<chapter id="configure">

<chapterinfo>
<authorgroup>
<author
><firstname
>Daniel</firstname
> <surname
>Naber</surname
> <affiliation
><address
>&Daniel.Naber.mail; </address
></affiliation>
</author>
<author
><firstname
>David</firstname
> <surname
>Rugge</surname
> <affiliation
><address
>&David.Rugge.mail; </address
></affiliation>
</author>
<author
><firstname
>Marc</firstname
> <surname
>Mutz</surname
> <affiliation
><orgname
>Klar&auml;lvdalens Datakonsult AB</orgname
> <address
> &Marc.Mutz.mail; </address
> </affiliation>
</author>
<author
><firstname
>Michel</firstname
> <surname
>Boyer de la Giroday</surname
> <affiliation
><address
> <email
>michel@kdab.net</email>
</address
></affiliation>
</author>
<author
><firstname
>Laurent</firstname
> <surname
>Montel</surname
> <affiliation
><address
>&Laurent.Montel.mail; </address
></affiliation>
</author>
<author
><firstname
>Scarlett</firstname
> <surname
>Clark</surname
> <affiliation
><address
>&Scarlett.Clark.mail; </address
></affiliation>

</author>
<othercredit role="translator"
><firstname
>Юрій</firstname
><surname
>Чорноіван</surname
><affiliation
><address
><email
>yurchor@ukr.net</email
></address
></affiliation
><contrib
>Переклад українською</contrib
></othercredit
> 
</authorgroup>
<date
>18 грудня 2013 року</date>
<releaseinfo
>(&kde; 4.12)</releaseinfo>
</chapterinfo>

<title
>Налаштування &kmail;</title>

<sect1 id="configure-generalinfo">
<title
>Загальні відомості</title>

<screenshot>
<screeninfo
>Діалогове вікно налаштовування &kmail;</screeninfo>
  <mediaobject>
    <imageobject>
      <imagedata fileref="configure.png" format="PNG"/>
    </imageobject>
    <textobject>
      <phrase
>Діалогове вікно налаштовування &kmail;</phrase>
    </textobject>
    <caption>
      <para
>Діалогове вікно налаштовування &kmail;</para>
    </caption>
  </mediaobject>
</screenshot>
<para
>Діалогове вікно налаштування &kmail; надає вам змогу налаштувати &kmail; у декілька способів. Відкрити це вікно можна за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guimenuitem
>Налаштувати &kmail;...</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
<para
>У цьому діалоговому вікні є декілька кнопок:</para>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guibutton
>Довідка</guibutton
></term>
<listitem
><para
>Ця кнопка відкриває поточний підручник на відповідній сторінці.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guibutton
>Типові значення</guibutton
></term>
<listitem
><para
>Ця кнопка відновлює типові початкові параметри налаштування на поточній сторінці.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guibutton
>Скинути</guibutton
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цієї кнопки можна скасувати всі зміни, які ви внесли з часу останнього зберігання параметрів.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guibutton
>Гаразд</guibutton
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цієї кнопки можна зберегти всі параметри і закрити діалогове вікно налаштування.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guibutton
>Застосувати</guibutton
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цієї кнопки можна зберегти всі параметри без закриття діалогового вікна налаштування.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guibutton
>Скасувати</guibutton
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цієї кнопки можна закрити діалогове вікно налаштування без збереження змін, які ви внесли.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
<para
>Сторінки налаштовування поділено на шість сторінок, кожній з яких відповідає одна з піктограм у списку у лівій частині діалогового вікна. Далі ми докладно зупинимося на параметрах кожної з цих сторінок.</para>
</sect1>

<sect1 id="configure-identity">
<title
>Сторінка «Профілі»</title>


<para
>Короткий вступ до параметрів сторінки <guilabel
>Профілі</guilabel
> можна знайти у розділі <link linkend="getting-started"
>Початок роботи</link
>.</para>

<para
>За допомогою цієї сторінки ви можете створити один або декілька <emphasis
>профілів</emphasis
>, тобто комбінацій з назви, адреси електронної пошти та інших параметрів. Наприклад, ви можете створити один профіль для ділового спілкування і ще один для особистих потреб. Якщо у вас є декілька адрес електронної пошти, ви можете створити по одному профілю на кожну з адрес. Після цього ви зможете обирати профіль на основі призначення повідомлення.</para>

<para
>На цій сторінці ви побачите список профілів та кнопки для керування профілями. У списку профілів завжди буде принаймні один профіль, який у такому разі буде <guilabel
>Типовим</guilabel
>.</para>

<para
>Щоб додати до списку профілів новий профіль, натисніть кнопку <guibutton
>Додати...</guibutton
>.</para>

<sect2 id="configure-identity-newidentitydialog">
<title
>Діалогове вікно «Новий профіль»</title>
<screenshot>
<screeninfo
>Діалогове вікно «Новий профіль»</screeninfo>
  <mediaobject>
    <imageobject>
      <imagedata fileref="identity.png" format="PNG"/>
    </imageobject>
    <textobject>
      <phrase
>Діалогове вікно «Новий профіль»</phrase>
    </textobject>
    <caption>
      <para
>Діалогове вікно «Новий профіль»</para>
    </caption>
  </mediaobject>
</screenshot>
<para
>Вам слід ввести назву нового профілю до поля <guilabel
>Новий профіль</guilabel
>. Введену назву буде показано у списку профілів.</para>

<para
>Ви можете обрати спосіб отримання даних для створення нового профілю позначенням одного з трьох варіантів, розташованих у середній частині діалогового вікна:</para>

<variablelist>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>З порожніми полями</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Всі поля нового профілю буде спорожнено або заповнено стандартними значеннями.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Використовувати значення з Системних параметрів</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Використовувати значення у підкатегорії <guilabel
>Загальний вигляд і поведінка</guilabel
> «Системних параметрів» <menuchoice
><guimenu
>Параметри облікового запису</guimenu
><guimenuitem
>Пароль і обліковий запис користувача</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Здублювати існуючу особу</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Копіювати всі поля з існуючого профілю. Ви можете обрати профіль для копіювання, обравши відповідний запис у спадному списку <guilabel
>Існуючі профілі</guilabel
>.</para>
</listitem>
</varlistentry>

