте &kile;, шрифт якого розміру (у пт) ви бажаєте використовувати у документі.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Розмір паперу</guilabel
>: виберіть розмір або формат аркушів.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Кодування</guilabel
>: загалом, найкраще використати стандартне кодування вашої системи. У сучасних системах як стандартне все ширше використовується кодування UTF-8. Якщо можете, використовуйте utf8 або utf8x (саме так це кодування позначається у документах &latex;). </para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Інші параметри</guilabel
>: тут ви можете вказати інші параметри, що стосуються друку, чернеток тощо.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Пакунки</para>
<para
>За допомогою цього пункту можна переглянути список найпопулярніших додаткових пакунків, які використовуються у &latex;. Позначте відповідні пункти, щоб додати пакунки.</para>
<para
>Властивості документа</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guilabel
>Автор</guilabel
>: тут введіть своє ім’я.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Заголовок</guilabel
>: сюди введіть заголовок документа.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Дата</guilabel
>: вкажіть дату.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
<sect2 id="intro_templates">
<title
>Наперед визначені шаблони</title>
<para
>Попередньо визначеними шаблонами у &kile; є:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Порожній документ: справжні джедаї починають з порожнього листа!</para
></listitem>
<listitem
><para
>Article: встановлює формат статті, для документів, які достатньо короткі, щоб їх можна було не розбивати на глави.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Report: встановлює формат звіту, для документів середнього розміру, з нумерацією сторінок, наприклад, з зовнішньої сторони сторінки.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Book: формат книги, повноцінної монографії, достатньо потужний для написання багатьох університетських підручників.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Letter: встановлює формат листа.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Beamer, HA-Prosper: призначений для створення чудових презентацій у PDF, ці презентації виглядають просто чудово: у них сконцентровано всю потужність &latex;.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Powerdot: Powerdot — це спадкоємець пакунків <userinput
>seminar</userinput
> і <userinput
>HA-Prosper</userinput
>. у ньому передбачено менше параметрів налаштування, ніж у Beamer, але ним просто користуватися, він створює чудові презентації у форматі PDF.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Scrartcl, Scrbook, Scrreprt, Scrlttr2: класи документів KOMA-Script, спеціально адаптовані до німецьких типографських стандартів. Скористайтеся ними, якщо ви готуєте тексти німецькою.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Xelatex: змінений шаблон <userinput
>Article</userinput
> для використання з <userinput
>XeLaTeX</userinput
>.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Пам’ятайте, що ви можете розпочати створення власного шаблону з будь-якого з вищезгаданих шаблонів.</para>
<para
>Не дуже досвідченим користувачам не варто хвилюватися, у цьому списку подано лише короткий список можливостей, пізніше ми звернемо більше уваги на те, як виконати ці завдання, і докладно все опишемо у розділі <xref linkend="quickstart" role="select: title pageabbrv"/>.</para>
</sect2>
<sect2 id="intro_highlight">
<title
>Підсвічування синтаксису</title>
<para
>&kile; подібний до програм, які працюють з вихідними кодами і редагуванням: програма здатна автоматично підсвічувати команди, параметри і елементи, які було використано (та тих, які було використано неправильно). У &kile; можна легко візуально визначити проблемні фрагменти тексту: наприклад, якщо фрагмент тексту показано зеленим кольором, ви забули закрити середовище математичної формули. Про проблеми можна дізнатися і за неправильним виглядом остаточного файла, але підсвічування збереже вам час і дозволить уникнути важких пошуків причин помилки.</para>
</sect2>
<sect2 id="intro_autocoml">
<title
>Автозавершення середовищ</title>
<para
>Автоматичне завершення середовищ означає, що якщо ви починаєте створення середовища командою <userinput
>\begin{середовище}</userinput
>, &kile; автоматично вставить відповідну команду <userinput
>\end{середовище}</userinput
> разом з порожнім рядком між цими командами, у якому ви можете розпочати введення тексту середовища. Звичайно ж, ви можете вимкнути цю функціональну можливість за допомогою сторінки <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>LaTeX</guimenuitem
><guilabel
>Середовища</guilabel
></menuchoice
>.</para>
</sect2>
<sect2 id="intro_jump">
<title
>Перехід до структури елемента</title>
<para
>Всі документи, зазвичай, мають структурну ієрархію певного типу. У &latex; ви можете розбити документ на такі структурні одиниці (частина (part) є найвищою одиницею ієрархії, а підпараграф (subparagraph) — найнижчою):</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>\part</para
></listitem>
<listitem
><para
>\chapter</para
></listitem>
<listitem
><para
>\section</para
></listitem>
<listitem
><para
>\subsection</para
></listitem>
<listitem
><para
>\subsubsection</para
></listitem>
<listitem
><para
>\paragraph</para
></listitem>
<listitem
><para
>\subparagraph</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Під час перегляду структури документа у області перегляду <guilabel
>Структура</guilabel
> ви можете відкривати різні елементи структури у редакторі натисканням пункту елемента, вміст якого ви бажаєте переглянути.</para>
</sect2>
<sect2 id="intro_inverse">
<title
>Зворотний пошук</title>
<para
>Якщо ви створюєте власні файли &latex;, зворотній пошук буде дуже корисним. Після створення файла DVI (DeVice Independent File або файла, незалежного від пристрою) або файла PDF, ви можете навести вказівник миші на цікаве місце у програмі-переглядачі, натиснути клавішу &Shift; і клацнути лівою кнопкою миші, і &kile; відкриє у вікні редактора фрагмент з відповідним рядком вихідних кодів &latex;.</para>
<para
>У файлах типу DVI міститься опис форматованого документа, а також інші дані, зокрема дані шрифту символів. Файли цього типу, разом з PDF, звичайним результатом обробки компіляторами &tex; або &latex;. Існує багато програм, призначених для перегляду, перетворення і друку файлів DVI у різноманітних системах і на різноманітних пристроях.</para>
</sect2>
<sect2 id="intro_forward">
<title
>Прямий пошук</title>
<para
>Кожному елементу у файлі DVI або PDF відповідають певні рядки у редакторі вихідних кодів, отже, якщо ви скористаєтеся зворотнім пошуком і натиснете у певному місці області показу файла DVI або PDF, у редакторі коду &latex; буде показано відповідний фрагмент коду. Прямий пошук є функціональною можливістю, протилежною до цієї можливості. За використання прямого пошуку ви можете клацнути кнопкою миші у певному місці вихідних кодів &latex;, а програма має відкрити відповідне місце у вікні програми перегляду.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="intro_toolbar">
<title
>Панель інструментів</title>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guibutton
>Створити</guibutton
>: започатковує редагування нового документа.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>Відкрити</guibutton
>: відкрити новий документ.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>Закрити</guibutton
>: закрити ваш документ.</para
></listitem>
<!-- following toolbar items are different in default master/2.1-->
<listitem
><para
><guibutton
>Зробити поточний документ головним</guibutton
>: цим пунктом можна скористатися під час роботи з документами, що складаються з декількох файлів. Позначення головного документа спростить вам роботу з іншими файлами <literal role="extension"
>.tex</literal
>, включеними до вашого документа. Якщо ви користуєтеся для керування документами проектами, ви можете встановити головний документ проекту за допомогою пункту меню<menuchoice
><guimenu
>Проект-></guimenu
><guisubmenu
>Параметри проекту</guisubmenu
></menuchoice
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>Quickbuild</guibutton
>: призначено для компіляції ваших вихідних кодів &latex; і автоматичного показу результатів, якщо збирання кодів завершилося без помилок.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>Режим нагляду за файлами</guibutton
>: у цьому режимі програма «наглядатиме» за змінами у файлах DVI і не запускатиме новий сеанс &okular; після виконання команди <guibutton
>Quickbuild</guibutton
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>Перегляд файла журналу</guibutton
>: відкриває перегляд файла <literal role="extension"
>.log</literal
>, за допомогою якого ви зможете виявити помилки.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>Попередня помилка</guibutton
>: перейти до попереднього запису у файлі <literal role="extension"
>.log</literal
> і позначити помилку у файлі джерела.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>Наступна помилка</guibutton
>: перейти до наступного запису у файлі <literal role="extension"
>.log</literal
> і позначити помилку у файлі джерела.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>Зупинити</guibutton
>: зупиняє поточний інструмент.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>LaTeX</guibutton
>: запускає &latex; для активного документа.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>ViewDVI</guibutton
>: запускає інструмент перегляду файла DVI.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>DVItoPS</guibutton
>: перетворює файл DVI на файл &PostScript; (PS).</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>ViewPS</guibutton
>: запускає інструмент перегляду файла &PostScript; (PS).</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>PDFLaTeX</guibutton
>: запускає компілятор &pdflatex; для поточного документа.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>ViewPDF</guibutton
>: запускає інструмент перегляду файла PDF.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>DVItoPDF</guibutton
>: перетворює файл DVI на файл PDF.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>PStoPDF</guibutton
>: перетворює PS на PDF.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>ViewHTML</guibutton
>: відкриває переглядач створеного HTML.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>ForwardDVI</guibutton
>: відкриває сторінку файла &DVI;, яка відповідає поточному рядку у коді, показаному у вікні редактора.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>ForwardPDF</guibutton
>: відкриває сторінку файла PDF, яка відповідає поточному рядку у коді, показаному у вікні редактора.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Якщо ви поглянете на панель інструментів <guilabel
>Зміни</guilabel
> ви побачите три великих спадних списки. Ці спадні меню було створено для спрощення додавання певних типових елементів до вашого документа. Першим зі спадних списків можна скористатися для швидкого розбиття вашого документа на частини, глави, розділи тощо. Серед можливих структурних частин вашого вихідного коду &latex;:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guilabel
>part</guilabel
>: найбільше структурна частина документа.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>chapter</guilabel
>: починає нову главу.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>section</guilabel
>: починає новий розділ.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>subsection</guilabel
>: починає новий підрозділ.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>subsubsection</guilabel
>: підрозділ другого рівня, розташованого між підрозділом і параграфом.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>paragraph</guilabel
>: починає новий параграф.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>subparagraph</guilabel
>: починає новий підпараграф.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Спадним списком з назвою <guilabel
>Інше</guilabel
> можна скористатися для вставки елементів на зразок елементів покажчика, зносок і посилань до вашого документа. Серед можливих команд у цьому списку:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guilabel
>label</guilabel
>: команда, яка створює мітку для глави, рисунка або іншого елемента.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>index</guilabel
>: створює новий запис у покажчику.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>footnote</guilabel
>: створює підрядкову примітку у вашому документі.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>ref</guilabel
>: використовується для посилання на раніше створену командою label мітку, цю мітку ви можете вибрати зі спадного списку.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>pageref</guilabel
>: подібна до <guilabel
>ref</guilabel
>, але посилання здійснюється на сторінку, а не на сам елемент структури документа.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>cite</guilabel
>: створює посилання на дані з бібліографії.</para
></listitem>
<!-- The next feature is currently disabled (see 'kile.cpp'). -->
<!-- <listitem
><para
><guilabel
>cite from ViewBib</guilabel
>: ask the ViewBib tool for all selected references and insert them.
Currently this is only available with <ulink url="http://user.digisurf.com.au/~thachly/kbib/"
>&kbib;</ulink
> as ViewBib tool.</para
></listitem
>-->
</itemizedlist>
<screenshot>
<screeninfo
>Спадне меню <guilabel
>Інше</guilabel
></screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="snap_ref_choose.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Спадне меню <guilabel
>Інше</guilabel
></phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Спадне меню <guilabel
>Інше</guilabel
></para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot>
<screenshot>
<screeninfo
>Вибір мітки для посилання</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="snap_ref_select.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Вибір мітки для посилання</phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Вибір мітки для посилання</para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>За використання команди <guilabel
>cite</guilabel
> програма має показати вам спадний список всіх елементів бібліографії, але, якщо ви користуєтеся &bibtex;, ця можливість працюватиме, лише якщо файл належить до проекту. Для редагування файлів &bibtex; ми рекомендуємо вам скористатися спеціалізованим редактором. Автор цього підручника вважає найкращими редакторами &kbibtex; і &kbib;. Звичайно ж, ви можете створити файли &bibtex; і вручну за допомогою &kile;.</para>
<para
>Останній зі спадних списків з міткою <guilabel
>Розмір</guilabel
> використовується для визначення розміру шрифту тексту. Ви можете вказати розмір основного тексту, тексту зносок тощо. Серед можливих варіантів:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guilabel
>крихітний</guilabel
>: найменший.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>розмір індексу</guilabel
>: дуже малий.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>розмір виноски</guilabel
>: менший.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>малий</guilabel
>: малий.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>звичайний розмір</guilabel
>: звичайний.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>великий</guilabel
>: великий.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Великий</guilabel
>: більший.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>ВЕЛИКИЙ</guilabel
>: ще більший.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>величезний</guilabel
>: навіть більше.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Величезний</guilabel
>: найбільший.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="quickstart">
<title
>Швидкий запуск</title>
<sect1 id="quick_begin">
<title
>Створення документа &latex; за допомогою &kile; для початківців</title>
<para
>Користувачі &kile; можуть скористатися одним з двох способів створення документа: скористатися <guimenu
>Майстром</guimenu
> створення документів, вибрати тип документа, який слід створити, та визначити його параметри, зокрема розмір шрифту, розмір паперу тощо; або просто вписати відповідний код вручну.</para>
<programlisting
>\documentclass[12pt]{article}
\usepackage[T2A]{fontenc}\usepackage[utf8]{inputenc}
\begin {document}
Якийсь текст з кодами \LaTeX.