</variablelist>

</sect2>

<sect2 id="configure-identity-general">
<title
>Загальне</title>
<screenshot>
<screeninfo
>Сторінка загальних параметрів профілю</screeninfo>
  <mediaobject>
    <imageobject>
      <imagedata fileref="identitygeneral.png" format="PNG"/>
    </imageobject>
    <textobject>
      <phrase
>Сторінка загальних параметрів профілю</phrase>
    </textobject>
    <caption>
      <para
>Сторінка загальних параметрів профілю</para>
    </caption>
  </mediaobject>
</screenshot>

<para
>На вкладці <guilabel
>Загальне</guilabel
> ви можете вказати деякі базові параметри для поточного обраного профілю.</para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Ваше ім’я</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>У це поле слід ввести ваше повне ім’я (ім’я і прізвище). Хоча це поле і не є обов’язковим, ми рекомендуємо вам ввести до нього належні дані.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Організація</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>У це поле введіть назву установи чи підприємства, на якому ви працюєте. Це поле не є обов’язковим.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Адреса пошти:</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Тут слід ввести адресу електронної пошти, наприклад щось на зразок <userinput
>ivan@example.com</userinput
>.</para>
<example>
<title
>Адреса пошти</title>
<para
>Нехай вашою адресою є <replaceable
>Ivan User &lt;ivan@example.com&gt;</replaceable
>, тоді вам слід ввести <userinput
>Ivan User</userinput
> до поля <guilabel
>Ваше ім’я</guilabel
> і <userinput
>ivan@example.com</userinput
> до поля <guilabel
>Адреса пошти</guilabel
>.</para
></example>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Адреса пошти</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>У цьому полі буде показано альтернативні адреси, які вважатимуться належними до відповідного профілю (на відміну від адрес інших профілів).</para>
<example>
<title
>Альтернативні адреси</title>
<para
>Основна адреса: ім’я.прізвище@example.org</para>
<para
>Альтернативні адреси: ім’я@example.org та прізвище@example.org</para>
</example>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

</sect2>

<sect2 id="configure-identity-cryptography">
<title
>Криптографія</title>
<screenshot>
<screeninfo
>Сторінка «Криптографія» профілю</screeninfo>
  <mediaobject>
    <imageobject>
      <imagedata fileref="identitycryptography.png" format="PNG"/>
    </imageobject>
    <textobject>
      <phrase
>Сторінка «Криптографія» профілю</phrase>
    </textobject>
    <caption>
      <para
>Сторінка «Криптографія» профілю</para>
    </caption>
  </mediaobject>
</screenshot>
<para
>За допомогою вкладки <guilabel
>Криптографія</guilabel
> ви зможете вказати ключі &openpgp; і &smime;, пов’язані з цим профілем, а також обрати (криптографічний) формат повідомлення, якому ви надаєте перевагу.</para>
<variablelist>
<varlistentry id="configure-identity-cryptography-openpgp-sign">
<term
><guilabel
>Ключ підпису OpenPGP</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Тут ви можете обрати ключ, який буде використано під час написання повідомлень з підписом &openpgp; від імені відповідного профілю.</para>
<para
>З міркувань обмеженості простору буде показано лише короткий ідентифікатор кожного з ключів. Якщо ви наведете вказівник миші на позначку ключа, у контекстній довідці можна буде побачити докладніші дані.</para>
<para
>Щоб спорожнити мітку, натисніть кнопку <guibutton
>Спорожнити</guibutton
>. Щоб внести зміни до позначеного ключа, натисніть кнопку <guibutton
>Змінити...</guibutton
>. У відповідь буде відкрито діалогове вікно зі списком усіх визначених закритих ключів &openpgp;. Ви зможете вибрати один з цих ключів для використання. Якщо вами ще не було налаштовано ключів, натисніть кнопку <guibutton
>Запустити менеджер сертифікатів</guibutton
>, щоб відкрити вікно &kleopatra;. Щоб дізнатися більше про створення та керування ключами і сертифікатами openpgp, зверніться до <ulink url="help:kleopatra"
>підручника &kleopatra;</ulink
>. Нижче наведено короткі відомості щодо способів використання ключів та сертифікатів.</para>
</listitem
></varlistentry>
<varlistentry id="configure-identity-cryptography-openpgp-encrypt">
<term
><guilabel
>Ключ шифрування OpenPGP</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Тут ви можете обрати ключ для шифрування повідомлень за допомогою &openpgp;, якщо використовується цей профіль і <xref linkend="configure-security-composing-encrypt-to-self"/>. Цей ключ також буде використано для реалізації можливості <xref linkend="composer-attach-attach-my-public-key"/> у <link linkend="the-composer-window"
>Редакторі повідомлень</link
>.</para>
</listitem
></varlistentry>
<varlistentry id="configure-identity-cryptography-smime-sign">
<term
><guilabel
>&smime;-сертифікат для підписування</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Тут ви можете обрати сертифікат, який буде використано для підписування повідомлень за допомогою &smime;, якщо повідомлення було написано від імені відповідного профілю.</para>
</listitem
></varlistentry>
<varlistentry id="configure-identity-cryptography-smime-encrypt">
<term
><guilabel
>&smime;-сертифікат для шифрування</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Тут ви можете обрати сертифікат для шифрування повідомлень за допомогою &smime;. Використати цей сертифікат можна буде, якщо повідомлення буде написано від імені відповідного профілю, а також буде позначено пункт <xref linkend="configure-security-composing-encrypt-to-self"/>.</para>
</listitem
></varlistentry>
<varlistentry id="configure-identity-cryptography-preferred-format">
<term
><guilabel
>Основний формат</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>За допомогою цієї вкладки ви можете вибрати криптографічний формат, який буде використовуватися у профілі. Ви можете вибрати будь-який з чотирьох форматів, які підтримує &kmail; або не змінювати значення цього параметра, тобто залишити у відповідному полі типове значення <guilabel
>Будь-який</guilabel
>, тоді програма вибиратиме належний формат на основі даних про отримувачів повідомлення, або може навіть створити дві копії повідомлення: одну з підписом і/або шифруванням за допомогою &smime;, а іншу з підписом і/або шифруванням &openpgp;.</para>
</listitem
></varlistentry>
</variablelist>
</sect2>