\end{document}</programlisting>
<para
>Всі документи у &latex; починаються з команди <userinput
> \documentclass[додаткові параметри]{клас}</userinput
>, де «клас» визначає тип документа.</para>
<para
>Введення прикладу коду, наведеного вище, у поле для введення тексту дасть вам такий результат:</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Скомпільований у DVI текст</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="latex_example.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Скомпільований у DVI текст</phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Скомпільований у DVI текст</para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>У квадратних дужках після команди <userinput
>\documentclass</userinput
> містяться параметри команди. Параметр <userinput
>[12pt]</userinput
> встановлює розмір шрифту вашої статті; якщо на початку документа розмір шрифту не буде вказано, ви зможете встановити цей розмір у тексті документа.</para>
<para
>Після того, як ви завершите введення коду прикладу з блоку, наведеного вище, вам потрібно буде скомпілювати ваші вихідні коди &latex;. Найпростішим способом компіляції &latex; є використання меню <guimenu
>Збирання</guimenu
> або натискання кнопки <guilabel
>Quickbuild</guilabel
>.</para>
<para
><keycombo
>&Alt;<keycap
>2</keycap
></keycombo
> — це клавіатурне скорочення для компіляції вашого початкового коду.</para>
<para
>Вам слід зберегти файл з текстом перед його компіляцією; &kile; виконає це завдання за вас у автоматичному режимі.</para>
<para
>Якщо програмі не вдається зібрати ваш документ, погляньте на журнал помилок. Якщо для збирання ви натискали кнопку <guilabel
>Quickbuild</guilabel
>, програма автоматично запустить переглядач &okular;, якщо цього не сталося, знову ж таки, погляньте на те, що написано у журналі.</para>
</sect1>
<sect1 id="quick_env">
<title
>Середовища</title>
<para
>Середовище — це фрагмент тексту, який має власні параметри, відмінні від решти тексту документа. Нехай ви створили звіт з розміром шрифту 12 пунктів, але бажаєте змінити цей розмір для декількох речень. Послідовність команд <userinput
>\begin{середовище}</userinput
>, <userinput
>\huge</userinput
> і <userinput
>\end{середовище}</userinput
> надасть вам змогу змінити розмір шрифту тексту між командами середовища на величезний (huge).</para>
<para
>Зміни параметрів тексту стосуватиметься лише фрагменту між командами <userinput
>\begin{середовище}</userinput
> і <userinput
>\end{середовище}</userinput
>. Кількість змін, яку ви можете вносити до параметрів тексту середовища, є необмеженою.</para>
<para
>Існує багато елементів оформлення, які можуть зробити ваш документ приємнішим для читання та зрозумілішим. Ви можете використовувати особливу гарнітуру шрифту, напівжирний шрифт, підкреслювання тощо. Дія відповідних команд завершуватиметься після команди <userinput
>\end</userinput
> або після завершення вашого середовища.</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><userinput
>\begin{emph}</userinput
>: за допомогою цієї команди можна позначити фрагмент тексту курсивом, зміна вигляду шрифту діятиме до команди <userinput
>\end{emph}</userinput
> або початку нового середовища. Щоб написати курсивом одне слово речення, скористайтеся конструкцією на зразок: це <userinput
>\emph{моє}</userinput
> речення.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>\textbf{Текст всередині фігурних дужок буде напівжирним}</userinput
>: за допомогою цієї команди можна зробити фрагмент тексту напівжирним.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>\quote</userinput
>: призначено для додавання поля цитування у ваш документ, цитату слід почати з оголошення <userinput
>\begin{quote}</userinput
> і завершити оголошенням <userinput
>\end{quote}</userinput
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>\center</userinput
>: вирівнює текст по центру.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>\verse</userinput
>: створює середовище для текстів віршів.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>\itemize</userinput
>: створює ненумерований список.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect1>
<sect1 id="quick_using">
<title
>Користування &kile;</title>
<para
>Тепер, коли ви вже маєте певне уявлення щодо того, як писати код з використанням мови розмітки &latex;, ми наведемо для вас покрокову процедуру створення документа за допомогою &kile;.</para>
<procedure>
<step
><para
>Запуск &kile;.</para
></step>
<step
><para
>Скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Швидкий запуск</guimenuitem
></menuchoice
>, потім оберіть формат і вкажіть потрібні вам параметри за допомогою майстра.</para
></step>
<step
><para
>Після завершення роботи майстра виконайте певні налаштування, щоб зробити текст придатнішим для читання, додайте принаймні одну цитату, текст напівжирним шрифтом, курсив та якийсь вірш, щоб побачити відмінності у текстовому оформленні, які можна створити відповідними командами.</para
></step>
<step
><para
>Збережіть ваш файл, надавши йому назву, скажімо, <filename
>intro.tex</filename
>.</para
></step>
<step
><para
>Зберіть ваш документ за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>2</keycap
></keycombo
> або натискання кнопки з міткою <guilabel
>LaTeX</guilabel
>.</para
></step>
<step
><para
>Натисніть кнопку <guibutton
>ViewDVI</guibutton
>.</para
></step>
<step
><para
>Перегляньте створений текст.</para
></step>
<step
><para
>Коли ви надивитеся на ваш документ, натисніть кнопку <guibutton
>Вікно редактора</guibutton
> або комбінацію клавіш <keycombo
>&Ctrl;<keycap
>E</keycap
></keycombo
>, щоб повернутися до вікна редактора, якщо ви користувалися вбудованим переглядачем, або закрийте вікно програми перегляду, якщо ви користувалися окремим вікно перегляду.</para
></step>
</procedure>
<para
>Ось і все! Ви тільки-но створили ваш перший документ &latex;!</para>
<para
>Після створення вашого DVI файла ви зможете надрукувати ваш документ або перетворити його на файл &PostScript; або PDF. Спробуйте, це цікаво!</para>
</sect1>
<sect1 id="quick_dvi">
<title
>Файли DVI</title>
<para
>DVI є файлом <emphasis
>DeVice Independent</emphasis
> (незалежним від пристрою). Такі файли створюються за допомогою &tex; або &latex; для читання певним драйвером на вашому комп’ютері. Існує багато інших пристроїв виводу даних, на які можна надіслати файл <literal role="extension"
>.dvi</literal
>, зокрема принтер, інструмент перетворення на файли &PostScript; або PDF або просто екран вашого комп’ютера.</para>
<sect2 id="quick_viewdvi">
<title
>Перегляд DVI</title>
<para
>Ви вже ознайомилися з тим, як можна переглянути файл DVI за допомогою натискання кнопки <guibutton
>ViewDVI</guibutton
> на панелі інструментів.</para>
</sect2>
<sect2 id="quick_printdvi">
<title
>Друк DVI</title>
<para
>Для друку DVI ви можете скористатися процедурою, подібною до тієї, яку ви раніше виконували для створення документа (див. <xref linkend="quick_using" role="select: title pageabbrv"/>). На кроці 7, після натискання кнопки <guibutton
>ViewDVI</guibutton
>, скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
><guimenuitem
>Друкувати</guimenuitem
></menuchoice
> переглядача, і, якщо ваш принтер належно налаштовано, ви зможете надрукувати ваш файл DVI.</para>
</sect2>
<sect2 id="quick_exportdvi">
<title
>Перетворення файлів DVI</title>
<para
>За допомогою панелі інструментів ви зможете перетворити файл DVI на файл у інших форматах. Після створення файла DVI з ваших вихідних кодів &latex; його можна експортувати до вказаного вами формату за допомогою натискання кнопок панелі інструментів.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="quick_forward">
<title
>Прямий пошук між &kile; і &okular;</title>
<para
>За допомогою функціональних можливостей прямого пошуку, ви зможете переходити з вашого редактора безпосередньо до відповідного місця у файлі &DVI; або PDF. </para>
<para
>У &kile; передбачено можливість налаштування всіх файлів програм &latex; з відповідним параметром. Відкрийте сторінку <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Інструменти</guimenuitem
><guilabel
>Збирання</guilabel
></menuchoice
> і оберіть <guilabel
>Сучасні</guilabel
> налаштування.</para>
<para
>Щоб виконати прямий пошук, розташуйте курсор у потрібному рядку коду документа, а потім натисніть кнопку <guilabel
>Прямий пошук</guilabel
>, щоб перейти до відповідного місця у вікні переглядача &DVI; або PDF.</para>
</sect1>
<sect1 id="quick_inverse">
<title
>Зворотний пошук між &kile; і &okular;</title>
<para
>Зворотній пошук стане у пригоді, якщо ви створюєте документ &latex; власноруч. Якщо все налаштовано належним чином, ви зможете натиснути клавішу &Shift; і клацнути у вікні &okular; лівою кнопкою миші. Після цього &kile; завантажить відповідний файл кодів &latex; і відкриє у ньому відповідний абзац тексту. Щоб мати змогу користуватися зворотнім пошуком, вам слід зібрати ваш файл &latex; з використанням <guilabel
>Сучасних</guilabel
> налаштувань.</para>
<para
>Зворотній пошук не працюватиме, якщо ви не виконаєте таких умов:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Файл початкових кодів має бути успішно зібрано.</para
></listitem>
<listitem
><para
>&okular; відомі дані щодо редактора, який ви бажаєте використовувати.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>За використання цієї можливості &okular; натискання клавіші &Shift; з наступним клацанням лівою кнопкою миші у документі DVI призведе до відкриття відповідного документа &latex; у &kile; з наступною спробою перейти до відповідного рядка у коді. Не забудьте повідомити &okular; про те, що слід використовувати &kile; як текстовий редактор, це можна зробити за допомогою пункту меню &okular; <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guimenuitem
>Налаштувати Okular...</guimenuitem
></menuchoice
> (на сторінці <guimenuitem
>Редактор</guimenuitem
>).</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Налаштування &okular;</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="snap_okular_settings.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Налаштування &okular;</phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Налаштування &okular;</para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot>
</sect1>
<sect1 id="quick_errors">
<title
>Усування помилок</title>
<para
>Якщо ви використовуєте можливість quickbuild, а програма-переглядач DVI не відкривається у відповідь на натискання кнопки, ймовірно, зібрати документ не вдалося через помилку. Якщо сталася помилка, повідомлення про неї можна буде побачити у області перегляду файла журналу і повідомлень, там же буде наведено резюме помилки.</para>
<para
>У файлі журналу ви зможете знайти посилання на джерело помилки у вашому коді. У вікні редактора ви можете скористатися кнопками панелі інструментів з мітками <guibutton
>Попередня помилка у LaTeX</guibutton
> і <guibutton
>Наступна помилка у LaTeX</guibutton
> для переходу між рядками коду, у яких містяться помилки. У файлі журналу завжди зазначатиметься номер рядка коду, обробка якого призвела до помилки. Щоб переглянути рядок, у якому було знайдено помилку, натисніть повідомлення про помилку на панелі перегляду журналу, — програма перегорне текст у редакторі так, щоб ви побачили рядок з помилкою.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="startnew">
<title
>Створення нового документа</title>
<para
>Після натискання кнопки панелі інструментів, призначеної для створення документа, програма відкриє діалогове вікно, у якому запитає вас про тип шаблону, яким ви бажаєте скористатися для написання вашого документа. Серед типових варіантів:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Порожній документ</para
></listitem>
<listitem
><para
>Стаття</para
></listitem>
<listitem
><para
>Beamer</para
></listitem>
<listitem
><para
>Книга</para
></listitem>
<listitem
><para
>HA-Prosper</para
></listitem>
<listitem
><para
>Powerdot</para
></listitem>
<listitem
><para
>Лист</para
></listitem>
<listitem
><para
>Звіт</para
></listitem>
<listitem
><para
>Scrartcl (з пакунка KOMA-Script)</para
></listitem>
<listitem
><para
>Scrbook (з пакунка KOMA-Script)</para
></listitem>
<listitem
><para
>Scrlttr2 (з пакунка KOMA-Script)</para
></listitem>
<listitem
><para
>Scrreprt (з пакунка KOMA-Script)</para
></listitem>
<listitem
><para
>PDF</para
></listitem>
<listitem
><para
>XeLaTeX</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Якщо ви оберете варіант <guilabel
>Порожній документ</guilabel
>, ви зможете або розпочати введення документа з порожнього місця, або скористатися майстром, призначеним для пришвидшення створення документа (див. <xref linkend="intro_docwizard" role="select: title pageabbrv"/>).</para>
<sect1 id="startnew_templates">
<title
>Шаблони</title>
<para
>Ті, хто користується &latex; постійно, зазвичай, використовують однакову преамбулу майже у всіх документах, які створюють. Для полегшення роботи з подібними типовими документами у &kile; передбачено можливість створення, збереження і завантаження шаблонів документів, які роблять створення нових документів простішим.</para>
<sect2>
<title
>Створення нового шаблону</title>
<para
>Для того, щоб створити новий шаблон, вам спочатку слід або відкрити якийсь файл &tex; / &latex;, або створити такий файл власноруч. У &kile; передбачено можливість створення шаблону на основі існуючого документа: вам слід відкрити цей документ, а потім скористатися пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
><guimenuitem
>Створити шаблон з документа</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>Налаштування автоматичних замін</title>
<para
>Під час створення нового документа за допомогою вибору шаблону з підменю <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
><guimenuitem
>Створити</guimenuitem
></menuchoice
> певні комбінації символів у шаблоні буде замінено на дані, зокрема щодо вашого імені або кодування символів, яке буде використано у документі. Значення цих змінних можна налаштувати на сторінці <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Параметри</guimenuitem
><guilabel
>Загальне</guilabel
></menuchoice
>.</para>
<para
>Якщо ви маєте намір розробити власний шаблон, вам буде корисно знати про те, яка комбінація символів відповідає за кожну зі змінних шаблону:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><userinput
>$$AUTHOR$$</userinput
>: цей рядок буде замінено на значення змінної «автор».</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>$$DOCUMENTCLASSOPTIONS$$</userinput
>: цей рядок буде замінено змінною параметрів класу документа. Типове використання:: <userinput
>\documentclass[$$DOCUMENTCLASSOPTIONS$$]{article}</userinput
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>$$INPUTENCODING$$</userinput
>: якщо змінну вхідного кодування (inputencoding) встановлено, скажімо, у значення <userinput
>utf8</userinput
> цей рядок буде замінено на <userinput
>\input[utf8]{inputenc}</userinput
>.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
<sect2 id="templ_wiz">
<title
>Створення шаблону за допомогою Майстра</title>
<para
>Найпростішим способом створення шаблону є запуск майстра з наступним додаванням команд у редакторі. Після налаштування вашого документа у бажаний спосіб виконайте такі дії:</para>
<procedure>
<step
><para
>Збережіть ваш файл;</para
></step>
<step
><para
>Відкрийте меню <guimenu
>Файл</guimenu
>;</para
></step>
<step
><para
>Скористайтеся пунктом меню <guimenuitem
>Створити шаблон з документа</guimenuitem
>;</para
></step>
<step
><para
>Внесіть потрібні зміни до шаблону.</para
></step>
<step
><para
>Введіть назву вашого нового шаблону;</para
></step>
<step
><para
>Натисніть кнопку <guibutton
>Гаразд</guibutton
>, щоб додати ваш шаблон до меню.</para
></step>
</procedure>
<para
>Наступного разу, коли ви створюватимете новий документ, ви зможете вибрати налаштований вами шаблон замість типових шаблонів.</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>Створення шаблону на основі довільного файла</title>
<para
>Ви можете створити шаблон на основі будь-якого файла &latex;. Якщо ви бажаєте спростити процедуру створення шаблону, ви можете просто скопіювати приклад з мережі Інтернет, а потім виконати кроки описані у розділі <xref linkend="templ_wiz" role="select: title pageabbrv"/>.</para>
<para
>Наприклад, ви вирішили створити повноцінний плакат A0. Такі плакати, зазвичай використовуються на наукових конференціях. &latex; допоможе вам у створенні красивого і зрозумілого плаката. Шаблон для плакатів A0 можна звантажити з <ulink url="http://www.stats.ox.ac.uk/~marchini/a0poster.html"
>домашньої сторінки Джонатана Марчіні</ulink
>, там же можна знайти і багато інших шаблонів. Не забудьте, що вам знадобиться пакунок <filename
>a0poster</filename
>, який може бути не включено до стандартного дистрибутива tex, яким ви користуєтеся. Звантажте цей пакунок за <ulink url="http://www.ctan.org/tex-archive/macros/latex/contrib/a0poster/"
>відповідною адресою</ulink
> і розпакуйте його до теки, де зберігатиметься ваш файл кодів &latex;.</para>
</sect2>
<sect2 id="templ_rem">
<title
>Як вилучити шаблон</title>
<para
>Для того, щоб вилучити шаблон з &kile;, виконайте такі дії:</para>
<procedure>
<step
><para
>Скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Вилучити шаблон...</guimenuitem
></menuchoice
>;</para
></step>
<step
><para
>Програма відкриє діалогове вікно зі списком всіх шаблонів: оберіть шаблон;</para
></step>
<step
><para
>Натисніть кнопку <guilabel
>Гаразд</guilabel
>, — позначений вами шаблон буде вилучено.</para
></step>
</procedure>
<para
>Шаблони, позначені зірочкою (*), не можна вилучати без отримання належних прав доступу.</para>
</sect2>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="editing">
<title
>Як редагувати документи &latex;</title>
<para
>Вбудованим редактором, який використовує &kile;, є &kate;. Kate — це текстовий редактор, створений для програмістів, у ньому передбачено можливість читання і підсвічування файлів у різноманітних текстових форматах, серед яких &latex; і &bibtex;. Ви можете отримати доступ до багатьох параметрів &kate; безпосередньо з меню <guimenu
>Інструменти</guimenu
> &kile;.</para>
<para
>Щоб дізнатися більше про програму &kate; і її можливості, прочитайте <ulink url="help:kate"
>підручник з Kate</ulink
>. Користувачі &kile; можуть розпочати читання з глави <quote
>Робота у редакторі Kate</quote
>.</para>
<sect1 id="editing_sect">
<title
>Довідник з &latex;</title>
<para
>У &kile; передбачено дуже корисний довідник з теґів &latex;, ви можете відкрити його за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Довідка</guimenu
><guimenuitem
>Довідка LaTeX</guimenuitem
></menuchoice
>. У цій довідці міститься загальний опис майже всіх команд, якими ви можете скористатися у &latex; та синтаксису цих команд.</para>
</sect1>
<sect1 id="editing_cursor">
<title
>Пересування курсора</title>
<para
>Ви можете позначити фрагмент тексту у один з таких способів:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Натисніть і утримуйте ліву кнопку миші, а потім перетягніть вказівник миші для позначення тексту.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Наведіть вказівник миші на певне слово і клацніть лівою кнопкою миші, щоб пересунути курсор на нове місце.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Наведіть вказівник миші на певне слово і двічі клацніть лівою кнопкою миші, щоб позначити це слово.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Наведіть вказівник миші на слово, двічі клацніть лівою кнопкою миші і натисніть клавішу <keycombo
>&Ctrl;</keycombo
>, щоб вибрати ціле слово TeX. Таким чином, якщо клацання було виконано на слові <userinput
>\par</userinput
> з групи <userinput
>\par\bigskip</userinput
>, буде позначено лише слово \par.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Клацніть лівою кнопкою миші три рази поспіль, щоб позначити ціле речення.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Утримування натиснутою лівої кнопки миші з перетягуванням вказівника миші над фрагментом тексту, який ви бажаєте вибрати, призведе до автоматичного копіювання тексту до буфера обміну даними.</para>
<para
>Утримування натиснутою клавіші &Shift; з наступним натисканням клавіш зі стрілочками надасть вам змогу обирати ділянки коду у вікні редактора.</para>
</sect1>
<sect1 id="editing_bracket">
<title
>Дужки</title>
<para
>Інструмент автоматичного закриття дужок використовується редактором для позначення відповідності між лівими і правими дужками у тексті. Якщо ви відкриєте будь-який файл <literal role="extension"
>.tex</literal
>, а потім наведете курсор на будь-яку дужку, зокрема на одну з дужок пар круглих дужок (), квадратних дужок [] або фігурних дужок {}, редактор автоматично підсвітить дужку і парну до неї дужку жовтим кольором (цей типовий колір можна змінити). Отже, наприклад, якщо ви наведете курсор на фігурні дужки у виразі <userinput
>\section{Вступ}</userinput
>, ви у <userinput
>\section{Вступ}</userinput
> дужки підсвічені жовтим кольором, отже зможете визначити розташування початкової і кінцевої дужки.</para>
</sect1>
<sect1 id="editing_highlight">
<title
>Підсвічування</title>
<para
>У &kile; передбачено можливість пошуку і підсвічування елементів коду різного типу. Наприклад, команди &latex; відрізнятимуться від звичайного тексту, математичні формули також підсвічуватимуться певним кольором.</para>
</sect1>
<sect1 id="editing_bullets">
<title
>Позначки</title>
<para
>У багатьох майстрах передбачено вставку позначок, особливого різновиду закладок у тексті. За допомогою пунктів меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Позначки</guisubmenu
></menuchoice
> або відповідних клавіатурних скорочень ви зможете перевести курсор до наступної або попередньої позначки. Крім того, програма позначить цю позначку, отже позначку буде автоматично вилучено одразу після введення вами першої літери тексту.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Позначки</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="bullets.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Позначки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<variablelist>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>Стрілка праворуч</keycap
></keycombo
></shortcut
> <guimenuitem
>Наступний маркер</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Перейти до наступної позначки у тексті, якщо така є.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>Стрілка ліворуч</keycap
></keycombo
></shortcut
> <guimenuitem
>Попередня позначка</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Перейти до попередньої позначки у тексті, якщо така є.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="editing_select">
<title
>Вибрати</title>
<para
>Редагування, звичайно ж, одним з основних елементів роботи програм, подібних до &kile;. Хоча програма &kate; вже є досить потужною, у &kile; до її потужностей долучаються додаткові можливості, особливо цінні під час створення текстів &latex;. У &latex; ви завжди матимете справу з багатьма середовищами і групами, отже у &kile; передбачено підтримку окремих команд для вибору цих елементів тексту. У підменю <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Вибрати</guisubmenu
></menuchoice
> ви знайдете такі команди, призначені для вибору тексту:</para
>
<screenshot>
<screeninfo
>Зміни->пункти підменю «Вибрати»</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="select.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Зміни->пункти підменю «Вибрати»</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<variablelist>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,E</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Середовище (всередині)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Позначити вміст середовища без обмежувальних теґів. Якщо ви скористаєтеся цим пунктом меню, коли вже буде позначено вміст середовища, &kile; розширить область позначення до середовища, що містить позначене середовище.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,F</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Середовище (ззовні)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Позначити середовище разом з обмежувальними теґами. Подібне позначення також можна розширити повторним використанням пункту меню. </para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,T</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Група TeX (всередині)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вибрати групу TeX між зовнішніми фігурними дужками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,U</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Група TeX (ззовні)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вибрати групу TeX разом з зовнішніми фігурними дужками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,M</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Математична група</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вибрати поточну математичну групу разом з математичними командами.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,P</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Абзац</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вибрати весь абзац, тобто групу рядків тексту, відокремлених з обох боків порожніми рядками. Абзацом у даному випадку вважається не лише неперервна послідовність рядків тексту, подібна до абзаців інших текстових редакторів. У &kile; до абзацу, окрім тексту, додаються команди &latex; і інші рядки коду. Єдиним обмеженням на рядки, які може бути включено до єдиного абзацу, є те, що у &kile; абзац має починатися і завершуватися порожніми рядками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,L</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Рядок</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вибрати рядок тексту, у якому зараз перебуває курсор.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,W</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Слово TeX</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вибрати слово, у якому зараз перебуває курсор. Цей варіант вибору має і розширене значення, оскільки за його допомогою можна обирати команди &latex;, які починаються з символу зворотної риски і можуть завершуватися символом зірочки.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
<sect2 id="editing_select_latex_commands">
<title
>Позначення команд &latex;</title>
<para
>У &kile; передбачено додаткові можливості позначення команд &latex;. Якщо ви, наприклад, введете</para>
<programlisting
>текст \bfseries\itshape ще якийсь текст</programlisting>
<para
>потім наведете вказівник миші на одну з команд &latex; і двічі клацнете лівою кнопкою миші, буде позначено обидві команди. Якщо ж ви бажаєте позначити лише одну з двох або декількох команд, натисніть під час клацання клавішу <keycombo
>&Ctrl;</keycombo
>. У разі натискання клавіші <keycombo
>&Ctrl;</keycombo
> після подвійного клацання буде позначено лише одну бажану вами команду.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="editing_delete">
<title
>Вилучити</title>
<para
>Щоб вилучити певний фрагмент документа, ви можете, звичайно ж, позначити його, а потім натиснути клавішу <keycombo
><keycap
>Delete</keycap
></keycombo
>. Крім того, у Kate передбачено комбінацію клавіш <keycombo
>&Ctrl;<keycap
>K</keycap
></keycombo
>, за допомогою якої можна вилучити цілий рядок. Але у &kile; передбачено і власні команди вилучення. У меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
> <guisubmenu
>Вилучити</guisubmenu
></menuchoice
> ви знайдете такі команди, призначені для вилучення фрагментів тексту:</para
>
<screenshot>
<screeninfo
>Зміни->пункти підменю «Вилучити»</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="delete.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Зміни->пункти підменю «Вилучити»</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<variablelist>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,E</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Середовище (всередині)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити середовище без зовнішніх міток.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,F</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Середовище (ззовні)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити середовище разом з зовнішніми мітками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,T</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Група TeX (всередині)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити групу TeX між зовнішніми фігурними дужками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,U</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Група TeX (ззовні)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити групу TeX разом з зовнішніми фігурними дужками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,M</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Математична група</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити поточну математичну групу разом з математичними командами.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,P</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Абзац</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити цілий абзац. Щоб дізнатися про те, яким чином визначається абзац у &kile;, зверніться до пояснення, викладеного для пункту меню <menuchoice
><guisubmenu
>Вибрати</guisubmenu
> <guimenuitem
>Абзац</guimenuitem
></menuchoice
>.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,I</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>До кінця рядка</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити фрагмент тексту від поточної позиції курсора до кінця рядка. </para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>W,</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Слово TeX</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити слово або команду &latex;, де зараз перебуває курсор.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="editing_environment">
<title
>Середовище</title>
<para
>Як ми вже згадували, середовища є базовими елементами &latex;. Тому у &kile; передбачено п’ять додаткових команд, які гранично спрощують роботу з &latex;. Цим командам відповідають пункти меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Середовище</guisubmenu
></menuchoice
>.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Зміни->пункти підменю «Середовище»</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="environment.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Зміни->пункти підменю «Середовище»</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<variablelist>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>E</keycap
></keycombo
> <keycap
>,B</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Перейти до початку</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цієї команди можна перевести курсор на початок поточного середовища, яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо перед початковим теґом середовища.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>E</keycap
></keycombo
> <keycap
>,E</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Перейти в кінець</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цієї команди можна перевести курсор у кінець поточного середовища, яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо за завершальним теґом середовища.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>E</keycap
></keycombo
> <keycap
>,M</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Перейти до відповідника</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Якщо курсор розташовано перед або над теґом <userinput
>\begin{середовище}</userinput
>, його буде пересунуто у кінець цього середовища, і навпаки.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>E</keycap
></keycombo
> <keycap
>,C</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Закрити</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Якщо ви працюєте з текстом, у якому складна структура вкладеності середовищ, ви можете заплутатися. За допомогою цієї команди можна завершити останнє з відкритих середовищ, отже ієрархічну структуру не буде порушено.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>E</keycap
></keycombo
> <keycap
>,A</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Закрити всі</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цього пункту можна здійснити спробу завершити всі середовища, не лише останнє з відкритих.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="editing_texgroup">
<title
>Група &tex;</title>
<para
>Крім того, у &kile; передбачено певні особливі команди для груп &latex;, тобто фрагментів тексту між фігурними дужками, <userinput
>{...}</userinput
>. У підменю <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Група TeX</guisubmenu
></menuchoice
> ви знайдете декілька важливих команд, які схожі на пункти підменю <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Середовище</guisubmenu
></menuchoice
>. </para>
<screenshot>
<screeninfo
>Зміни->Група TeX</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="texgroup.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Зміни->Група TeX</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<variablelist>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>G</keycap
></keycombo
> <keycap
>,B</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Перейти до початку</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цієї команди можна перевести курсор на початок поточної групи, яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо перед початковою фігурною дужкою.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>G</keycap
></keycombo
> <keycap
>,E</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Перейти в кінець</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цієї команди можна перевести курсор у кінець поточної групи, яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо за завершальною фігурною дужкою.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>G</keycap
></keycombo
> <keycap
>,M</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Перейти до відповідника</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Якщо курсор розташовано перед або за початковою фігурною дужкою групи &tex;, його буде пересунуто у кінець цієї групи, і навпаки.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>G</keycap
></keycombo
> <keycap
>,C</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Закрити</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Якщо ви працюєте з текстом, у якому складна структура вкладеності груп, ви можете заплутатися. За допомогою цієї команди можна завершити останню відкриту групу так, щоб не порушити ієрархічну структуру груп &tex;.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="editing_dblquotes">
<title
>Подвійні лапки</title>
<para
>Для позначення подвійних лапок у &latex; використовують дві одинарні лапки. Щоб полегшити вам введення лапок у &kile; передбачено можливість заміни символу <keycap
>"</keycap
>, набраного з клавіатури, на дві початкові одинарні лапки. Крім того, якщо ви бажаєте закрити лапки, ви теж можете натиснути клавішу <keycap
>"</keycap
>. &kile; достатньо кмітливий, щоб розібратися у ситуації і вставити у текст дві завершальні одинарні лапки, які передбачено стандартом &latex;.</para>
<para
>Щоб отримати літературні подвійні лапки з іншого боку, натисніть клавішу <keycap
>"</keycap
> двічі.</para>
<para
>Ви можете увімкнути або вимкнути автоматичне додавання початкових і кінцевих подвійних лапок у розділі <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
><guimenuitem
>LaTeX</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Подвійні лапки</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="config-dblquotes.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Подвійні лапки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Крім того, ви можете включити параметри, характерні для певної мови, зокрема <userinput
>ngerman</userinput
> або <userinput
>french</userinput
>, ви можете скористатися і подвійним лапками, які використовуються у типографській справі у Німеччині або Франції. У програмі передбачено варіанти для багатьох мов. </para>
</sect1>
<sect1 id="editing_smartnewline">
<title
>Кмітливий новий рядок</title>
<para
>Якщо ви натиснете комбінацію клавіш <keycombo
>&Ctrl;<keycap
>Enter</keycap
></keycombo
>, &kile; вставить до тексту кмітливий новий рядок. Якщо курсор розташовано всередині середовища списку, зокрема <userinput
>enumerate</userinput
> або <userinput
>itemize</userinput
>, &kile; не лише вставить символ розриву рядка, але і автоматично додасть команду <userinput
>\item</userinput
>.</para>
<para
>Якщо ви вводите текст у табличному середовищі, &kile; завершуватиме поточний рядок символами <userinput
>\\</userinput
> і додаватиме після них символ розриву рядка.</para>
<para
>Якщо ви вводите текст у закоментованому рядку, після введення символу розриву рядка &kile; розпочне новий рядок з символу <userinput
>%</userinput
>.</para>
<para
>І навіть більше, &kile; достатньо кмітливий для того, щоб підтримувати попередньо визначені середовища &latex; та визначені користувачем середовища, які можна додати у розділі <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>LaTeX</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
</sect1>
<sect1 id="editing_tabulator">
<title
>Кмітлива табуляція</title>
<para
>Декому з користувачів подобається впорядковувати стовпчики у середовищах таблиць так, щоб всі символи амперсандів, <keycap
>&</keycap
>, знаходилися у однакових позиціях рядків таблиці. У &kile; передбачено підтримку такого форматування. Якщо ви натиснете комбінацію клавіш <keycombo
>&Alt;&Shift;<keycap
>&</keycap
></keycombo
>, &kile; спробує знайти наступну табуляцію у попередньому рядку таблиці. Хоча ця табуляція може і не відповідати розташуванню елемента таблиці, &kile; додасть декілька пробілів, щоб у коді візуально вміст стовпчиків знаходився на однакових позиціях у рядках.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="completion">
<title
>Автозавершення коду</title>
<para
>Хоча у &kate; вже передбачено досить непоганий режим автоматичного доповнення, у &kile; цей режим доповнено підтримкою деяких спеціальних методів, характерних для &latex;. Програма використовує п’ять різних режимів доповнення. Три з цих режимів може викликати сам користувач, інші ж два є режимами автоматичного доповнення. Параметри кожного з режимів можна налаштувати окремо за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guimenuitem
>Налаштувати Kile...</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
<sect1 id="complete_autoenvironment">
<title
>Автоматичне завершення середовищ</title>
<para
>Коли ви починаєте створення нового середовища і вводите щось на зразок <userinput
>\begin{середовище}</userinput
>, &kile; автоматично додасть команду <userinput
>\end{середовище}</userinput
>, а також рядок для введення вмісту середовища.</para>
<para
>Автоматичне доповнення можна вимкнути у розділі «&latex;» на сторінці <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>LaTeX</guimenuitem
><guilabel
>Середовища</guilabel
></menuchoice
>.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Завершення середовища рівняння (equation)</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="snap_autocomplete.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Завершення середовища рівняння (equation)</phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Завершення середовища рівняння (equation)</para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot>
</sect1>
<sect1 id="complete_command">
<title
>Команди &latex;</title>
<para
>Під час введення тексту ви можете задіяти цей режим доповнення для команд &latex; і звичайних слів за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
> <guisubmenu
>Завершити</guisubmenu
><guimenuitem
>Завершення команди (La)TeX</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурного скорочення <keycombo
>&Ctrl;&Shift;<keycap
>Пробіл</keycap
></keycombo
>. &kile; почне читати літери ліворуч від поточної позиці курсора і зупиниться на першому ж небуквенному символі або символі зворотної рики. Якщо отриманий таким чином рядок починатиметься зі зворотної риски, &kile; увійде у режим завершення команди &tex; або &latex;. Якщо ж зворотної риски не буде знайдено, програма увійде у звичайний словниковий режим, у якому команди &latex; зовсім не братимуться до уваги. Залежно від вказаного режиму, буде відкрито відповідну панель доповнення. У списку цієї панелі ви побачите всі команди або слова, початок яких збігається з введеними вами літерами. Ви можете пересувати позначку у цьому списку за допомогою клавіш зі стрілочками, а потім вставити бажаний варіант за допомогою натискання клавіші &Enter; або наведення вказівника миші на запис цього варіанта з наступним подвійним клацанням лівою кнопкою миші.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Доповнення команди LaTeX</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="complete_cmd1.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Доповнення команди LaTeX</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Якщо ви натиснете клавішу &Backspace;, останню літеру з вашого шаблону буде вилучено, отже список варіантів доповнення може зрости. З іншого боку, якщо ви введете наступну літеру, шаблон розшириться, а отже список видимих варіантів може зменшитися.</para>
<para
>Якщо жоден з варіантів не буде для вас прийнятним, ви можете закрити це діалогове вікно натисканням клавіші &Esc;.</para>
<para
>Всі команди буде показано з коротким описом параметрів. Ці описи, звичайно ж, буде вилучено після вставки команди. За бажання, ви можете надати &kile; змогу вставити на місце параметрів позначки, призначені для полегшення пересування між позиціями параметрів за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Позначки</guisubmenu
><guimenuitem
>Наступна позначка</guimenuitem
></menuchoice
>: так вам простіше буде вставити бажане значення параметра.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Доповнення команди LaTeX</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="complete_cmd2.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Доповнення команди LaTeX</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Відкрийте сторінку налаштувань <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Kile</guimenuitem
><guilabel
>Завершення</guilabel
></menuchoice
>, там ви зможете налаштувати один або декілька з цих списків. Ви зможете вибрати окремі списки слів для команд &tex; і &latex; та списком режиму словника звичайних слів.</para
>
<para
>Якщо ви позначите пункту <guimenuitem
>Показати команди Latex</guimenuitem
>, &kile; покаже вміст списків команд &latex; всіх вказаних файлів cwl у окремому списку бічної панелі &kile;. Отже у вас перед очима буде список всіх команд та параметрів, які можна їм передати. Ви можете просто навести вказівник миші на один з пунктів списку і клацнути лівою кнопкою миші, щоб вставити відповідну команду до документа. Всі назви параметрів та значення буде при цьому вилучено.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Команди LaTeX на бічній панелі</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="command-view.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Команди LaTeX на бічній панелі</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Оскільки кожен з вказаних списків слів буде показано окремо, списків може виявитися забагато для показу у вікні &kile;. Оскільки велика кількість списків захаращує вікно, у &kile; цю кількість обмежено максимальним значенням 10. Якщо це значення буде завеликим для розмірів екрана вашого комп’ютера, ви можете його зменшити.</para>
</sect1>
<sect1 id="complete_environment">
<title
>Середовища</title>
<para
><emphasis
>Режим команд</emphasis
> непридатний для завершення середовищ. Після введення вами декількох літер команди <userinput
>\begin</userinput
> і виклику режиму завершення ви отримаєте величезний список теґів середовищ. Оскільки середовища використовуються досить часто, у &kile; передбачено особливий режим для завершення середовищ. Не вводьте початкового теґу — спробуйте ввести, наприклад, <userinput