<sect2 id="configure-identity-advanced">
<title
>Додатково</title>

<screenshot>
<screeninfo
>Сторінка «Додатково» профілю</screeninfo>
  <mediaobject>
    <imageobject>
      <imagedata fileref="identitiesadvanced.png" format="PNG"/>
    </imageobject>
    <textobject>
      <phrase
>Сторінка «Додатково» профілю</phrase>
    </textobject>
    <caption>
      <para
>Сторінка «Додатково» профілю</para>
    </caption>
  </mediaobject>
</screenshot>
<para
>За допомогою вкладки <guilabel
>Додатково</guilabel
> ви зможете вказати деякі рідковживані або спеціалізовані параметри для поточного обраного профілю.</para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Зворотна адреса</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>У це поле слід ввести адресу, на яку слід надсилати відповіді на ваші повідомлення. Вам слід заповнювати це поле, лише якщо адреса для відповідей відрізняється від вашої звичайної адреси (вказаної за допомогою полів <guilabel
>Ваше ім’я</guilabel
> і <guilabel
>Адреса пошти</guilabel
> на <link linkend="configure-identity-general"
>вкладці <guilabel
>Загальне</guilabel
></link
>), оскільки у такому випадку відповіді типово надсилатимуться на адресу відправника.</para>
<para
>Це поле буде корисним, лише якщо вам потрібно, щоб відповіді на ваші повідомлення надходили на якусь іншу адресу, відмінну від вашої звичайної адреси електронної пошти, наприклад, якщо ви використовуєте для надсилання повідомлень профіль, адреса електронної пошти якого не може отримувати повідомлення.</para>
<note
><para
>Зауважте, що у деяких списках листування це поле заголовка буде перезаписано поштовою адресою списку листування для того, щоб забезпечити надходження відповідей до списку, а не до окремих його учасників. Отже, корисність цього поля дуже обмежена, воно може знадобитися лише у рідкісних випадках.</para
></note>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Потайні адреси</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Якщо хочете, вкажіть адресу, куди буде надіслано потайні (приховані) копії ваших повідомлень. Під час створення повідомлень з використанням цього профілю поле <guilabel
>Потайна копія</guilabel
> буде заповнено вказаними адресами. Якщо ви бажаєте надсилати потайні копії без врахування цього параметра, вам слід зазирнути на вкладку <guilabel
>Заголовки</guilabel
> сторінки <guilabel
>Редактор листів</guilabel
>.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Словник</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Тут можна вибрати типовий словник перевірки правопису для поточного профілю.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Тека надісланих повідомлень</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Тут ви можете обрати теку, куди слід пересувати повідомлення після надсилання їх за допомогою цього профілю. Користувачам &imap; слід змінити значення цього параметра на теку &imap;, у якій слід зберігати надіслану пошту на сервері, замість зберігання цих повідомлень у локальній теці. Таким чином, ви зможете отримати доступ до цих повідомлень з інших комп’ютерів.</para>
<tip
><para
>Точніше керувати пересуванням надісланих повідомлень до різних тек можна за допомогою відповідного <link linkend="filters"
>фільтра повідомлень</link
>, застосованого до вихідних повідомлень.</para
></tip>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Тека чернеток</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Тут ви можете обрати теку, куди слід пересувати чернетки повідомлень, створених за допомогою цього профілю. Користувачам &imap; слід змінити значення цього параметра на теку &imap;, у якій слід зберігати чернетки повідомлень на сервері, замість зберігання цих повідомлень у локальній теці. Таким чином, користувачі зможуть отримати доступ до чернеток повідомлень з інших комп’ютерів.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Тека шаблонів</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Виберіть теку, до якої слід зберігати шаблони, якщо використовується цей профіль. Докладніші відомості щодо шаблонів можна знайти у <link linkend="new-compose-from-templates"
>розділі щодо створення повідомлень на основі шаблонів</link
>.</para>
</listitem>
</varlistentry>
 
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Обліковий запис вихідної пошти</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Виберіть або введіть адресу альтернативного сервера &SMTP;, який буде використано для надсилання повідомлень з цього профілю.</para>
<note
><para
>Вам слід налаштувати сервери вихідної пошти, перш ніж ви зможете обрати один з них зі списку. Налаштування цих серверів можна виконати за допомогою <link linkend="configure-accounts-sending"
>вкладки <guilabel
>Надсилання</guilabel
></link
> <link linkend="configure-accounts"
>сторінки <guilabel
>Облікові записи</guilabel
></link
>.</para
></note>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect2>

<sect2 id="configure-identity-templates">
<title
>Шаблони</title>
<screenshot>
<screeninfo
>Сторінка «Шаблони» профілю</screeninfo>
  <mediaobject>
    <imageobject>
      <imagedata fileref="identitytemplate.png" format="PNG"/>
    </imageobject>
    <textobject>
      <phrase
>Сторінка «Шаблони» профілю</phrase>
    </textobject>
    <caption>
      <para
>Сторінка «Шаблони» профілю</para>
    </caption>
  </mediaobject>
</screenshot>
<para
>Тут ви можете створювати і керувати шаблонами, які буде використано під час створення повідомлень, відповідей або переспрямування повідомлень.</para>
<para
>В шаблони повідомлень можна вставляти команди для підставляння тексту, це робиться шляхом введення цих команд вручну або вибору команди за допомогою меню <guimenu
>Вставити команду</guimenu
>.</para>
<para
>Шаблони, що тут визначаються, застосовуватимуться лише для цього запису. Їм віддається перевага перед загальними шаблонами, але шаблони окремої теки, якщо їх встановлено, замінять ці шаблони.</para>
</sect2>

<sect2 id="configure-identity-signature">
<title
>Підпис</title>
<screenshot>
<screeninfo
>Сторінка «Підпис» профілю</screeninfo>
  <mediaobject>
    <imageobject>
      <imagedata fileref="identitysignature.png" format="PNG"/>
    </imageobject>
    <textobject>
      <phrase
>Сторінка «Підпис» профілю</phrase>
    </textobject>
    <caption>
      <para
>Сторінка «Підпис» профілю</para>
    </caption>
  </mediaobject>
</screenshot>
<para
>За допомогою цієї вкладки ви можете вказати підпис (який іноді називають <quote
>нижнім колонтитулом</quote
> або <quote
>відмовою</quote
>), який буде додано до кожного з повідомлень, надісланих за допомогою цього профілю.</para>
<note
><para
>Підписи цього типу не мають нічого спільного з (цифровими) підписати, ключі для яких ви можете обрати на вкладці <link linkend="configure-identity-cryptography"
>Криптографія</link
>. «Підпис» — це не зовсім коректна назва для підписів такого виду, але оскільки цей термін вживається повсюдно, ми буде використовувати його і у цьому підручнику. Просто пам’ятайте, що ці підписи і цифрові підписи є абсолютно різними речами.</para
></note>
<para
>Позначте пункт <guilabel
>Увімкнути підпис</guilabel
>, якщо ви бажаєте додавати підпис до повідомлень, створених за допомогою цього профілю. Щоб <emphasis
>автоматично</emphasis
> додавати цей підпис до кожного з ваших повідомлень, вам також слід позначити пункт <guilabel
>Автоматично додавати підпис</guilabel
> на сторінці налаштування <guilabel
>Редактор листів</guilabel
>.</para>
<para
>&kmail; може отримувати текст підпису з різних джерел. Типовим варіантом є <guilabel
>Поле вводу нижче</guilabel
>. Вам достатньо ввести рядок підпису у розташоване трохи нижче поле для введення тексту.</para>
<para
>Традиційним способом для Unix є читання тексту підпису з файла, який називається <filename
>.signature</filename
> і зберігається у вашій домашній теці. Цей файл є спільним для багатьох програм, отже ви зможете використовувати однаковий підпис у всіх програмах для роботи з електронною поштою, якими ви користуєтеся. Виберіть пункт <guilabel
>Файл</guilabel
> зі списку <guilabel
>Отримувати текст підпису з</guilabel
>. Якщо ви хочете внести зміни до файла, натисніть кнопку <guilabel
>Змінити файл</guilabel
>.</para>
<para
>Крім того, &kmail; може читати текст підпису з виводу команди. Таким чином, ви можете скористатися програмою, зокрема <command
>fortune</command
>, для того, щоб створити новий текст підпису для кожного з повідомлень. Всі дані, які програма виведе до <acronym
>stdout</acronym
>, буде перехоплено і використано як текст підпису. Щоб текст було прочитано з виведення команди, вам слід вибрати варіант <guilabel
>Виводу команди</guilabel
>. Введіть команду (бажано зі шляхом до програми, вказаним повністю) у поле <guilabel
>Вкажіть команду</guilabel
>.</para>
<note
><para
>У інтернеті підписи прийнято відокремлювати від тексту повідомлення рядком, у якому міститься лише три символи <quote
>-- </quote
> (дефіс, дефіс, пробіл). &kmail; автоматично додаватиме цей рядок до тексту підпису, якщо його ще немає у тексті підпису.</para>
<para
>Якщо ви не бажаєте, щоб &kmail; автоматично додавав розділювач, ви можете просто додати його до тексту підпису власноруч.</para>
</note>

</sect2>

<sect2 id="configure-identity-pictures">
<title
>Зображення</title>
<screenshot>
<screeninfo
>Сторінка «Зображення» профілю</screeninfo>
  <mediaobject>
    <imageobject>
      <imagedata fileref="identitypicture.png" format="PNG"/>
    </imageobject>
    <textobject>
      <phrase
>Сторінка «Зображення» профілю</phrase>
    </textobject>
    <caption>
      <para
>Сторінка «Зображення» профілю</para>
    </caption>
  </mediaobject>
</screenshot>
<para
>KMail може надсилати малі (48x48 пікселів), низькоякісні, монохромні зображення з кожним повідомленням. Наприклад, це може бути малюнок з вашим підписом на папері. Це зображення буде показано у поштовій програмі адресата повідомлення (якщо підтримується).</para>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Надіслати зображення з кожним повідомленням</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Ввімкніть, якщо бажаєте, щоб &kmail; додавала так званий заголовок X-Face до повідомлень, створених за допомогою цього профілю. X-Face — це малі (48x48 пікселів) чорно-білі зображення, які відображаються деякими поштовими програмами.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>зовнішнього джерела</guilabel
></term>
<listitem>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Вибрати файл...</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Скористайтесь для вибору файла для створення зображення. Зображення повинно мати високу контрастність та бути майже квадратним. Додавання світлого тла допоможе покращити результат.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Вибрати з адресної книги</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Ви можете скористатися зменшеною версією зображення з вашої адресної книги.</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist
>  
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>поля вводу, розташованого нижче</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>У цьому полі ви можете вказати довільний рядок X-Face. Приклади можна знайти <ulink url="http://ace.home.xs4all.nl/X-Faces/"
>тут</ulink
>. </para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

</sect2>
 
</sect1>

<sect1 id="configure-accounts">
<title
>Сторінка облікових записів</title>

<para
>Короткий вступ щодо сторінки <guilabel
>Облікові записи</guilabel
> можна знайти у розділі <link linkend="setting-up-your-account"
>Налаштування вашого облікового запису</link
>.</para>

<para
>За допомогою цієї сторінки ви зможете створити один або декілька (вхідних і вихідних) <emphasis
>облікових записів</emphasis
>, тобто комбінацій даних щодо поштових серверів, даних для доступу до них та інших параметрів. Зазвичай, вам слід створити один вихідний (такий, що використовується для надсилання повідомлень) і один вхідний (такий, що використовується для отримання повідомлень) обліковий запис. Ви можете створити довільну кількість облікових записів і поставити у відповідність кожному з них <link linkend="configure-identity"
>профіль</link
> або використовувати для кожного з повідомлень власний обліковий запис.</para>

<sect2 id="configure-accounts-sending">
<title
>Надсилання</title>

<para
>За допомогою вкладки <guilabel
>Надсилання</guilabel
> ви зможете визначити нові сервери вихідної пошти і вказати декілька загальних параметрів.</para>

<para
>Основні відомості ви можете дізнатися з розділу <link linkend="sending-mail"
>Налаштування вашого облікового запису: Надсилання</link
>.</para>