>eq</userinput
>.</para
>
<para
>Після виклику режиму доповнення за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Завершити</guisubmenu
><guimenuitem
>Середовище</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурного скорочення <keycombo
>&Alt;&Shift;<keycap
>Пробіл</keycap
></keycombo
> програмою буде автоматично додано відповідний теґ, отже ви побачите у тексті рядок <userinput
>\begin{eq}</userinput
>. Після подібної заміни список доповнення значно скоротиться.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Доповнення команди LaTeX</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="complete_env1.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Доповнення команди LaTeX</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Тепер оберіть бажане середовище, а програма подбає про його автоматичне завершення. Навіть більше, якщо &kile; визначить, що введено середовище списку, програма додасть у середовище перший теґ <userinput
>\item</userinput
>.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Доповнення команди LaTeX</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="complete_env2.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Доповнення команди LaTeX</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Перейдіть на сторінку, що відкривається послідовністю переходів <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Kile</guimenuitem
><guilabel
>Завершення</guilabel
></menuchoice
>, щоб налаштувати один або декілька з цих списків. У цьому режимі буде використано ті самі списки, що і у режимі завершення команд &tex; і &latex;.</para
>
</sect1>
<sect1 id="complete_abbreviation">
<title
>Абревіатури</title>
<para
>У &kile; передбачено можливість створення користувачем списків абревіатур, які буде за вимогою замінено на довші текстові рядки. На сторінці налаштувань <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Kile</guimenuitem
> <guilabel
>Завершення</guilabel
></menuchoice
> ви зможете налаштувати один або декілька списків абревіатур. У наведеному у цьому підручнику прикладі, слід вибрати список абревіатур <filename
>example.cwl</filename
>. У цьому файлі, наприклад, ви знайдете запис <userinput
>L=\LaTeX</userinput
>.</para>
<para
>Для прикладу, введіть одну літеру <userinput
>L</userinput
>. Після цього увімкніть режим завершення слів за абревіатурами за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
> <guisubmenu
>Завершити</guisubmenu
> <guimenuitem
>Абревіатура</guimenuitem
></menuchoice
> або скористайтеся клавіатурним скороченням <keycombo
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>Пробіл</keycap
></keycombo
>, — програма автоматично замінить літеру <userinput
>L</userinput
> на рядок <userinput
>\LaTeX</userinput
>.</para>
<para
>Крім того, у доповнення скорочень передбачено підтримку символу розриву рядка, <userinput
>%n</userinput
> і позначення позиції розташування курсора, <userinput
>%C</userinput
>. Отже, якщо у вашому файлі автоматичного доповнення є запис</para>
<programlisting
>en1=\begin{enumerate}%n\item %C%n\end{enumerate}%n</programlisting>
<para
>після використання доповнення скорочення текст набуде вигляду, наведеного нижче, де символом <userinput
>x</userinput
> позначено остаточну позицію курсора.</para>
<programlisting
>\begin{enumerate}
\item x
\end{enumerate}</programlisting>
<sect2 id="complete_abbrev_view">
<title
>Абревіатури</title>
<para
>Якщо ви позначите пункт <guimenuitem
>Показати скорочення</guimenuitem
>, програма покаже всі можливі скорочення у особливому списку на бічній панелі. Отже у вас перед очима буде список всіх можливих скорочень.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="complete_auto">
<title
>Режими автозавершення</title>
<sect2 id="complete_autolatex">
<title
>Команди &latex;</title>
<para
>Крім того, ви можете увімкнути режим автоматичного завершення команд &latex;. Після введення порогової кількості літер команди (типово, трьох літер) програма відкриє контекстну панель зі списком всіх подібних команд &latex;. Ви зможете вибрати одну з команд у списку або продовжити введення команди. Пункти у списку змінюватимуться відповідно до введених вами перших літер команди.</para>
<para
>Відкрийте сторінку налаштувань <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Kile</guimenuitem
><guilabel
>Завершення</guilabel
></menuchoice
>, щоб увімкнути або вимкнути цей режим чи змінити порогове значення.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Завершення середовища рівняння (equation)</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="config-complete.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Завершення середовища рівняння (equation)</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</sect2>
<sect2 id="complete_autotext">
<title
>Слова документа</title>
<para
>Великі словники непридатні для використання у режимі автоматичного доповнення. Але, очевидно, значна кількість слів у документах вживаються декілька разів. Отже, у &kile; передбачено доповнення всіх слів з документа, які вже було введено користувачем раніше. Увімкнути автоматичне доповнення вручну можна за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Ctrl;<keycap
>Пробіл</keycap
></keycombo
>. Зауважте, що цей режим відрізняється від режиму автоматичного доповнення команд &latex;.</para>
<para
>Якщо ви бажаєте увімкнути або вимкнути цей режим, скористайтеся сторінкою налаштувань <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Редактор</guimenuitem
><guimenuitem
>Редагування</guimenuitem
><guilabel
>Автозавершення</guilabel
></menuchoice
>. За допомогою цієї сторінки налаштування ви можете вказати програмі, чи слід використовувати режим автоматичного завершення слів. Крім того, передбачено додатковий режим автоматичного завершення, за використання якого програма відкриватиме панель автоматичного завершення за умови введення певної порогової кількості літер.</para>
</sect2
>
</sect1>
<sect1 id="complete_own_files">
<title
>Створення власних файлів автозавершення</title>
<para
>Специфікацію формату файла завершення можна знайти у <ulink url="http://projects.kde.org/projects/extragear/office/kile/repository/revisions/master/raw/README.cwl"
>файлі специфікації формату CWL</ulink
>. </para>
<para
>Файли завершення можна встановити у домашньому каталозі користувача у підкаталозі <filename
>~/.kde/share/apps/kile/complete/<режим>/</filename
>, де <parameter
><режим></parameter
> може приймати одне зі значень: <constant
>abbreviation</constant
>, <constant
>dictionary</constant
> або <constant
>tex</constant
>. </para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="wizard">
<title
>Майстри і діалогові вікна</title>
<sect1 id="wizard_quickstart">
<title
>Майстер швидкого запуску</title>
<para
>Цей майстер вже було описано у розділі <xref linkend="intro_docwizard" role="select: title pageabbrv"/>.</para>
</sect1>
<sect1 id="wizard_graphics">
<title
>Включення графіки</title>
<para
>Діалогове вікно <guilabel
>Середовище рисунка</guilabel
> гранично спрощує додавання графічних об’єктів у текст. Відкрити це діалогове вікно можна за допомогою пункту <menuchoice
><guimenu
>LaTeX</guimenu
><guimenuitem
>Додавання картинки</guimenuitem
></menuchoice
> меню програми. Будь ласка, прочитайте розділи <xref linkend="build_graphics" role="select: title pageabbrv"/> і <xref linkend="build_epsgraphics" role="select: title pageabbrv"/>, щоб ознайомитися з основними фактами, що стосуються форматів графічних даних.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Додавання графічного елемента</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="includegraphics.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Додавання графічного елемента</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<procedure>
<step
><para
>Оберіть файл з графічними даними. Ви можете скористатися файлом у форматі JPEG, PNG, PDF, EPS або навіть у форматі даних EPS стиснутих за допомогою zip або gzip. Якщо вами було встановлено програму <ulink url="http://www.imagemagick.org/"
>&imagemagick;</ulink
>, а також налаштовано &kile; на використання цієї програми (це можна зробити за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>LaTeX</guimenuitem
> <guilabel
>Графіка</guilabel
></menuchoice
>), програма автоматично визначить ширину і висоту зображення. Якщо програмі &imagemagick; вдасться визначити роздільну здатність зображення, його розміри буде показано також і у сантиметрах.</para
></step>
<step
><para
>Вкажіть, чи слід розташовувати ваше зображення по центру сторінки.</para
></step>
<step
><para
>Визначтеся з тим, чи слід використовувати позначення <userinput
>\graphicspath</userinput
> для вашого файла графіки.</para>
<para
>Типово, графічні файли мають зберігатися у тій самій теці, що і файл головного документа. Але для того, щоб зробити структуру зберігання даних стрункішою, ви можете зберігати ці файли у окремій теці. Якщо ви не використовуватимете команди <userinput
>\graphicspath</userinput
>, &kile; обиратиме для пошуку рисунків саме теку поточного головного документа. Але, якщо ви скористаєтеся командою <userinput
>\graphicspath</userinput
> у преамбулі документа ось так:</para>
<programlisting
>\graphicspath{{/шлях/до/моїх/рисунків}{інший/шлях/до/інших/рисунків}}</programlisting>
<para
>і позначите відповідний пункт, &kile; використовуватиме лише базову назву графічного файла.</para>
<para
>Ще один приклад: якщо ви використали таку команду <userinput
>\graphicspath</userinput
>:</para>
<programlisting
>\graphicspath{{./}{camera/}{images/}}</programlisting>
<para
>&latex; виконає пошук графічних файлів спочатку у поточній теці, потім у теці <filename
>camera</filename
>, і нарешті у теці <filename
>images</filename
>.</para
></step>
<step
><para
>Якщо ви вкажете один з параметрів, висоту або ширину, масштаб рисунка буде пропорційно змінено. Якщо ви вкажете одразу і ширину, і висоту, зміниться і ширина, і висота рисунка. Результати такої зміни можуть бути зовсім не такими як вам хочеться. Для порівняння ви можете скористатися даними наведеними у верхній частині діалогового вікна для початкових розмірів зображення.</para
></step>
<step
><para
>Ви можете вказати кут, на який слід повернути рисунок за годинниковою стрілкою.</para
></step>
<step
><para
>Дані щодо обмежувальної рамки автоматично визначатимуться після вибору вами графічного файла. Ці дані знадобляться, лише якщо ви працюєте з традиційною графікою &latex; та растровою графікою. Докладніше про це можна дізнатися з розділу щодо <link linkend="build_epsgraphics"
>графіки у форматі EPS</link
>. </para>
<para
>Якщо для додавання зображення &latex; потрібна обмежувальна рамка, а ви не бажаєте створювати окремий файл bb, ви можете скористатися &kile;. За допомогою відповідного пункту можна увімкнути або вимкнути використання обмежувальної рамки. Якщо ви позначите пункт для додавання зображення у форматі png або jpg &pdflatex; покаже попередження.</para
></step>
<step
><para
>За допомогою параметра коефіцієнта масштабування ви можете вказати бажаний масштаб, наприклад 0,5 для зменшення розмірів зображення удвічі або 2 для подвоєння цих розмірів. Якщо ви скористаєтеся цим параметром, вам не потрібно буде вказувати ширину або висоту зображення.</para
></step>
<step
><para
>За допомогою вкладки <guilabel
>Обрізати зображення</guilabel
> ви можете вказати параметри обрізання зображення у всіх чотирьох напрямках.</para
></step>
<step>
<para
>Нарешті, ви можете вказати, чи слід вбудовувати зображення до середовища figure. Якщо текст має обтікати рисунок, вам слід скористатися середовищем wrapfigure. </para>
<note>
<para
>Якщо вами було вибрано середовище wrapfigure, вам слід додати до преамбули документа команду використання пакунка wrapfig.</para>
</note>
<para
>Яким би варіантом ви не скористалися, ви зможете вказати підпис і мітку рисунка. Варто додавати окремі префікси для міток різних об’єктів. Типовим для зображень є використання префікса <userinput
>рис.</userinput
>. </para>
</step>
<step
><para
>Якщо ви виберете середовище figure, ви зможете вказати бажане розташування рисунка під час збирання документа &latex;.</para
></step>
<step>
<para
>У середовищі wrapfigre ви можете</para>
<substeps>
<step
><para
>Вибрати правило розташування рисунка і визначити, чи можна пересувати його відносно тексту. Якщо передбачається друк документа на обох боках паперу, ви можете вказати, де слід розташовувати рисунок: на зовнішній чи на внутрішній стороні. </para
></step>
<step
><para
>Визначити кількість рядків тексту, які буде використано для обтікання. Якщо ви не вкажете ніякого значення, &latex; спробує визначити потрібну кількість рядків автоматично. </para
></step>
<step
><para
>Визначити виступ на вказаному боці зображення. Цей параметр буде корисним, якщо текст на сторінці зібрано у стовпці, і рисунок має бути розташовано у декількох стовпцях або між двома стовпцями, які його обтікатимуть. </para
></step>
<step
><para
>Вибрати ширину рисунка. Це значення має бути трошки більшим за справжню ширину рисунка, щоб між рисунком і текстом залишився певний інтервал. </para
></step>
</substeps>
</step>
</procedure>
</sect1>
<sect1 id="wizard_array">
<title
>Масиви і таблиці</title>
<para
>Одним з найнудніших завдань, які доводиться виконувати у &latex; є введення матриці або середовища таблиці. Вам доводиться стежити за всіма елементами таблиці, правильністю форматування середовища та правильністю розташування всіх елементів, які формують таблицю. Правильне використання відступів може допомогти, але існує і простіший спосіб: використання пунктів меню <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Масив</guimenuitem
></menuchoice
> або <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Таблиця</guimenuitem
></menuchoice
>. Після вибору відповідного пункту у меню програма відкриє вікно з формою у вигляді матриці, яку ви легко зможете заповнити потрібними вам записами. У діалоговому вікні ви зможете також вибрати певні параметри, пов’язані з верстанням вмісту таблиці.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Додавання середовища таблиці</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="dialog-tabular.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Додавання середовища таблиці</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>За допомогою панелі інструментів, розташованої у верхній частині діалогового вікна, ви можете встановити <userinput
>вирівнювання</userinput
> тексту у комірці, визначити <userinput
>гарнітуру шрифту</userinput
>, <userinput
>об’єднати</userinput
> або <userinput
>розділити</userinput
> комірки, вибрати <userinput
>рамку</userinput
> та вказати <userinput
>кольори</userinput
> тла і тексту. Поблизу правого краю вікна ви побачите кнопку <guilabel
>Вставити</guilabel
>. За допомогою цієї кнопки ви можете вставити у діалогове вікно таблицю з буфера обміну даними. Цю можливість призначено, наприклад, для копіювання та вставляння таблиць з програм для роботи з електронними таблицями. </para>
<para
>За допомогою нижньої частини діалогового вікна ви зможете вибрати кількість рядків і стовпчиків та змінити інші параметри вашого масиву або таблиці: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>За допомогою пункту <guilabel
>Назва</guilabel
> ви зможете вибрати середовище, яке має бути використано для вашого масиву або таблиці. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Ви можете вказати вертикальне вирівнювання у комірці за допомогою пункту <guilabel
>Параметр</guilabel
>. Цим пунктом можна буде скористатися лише для середовищ, у яких передбачено підтримку зміни вирівнювання. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Якщо у вибраному вами середовищі можна скористатися такою можливістю, ви можете позначити пункт <guilabel
>Використовувати версію з зірочкою</guilabel
>. Якщо вами буде позначено цей пункт, вам також доведеться вказати <guilabel
>Ширину таблиці</guilabel
>. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Іноді покращити вигляд таблиць можна за допомогою позначення пункту <guilabel
>Використовувати пакунок booktabs</guilabel
>. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Звичайно ж, ви також можете наказати розташувати <guilabel
>По центру</guilabel
> весь ваш масив. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Пункт <guilabel
>Додавати позначки пунктів</guilabel
> допоможе вам у заповненні відповідних пунктів таблиці чи масиву у редакторі. Якщо цей пункт буде позначено, &kile; додасть позначки кружечком для кожного з елементів вашого масиву. </para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>За використання пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Розміщення у таблиці</guimenuitem
></menuchoice
> програма відкриє простіше діалогове вікно для налаштування середовища tabbing. Для таких середовищ ви зможете вибрати кількість рядків і стовпчиків, а також інші специфічні параметри.</para>
</sect1>
<sect1 id="wizard_float">
<title
>Додавання плаваючих об’єктів</title>
<para
>&kile; може допомогти вам у додаванні до документа плаваючих об’єктів (таблиць чи рисунків). За допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Плаваючі об’єкти</guimenuitem
></menuchoice
> вам буде зовсім нескладно додати до документу нове середовище рисунка чи таблиці. </para>
<screenshot>
<screeninfo
>Додавання плаваючого об’єкта</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="dialog-float.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Додавання плаваючого об’єкта</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Щоб додати новий плаваючий об’єкт, виконайте такі дії: </para>
<procedure>
<step>
<para
>Виберіть різновид об’єкта, який ви бажаєте додати: рисунок чи таблицю. </para>
</step>
<step>
<para
>Вкажіть бажані правила розташування. </para>
</step>
<step>
<para
>Вкажіть підпис до плаваючого об’єкта. </para>
</step>
<step>
<para
>Вкажіть мітку нового плаваючого об’єкта. &kile; автоматично запропонує відповідний префікс: "fig:" для рисунків і "tab:" для таблиць. </para>
</step>
</procedure>
</sect1>
<sect1 id="wizard_math">
<title
>Додавання математичних середовищ</title>
<para
>Запам’ятати всі середовища, які використовуються для створення математичних формул, доволі складно. Звичайно ж, &kile; допоможе вам згадати потрібні команди за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Математика</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Додавання математичного елемента</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="dialog-math.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Додавання математичного елемента</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Параметри: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guilabel
>Назва:</guilabel
> виберіть тип математичного об’єкта, який слід створити.</para
></listitem>
<listitem
><para
>За допомогою пункту <guilabel
>Без нумерації</guilabel
> можна вимкнути нумерацію для об’єктів формул.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Команда для розділення груп</guilabel
>: у середовищах, яких передбачено підтримку декількох груп, зокрема alignat, ви можете визначити роздільник. У полі цього пункту можна вказати будь-яку команду додавання інтервалу, якою можна скористатися у математичному режимі, наприклад \quad. </para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Стандартний табулятор</guilabel
>: тут ви можете вказати табулятор, який буде використано у формулі. &kile; може визначити належний табулятор автоматично.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Режим формули</guilabel
>: для середовищ матриць та масивів ви можете вибрати математичне середовище для формули. </para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Використовувати позначки</guilabel
>: якщо цей пункт буде позначено, &kile; додасть позначки кружечком для кожного з елементів вашої формули.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect1>
<sect1 id="wizard_postscript">
<title
>Засоби &PostScript;</title>
<para
>Файли PS не набули такої популярності, як файли PDF, але ці файли є чудовою основою для обробки і перевпорядкування сторінок документів. Якщо вам потрібно вивести дані у форматі PDF, ви можете перевпорядкувати сторінки за допомогою однієї з програм, що працюють з форматом &PostScript;, а потім перетворити файл на файл PDF за допомогою команди <command
>ps2pdf</command
>.</para>
<para
>У <emphasis
>Майстрі &PostScript;</emphasis
> (пункт меню <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Інструменти Postscript</guimenuitem
></menuchoice
>) ви побачите найпоширеніші варіанти перевпорядкування, але зможете вказати і ваші власні параметри. Основну роботу з обробки файлів виконують програми <command
>pstops</command
> і <command
>psselect</command
>, які у більшості дистрибутивів можна знайти у пакунку <userinput
>psutils</userinput
>. Якщо однієї з цих програм немає у вашому дистрибутиві, відповідні пункти не буде показано.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Діалогове вікно PSTools</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="dialog-pstools.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Діалогове вікно PSTools</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Спочатку вам слід вибрати вхідний файл. Якщо &kile; знайде файл PS, який відповідає вашому поточному головному документу, відповідне поле вже буде заповнено, але ви можете вибрати і будь-який інший файл. Після цього оберіть файл для виводу даних та завдання, яке слід виконати. Нарешті, визначіться: бажаєте ви, щоб програма виконала лише перетворення, чи слід також запустити &okular; для перегляду результатів.</para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
>1 A5 Сторінка + Порожня сторінка → DIN A4</term>
<listitem
><para