<para
>Після натискання кнопки <guibutton
>Додати...</guibutton
> або <guibutton
>Змінити...</guibutton
> буде відповідно відкрито діалогові вікна <guilabel
>Створення облікового запису вихідної пошти</guilabel
> або <guilabel
>Налаштування облікового запису</guilabel
>. Для надсилання повідомлень за допомогою програми &Sendmail; або подібної програми ви можете вказати назву і адресу програми &Sendmail;. Для &SMTP; ви можете вказати <guilabel
>Назву</guilabel
>, <guilabel
>Сервер вихідної пошти</guilabel
> і <guilabel
>Порт</guilabel
> сервера. Позначення пункту <guilabel
>Сервер вимагає автентифікації</guilabel
> увімкне поля <guilabel
>Ім’я користувача</guilabel
> і <guilabel
>Пароль</guilabel
>, а також кнопки <guilabel
>Метод автентифікації</guilabel
> на вкладці <guilabel
>Додатково</guilabel
>. Якщо ви не певні щодо параметрів безпеки, ви можете виконати перевірку за допомогою &kmail;: кнопка <guibutton
>Автовизначення</guibutton
> на вкладці <guilabel
>Додатково</guilabel
>.</para>

<para
>Якщо позначити пункт <guilabel
>Підтвердити перед надсиланням</guilabel
>, програма відкриватиме панель підтвердження дій кожного разу, коли ви надсилатимете повідомлення.</para>

<para
>За допомогою пункту <guilabel
>Надсилати повідомлення з теки «вихідні»</guilabel
> ви зможете самі визначити час, коли повідомлення з черги, тобто повідомлення у теці «вихідні» підготовані для надсилання, має бути надіслано. Ви можете обрати між такими варіантами:</para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Не робити це автоматично</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Повідомлення з черги буде надіслано лише після того, як ви скористаєтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Надіслати повідомлення з черги</guimenuitem
></menuchoice
>.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>при перевірці пошти вручну</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Повідомлення з черги буде надіслано після перевірки вами вручну наявності нових повідомлень, наприклад за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Перевірити пошту</guimenuitem
></menuchoice
>. Звичайно ж, ви зможете надіслати пошту і вручну, за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Надіслати повідомлення з черги</guimenuitem
></menuchoice
>.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>при будь-який перевірці пошти</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Повідомлення з черги буде надіслано по завершенню всіх перевірок наявності нових повідомлень, тобто після автоматичних перевірок, а також після перевірки пошти вручну. Звичайно ж, ви зможете надіслати пошту і вручну, за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Надіслати повідомлення з черги</guimenuitem
></menuchoice
>.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<para
>За допомогою пункту <guilabel
>Типовий метод надсилання</guilabel
> ви зможете визначити поведінку програми у відповідь на команду надсилання пошти. Якщо ви оберете варіант <guilabel
>Надіслати зараз</guilabel
>, у відповідь на таку команду повідомлення буде негайно надіслано на поштовий сервер, якщо ж ви оберете пункт <guilabel
>Надіслати пізніше</guilabel
>, повідомлення буде пересунуто до черги у теці «вихідні» для подальшого надсилання за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Надіслати повідомлення з черги</guimenuitem
></menuchoice
> або автоматичного надсилання після виконання перевірки пошти, залежно від варіанта, який ви обрали для пункту <guilabel
>Надсилати пошту з теки «вихідні»</guilabel
>.</para>

</sect2>

<sect2 id="configure-accounts-receiving">
<title
>Вхідна пошта</title>

<para
>Основні відомості ви можете дізнатися з розділу <link linkend="receiving-mail"
>Налаштування вашого облікового запису: Отримування</link
>.</para>

<para
>За допомогою спадного меню <guilabel
>Параметри отримання</guilabel
> кожного з ресурсів ви можете вказати, слід &kmail; перевіряти поштову скриньку одразу після запуску. Ви також можете скористатися пунктами керування <guilabel
>Включити до перевірки вручну</guilabel
> та <guilabel
>Переходити у режим «поза мережею» під час закриття &kmail;</guilabel
>. </para>

<para
>За допомогою панелі <guilabel
>Повідомлення про надходження нової пошти</guilabel
> ви зможете налаштувати спосіб, у який &kmail; сповіщатиме вас про надходження нових поштових повідомлень: за позначення пункту <guilabel
>Гудок</guilabel
> програма відтворюватиме стандартний гудок системи; якщо ж ви позначите пункт <guilabel
>Детальні повідомлення про надходження пошти</guilabel
>, &kmail; показуватиме кількість нових повідомлень у кожній з тек, якщо ви обрали сповіщення за допомогою діалогового вікна. Доступ до інших параметрів сповіщення, зокрема показу діалогового вікна або запуску певної команди, можна отримати натисканням кнопки <guibutton
>інші дії</guibutton
>.</para>

</sect2>

</sect1>

<sect1 id="configure-appearance">
<title
>Сторінка зовнішнього вигляду</title>

<sect2 id="configure-appearance-fonts">
<title
>Шрифти</title>

<para
>У цьому розділі налаштувань ви можете змінити гарнітуру, розмір та набір символів шрифтів, якими програма скористається для показу інтерфейсу. За допомогою пункту <guilabel
>Тіло повідомлення</guilabel
> можна встановити шрифт для панелі читання повідомлень, за допомогою пункту <guilabel
>Редактор</guilabel
> вказати шрифт для повідомлень у вікні редактора листів &kmail;. </para>

</sect2>

<sect2 id="configure-appearance-colors">
<title
>Кольори</title>

<para
>За допомогою цього розділу ви зможете вказати кольори тексту інтерфейсу програми подвійним клацанням лівою кнопкою миші на пункті у списку. Якщо позначити пункт <guilabel
>Повторювати кольори при глибокому цитуванні</guilabel
>, навіть текст з рівнем глибини цитування більшим за три буде розфарбовано. Зауважте, що кольори <guilabel
>Цитованого тексту</guilabel
> буде використано лише під час читання повідомлень, їх не буде використано у редакторі повідомлень. Якщо ви бажаєте, щоб програма показувала теки, які близькі до перевищення квоти (обмеження простору, що зазвичай використовується на серверах IMAP), було показано іншим кольором, ви можете вказати порогове значення у відсотках для зміни кольору. Колір, який буде використано можна налаштувати разом з іншими нетиповими кольорами. </para>

</sect2>

<sect2 id="configure-appearance-layout">
<title
>Розкладка</title>
<screenshot>
  <screeninfo
>Типове компонування</screeninfo>
  <mediaobject>
    <imageobject>
      <imagedata fileref="layout.png" format="PNG"/>
      </imageobject>
      <textobject>
        <phrase
>Типове компонування</phrase>
      </textobject>
      <caption>
        <para
>Типове компонування</para>
      </caption>
    </mediaobject>
  </screenshot>
<para
>За допомогою цієї вкладки ви можете налаштувати компонування головного вікна.</para>
<para
>У розділі <guilabel
>Список тек</guilabel
> ви можете визначити довжину списку: <guilabel
>Довгий список тек</guilabel
> (типово) з використанням усієї висоти вікна або <guilabel
>Короткий список тек</guilabel
> з панеллю попереднього перегляду повідомлення у нижній частині вікна.</para>
<para
>Якщо вам потрібна панель улюблених тек та поле пришвидшення пошуку для тек у верхній лівій частині головного вікна, позначте наступні два пункти.</para>
<para
>За допомогою розділу <guilabel
>Показ панелі улюблених тек</guilabel
> ви можете змінити спосіб показу теки улюблених повідомлень. Якщо буде вибрано варіант <guilabel
>Як піктограми</guilabel
> на показ буде витрачено багато місця. Тому, якщо у вас є декілька улюблених тек, варто скористатися варіантом <guilabel
>Як список</guilabel
>. Якщо у вас немає улюблених тек, ви можете вимкнути показ вибором пункту <guilabel
>Ніколи</guilabel
>.</para>
<para
>Типово, на панелі <guilabel
>Підказки тек</guilabel
> буде показано додаткову інформацію, зокрема дані щодо загальної кількості повідомлень, кількості непрочитаних повідомлень та розміру сховища повідомлень. Щоб побачити ці дані, достатньо навести вказівник миші на пункт теки. Виберіть варіант <guilabel
>Ніколи</guilabel
>, щоб вимкнути цю можливість.</para>
<para
>Тут ви можете вибрати місце відносно списку повідомлень для <guilabel
>Панелі перегляду повідомлення</guilabel
> або взагалі її вимкнути.</para>
</sect2>

<sect2 id="configure-appearance-message-list">
<title
>Список повідомлень</title>
<para
>За допомогою розділу <guilabel
>Загальні</guilabel
> ви можете змінити вигляд панелі списку повідомлень.</para>
<para
>Позначте пункт <guilabel
>Показувати підказки для повідомлень і заголовків груп</guilabel
>. Позначте пункт <guilabel
>Сховати панель вкладок, якщо відкрито лише одну вкладку</guilabel
>, щоб отримати більше місця для повідомлень у списку.</para>