>Розташувати одну сторінку A5 разом з однією порожньою сторінкою на одній сторінці A4. Під час розташування сторінки A5 буде повернуто на 90 градусів і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>A5 + Порожня сторінка</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils1.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>A5 + Порожня сторінка</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>1 сторінка A5 + дублікат → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування одної сторінки A5 разом з її дублікатом на одній сторінці A4.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>дублювання сторінок A5</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils2.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Дублювання сторінки A5</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>2 сторінки A5 → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування двох послідовних сторінок A5 на одній сторінці A4.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Поєднання двох сторінок A5</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils3.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Поєднання двох сторінок A5</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>2 сторінки A5L → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування двох послідовних сторінок A5 у альбомному режимі разом на сторінці A4.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>4 сторінки A5 → A4</term>
<listitem
><para
>Зібрати чотири послідовних сторінки A5 на одній сторінці A4. Для того, щоб сторінки A5 вмістилися, їх розміри потрібно зменшити з коефіцієнтом 0,7.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>4 сторінки A5 → A4</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils5.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>4 сторінки A5 → A4</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>1 сторінка A4 + порожня сторінка → A4</term>
<listitem
><para
>Розташувати одну сторінку A4 разом з однією порожньою сторінкою на одній сторінці A4. Під час розташування розмір сторінок A4 буде зменшено з коефіцієнтом 0,7 (приблизно рівним кореню з 2 поділеному навпіл) і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>1 сторінка A4 + порожня сторінка → A4</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils6.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>1 сторінка A4 + порожня сторінка → A4</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>1 сторінка A4 + дублікат → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування одної сторінки A4 разом з її дублікатом на одній сторінці A4.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>1 сторінка A4 + дублікат → A4</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils7.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>1 сторінка A4 + дублікат → A4</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>2 сторінки A4 → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування двох послідовних сторінок A4 на одній сторінці A4.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Поєднання двох сторінок A4</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils8.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Поєднання двох сторінок A4</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>2 сторінки A4L → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування двох послідовних сторінок A4 у альбомному режимі разом на сторінці A4.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>вибрати парні сторінки</term>
<listitem
><para
>Вибрати всі парні сторінки у документі.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Вибрати непарні сторінки</term>
<listitem
><para
>Вибрати всі непарні сторінки у документі.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Вибрати парні сторінки (у зворотньому порядку)</term>
<listitem
><para
>Вибрати всі парні сторінки у документі у зворотному порядку.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Вибрати непарні сторінки (у зворотньому порядку)</term>
<listitem
><para
>Вибрати всі парні сторінки у документі у зворотному порядку.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Всі сторінки у зворотному порядку</term>
<listitem
><para
>Всі сторінки поточного документа у зворотному порядку.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Копіювати всі сторінки (сортованими)</term>
<listitem
><para
>Копіювати всі сторінки документа. Ви можете вибрати кількість впорядкованих копій.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Копіювати всі сторінки (сортованими)</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils15.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Копіювати всі сторінки (сортованими)</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Копіювати всі сторінки (несортованими)</term>
<listitem
><para
>Копіювати всі сторінки документа. Ви можете вибрати кількість невпорядкованих копій.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Копіювати всі сторінки (несортованими)</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils16.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Копіювати всі сторінки (несортованими)</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>pstops: Виберіть параметр</term>
<listitem
><para
>У програмах &PostScript; <command
>pstops</command
> і <command
>psselect</command
> передбачено використання величезної кількості параметрів. Якщо вам потрібні якісь спеціальні параметри, ви можете запустити <command
>pstops</command
> з вказаним вами параметром. Перелік можливих параметрів можна знайти на сторінці довідки (man) відповідної програми.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>psselect: Виберіть параметр</term>
<listitem
><para
>Ви можете наказати виконати <command
>psselect</command
> з вказаними вами параметрами. Будь ласка, прочитайте довідник з програми, щоб дізнатися про всі можливі параметри.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="statistics"
>
<title
>Статистика документа</title>
<para
>За допомогою діалогового вікна, яке відкривається пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
><guimenuitem
>Статистика</guimenuitem
></menuchoice
> ви можете ознайомитися зі статистичними даними щодо позначеного фрагмента тексту, документа або всього проекту. Тут зокрема буде наведено дані щодо кількості слів, команд або середовищ &latex;, а також кількість символів для кожного з типів даних.</para>
<para
>Отримані статистичні дані можна скопіювати у текстовому форматі або у форматі таблиці &latex; до буфера обміну даними. </para>
<para
>Якщо ви позначите фрагмент тексту і відкриєте діалогове вікно статистичних даних, програма покаже дані щодо позначеного фрагмента. Якщо не позначено жодного фрагмента, у діалоговому вікні буде показано статистичні дані всіх відкритих файлів. Якщо ви бажаєте поглянути на статистику всього проекту, скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guisubmenu
>Відкрити всі файли проекту</guisubmenu
></menuchoice
>, щоб швидко і просто відкрити всі текстові файли вашого проекту.</para>
<para
>Слід зробити зауваження щодо точності наведених даних. Ось приклад обчислень, які буде виконано програмою: у рядку «K\"uhler» буде знайдено одне слово (шість літер) і одну команду (дві літери). Існують і інші комбінації, у яких частини команд буде пораховано як слова і навпаки. Крім того, алгоритм було створено і перевірено для мов на зразок англійської або німецької. Отже вважати показані цифри абсолютно точними не можна. Якщо вам потрібні точні дані щодо кількості слів і символів, вам слід виконати декілька перевірок, щоб оцінити точність даних &kile; для вашої мови.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="latex">
<title
>Особливі теґи у &latex;</title>
<sect1 id="latex_library">
<title
>Користування бібліотекою теґів &latex;</title>
<para
>У &latex; передбачено тисячі теґів для літер і спеціальних символів. Найпростішим способом вставки цих теґів є використання меню бічної панелі, панелі, яку розташовано ліворуч від вікна редактора.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Меню бічної панелі</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="snap_sidebarmenu.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Меню бічної панелі</phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Меню бічної панелі</para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Ви можете скористатися одним з таких типів:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Ті, що найчастіше використовуються</para
></listitem>
<listitem
><para
>Відношення</para
></listitem>
<listitem
><para
>Оператори</para
></listitem>
<listitem
><para
>Стрілки</para
></listitem>
<listitem
><para
>Інші математичні символи</para
></listitem>
<listitem
><para
>Різноманітний текст</para
></listitem>
<listitem
><para
>Розділювачі</para
></listitem>
<listitem
><para
>Грецька</para
></listitem>
<listitem
><para
>Спеціальні символи</para
></listitem>
<listitem
><para
>Символи кирилиці</para
></listitem>
<listitem
><para
>Визначений користувачем</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>На панельках підказок до піктограм буде показано відповідні команди &latex; і назви пакунків, які слід включити для коректної роботи цих команд.</para>
<para
>Якщо натиснути клавішу <keycombo
>&Shift;</keycombo
>, навести вказівник миші на символ і клацнути лівою кнопкою миші, до тексту буде вставлено рядок <userinput
>$\команда_символу$</userinput
>. Якщо натиснути клавішу <keycombo
>&Ctrl;</keycombo
>, команду буде додано у фігурних дужках.</para>
<para
>Якщо ви вставляєте команду, для роботи якої потрібно включити пакунок, який не було включено до вашого документа &latex;, ви побачите повідомлення з попередженням у вікні перегляду журналу.</para>
<para
>У першому списку символів містяться символи, <guilabel
>що частіше використовуються</guilabel
>. Введені вами символи додаватимуться до цього списку, щоб прискорити та полегшити додавання ваших улюблених символів. Порядок символів після додавання нового символу не змінюватиметься, програма лише збільшуватиме лічильник для символу. Якщо кількість пунктів у списку перевищить 30, пункт з найменшим значенням лічильника буде вилучено зі списку.</para>
<para
>У списку <guilabel
>Визначених користувачем</guilabel
> символів міститимуться ваші власні символи. Для створення власного символу вам знадобиться програма gesymb і файл definitions.tex з пакунка вихідних кодів &kile;. Крім того вам потрібен буде компілятор &latex; (сюрприз!) і програма <ulink url="http://www.dvipng.sourceforge.net"
>&dvipng;</ulink
> (версії 1.7 або новішої). Процедура створення символу полягає у тому, що ви створюєте файл &latex; з <userinput
>\input{визначення}</userinput
>, що робить можливим використання наведених нижче команд, і надаєте змогу команді <userinput
>gesymb mysymbols.tex user</userinput
> (яка викликає &latex; і &dvipng;) створити піктограми. Після копіювання піктограм до теки <userinput
>$HOME/.kde/share/apps/kile/mathsymbols/user/</userinput
> і перезапуску &kile; ви зможете скористатися вашими власними символами. </para>
<para
>У файлі definitions.tex визначено такі команди: <itemizedlist>
<listitem>
<para
><userinput
>\command[\optarg]{\symbol}</userinput
>: включити символ <userinput
>\symbol</userinput
> до списку символів, додатковий параметр <userinput
>\optarg</userinput
> визначає команду, яку &kile; має вставити до тексту. Якщо додаткового параметра не буде вказано, використовуватиметься команда з обов’язкового параметра. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><userinput
>\mathcommand[\optarg]{\symbol}</userinput
>: те саме, що і попередня команда, але команду у обов’язковому параметрів буде вставлено у математичному режимі. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><userinput
>\pkgs[arg]{pkg}</userinput
>: оголосити, що команда, вказана у цьому рядку, потребує використання пакунка &latex; з назвою <userinput
>pkg</userinput
> та необов’язковим параметром <userinput
>arg</userinput
>. Цю команду слід вказувати до команди <userinput
>\command</userinput
>, вона перевизначає всі специфікації пакунків, задані середовищем neededpkgs. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><userinput
>\begin{neededpkgs}[pkgs-args]{pkgs} ... \end{neededpkgs}</userinput
>: виконує ту саму роль, що і попередня команда, але для всіх включених у середовище команд. </para>
</listitem>
</itemizedlist>
</para>
<para
>Нижче, для повноти, наведено приклад: <programlisting
>\documentclass[a4paper,10pt]{article}
\usepackage{amssymb}
\input{definitions}
%
\begin{document}
\pagestyle{empty}
%
\begin{neededpkgs}{amssymb}
\mathcommand{\surd}
\pkgs{amsmath}\mathcommand[\ddddot{}]{\ddddot{a}}
\mathcommand{\angle}
\end{neededpkgs}
\command{\"A}
\mathcommand{\exists}
\mathcommand[\stackrel{}{}]{\stackrel{abc}{=}}
%\begin{neededpkgs}[ukrainian,utf8,T2A,]{babel,inputenc,fontenc,mathtext}
%
% \end{neededpkgs}
% this would need to include the packages
% \usepackage{mathtext}
% \usepackage[T2A]{fontenc}
% \usepackage[ukrainian]{babel}
% \usepackage[utf8]{inputenc}
% just to explain the format
\end{document}</programlisting>
</para>
</sect1>
<sect1 id="latex_bib">
<title
>Використання елементів бібліографії (bibitems)</title>
<para
><userinput
>\bibitem</userinput
> — це команда, що використовується для вставки використаного джерела у середовищі <userinput
>thebibliography</userinput
> вашого документа. Синтаксична конструкція <userinput
>\bibitem</userinput
> є такою: <userinput
>\bibitem[мітка]{ключ}</userinput
>.</para>
<para
>Необов’язковий параметр <userinput
>[мітка]</userinput
> призначено для того, щоб ви могли додати власну систему міток для запису бібліографії. Якщо цей параметр не буде встановлено, посилання на записи бібліографії виглядатиме як [1], [2], [3] тощо.</para>
<para
>Параметр <userinput
>{ключ}</userinput
> використовується для пов’язування команд пункту бібліографії і посилання на цей пункт, <userinput
>\bibitem</userinput
> і <userinput
>\cite</userinput
>. Команда <userinput
>\cite</userinput
> має містити мітку, пов’язану з відповідним пунктом з бібліографічними даними <userinput
>\bibitem</userinput
>, розташованим у середовищі <userinput
>thebibliography</userinput
>. Обидві команди, <userinput
>\bibitem</userinput
> і <userinput
>\cite</userinput
>, повинні мати спільний параметр <userinput
>{ключ}</userinput
>. Найпростішим способом визначення ключів є використання прізвищ авторів. У других фігурних дужках визначення середовища <userinput
>thebibliography</userinput
> слід вказати найбільшу довжину мітки бібліографії у вашому документі. Отже, якщо ви, наприклад, вказали <userinput
>{<replaceable
>foo</replaceable
>}</userinput
>, всі мітки мають бути коротшими або рівними за довжиною до мітки <userinput
><replaceable
>foo</replaceable
></userinput
>. Якщо цей параметр буде вказано неправильно, вам не вдасться створити красиві відступи у бібліографії вашого документа.</para>
<para
>Бібліографія — це розділ вашого документа, відмінний від основного тексту. Приклад коду бібліографії може виглядати так:</para>
<programlisting
>\begin{thebibliography}{50}
\bibitem{Simpson} Homer J. Simpson. \textsl{Mmmmm...donuts}. Evergreen Terrace Printing Co.,
Springfield, SomewhereUSA, 1998
\end{thebibliography}</programlisting>
<para
>Після зазначення подібного пункту, ви можете додати посилання на відповідний пункт <userinput
>\bibitem</userinput
> за допомогою команди <userinput
>\cite</userinput
>. Код посилання може виглядати так:</para>
<programlisting
>Моя доповідь щодо філософії Сімпсонів\copyright ґрунтується на моїй улюбленій книзі \cite{Simpson}.</programlisting>
<para
>Оскільки часто важко запам’ятати точний ключ цитування, якщо посилань доволі багато, у &kile; передбачено простий спосіб додавання посилань. За допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>LaTeX </guimenu
><guimenuitem
>Посилання</guimenuitem
><guimenuitem
>Cite</guimenuitem
></menuchoice
> ви можете відкрити список з усіма ключами цитування. Виберіть потрібний вам ключ, і програма додасть відповідне посилання у ваш документ. Щоб оновити список ключів, збережіть файл, скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guimenuitem
>Оновити структуру</guimenuitem
></menuchoice
> або просто натисніть клавішу <keycap
>F12</keycap
>. Якщо буде увімкнено автоматичне доповнення коду, &kile; показуватиме список всіх міток <userinput
>bibitem</userinput
> одразу після введення команди <userinput
>\cite</userinput
>.</para>
<para
>Остаточний вигляд пункту у бібліографії вашого документа буде таким:</para>
<para
><computeroutput
>[1] Homer J. Simpson. Mmmmm...donuts. Evergreen Terrace Printing Co., Springfield, SomewhereUSA, 1998.</computeroutput
></para>
<para
>Крім того, &kile; може працювати з редакторами &bibtex;, зокрема &kbibtex; з метою полегшення додавання посилань на літературу. Якщо до проекту буде додано файл &bibtex;, &kile; увімкне можливість з автоматичного доповнення команд посилань, яку описано вище.</para>
</sect1>
<sect1 id="latex_usertags">
<title
>Теґи, що визначаються користувачем</title>
<para
>У &kile; передбачено можливість створення ваших власних теґів. Теґ подібний до скорочення, за допомогою якого виконується певна команда або записується текст, який часто використовується. Наприклад, Петро П’яточкін часто використовує речення <userinput
>\LaTeX\ кращий за \TeX\</userinput
> і <userinput
>Що б я робив без Linux?</userinput
>. Для створення теґів, визначених користувачем, що міститимуть ці речення йому слід скористатися пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>LaTeX</guimenu
><guisubmenu
>Теґи користувача</guisubmenu
><guimenuitem
>Редагувати теґи користувача...</guimenuitem
></menuchoice
>. У відповідь програма відкриє діалогове вікно, за допомогою якого він зможе створити власні теґи.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Діалогове вікно редагування теґів користувача</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="snap_editusertag.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Діалогове вікно редагування теґів користувача</phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Діалогове вікно редагування теґів користувача</para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot>
<screenshot>
<screeninfo
>Як викликати теґ, який ви раніше визначили</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="snap_usertag.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Виклик раніше визначеного теґу користувача</phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Виклик раніше визначеного теґу користувача</para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Ймовірно, йому слід надати кожному теґові назву, щоб точно ідентифікувати його. Назву, яку він надасть своєму теґові слід ввести у поле з позначкою <guilabel
>Пункт меню</guilabel
>, а текст команди, яку він часто використовує слід ввести у розділ з міткою <guilabel
>Значення</guilabel
>. Після введення команд, користувач зможе скористатися для пришвидшення доступу до них клавіатурними скороченнями: <keycombo
>&Ctrl;&Shift;<keycap
>1</keycap
></keycombo
> для першого з теґів, <userinput
>\LaTeX\ кращий за \TeX\</userinput
>, і <keycombo
>&Ctrl;&Shift; <keycap
>2</keycap
></keycombo
> для того, щоб ввести <userinput
>Щоб я робив без Linux?</userinput
>.</para>
<sect2 id="latex_usertags_uc">
<title
>Заповнювачі у теґах, визначених користувачем</title>
<para
>Існує декілька заповнювачів, якими ви можете скористатися у визначених користувачем теґах: <userinput
>%B</userinput
>, <userinput
>%C</userinput
>, <userinput
>%M</userinput
> і <userinput
>%S</userinput
>.</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><userinput
>%B</userinput
>: буде замінено позначкою-кружечком.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>%C</userinput
>: це позиція, куди буде пересунуто курсор після вставки визначеного користувачем теґу.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>%M</userinput
>: це замінник позначеного тексту; на його місце буде вставлено виділений текст під час вставки теґу.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>%S</userinput
>: буде замінено на назву файла вихідних кодів без суфікса.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Розглянемо приклад, наведений на знімках вікон. Спочатку ми позначили число у нашому тексті, наприклад <userinput
>2</userinput
>. Далі натиснули комбінацію клавіш <keycombo
>&Ctrl;&Shift;<keycap
>1</keycap
></keycombo
> або скористалися пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>LaTeX</guimenu
><guisubmenu
>Теґи користувача</guisubmenu
><guimenuitem
>Frac</guimenuitem
></menuchoice
>. Маємо отримати запис <userinput
>\frac{2}{}</userinput
>, курсор буде розташовано у другій парі дужок.</para>
</sect2>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="build">
<title
>Інструменти для збирання</title>
<sect1 id="build_sect">
<title
>Компіляція, перетворення і перегляд</title>
<para
>Щоб переглянути результати вашої роботи, вам потрібно скомпілювати вихідні коди. Всі пункти інструментів збирання згруповано у меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Компілювати</guisubmenu
></menuchoice
>, <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Перетворити</guisubmenu
></menuchoice
> і <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Переглянути</guisubmenu
></menuchoice
>.</para>
<para
>Щоб скомпілювати ваш код для перегляду у &okular; або подальшого перетворення, ви можете скористатися клавіатурним скороченням <keycombo
>&Alt;<keycap
>2</keycap
></keycombo
>. Після цього ви можете переглянути отриманий файл DVI за допомогою типового переглядача за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>3</keycap
></keycombo
>, перетворити файл DVI на файл PS за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>4</keycap
></keycombo
> і переглянути файл PS за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>5</keycap
></keycombo
>.</para>
<sect2>
<title
>&bibtex;</title>
<para
>Якщо для роботи з бібліографічними записами ви користуєтеся <ulink url="http://www.ecst.csuchico.edu/~jacobsd/bib/formats/bibtex.html"
>&bibtex;</ulink
>, вам, зазвичай, доведеться компілювати документ за особливою схемою. Це означає, що спочатку слід викликати &latex;, потім &bibtex;, а потім ще двічі &latex;. На щастя, &kile; достатньо кмітливий, щоб виявити потребу у виклику додаткових інструментів, зокрема &bibtex;, &makeidx; і &asymptote;. Подібну поведінку програми типово увімкнено, змінити цю поведінку можна на вкладці <guilabel
>Загальне</guilabel
> налаштування інструментів &latex; і &pdflatex; на сторінці <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
><guisubmenu
>Інструменти</guisubmenu
><guilabel
>Збирання</guilabel
></menuchoice
>. </para>
</sect2>
<!-- Already stated in last paragraph
<sect2>
<title
>&makeidx;</title>
<para
>If you are using the <ulink url="http://ipagwww.med.yale.edu/latex/makeindex.pdf"
>&makeidx;</ulink>
package to make a final, alphabetical index for your document, you have also to follow a certain
compilation pattern or let &kile; do this for you in the same way as with &bibtex; files.</para>
</sect2>
-->
<sect2>
<title
>MetaPost і &asymptote;</title>
<para
>Якщо ви бажаєте зібрати ваш документ за допомогою програма малювання зображень <application
>MetaPost</application
> або <application
>&asymptote;</application
>, ви можете зробити це за допомогою пунктів меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Компілювати</guisubmenu
><guimenuitem
>Metapost</guimenuitem
></menuchoice
> або <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
><guisubmenu
>Компілювати</guisubmenu
><guimenuitem
>Asymptote</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>&pdflatex;</title>
<para
>Існує і інший спосіб компіляції вашого документа, якщо вам потрібен файл PDF: ви можете запустити &pdflatex;, який збере ваш вихідний код безпосередньо у файл PDF за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>6</keycap
></keycombo
>. Переглянути зібраний файл можна натисканням комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>7</keycap
></keycombo
>.</para>
<para
>Іншим шляхом є перетворення файла PS на файл PDF за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>8</keycap
></keycombo
>, або пряме перетворення файла DVI на файл PDF за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>9</keycap
></keycombo
>.</para>
<para
>Причиною використання &pdflatex; замість &latex; може бути простота або звичка, але у певних випадках поведінка цих двох програм може відрізнятися.</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>Перетворення &latex; на вебсторінку</title>
<para
>Нарешті, у вас може виникнути потреба у публікації вашої роботи у інтернеті, а не просто на папері. Ви можете просто скористатися програмою <application
>latex2html</application
>, яку можна викликати за допомогою пункту меню &kile; <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Перетворити</guisubmenu
><guimenuitem
>LaTeX to Web</guimenuitem
></menuchoice
>. Результат буде збережено у підтеку у підтеці робочої теки, ви зможете переглянути результат перетворення за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Переглянути</guisubmenu
><guimenuitem
>ViewHTML</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_cl">
<title
>Як передати параметри командного рядка</title>
<para
>Якщо ви бажаєте передати певні особливі параметри командного рядка для збирання документа, перетворення або перегляду, ви можете вказати ці параметри на сторінці <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guisubmenu
>Інструменти</guisubmenu
> <guilabel
>Збирання</guilabel
></menuchoice
>.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="build_preview">
<title
>Швидкий попередній перегляд</title>
<para
>Під час роботи з &latex; вам завжди буде потрібен певний час для перегляду результату. Спочатку &latex; має скомпілювати вихідний код документа, а потім запустити інструмент перегляду. Це може внести певні незручності, якщо ви просто змінили декілька літер у складному рівнянні. У &kile; передбачено режим <emphasis
>Швидкого перегляду</emphasis
>, у якому ви можете скомпілювати лише частину документа і зекономити час. У цьому режимі існує чотири різних підрежими, які можна скомбінувати у сім варіантів збирання.</para
>
<screenshot>
<screeninfo
>Швидкий попередній перегляд</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="quickpreview.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Швидкий попередній перегляд</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Всі налаштування слід виконувати за допомогою сторінки <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Інструменти</guimenuitem
><guilabel
>Переглянути</guilabel
></menuchoice
>.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Налаштування швидкого перегляду</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="config-quickpreview.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Налаштування швидкого перегляду</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<sect2 id="build_qp_selection">
<title
>Режим вибору</title>
<para
>Користувач має обрати частину документа. За допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
><guisubmenu
>Швидкий перегляд</guisubmenu
><guimenuitem
>Вибране</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурного скорочення <keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>P</keycap
></keycombo
>,<keycap
>S</keycap
> можна буде запустити вказану програму. &kile; візьме преамбулу з початкового тексту, отже буде включено всі потрібні пакунки і визначені користувачем команди. Користувач може обрати один з восьми наперед визначених наборів налаштувань:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><application
>LaTeX+DVI (вбудований переглядач)</application
></para
></listitem>
<listitem
><para
><application
>LaTeX+DVI (&okular;)</application
></para
></listitem>
<listitem
><para
><application
>LaTeX+PS (вбудований переглядач)</application
></para
></listitem>
<listitem
><para
><application
>LaTeX+PS (&okular;)</application
></para
></listitem>
<listitem
><para
><application
>PDFLaTeX+PDF (вбудований переглядач)</application
></para
></listitem>
<listitem
><para
><application
>PDFLaTeX+PDF (&okular;)</application
></para
></listitem>
<listitem
><para
><application
>XeLaTeX+PS (вбудований переглядач)</application
></para
></listitem>
<listitem
><para
><application
>XeLaTeX+PDF (&okular;)</application
></para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Цього здебільшого має бути достатньо у випадках, коли вам знадобиться швидкий перегляд.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_qp_environment">
<title
>Режим середовища</title>
<para
>Дуже часто у вас виникатиме потреба у перегляді поточного середовища, особливо математичних середовищ, які іноді досить важко записати належним чином. У &kile; передбачено дуже швидкий спосіб досягти потрібного результату. Вибирати нічого не потрібно, достатньо лише скористатися пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Швидкий перегляд</guisubmenu
> <guimenuitem
>Середовище</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурним скороченням <keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>P</keycap
></keycombo
>,<keycap
>E</keycap
>, — програма виконає збирання, а потім і покаже вам результат.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_qp_subdocument">
<title
>Режим піддокумента</title>
<para
>Якщо ви створили великий проект, що складається з багатьох документів, не варто компілювати одразу весь проект, якщо зміни було внесено лише у окремий документ. Програма &kile; здатна скомпілювати і показати попередній перегляд поточного піддокумента. Преамбулу буде взято з головного документа, зібрано буде лише поточну частину: достатньо лише скористатися пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
><guisubmenu
>Швидкий перегляд</guisubmenu
> <guimenuitem
>Піддокумент</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурним скороченням <keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>P</keycap
></keycombo
>,<keycap
>D</keycap
>.</para
>
</sect2>
<sect2 id="build_qp_mathgroup">
<title
>Режим математичної групи</title>
<para
>За допомогою попереднього перегляду математичної групи ви зможете побачити результат збирання математичної групи, яку ви зараз редагуєте. &kile; візьме преамбулу з головного документа і збере лише математичну групу, у якій зараз перебуває курсор, — достатньо лише скористатися пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Швидкий перегляд</guisubmenu
><guimenuitem
>Математична група</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурним скороченням <keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>P</keycap
></keycombo
>,<keycap
>M</keycap
>.</para
>
</sect2>
<sect2 id="qp_bottombar">
<title
>Швидкий перегляд на нижній панелі</title>
<para
>Ви можете налаштувати &kile; так, щоб програма використовувала для показу попереднього перегляду не нове вікно, а нижню панель вікна програми. Ви можете задіяти цю можливість за допомогою панелі налаштування швидкого перегляду.</para
>
</sect2>
</sect1
>
<sect1 id="build_graphics">
<title
>Формати графічних файлів</title>
<sect2 id="build_graphics_latex">
<title
>&latex; і &pdflatex;</title>
<para
>&pdflatex;, за використання пакунка <userinput
>graphics</userinput
> або <userinput
>graphicx</userinput
>, може коректно збирати файли DVI або PDF з графікою у форматах PNG і JPG, але не може працювати з файлами EPS. І навпаки, якщо ви вирішите зібрати за допомогою програми &latex; файл DVI, а потім перетворити його на файл PS і зрештою на файл PDF, ви зможете скористатися графікою у форматі EPS, але не зможете додавати графіку у форматах PNG і JPG.</para
>
<para
>Значна кількість користувачів бажають створювати документи PDF, але також бажають скористатися чудовим пакунком <application
>Pstricks</application
> для створення графіки &PostScript;, або бажають скористатися даними виведеними у форматі &PostScript; математичними або науковими програмами, зокрема <application
>Mathematica</application
>, <application
>Maple</application
> або <application
>MuPAD</application
>. Цим користувачам &latex; слід спочатку зібрати файл &PostScript;, навіть, якщо вони бажають зрештою створити документи PDF, оскільки ці програми створюють код &PostScript;, яким не може скористатися &pdflatex;. Але це не настільки складно, як може здатися, оскільки вам допоможе &kile;.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_graphics_conversion">
<title
>Перетворення графічної інформації</title>
<para
>Щоб розірвати це коло, у випадку, якщо ви бажаєте включити одразу і код &PostScript; і файли PNG або JPG, ви можете скористатися одним з обхідних маневрів:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Якщо вам потрібен файл у форматі PS, а у вас є лише файли у форматах JPG або PNG, ви можете просто спочатку обробити код &pdflatex; з виводом до DVI, а потім виконати <application
>dvips</application
>, щоб отримати файл PS. Як бачите, &pdflatex; є чудовим вибором, якщо у ваших початкових файлах зовсім немає коду &PostScript;.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Ви можете перетворити файли EPS у файли PNG або файли у інших форматах за допомогою програми <ulink url="http://www.gimp.org/"
><application
>Gimp</application
></ulink
> або <ulink url="http://www.imagemagick.org/"
>&imagemagick;</ulink
>, а потім скористатися &pdflatex;.</para
></listitem>
<listitem
><para
><anchor id="build_graphics_epstopdf"
></anchor
>Найкращим шляхом перетворення графіки у форматі EPS на графіку у форматі PDF є використання програми <command
>epstopdf</command
>, яку включено до всіх дистрибутивів &tex;, з наступним використанням &pdflatex;. У результаті буде створено високоякісні зображення, ви ж отримаєте змогу керувати отриманим результатом за допомогою таких параметрів: <programlisting
>-dAutoFilterColorImages=false
-dAutoFilterGrayImages=false
-sColorImageFilter=FlateEncode
-sGrayImageFilter=FlateEncode
-dPDFSETTINGS=/prepress
-dUseFlateCompression=true
</programlisting>
</para>
<para
>Навіть більше: якщо ваша система надає змогу використовувати <userinput
>shell-escape</userinput
>, перетворення можна виконати на льоту. Все, що вам слід зробити, це включити пакунок <application
>epstopdf</application
>, який є частиною дистрибутивів &tex; за допомогою команди <userinput
>\usepackage{epstopdf}</userinput
>. Припустімо, що код включення рисунка є таким: <programlisting>
\includegraphics[width=5cm]{test.eps}
</programlisting
> Тоді, якщо ви викликатимете &pdflatex; з параметром <option
>--shell-escape</option
>, рисунок <filename
>test.eps</filename
> буде автоматично перетворено на <filename
>test.pdf</filename
>.</para>
<para
>Подібне перетворення буде виконуватися кожного разу, коли ви викликатимете &pdflatex;. Якщо команду включення рисунка вказано неявно: <programlisting>
\includegraphics[width=5cm]{test}
</programlisting
> <application
>epstopdf</application
> перевірятиме, чи існує файл <filename
>test.pdf</filename
>, отже крок перетворення можна пропустити.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Перетворення можна виконати і іншим способом: скористатися &latex; і перетворенням PS-PDF. Користуватися цим способом не варто, оскільки інкапсуляція у EPS зображень JPG і PNG може призвести до створення більших файлів, що призведе до занадто великих документів. Цей розмір <emphasis
>сильно</emphasis
> залежить від використаної програми, оскільки у EPS можна інкапсулювати інші графічні дані, але не всі програми підтримують це перетворення належним чином. Деякі з цих програм намагаються скомбінувати ваше зображення JPG з векторною графікою і різноманітними скриптами, що може призвести до створення величезних файлів. Перетворення даних у всіх графічних форматах на дані у форматі EPS можна виконати за допомогою <ulink url="http://www.imagemagick.org/"
>&imagemagick;</ulink
>. Іншою простою програмою, яка виконує перетворення належним чином є <ulink url="http://www.tex.uniyar.ac.ru/win32/tools/jpg2ps/"
><application
>jpg2ps</application
></ulink
>. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Крім того, ви можете скористатися автоматичним перетворенням. Всі графічні файли на льоту буде перетворено на файли EPS, а потім вставлено до документа PS. Цей спосіб комфортніший, але потребує належного налаштування вашої системи. Цей спосіб обговорено у розділі <link linkend="build_epsgraphics"
>EPS-графіка</link
>.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
<sect2 id="build_graphics_type">
<title
>Використовуємо правильний формат для зображень</title>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>EPS є різновидом скриптової мови, призначеної для створення векторної графіки, у ній описуються всі лінії і точки, з яких складається рисунок. Зображення, описані такою мовою, виглядають добре, навіть за значного збільшення масштабу зображення. Ця мова добре пасує до діаграм і векторних графіків, які було створено за допомогою EPS, такі графіки виглядають чітко і мають незначні розміри у байтах.</para
></listitem>
<listitem
><para
>PNG (або застарілий формат GIF) є форматом зберігання графічних даних <emphasis
>без втрати якості</emphasis
>, файли у цьому форматі мають незначні розміри і є достатньо якісними. Цей формат достатньо добре пасує для діаграм, сканованих графіків та інших зображень у яких важливе зберігання без втрати різкості. Ці формати не завжди варто використовувати, якщо ви маєте справу з фотографіями.</para
></listitem>
<listitem
><para
>JPG є форматом зберігання даних з <emphasis
>втратою якості</emphasis
>, за використання якого файли мають менший розмір за файли у форматі PNG ціною певною втрати деталізації зображення. Зазвичай, зберігання у цьому форматі фотографій не призводить до видимої втрати якості, але погіршує якість діаграм, креслень і може призвести до зникнення з зображення тонких ліній, у останніх випадках слід використовувати EPS або PNG.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Але завжди пам’ятайте: якщо на початку був мотлох, вийде мотлох! Ніяке перетворення не зробить погане зображення кращим.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="build_epsgraphics">
<title
>EPS-графіка</title>
<para
>Графічні файли у форматі EPS є традиційним способом додавання графічних файлів до документів &latex;. Оскільки списки листування переповнено питаннями щодо графіки у форматі EPS, ми обговоримо деякі важливі аспекти і продемонструємо спосіб, у який &kile; підтримує ці файли.</para>
<sect2 id="build_graphics_eps">
<title
>&latex; і EPS-графіка</title>
<para
>Якщо ви вирішили скористатися традиційним &latex; для створення файлів у форматі PS або PDF, ймовірно, у вас можуть виникнути проблеми з графічними файлами. Вам доведеться використовувати EPS-графіку (Encapsulated &PostScript;), а не файли JPEG або PNG. Це не повинно призвести до проблем, оскільки існує багато <link linkend="build_graphics_conversion"
>інструментів перетворення</link
>, зокрема програма <command
>convert</command
> з чудового пакунка <ulink url="http://www.imagemagick.org/"
>&imagemagick;</ulink
>. Але подібне перетворення може тривати деякий час.</para
>
<para
>Файли EPS використовуються як &latex;, так і інструментом перетворення DVI-PS:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>&latex; шукає у файлі EPS рядок обмежувальної рамки, який повідомляє &latex; про те, скільки простору сторінки слід зарезервувати для рисунка.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Після цього інструмент перетворення DVI-PS прочитає файл EPS і вставить рисунок до файла PS.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Ось вам декілька підказок:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>&latex; ніколи не читає файл EPS, якщо параметри обмежуючої рамки не було вказано у команді вставки рисунка.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Оскільки програма &latex; не здатна читати файли не у форматі ASCII, ця програма не зможе прочитати дані щодо обмежуючої рамки зі стиснутих графічних файлів або файлів у форматах відмінних від EPS.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Рисунки у форматі EPS не включаються до файла DVI. Оскільки файли EPS потрібні для перетворення файла DVI у формат PS, ці файли EPS слід зберігати разом з файлами DVI.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Тепер можна викликати &latex;, а потім інструмент перетворення DVI-PS, наприклад <application
>dvips</application
>, для створення вашого документа &PostScript;. Якщо вашою метою є створення документа PDF, вам слід виконувати команду <command
>dvips</command
> з параметром <option
>-Ppdf</option
>, а потім викликати команду <command
>ps2pdf</command
>. Подібну схему обробки ви знайдете у більшості документів з цього питання.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_graphics_epskile">
<title
>Робота з &PostScript; у &kile;</title>
<para
>&kile; допоможе вам отримати дані щодо обмежуваної рамки. Якщо ви встановили пакунок <ulink url="http://www.imagemagick.org/"
>&imagemagick;</ulink
>, &kile; зможе видобути ці відомості з файла EPS і вставити потрібні параметри. Подібне видобування відбувається автоматично після вибору графічних файлів. У подібній процедурі існує дві переваги:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Отримані дані буде показано у діалоговому вікні, &latex; не потрібно буде пізніше видобувати ці дані.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Важливішим є те, що ширину і висоту зображення може бути обчислено, якщо відома його роздільна здатність. Ці дані буде показано у верхній частині діалогового вікна і може слугувати підказкою, якщо ви забажаєте змінити масштаб рисунка.</para
></listitem>
<listitem
><para
>&kile; також підтримує файли EPS, стиснуті zip або gzip, які мають набагато менший розмір ніж нестиснуті файли EPS. Але цією функціональною можливістю можна буде скористатися за спеціального налаштування системи і зміни ваших локальних налаштувань графіки, на зразок тих, які описано у розділі <link linkend="build_graphics_bitmap"
>Растрова графіка</link
>.</para
></listitem
>
</itemizedlist>
<!-- FIXME I don't understand the following sentence, tbraun
<para
> The <emphasis
>&PostScript; Way of &kile;</emphasis
> can be turned off or on in
<menuchoice
><guimenu
>Settings</guimenu
><guisubmenu
>Configure Kile...</guisubmenu>
<guimenuitem
>LaTeX</guimenuitem
><guilabel
>General</guilabel
></menuchoice
>.</para>
-->
</sect2>
<sect2 id="build_graphics_bitmap">
<title
>Робота з &PostScript; і растрова графіка</title>
<para
>Якщо у вашій системі уможливлено <userinput
>shell-escape</userinput
>, &kile; підтримуватиме простий спосіб включення растрової графіки, якщо ви належно налаштували вашу систему &tex;. Потреби у перетворенні графіки у форматах JPEG або PNG не буде, її буде виконано автоматично під час перетворення файла DVI на файл PS.</para>
<para
>&latex; потрібні дані щодо суфіксів файлів. Пакунок <userinput
>graphicx</userinput
> шукає файл <filename
>graphics.cfg</filename
>, який має зберігатися за шляхом пошуку ваших документів &latex;. Знайдіть такі рядки:</para>
<programlisting
>\DeclareGraphicsRule{.pz}{eps}{.bb}{}%
\DeclareGraphicsRule{.eps.Z}{eps}{.eps.bb}{}%
\DeclareGraphicsRule{.ps.Z}{eps}{.ps.bb}{}%
\DeclareGraphicsRule{.ps.gz}{eps}{.ps.bb}{}%
\DeclareGraphicsRule{.eps.gz}{eps}{.eps.bb}{}%
</programlisting>
<para
>і замінити ці рядки на рядки:</para>
<programlisting
>\DeclareGraphicsRule{.pz}{eps}{.bb}{}%
\DeclareGraphicsRule{.eps.Z}{eps}{.eps.bb}{}%
\DeclareGraphicsRule{.ps.Z}{eps}{.ps.bb}{}%
\DeclareGraphicsRule{.ps.gz}{eps}{.ps.bb}{}%
% changed or new graphic rules
\DeclareGraphicsRule{.eps.zip}{eps}{.eps.bb}{`unzip -p #1}% zipped EPS
\DeclareGraphicsRule{.eps.gz}{eps}{.eps.bb}{`gunzip -c #1}% gzipped EPS
\DeclareGraphicsRule{.jpg}{eps}{}{`convert #1 eps:-}% JPEG
\DeclareGraphicsRule{.gif}{eps}{.bb}{`convert #1 eps:-}% GIF
\DeclareGraphicsRule{.png}{eps}{.bb}{`convert #1 eps:-}% PNG
\DeclareGraphicsRule{.tif}{eps}{.bb}{`convert #1 eps:-}% TIFF
\DeclareGraphicsRule{.pdf}{eps}{.bb}{`convert #1 eps:-}% PDF-graphics
</programlisting>
<para
>У Debian ви знайдете цей файл за адресою <filename
>/etc/texmf/latex/graphics.cfg</filename
>. Найкращим способом змінити ці параметри є скопіювати цей файл до вашого локального шляху tex, а потім внести зміни. Ознайомтеся з підручником з &tex; вашого дистрибутива, щоб дізнатися як отримати список ваших тек &tex;.</para>
<para
>За допомогою цього файла налаштувань ви зможете вставляти растрові рисунки і стиснуті zip або gzip файли EPS у &latex;. Команда для перетворення передається <command