<para
>Далі можна визначити параметри <guilabel
>Типового складання</guilabel
> та <guilabel
>Типової теки</guilabel
>. Ці параметри може бути перевизначено за допомогою діалогового вікна <guilabel
>Властивості теки</guilabel
> для кожної з тек окремо.</para>
<para
>За допомогою кнопки <guibutton
>Налаштувати</guibutton
> можна відкрити вікно налаштування типового складання або теми відповідно до ваших потреб або додавання власних складань та тем.</para>
<para
>Доступні способи складання та теми:</para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
>Типове складання</term>
<listitem>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
>Відправник/Отримувач, плоска</term>
<listitem
><para
>За цього різновиду перегляду повідомлення буде згруповано за відправниками і отримувачами (залежно від типу теки). Повідомлення не буде розподілено за гілками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Дії за датою, плоский</term>
<listitem
><para
>За цього різновиду перегляду буде використано розподіл на групи за днями. Повідомлення не буде розподілено за гілками. Отже, наприклад у групі «Сьогодні» ви знайдете всі повідомлення, які надійшли сьогодні.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Дії за датами, з гілками</term>
<listitem
><para
>За цього різновиду перегляду буде використано розподіл на групи за днями. Повідомлення буде розподілено за гілками. Отже, наприклад у групі «Сьогодні» ви знайдете всі повідомлення, які надійшли сьогодні і всі гілки.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Поточні дії, плоский</term>
<listitem
><para
>За цього різновиду перегляду буде використано автоматичний розподіл на групи за діапазоном дат. Повідомлення не буде розподілено за гілками. Отже, наприклад, у групі «Сьогодні» ви знайдете всі повідомлення, які надійшли сьогодні.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Поточні дії, з гілками </term>
<listitem
><para
>За цього різновиду перегляду буде використано автоматичний розподіл на групи за діапазоном дат. Повідомлення буде розподілено за гілками. Отже, наприклад, у групі «Сьогодні» ви знайдете всі повідомлення, які надійшли сьогодні і всі гілки, у яких сьогодні спостерігалася активність.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>За тими, хто розпочинав гілки</term>
<listitem
><para
>За цього різновиду перегляду повідомлення буде згруповано за гілками, а гілки буде згруповано за особами тих користувачів, які першими надіслали до них повідомлення.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Плоский перегляд за датами</term>
<listitem
><para
>Це плоский традиційний перегляд списку повідомлень з впорядкуванням за датою: без груп, без розподілу на гілки.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Стандартний список листування</term>
<listitem
><para
>Це плоский традиційний перегляд списку повідомлень: без груп зі строгим розбиттям на гілки.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry id="customize-aggregation-theme">
<term
>Налаштувати...</term>
<listitem>
<screenshot>
  <screeninfo
>Налаштування режимів складання повідомлень</screeninfo>
  <mediaobject>
    <imageobject>
      <imagedata fileref="aggregationtheme.png" format="PNG"/>
      </imageobject>
      <textobject>
        <phrase
>Налаштування режимів складання повідомлень</phrase>
      </textobject>
      <caption>
        <para
>Налаштування режимів складання повідомлень</para>
      </caption>
    </mediaobject>
  </screenshot>
<para
>Щоб створити нетипову тему складання, натисніть кнопку <guibutton
>Налаштувати...</guibutton
>. Виберіть пункт способу складання, який є близьким до того, який ви хочете створити, і натисніть кнопку <guibutton
>Клонувати складання</guibutton
>. Якщо подібних до потрібного вам способу ще немає, натисніть кнопку <guibutton
>Створити складання</guibutton
>. За допомогою вкладки <guilabel
>Загальне</guilabel
> ви можете змінити вміст полів <guilabel
>Назва:</guilabel
> і <guilabel
>Опис:</guilabel
>. За допомогою вкладки <guilabel
>Групи і впорядкування</guilabel
> ви можете налаштувати деякі з параметрів вашого способу складання.</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guilabel
>Групування:</guilabel
> — надає вам змогу вибрати групування за датою, відправником або отримувачем або вимкнути групування. Якщо буде увімкнено режим кмітливого упорядкування, &kmail; згрупує відповідні повідомлення. </para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Правила розгортання груп:</guilabel
> — надає вам змогу наказати &kmail; автоматично розгортати групи повідомлень. </para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Впорядкування:</guilabel
> — надає вам змогу змінити спосіб, у який &kmail; використовуватиме посилання і тему для впорядковування. Ви можете зовсім вимкнути впорядковування. </para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Перші у гілках:</guilabel
> — надає змогу визначити, які повідомлення будуть першими у гілках, — найостанніші чи найвищі. </para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Правила розгортання гілок:</guilabel
> — надає змогу змінити спосіб, у який &kmail; визначатиме, чи слід розгортати гілку. </para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>За допомогою пункту <guilabel
>Додатково</guilabel
> ви можете змінити значення параметра <guilabel
>Стратегія перегляду</guilabel
>. Ви можете віддати перевагу швидкості наповнення списку, якщо працюєте з повільним з’єднанням. Якщо буде вибрано варіант інтерактивності, усі поточні обговорення буде показано на початку списку. У пакетному режимі упорядковування списку перегляду не відбуватиметься.</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
>Типова тема</term>
<listitem>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
>Класична</term>
<listitem
><para
>Проста, зворотно сумісна, однорядкова тема</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Розумна</term>
<listitem
><para
>Розумна багаторядкова і багатоелементна тема</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Розумна з можливістю натискання стану</term>
<listitem
><para
>Розумна багаторядкова і багатоелементна тема з придатним до натискання стовпчиком стану.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry id="customize-messagelist-theme">
<term
>Налаштувати...</term>
<listitem>
<screenshot>
  <screeninfo
>Налаштування теми списку повідомлень</screeninfo>
  <mediaobject>
    <imageobject>
      <imagedata fileref="messagelisttheme.png" format="PNG"/>
      </imageobject>
      <textobject>
        <phrase
>Налаштування теми списку повідомлень</phrase>
      </textobject>
      <caption>
        <para
>Налаштування теми списку повідомлень</para>
      </caption>
    </mediaobject>
  </screenshot>
<para
>Щоб створити нетипову тему списку повідомлень, натисніть кнопку <guibutton
>Налаштувати...</guibutton
>. Виберіть зі списку наявних тем ту, яка є найбільш подібною до теми, яку ви хочете створити, і натисніть кнопку <guibutton
>Клонувати тему</guibutton
>. Якщо подібної теми не виявиться, натисніть кнопку <guibutton
>Створити тему</guibutton
>. За допомогою вкладки <guilabel
>Загальне</guilabel
> ви можете змінити значення параметрів теми <guilabel
>Назва:</guilabel
> і <guilabel
>Опис:</guilabel
>. </para>
<para
>За допомогою вкладки <guilabel
>Вигляд</guilabel
> ви можете змінити перелік показаних стовпчиків та режим показу пунктів стану. Щоб додати стовпчик, наведіть вказівник миші на смужку стовпчиків, клацніть правою кнопкою і виберіть у контекстному меню пункт <guilabel
>Додати стовпчик</guilabel
>. Вкажіть назву стовпчика і виберіть дію зі списку <guilabel
>Натискання заголовка впорядковує повідомлення:</guilabel
>. Типово, пункт <guilabel
>Типово видимий</guilabel
> позначено. Зніміть з нього позначку, якщо стовпчик слід показувати лише у контекстному меню додавання або вилучення панелі упорядковування. Потім перетягніть відповідну мітку зі списку <guilabel
>Пункти вмісту</guilabel
> на панель перегляду під смужкою стовпчиків. Приклад: якщо потрібно додати стовпчик розмірів, вам слід перетягнути мітку «Розмір» під стовпчик «Розмір». Продовжуйте, аж доки не буде досягнуто бажаного результату. Ви можете змінити шрифт і колір пунктів стовпчиків за допомогою контекстного меню пунктів. Пересунути, вилучити або змінити розміри стовпчиків можна за допомогою контекстного меню смужки стовпчиків.</para>
<para
>За допомогою вкладки <guilabel
>Додатково</guilabel
> ви зможете визначити, чи слід показувати заголовки. Також можна змінити розмір піктограм показу стану.</para>
</listitem
></varlistentry>
</variablelist>
</listitem
></varlistentry>
</variablelist>
<para
>За допомогою розділу <guilabel
>Показ дати</guilabel
> ви зможете зробити вибір між декількома форматами даних. За вибору варіанта <guilabel
>Локалізований формат</guilabel
> програма використовуватиме формат, обраний на сторінці <guilabel
>Країна/Регіон і мова</guilabel
> у «Системних параметрах». Якщо буде вибрано формат <guilabel
>Кмітливо</guilabel
>, програма покаже дані за сьогодні, вчора тощо. Якщо ви позначите варіант <guilabel
>Інший формат</guilabel
>, опис можливих значень можна буде отримати натисканням пункту <guilabel
>Інформація щодо нетипового формату</guilabel
>.</para>
</sect2>

<sect2 id="configure-appearance-message-window">
<title
>Вікно повідомлення</title>