>dvips</command
>. Якщо ви подивитеся на команду перетворення ви побачите, що вона не створює ніяких додаткових файлів. Результат процесу перетворення буде безпосередньо передано до файла PS. Єдиним набором даних, який потрібно знати &latex;, є розміри рисунка, тому нам потрібна обмежуюча рамка, яку створить &kile;.</para>
<para
>Дехто може зауважити, що цей спосіб не є безпечним. Вам доведеться вирішити, чи використовуватимете ви цей спосіб. У будь-якому разі, вам не потрібні дані щодо обмежуючої рамки: &kile; автоматично визначить потрібні розміри з графічних файлів будь-якого типу.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_graphics_pdflatex">
<title
>&pdflatex; і EPS-графіка</title>
<para
>Як ми вже зауважили, &pdflatex; не здатен працювати з графічними файлами у форматі EPS, але тут вам можуть допомогти інструменти перетворення, зокрема <link linkend="build_graphics_epstopdf"
>epstopdf</link
>. Найкращим вирішенням проблеми є додавання рядка включення пакунка <filename
>epstopdf</filename
> одразу після рядка включення <userinput
>graphicx</userinput
>.</para>
<programlisting
>\usepackage[pdftex]{graphicx}
\usepackage{epstopdf}
</programlisting>
<para
>Тепер можна включати рисунки у форматі EPS, якщо ви запускатимете <command
>pdflatex</command
> з параметром <option
>--shell-escape</option
>, але все можна зробити ще краще, принагідно увімкнувши обробку файлів EPS, стиснутих zip або gzip. Знову ж таки доведеться змінити файл налаштування графіки <filename
>graphics.cfg</filename
> у спосіб, описаний раніше. Цього разу вам слід знайти рядки:</para>
<programlisting
>% pdfTeX is running in pdf mode
\ExecuteOptions{pdftex}%
</programlisting>
<para
>і просто додати туди такі рядки:</para>
<programlisting
>% pdfTeX is running in pdf mode
\ExecuteOptions{pdftex}%
\AtEndOfPackage{%
\g@addto@macro\Gin@extensions{.eps.gz,.eps.zip}%
\@namedef{Gin@rule@.eps.gz}#1{{pdf}{.pdf}{`gunzip -c #1 | epstopdf -f
>\Gin@base.pdf}}%
\@namedef{Gin@rule@.eps.zip}#1{{pdf}{.pdf}{`unzip -p #1 | epstopdf -f
>\Gin@base.pdf}}%
}%
</programlisting>
<para
>Після додавання цих рядків &pdflatex; зможе працювати з файлами EPS, це, сподіваємося, розв’яже ваші проблеми з графікою.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="build_master">
<title
>Головний документ</title>
<para
>Визначення документа як головного надасть вам змогу працювати з окремими файлами: основним (або головним документ) і дочірніми документами, з яких складатиметься сама робота. Після визначення головного документа за допомогою відповідного пункту з меню <guimenu
>Параметри</guimenu
> всі команди з меню <guimenu
>Інструменти</guimenu
> стосуватимуться головного документа, навіть якщо ви працюєте з одним з дочірніх документів. Це стосується навіть випадків, коли головний документ не відкрито.</para>
</sect1>
<sect1 id="build_errorhandling">
<title
>Робота над помилками</title>
<para
>Після виконання спроби збирання документа &kile; намагається знайти у створеному журналі повідомлення про помилки. Якщо подібні повідомлення про помилки або попередження буде знайдено, програма покаже ці повідомлення у вікні <guilabel
>Журнал і повідомлення</guilabel
>. Ви можете проаналізувати ці повідомлення за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
><guimenuitem
>Переглянути файл журналу</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурного скорочення <keycombo
>&Alt;<keycap
>0</keycap
></keycombo
>. Після використання однієї з цих дій створений файл журналу буде показано у вікні <guilabel
>Журнал і повідомлення</guilabel
>, рядки з помилками та рядки, про які система збирання вас попередила, буде підсвічено.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Перегляд журналу</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="snap_compile_error.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Перегляд журналу</phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Перегляд журналу</para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Перейти від одного повідомлення у файлі журналу до іншого дуже просто: скористайтеся пунктами меню<menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guimenuitem
>Наступна/Попередня помилка/попередження LaTeX</guimenuitem
></menuchoice
> або відповідними кнопками панелі інструментів.</para>
<para
>Щоб перейти до рядка текстових кодів &latex;, у якому сталася помилка або було створено попередження, натисніть відповідний рядок у вікні <guilabel
>Журнал і повідомлення</guilabel
>. &kile; автоматично виконає гортання коду до потрібного рядка.</para>
</sect1>
<sect1 id="build_watch">
<title
>Режим нагляду за файлами</title>
<para
>Після запуску команди <guibutton
>Quickbuild</guibutton
> і збирання документа буде запущено певний інструмент перегляду. Якщо ви не користуєтеся вбудованим переглядачем, програма кожен раз відкриватиме нове вікно переглядача.</para>
<para
>Якщо ви коригуєте зовнішній вигляд вашого документа, у вас досить часто виникатиме потреба у запуску <guibutton
>Quickbuild</guibutton
>, а отже програма відкриє дуже багато вікон переглядача. Для уникнення подібної ситуації вам слід задіяти режим <guibutton
>Нагляду за файлами</guibutton
>, який запобігатиме повторному запуску переглядача після виконання команди <guibutton
>Quickbuild</guibutton
>.</para>
<para
>Цей режим, звичайно ж, не має сенсу для вбудованих переглядачів, оскільки їх все одно доведеться закрити, щоб повернутися до редагування документа і перекомпілювання.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="navigating">
<title
>Навігація кодом &latex;</title>
<sect1 id="navigating_struct">
<title
>Користування переглядом структури</title>
<para
>У перегляді <guilabel
>Структура</guilabel
> буде показано ієрархічну структуру документа, який ви створюєте за допомогою &kile;. Ви зможете швидко пересувати перегляд документом та переглядати його структурні частини. Щоб пересунути область перегляду у редакторі, вам достатньо натиснути відповідну позначку мітки, глави, розділу, підрозділу тощо, — програма пересуне область перегляду на початок відповідного фрагмента тексту.</para>
<para
>Якщо ви включили до документа окремий файл кодів &latex; за допомогою теґів <userinput
>\input</userinput
> або <userinput
>\include</userinput
>, відповідний файл буде показано у перегляді <guilabel
>Структури</guilabel
>, наведення вказівника миші на позначку цього файла з наступним подвійним клацанням лівою кнопкою миші відкриє включений файл у вікні редактора &kile;.</para>
<para
>Крім того, у ієрархічному дереві є окрема гілка для міток, які було використано у тексті.</para>
<!-- <screenshot>
<screeninfo
>Using the Structure View</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="snap_structview_label.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Using the Structure View</phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Using the Structure View</para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot
>-->
<sect2 id="navigating_contextmenu">
<title
>Користування контекстним меню</title>
<para
>Контекстні меню більшості записів структури документа мають багато пунктів. Відкрити контекстне меню можна наведенням вказівника миші на відповідний запис з наступним клацанням правою кнопкою миші. Отже, погляньте на панель структури, зображену на наведеному нижче знімку.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Використання перегляду структури</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="structureview.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Використання перегляду структури</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>На панелі структури ви побачите декілька міток, декілька записів розділів, два середовища рисунка і три середовища графіки. Після наведення вказівника миші на пункти розділів і клацання правою кнопкою миші програма відкриє меню з корисними пунктами дій. Пункти команд <guibutton
>Вибрати</guibutton
>, <guibutton
>Вилучити</guibutton
> або <guibutton
>Закоментувати</guibutton
> стосуватимуться всіх рядків, які належать до відповідного розділу.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Контекстне меню для записів структури документа</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="structureview-context1.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Контекстне меню для записів структури документа</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Клацання на пункті рисунка або таблиці надасть вам доступ до дій, що стосуються посилань на ці об’єкти, а клацання правою кнопкою на елементах графіки — доступ до відкриття програм перегляду або редагування даних зображень.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Контекстне меню для записів рисунків/таблиць та графіки</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="structureview-context2.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Контекстне меню для записів рисунків/таблиць та графіки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</sect2>
<sect2 id="navigating_update">
<title
>Оновлення перегляду структури</title>
<para
>Оновити дані перегляду структури можна за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guimenuitem
>Оновити структуру</guimenuitem
></menuchoice
> або натисканням клавіші <keycombo
><keycap
>F12</keycap
></keycombo
>. Крім того, ви можете просто зберегти ваш документ, після чого &kile; оновить дані у перегляді <guilabel
>Структура</guilabel
>.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="navigating_bookmarks">
<title
>Закладки</title>
<para
>Закладки — це ваші посилання на фрагменти тексту або рядок у середовищі &kile;. Щоб встановити закладку, оберіть певний рядок у вашому документі, до якого ви бажаєте згодом повернутися, а потім натисніть комбінацію клавіш <keycombo
>&Ctrl; <keycap
>B</keycap
></keycombo
>, — &kile; створить закладку на відповідному рядку. Іншим способом створення закладки є виділення рядка з наступним використанням пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Закладка</guimenu
><guimenuitem
>Встановити закладку</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
<para
>Щоб вилучити всі закладки одразу, скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Закладки</guimenu
> <guimenuitem
>Очистити всі закладки</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="projects">
<title
>Проекти</title>
<sect1 id="projects_working">
<title
>Робота з проектами</title>
<para
>У &kile; ви можете створювати і працювати з <emphasis
>проектами</emphasis
>. Проект — це група файлів &latex;, графічних файлів, файлів &bibtex; або інших файлів, які містять дані, потрібні для збирання вашого документа. Типовим проектом є документ, що складається з декількох глав, збережених у різних файлах <literal role="extension"
>.tex</literal
>. Всі ці глави можна включити до проекту, щоб полегшити керування документом. Специфікація проекту зберігається у окремому файлі, назва якого завершується суфіксом <literal role="extension"
>.kilepr</literal
>.</para>
<para
>За допомогою проектів ви отримаєте доступ до таких функціональних можливостей:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Вам не потрібно буде вказувати головний документ, &kile; визначить його автоматично.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Файли проекту дуже просто архівувати всі одразу за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Проект</guimenu
><guimenuitem
>Архівувати</guimenuitem
></menuchoice
></para
></listitem>
<listitem
><para
>У перегляді <guilabel
>Файли і проект</guilabel
> буде показано файли, які включено до проекту.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Після відкриття проекту всі файли, які ви раніше відкривали, відкриватимуться у встановленому раніше кодуванні з визначеним вами підсвічуванням кодів.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Автоматичне доповнення кодів працюватиме у всіх файлах проекту.</para
></listitem
>
<listitem
><para
>Автоматичне доповнення посилань працюватиме у всіх файлах проекту.</para
></listitem
>
<listitem
><para
>Автоматичне доповнення посилань на бібліографію працюватиме у всіх файлах проекту.</para
></listitem
>
<listitem
><para
>Можна буде виконувати пошук одразу у всіх файлах проекту.</para
></listitem
>
<listitem
><para
>Можна буде визначити нетипову команду швидкого збирання і команду &makeidx;.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Всі пункти дій, пов’язані з проектами, зібрано у меню <guilabel
>Проект</guilabel
>. За допомогою цього меню ви можете відкривати, закривати проекти та виконувати дії з керування вашими проектами.</para>
</sect1>
<sect1 id="projects_creating">
<title
>Як створити проект</title>
<para
>Щоб створити проект, скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Проект</guimenu
> <guimenuitem
>Новий проект...</guimenuitem
></menuchoice
>. Для створення проекту програмі будуть потрібні такі дані:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Назва вашого проекту.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Назва файла вашого проекту з суфіксом <literal role="extension"
>.kilepr</literal
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Назва файла</para
></listitem>
<listitem
><para
>Тип файла, який буде створено: порожній документ, стаття, книга, лист, звіт...</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Під час заповнення поля <guilabel
>Назва файла</guilabel
> вам слід вказати відносний шлях з теки, у якій зберігається файл проекту <literal role="extension"
>.kilepr</literal
> до вашого файла.</para>
</sect1>
<sect1 id="projects_view">
<title
>Перегляд файла і проекту</title>
<para
>Вікно перегляду <guilabel
>Файл і проект</guilabel
> можна відкрити за допомогою кнопки меню бічної панелі. У цьому вікні ви зможете переглянути структуру вашого проекту, файли, що містяться у проекті та назву файла <literal role="extension"
>.kilepr</literal
>, у якому зберігається інформація щодо проекту. За допомогою вікна перегляду <guilabel
>Файли та проекти</guilabel
> виконуються дії з додавання, вилучення файлів та зміни параметрів вашого проекту.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Перегляд файла і проекту</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="snap_projectview.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Перегляд файла і проекту</phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Перегляд файла і проекту</para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot>
</sect1>
<sect1 id="projects_adding">
<title
>Додавання і вилучення файлів</title>
<para
>Щоб додати файл до вашого проекту, відкрийте будь-який файл &tex;, наведіть вказівник миші на позначку його назви у вікні перегляду <guilabel
>Файли і проекти</guilabel
>, клацніть правою кнопкою миші і скористайтеся пунктом <guilabel
>Додати до проекту</guilabel
>. Якщо у редакторі відкрито декілька проектів, програма відкриє діалогове вікно за допомогою якого ви зможете вказати проект, до якого слід додати файл.</para>
<!-- duplicated see next para
<para
>If you have multiple files to be added to a project, you can select the
project from the <guilabel
>Files and Projects</guilabel
> view and right-click then select
<guilabel
>Add Files...</guilabel
>; you will then be able to select your files in a dialog box.</para>
-->
<para
>Крім того, ви можете навести вказівник миші на пункт назви проекту у вікні перегляду <guilabel
>Файли та проекти</guilabel
>, клацнути правою кнопкою миші і обрати пункт <guilabel
>Додати файли...</guilabel
>, щоб відкрити діалогове вікно вибору файлів.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Додавання файла до проекту</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="snap_projectview_add.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Додавання файла до проекту</phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Додавання файла до проекту</para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Щоб вилучити файл з проекту, наведіть на його позначку вказівник миші, клацніть правою кнопкою і оберіть у контекстному меню пункт <guilabel
>Вилучити файл</guilabel
>. Вилучення файла з проекту <emphasis
>не призведе</emphasis
> до вилучення відповідного файла з диска (і не закриє вікна його редагування), — ця дія лише вилучить файл зі списку файлів, назви яких зберігаються у файлі з суфіксом <literal role="extension"
>.kilepr</literal
>.</para>
<sect2 id="projects_archive">
<title
>Архівування вашого проекту</title>
<para
>У &kile; передбачено можливість простого створення резервної копії вашого проекту шляхом архівування всіх його файлів у окремому архіві. Щоб виконати архівування вашого проекту наведіть вказівник миші на позначку його назви у вікні <guilabel
>Файли і проект</guilabel
> і клацніть правою кнопкою миші або скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Проект</guisubmenu
> <guimenuitem
>Архівувати</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
<para
>Типово, до архіву включаються всі файли проекту. Якщо ви не бажаєте включати певний файл до архіву, наведіть вказівник миші на його позначку у перегляді <guilabel
>Файли і проект</guilabel
>, клацніть правою кнопкою миші і зніміть позначку з пункту <guilabel
>Додати в архів</guilabel
>.</para>
<para
>Дію з архівування у поточній версії реалізовано за допомогою виконання команди <command
>tar</command
> у теці проекту (теці, у якій розташовано файл <literal role="extension"
>.kilepr</literal
>).</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="projects_options">
<title
>Параметри проектів</title>
<para
>У &kile; передбачено декілька параметрів вашого проекту, які ви можете встановити. Щоб змінити ці параметри, наведіть вказівник миші на позначку назви вашого проекту, клацніть правою кнопкою миші і оберіть у контекстному меню пункт <guilabel
>Параметри проекту</guilabel
>. Ви отримаєте доступ до зміни таких параметрів проекту:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Назву вашого проекту.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Типові суфікси назв файлів.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Головний документ.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Команду швидкого збирання.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Параметри &makeidx;.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<!-- FIXME not working in kile, tbraun 11/3/2007
<sect2 id="projects_ext">
<title
>Extensions for Non-Source Files</title>
<para
>Non-source files are files such as pictures, PDF or &PostScript; files, etc. that are
to be included in the project, but are not source files with the extension <literal role="extension"
>.tex</literal
>. You have
the option to use your own regular expressions to match non-source files.</para>
</sect2>
-->
</sect1>
<sect1 id="projects_closing">
<title
>Як закрити проект</title>
<para
>Щоб закрити проект, відкрийте вікно <guilabel
>Файли та проекти</guilabel
> на бічній панелі, наведіть вказівник миші на позначку з назвою проекту, клацніть правою кнопкою миші і оберіть у контекстному меню пункт <guimenuitem
>Закрити</guimenuitem
>. Програма закриє ваш проект, всі пов’язані з ним файли, а також додасть назву проекту, який ви щойно закрили, до списку підменю <guisubmenu
>Відкрити недавній проект...</guisubmenu
> меню <guimenu
>Проект</guimenu
>.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="lang">
<title
>Кодування документа</title>
<para
>За допомогою редактора &kile; ви можете читати файли у різних кодуваннях, перетворювати кодування і встановлювати його. Таким чином, ви можете скористатися нестандартними літерами і символами. Ви, наприклад, зможете використовувати акцентовані літери італійської та французької, кирилицю тощо. Вибрати кодування вашого документа можна у два способи:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Першим способом встановлення кодування документа є використання пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Редактор</guimenuitem
></menuchoice
>. На відповідній сторінці ви можете вказати типове кодування символів для всіх файлів, з якими ви працюєте.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Встановлення типового кодування символів</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="config-encoding.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Встановлення типового кодування символів</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
<listitem
><para
>Другим способом встановлення кодування є вибір бажаного кодування під час створення документа за допомогою майстра.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Сам &latex; розуміє лише ASCII, дуже обмежений набір символів, отже використовувати акцентовані та спеціальні символи напряму неможливо. Щоб ввести акцентовану літеру, слід скористатися особливою синтаксичною конструкцією: такою, як, наприклад, <userinput
>\"e</userinput
> для отримання літери <computeroutput
>ë</computeroutput
>. Існує пакунок, який допоможе вам вирішити цю проблему. Цей пакунок називається <application
>inputenc</application
>, його слід включити до преамбули за допомогою команди <userinput
>\usepackage[utf8]{inputenc}</userinput
>, необов’язковим параметром якої є назва кодування, яким ви бажаєте скористатися (зараз здебільшого користуються кодуванням <userinput
>utf8</userinput
>). Таким чином ви повідомите &latex; про те, що слід перетворити всі введені вами <userinput
>ë</userinput
> на <userinput
>\"e</userinput
> перед збиранням документа. Будь ласка, ознайомтеся з документацією пакунка <application
>inputenc</application
>, щоб дізнатися більше про <application
>inputenc</application
>. Ну і, нарешті, не забудьте переконатися, що ваш файл <emphasis
>справді</emphasis
> має те саме кодування, про яке ви повідомили за допомогою рядка <application
>inputenc</application
>!</para>
<para
>Існування різних таблиць кодування створює проблеми: наприклад, ви, звичайно ж, не зможете писати одночасно українською і французькою без втрати спеціальних символів однієї з мов. Всі погоджуються з тим, що рано чи пізно відбудеться перехід на <ulink url="http://www.unicode.org"
>Unicode</ulink
>. Існує багато реалізацій Unicode: <abbrev
>UTF-8</abbrev
> найширше використовується у Linux; у Windows® використовується складніший і менш гнучкий варіант <abbrev
>UCS-2</abbrev
>. У більшості дистрибутивів типовим кодуванням вже є <abbrev
>UTF-8</abbrev
>, тому бажано використовувати параметр <userinput
>utf8</userinput
> під час включення пакунка <userinput
>inputenc</userinput
>.</para>
<sect1 id="ucs">
<title
>Пакунок &ucs;</title>
<para
>Якщо у вашій системі ще не встановлено пакунок &ucs;, ви можете його встановити, виконавши таку послідовність дій:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Отримати пакунок &ucs; можна за допомогою <ulink url="http://www.ctan.org/tex-archive/macros/latex/contrib/unicode/"
>CTAN</ulink
>. </para
></listitem>
<listitem>
<para
>Щоб встановити потрібні файли, розпакуйте звантажений архів до каталогу, який згадується у вашій змінній середовища $<envar
>TEXINPUTS</envar
>. Вказати значення цієї змінної можна напряму з kile.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
<programlisting
>\usepackage{ucs}
\usepackage[utf8]{inputenc}</programlisting>
</sect1>
<sect1 id="xelatex">
<title
>XeLaTeX</title>
<para
>Якщо ви користуєтеся <userinput
>XeLaTeX</userinput
>, вам достатньо завантажити пакунок <userinput
>xltxtra</userinput
>. За допомогою цього пакунка буде додатково завантажено всі інші потрібні пакунки.</para>
<programlisting
>\usepackage{xltxtra}</programlisting>
</sect1>
<sect1 id="cjk">
<title
>Підтримка &cjk;</title>
<para
>Додавання підтримки ідеографічних мов є досить складною справою. Але після того, як ви виконаєте потрібні дії, все працюватиме як треба. Окрім встановлення відповідних пакунків, доведеться виконати і певну роботу з налаштування системи.</para>
<tip
><para
>У вашому дистрибутиві Linux, можливо, вже встановлено пакунок &cjk; (Chinese, Japanese, Korean), отже вам не доведеться нічого встановлювати вручну. Перевірте, чи встановлено цей пакунок, перш ніж виконувати будь-які з наведених нижче настанов!</para
></tip>
<para
>Для створення коротких фрагментів ієрогліфічних текстів ви можете скористатися пакунком &ucs;, але цей варіант має серйозні обмеження, оскільки за його використання є неможливим розрив рядків. Ми розповімо як встановити повноцінний пакунок &cjk;-&latex;, який працюватиме у &latex; і &pdflatex;. Більшість порад запозичено зі сторінки <ulink url="http://www.ece.uci.edu/~chou/"
>Pai H. Chou</ulink
>, присвяченої <ulink url="http://www.ece.uci.edu/~chou/unicode-tex.html"
>налаштуванню &pdflatex;</ulink
>.</para>
<orderedlist>
<listitem
><para
>Звантажте пакунок <ulink url="http://www.ctan.org/tex-archive/help/Catalogue/entries/cjk.html"
>&cjk;</ulink
>. Скопіюйте розпаковані файли до відповідної підтеки $<envar
>TEXMF</envar
>, подібно до копіювання файлів пакунка &ucs;, про яке ми розповідали раніше (див. <xref linkend="ucs" role="select: title pageabbrv"/>). Файли буде розпаковано до теки <filename
>CJK/X_Y.Z</filename
>, їх не обов’язково звідти виймати, зробіть все так, щоб вам зручніше було підтримувати відповідний пакунок у належному стані.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Тепер вам слід звантажити шрифт, у якому передбачено підтримку всіх потрібних вам символів &cjk;. Ви можете скористатися будь-яким файлом <literal role="extension"
>*.ttf</literal
>, у якому є відповідні символи, але у нашому прикладі ми скористаємося шрифтом <ulink url="ftp://ftp.wu-wien.ac.at/pub/www/Netscape/communicator/extras/fonts/windows/Cyberbit.ZIP"
>Cyberbit</ulink
>. Розпакуйте архів і перейменуйте файл <filename
>Cyberbit.ttf</filename
> на <filename
>cyberbit.ttf</filename
>, оскільки використання верхнього регістру може спричинити проблеми під час роботи.</para>
<para
>Скопіюйте <filename
>cyberbit.ttf</filename
> до певної теки разом з файлом <ulink url="http://delloye.free.fr/Unicode.sfd"
><filename
>Unicode.sfd</filename
></ulink
>, а потім створіть файли <literal role="extension"
>*.tfm</literal
> і <literal role="extension"
>*.enc</literal
> за допомогою команди <userinput
><command
>$ ttf2tfm cyberbit.ttf -w cyberbit@Unicode@</command
></userinput
>. З певних причин іноді виконання цієї команди не створює, як це має бути, сотень файлів. Якщо так сталося, ви можете звантажити відповідні файли <ulink url="http://www.ece.uci.edu/~chou/unicode/cyberbit-tfm.tgz"
><literal role="extension"
>*.tfm</literal
></ulink
> і <ulink url="http://www.ece.uci.edu/~chou/unicode/cyberbit-enc.tgz"
><literal role="extension"
>*.enc</literal
></ulink
>.</para>
<para
>Скопіюйте файли <literal role="extension"
>*.tfm</literal
> до відповідної теки, наприклад <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/fonts/tfm/bitstream/cyberbit/</filename
>; файли <literal role="extension"
>*.enc</literal
> слід встановити до теки <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/pdftex/enc/cyberbit/</filename
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Тепер нам потрібен файл карти (map), щоб пов’язати файли <literal role="extension"
>*.enc</literal
> з шрифтом. Звантажте файл <ulink url="http://delloye.free.fr/cyberbit.map"
><filename
>cyberbit.map</filename
></ulink
>, а потім скопіюйте його до теки <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/pdftex/config/</filename
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Звантажте ще один файл, <ulink url="http://delloye.free.fr/c70cyberbit.fd"
><filename
>c70cyberbit.fd</filename
></ulink
>, і скопіюйте його до відповідної теки. Ви, наприклад, можете вибрати теку <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/tex/misc/</filename
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Останнім з файлів, які нам слід створити є файл шрифту Type 1 &PostScript;, потрібний для читання файлів DVI, створених за допомогою &latex;. Виконайте команду <userinput
><command
>$ ttf2pfb cyberbit.ttf -o cyberbit.pfb</command
></userinput
> і скопіюйте отриманий файл <filename
>cyberbit.pfb</filename
> до теки на зразок <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/fonts/type1/cyberbit/</filename
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Тепер давайте розташуємо <filename
>cyberbit.ttf</filename
> серед шрифтів так, щоб &latex; міг його знайти. Ви, наприклад, можете скопіювати цей файл до теки з назвою <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/fonts/truetype/</filename
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Відкрийте файл налаштування, який ви знайдете за адресою <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/web2c/texmf.cnf</filename
>, і переконайтеся, що рядок зі словом <envar
>TTFONTS</envar
> не закоментовано і що у цьому рядку записано теку, куди ви скопіювали <filename
>cyberbit.ttf</filename
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Щоб уможливити використання &pdflatex; ваших шрифтів &cjk;, потрібно додати відповідний рядок до файла налаштувань <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/pdftex/config/pdftex.cfg</filename
>. Допишіть у цей файл <userinput
>map +cyberbit.map</userinput
>, щоб завершити налаштування для &pdflatex;.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Щоб налаштувати &latex; так, щоб він міг створювати файли DVI з символами &cjk;, вам слід додати певний рядок до файла <filename
>ttfonts.map</filename
>. Цей файл має зберігатися у теці з назвою <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/ttf2pk/</filename
>, але, якщо його там немає, ви можете пошукати деінде. Додайте рядок <userinput
>cyberbit@Unicode@ cyberbit.ttf</userinput
> у цей файл.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Тепер вам достатньо виконати команду <userinput
><command
>texhash</command
></userinput
> — і система готова до роботи.</para
></listitem>
</orderedlist>
<para
>Щоб перевірити чи правильно налаштовано систему, спробуйте скомпілювати <ulink url="http://www.math.nus.edu.sg/aslaksen/cs/sample-utf8.tex"
>цей тестовий файл</ulink
>.</para>
<sect2>
<title
>Настанови з усування проблем з &cjk;</title>
<para
>Існує багато причин, з яких встановлення підтримки &cjk; вручну може не спрацювати. Якщо щось не працює, спробуйте перевірити систему за такими критеріями за наведеним нижче списком.</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Очевидно, оскільки ви запускаєте &latex; від імені користувача, а не адміністратора (root), вам слід <emphasis
>дозволити</emphasis
> звичайним користувачам доступ до нових файлів. Забезпечте доступність всіх тек і файлів за допомогою команди <command
>chmod</command
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Якщо &latex; створює DVI без проблем, але переглянути файл ви не можете, ймовірно, причиною цього є певні проблеми зі створенням файлів шрифтів <literal role="extension"
>*.pk</literal
>. Ці файли має бути створено на льоту під час спроби перегляду файла DVI, але спроба створення може зазнати невдачі з декількох причин: ретельно перевірте, чи наявний доданий вами рядок у <filename
>ttfonts.map</filename
>. Але, може так статися, що вашу програму <command
>ttf2pk</command
>, яку, зазвичай, викликає інструмент перегляду DVI, було зібрано <emphasis
>без</emphasis
> підтримки бібліотек <application
>kpathsea</application
>. Якщо це так, у виводі команди <userinput
><command
>ttf2pk</command
> <option
>--version</option
></userinput
> не буде згадок про <application
>kpathsea</application
>. Оскільки підтримка відповідних бібліотек є необхідною, вам доведеться знайти новий пакунок або перезібрати <application
>FreeType 1</application
> власноруч.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
<sect2>
<title
>Як мені ввести ієрогліфи у Unicode?</title>
<para
>Існує багато різних рушіїв вводу, вибір рушія є справою смаку. Автор цього підручника користується <ulink url="http://www.scim-im.org/projects/skim"
><application
>Skim</application
></ulink
>, портом рушія <ulink url="http://www.scim-im.org"
><application
>Scim</application
></ulink
> для &kde;. Зверніться до документації з вашого дистрибутива, щоб дізнатися більше про те, як встановити ці програми. Налаштування програм може бути також непростою справою. У випадку <application
>Skim</application
> вам доведеться визначити змінну середовища <userinput
><envar
>XMODIFIERS</envar
>="@im=SCIM"</userinput
> <emphasis
>до</emphasis
> запуску сервера <application
>X</application
>.</para>
</sect2>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="scripting">
<title
>Запис сценаріїв</title>
<sect1 id="scripting_test">
<title
>Написання скриптів для &kile;</title>
<para
>У &kile; передбачено можливість виконання кодів ECMAScript. Керувати скриптами можна за допомогою підпанелі роботи зі скриптами, розташованої на бічній панелі. </para>
</sect1>
<sect1 id="scripting_api">
<title
>Довідка з програмного інтерфейсу</title>
<para
>У цьому розділі ми опишемо інтерфейс роботи зі скриптами &kile;.</para>
<important>
<para
>Будь ласка, зауважте, що програмний інтерфейс написання скриптів ще не узгоджено остаточно. Інтерфейс, описаний нижче може змінитися у наступних версіях &kile;. </para>
</important>
<para
>Перш за все, у середовищі виконання скриптів &kile; передбачено загальний об’єкт з назвою «kile», для якого передбачено такі методи: </para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
>(kile).<function
>currentTextDocument()</function
></term>
<listitem>
<para
>Повертає об’єкт <classname
>KileTextDocument</classname
>, який відповідає поточному активному документу у вікні редактора. Повертає <constant
>null</constant
>, якщо активного документа немає. </para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(kile).<function
>getInputValue(<parameter
>заголовок</parameter
>, <parameter
>мітка</parameter
>)</function
></term>
<listitem>
<para
>Відкриває діалогове вікно з вказаним заголовком і міткою. Повертає значення, введене користувачем. </para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
<para
>Об’єкти типу <classname
>KileTextDocument</classname
> відповідають текстовим документам у &kile;. Ці об’єкти мають такі властивості: </para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>backspace()</function
></term>
<listitem>
<para
>Вилучає символ, який було розташовано одразу перед поточною позицією курсора і пересуває курсор на одну позицію текстом. </para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>cursorLeft()</function
></term>
<listitem>
<para
>Пересуває курсор на одну позицію назад текстом.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>cursorRight()</function
></term>
<listitem>
<para
>Пересуває курсор на одну позицію вперед текстом.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>insertText(<parameter
>текст</parameter
>)</function
></term>
<listitem>
<para
>Вставляє текст, що міститься у змінній <parameter
>text</parameter
> до документа у поточну позицію курсора. </para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>insertBullet()</function
></term>
<listitem>
<para
>Вставляє у документ позначку на поточній позиції курсора.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>nextBullet()</function
></term>
<listitem>
<para
>Виділяє першу ж позначку, розташовану у документі після поточної позиції курсора. </para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>previousBullet()</function
></term>
<listitem>
<para
>Виділяє першу ж позначку, розташовану у документі до поточної позиції курсора. </para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>up()</function
></term>
<listitem>
<para
>Пересуває курсор у документі на один рядок вгору.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>down()</function
></term>
<listitem>
<para
>Пересуває курсор у документі на один рядок вниз.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>cursorLine()</function
></term>
<listitem>
<para
>Повертає номер рядка, у якому зараз перебуває курсор.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>cursorColumn()</function
></term>
<listitem>
<para
>Повертає номер позиції у рядку, у якій зараз перебуває курсор.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>setCursorLine(<parameter
>рядок</parameter
>)</function
></term>
<listitem>
<para
>Пересуває курсор у рядок, визначений параметром <parameter
>рядок</parameter
>.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>(KileTextDocument).<function
>setCursorColumn(<parameter
>стовпчик</parameter
>)</function
></term>
<listitem>
<para
>Пересуває курсор у позицію рядка, визначену параметром <parameter
>стовпчик</parameter
>.</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="help">
<title
>Довідка</title>
<sect1 id="help_documents">
<title
>Довідкові документи</title>
<para
>&latex; є досить складною системою, у якій базові функції можна розширювати за допомогою величезної кількості додаткових пакунків. У &kile; передбачено цілий спектр довідкових матеріалів, призначених для підтримки користувачів.</para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guimenu
>Довідка LaTeX</guimenu
></term
>
<listitem
><para
>Впорядкований за абеткою список найуживаніший команд &latex;.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guimenu
>Документація з TeX</guimenu
></term>
<listitem
><para
>&tetex;/&texlive; постачається з дуже розгорнутою документацією. Серед цієї документації документація щодо всіх пакунків і додаткові довідники з &latex;.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guimenu
>LaTeX</guimenu
></term>
<listitem
><para
>Повний довідник з &tex; і супутніх програм. Це не лише опис всіх програм, у ньому згадуються також і деякі важливі пакунки. До нього також включено повну інструкцію з команд &latex; — ідеальне джерело для пошуку команд форматування під час створення документа. Оскільки цей документ досить великий, у &kile; його поділено на три частини, закладки яких і показано у меню програми.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guimenu
>Команда LaTeX</guimenu
></term>
<listitem
><para
>Ще один впорядкований за абеткою список найуживаніший команд &latex;.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guimenu
>Тема у LaTeX</guimenu
></term>
<listitem
><para
>Опис важливих тем у &latex;.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guimenu
>Середовище LaTeX</guimenu
></term>
<listitem
><para
>Впорядкований за абеткою список найуживаніших середовищ &latex;.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="help_contextsentitive">
<title
>Контекстна довідка</title>
<para
>Крім того, у &kile; передбачено контекстну довідку, яку можна викликати за допомогою комбінації клавіш <keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>H</keycap
></keycombo
>,<keycap
>K</keycap
>. На сторінці <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Kile</guimenuitem
><guilabel
>Довідка</guilabel
></menuchoice
> ви можете вказати програмі: бажаєте ви використовувати довідку з &latex; &kile; чи довідкову систему &tetex;/&texlive;, яка є типовою довідковою системою.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Позначки</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="config-userhelp.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Позначки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</sect1>
<sect1 id="help_search">
<title
>Пошук за ключовими словами</title>
<para
>Іноді, знайти потрібний документ не просто, оскільки разом з &tetex;/&texlive; постачається величезна кількість документів. У такому випадку вам може допомогти невеличка програма <application
>texdoctk</application
>, яка постачається разом з &tetex;/&texlive;. До складу цієї програми входить база даних всіх документів, яку &kile; використовує для показу списку документів.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Позначки</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="dialog-docbrowser1.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Позначки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Всі документи зібрано у категорії, основною перевагою є можливість пошуку за назвами пакунків або ключовими словами. &kile; показуватиме лише результати пошуку.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Позначки</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="dialog-docbrowser2.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Позначки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Подвійне клацання лівою кнопкою миші або натискання клавіші <keycap
>Пробіл</keycap
> відкриє вікно переглядача документа. Цим документом може бути довільний документ, не лише документ DVI, PS, PDF або HTML. &kile; використає параметри &kde; для визначення назви програми-переглядача, яку слід запустити.</para>
</sect1>
<sect1 id="help_userdefined">
<title
>Довідка, визначена користувачем</title>
<para
>Окрім статичної документації з &tetex;/&texlive;, у &kile; передбачено і підтримку інших документів довідки. У меню <guimenu
>Довідка</guimenu
> &kile; є спеціальний пункт <guimenu
>Довідка користувача</guimenu
>, за допомогою якого користувач сам зможе додавати власні довідкові документи. Цими документами можуть бути найважливіші частини документації &tetex;/&texlive; або навіть власноруч написані документи. Ви навіть можете просто вказати адреси URL сторінок у інтернеті.</para>
<para
>Відкрийте сторінку <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Kile</guimenuitem
><guilabel
>Довідка</guilabel
></menuchoice
> і натисніть кнопку <guibutton
>Налаштувати</guibutton
>, щоб налаштувати пункт меню <guimenu
>Довідка користувача</guimenu
>. Ви зможете додавати, вилучати або здійснювати навігацію пунктами меню, а також додавати роздільники для покращення його структури.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Діалогове вікно: налаштування визначених користувачем пунктів меню довідки</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="dialog-userhelp.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Діалогове вікно: налаштування визначених користувачем пунктів меню довідки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Натискання кнопки <guibutton
>Додати</guibutton
> відкриє діалогове вікно, у якому ви зможете вказати назву пункту меню і обрати відповідний файл або адресу &URL; у інтернеті. Якщо ви оберете адресу &URL;, програма запустить &konqueror;, звідки ви зможете скопіювати остаточну адресу &URL;.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Діалогове вікно: додавання нового пункту довідки</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="dialog-addhelp.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Діалогове вікно: додавання нового пункту довідки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Після завершення налаштування пункти всіх позначених записів мають з’явитися у меню <guimenu
>Довідка</guimenu
> &kile; у спеціальному підменю <guimenu
>Довідка користувача</guimenu
>.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Меню довідки користувача</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="menu-userhelp.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Меню довідки користувача</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="credits">
<title
>Подяки і ліцензія</title>
<para
>&kile; — дружній до користувача редактор текстів &latex; / &tex; з відкритим кодом. Ним можна користуватися у всіх системах, де встановлено стільничне середовище &kde; &kde; можна використовувати на комп’ютерах з різною апаратною платформою, де встановлено Linux або іншу Unix-подібну систему.</para>
<para
>Велика подяка всім, хто доклав зусилля для розвитку проекту &kile;, та учасникам розробки, які витрачали свій час годинами, щоб створити інструменти розробки, якими ми можемо користуватися за умов дотримання ліцензії <acronym
>GNU</acronym
>. Поточні дані щодо учасників розробки можна знайти у діалоговому вікні <guimenuitem
>Про &kile;</guimenuitem
>, це діалогове вікно відкривається відповідним пунктом з меню <guimenu
>Довідка</guimenu
>. </para>
<para
>Велика подяка всім, хто брав участь!</para>
<para
>Переклад українською: Юрій Чорноіван <email
>yurchor@ukr.net</email
></para
>
&underFDL; &underGPL; </chapter>
&documentation.index;
</book>
<!--
Local Variables:
mode: xml
sgml-minimize-attributes:nil
sgml-general-insert-case:lower
sgml-indent-step:0
sgml-indent-data:nil
End:
vim:tabstop=2:shiftwidth=2:expandtab
-->