<para
>Якщо буде позначено пункт <guilabel
>Закрити вікно повідомлення після відповіді або спрямування</guilabel
>, &kmail; закриє вікно повідомлення після надсилання відповіді або переспрямування повідомлення, яке показано у цьому вікні. Це стосується лише окремих вікон повідомлень, а не вбудованої панелі перегляду.</para>
<para
>Типово, позначено пункт <guilabel
>Задіяти клавіші доступу</guilabel
>. Клавіші доступу надають вам змогу використовувати клавіатуру для дій, які зазвичай виконуються за допомогою миші, зокрема переходу за посиланнями. Докладніший опис клавіш доступу можна знайти у розділі <ulink url="http://docs.kde.org/stable/en/applications/konqueror/accesskeys.html"
>Клавіші доступу</ulink
> підручника з &konqueror;.</para>
<para
>За допомогою пункту <guilabel
>Показувати смужку стану HTML</guilabel
> можна задіяти панель, яку буде розташовано ліворуч від панелі читання повідомлень, і на якій буде показано повідомлення про те, чи містить повідомлення код &html;. Це повідомлення є важливим, оскільки у повідомленнях у форматі &html; може бути зімітовано вигляд підписаного і зашифрованого повідомлення, тому важливо знати, що ви читаєте саме &html;-повідомлення. Змінити стан на панелі &html; за допомогою коду &html; у повідомленні неможливо.</para>
 
<para
>Позначте пункт <guilabel
>Заміна символьних емоційок на піктограми</guilabel
>, якщо ви бажаєте, щоб в тексті повідомлення символьні посмішки, наприклад <userinput
>:-)</userinput
>, було замінено на піктограми, наприклад <inlinemediaobject
><imageobject
> <imagedata fileref="smile.png" format="PNG"/></imageobject
> </inlinemediaobject
>.</para>

<para
>Позначте пункт <guilabel
>Зменшити шрифт для цитат</guilabel
>, щоб програма показувала цитати меншим шрифтом.</para>

<para
>Позначте пункт <guilabel
>Показувати позначки розкриття/згортання цитат</guilabel
> для показу різних рівнів цитування. Зніміть позначку, щоб сховати рівні.</para>

<para
><guilabel
>Запасне кодування</guilabel
>: у деяких листах електронної пошти, особливо в створених автоматично, не вказано кодування, яке потрібно використовувати для правильно відображення цих листів. У таких випадках буде використано запасне кодування, яке можна вказати тут. Встановіть кодування, яке є найуживанішим у частині світу, в якій ви знаходитесь. Типове значення — це системне кодування.</para>

<para
><guilabel
>Кодування символів</guilabel
>: зміна значення з <guilabel
>Автоматично</guilabel
> змусить використовувати вказане кодування для всіх листів електронної пошти, в незалежності від кодування вказаного в самих листах.</para>

<para
><guilabel
>Мінімальний розмір шрифту:</guilabel
> за допомогою цього параметра ви можете встановити найменший можливий розмір символів на екрані. Параметр може стати у пригоді, якщо вам важко читати малі символи на екрані.</para>

<para
>Щоб визначити, які з заголовків ви хочете бачити у вікні повідомлення (тобто, наприклад, дані щодо теми, відправника, отримувача, копії, прихованих копій, дати), натисніть кнопку <guibutton
>Налаштувати нетипові заголовки</guibutton
>, розташовану поряд з міткою <guilabel
>Заголовки:</guilabel
>. Додайте потрібні вам заголовки за допомогою діалогового вікна, яке буде показано. Якщо ви використовуєте форматовані заголовки, можете позначити пункт <guilabel
>Показувати стан спаму у вишуканих заголовках</guilabel
>. Будь ласка, зауважте, що якщо вашим надавачем інтернет-послуг не передбачено служби <application
>Spamassassin</application
> для пошуку спаму у вашій кореспонденції, вам слід встановити відповідну програму у вашій системі. Для цього ви можете скористатися програмою для керування пакунками (Yast у &SuSE;, Центром керування Mageia у Mageia, Центром програм &ubuntu; у &ubuntu; тощо). Докладніший опис налаштувань можна знайти у розділі щодо <link linkend="the-anti-spam-wizard"
>майстра боротьби з небажаною кореспонденцією</link
> підручника з &kmail;.</para>
</sect2>



<sect2 id="configure-appearance-systemtray">
<title
>Системний лоток</title>

<para
>Якщо ви увімкнете піктограму системного лотка, у системному лотку буде показано невеличку піктограму &kmail; з позначкою кількості непрочитаних повідомлень. Увімкнути піктограму системного лотка &kmail; можна за допомогою позначення пункту <guilabel
>Увімкнути піктограму системного лотка</guilabel
>, за допомогою панелі <guilabel
>Режим системного лотка</guilabel
> ви зможете визначити, чи слід програмі завжди показувати піктограму системного лотка, чи лише у випадку, якщо у ваших теках є непрочитані повідомлення.</para>

<para
>Якщо піктограму системного лотка буде показано, ви зможете сховати головне вікно &kmail; натисканням цієї піктограми або натисканням кнопки закриття вікна. Повторним натисканням піктограми ви зможете знову зробити головне вікно &kmail; видимим. Якщо ви натиснете піктограму <mousebutton
>правою</mousebutton
> кнопкою миші, буде відкрито меню з декількома корисними пунктами. За його допомогою ви зможете перевірити надходження нових повідомлень, створити нове повідомлення або завершити роботу &kmail;. Окрім того, у цьому меню буде пункт <guilabel
>Нові повідомлення у</guilabel
>, який відкриватиме список всіх тек, у яких містяться непрочитані повідомлення. Якщо ви оберете одну з цих тек, цю теку буде обрано у головному вікні &kmail;. </para>

</sect2>

 <!-- Message Tags tab missing for 2.1.96 -->
 
</sect1>

  <sect1 id="configure-composer">
    <title
>Сторінка редактора </title>

    <sect2 id="configure-composer-general">
      <title
>Загальне </title>

      <variablelist>
	<varlistentry id="configure-composer-general-append-signature">
	  <term>
	    <guilabel
>Автоматично додавати підпис</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо позначити цей пункт, ваш підпис, у тому вигляді, у якому його було визначено на <link linkend="configure-identity-signature"
>сторінці профілів</link
>, буде автоматично додано наприкінці всіх повідомлень, які ви створите (тобто нових повідомлень, відповідей тощо). </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>
	<!-- Insert signature above quoted text + Prepend separator to signature missing -->
	<varlistentry id="configure-composer-general-smart-quoting">
	  <term>
	    <guilabel
>Використовувати кмітливе цитування</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо позначити цей пункт, &kmail; розриватиме довгі рядки, але програма намагатиметься зберегти правильне цитування (наприклад, символ <quote
>&gt; </quote
> завжди додаватиметься на початок рядка). </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>
  <varlistentry id="configure-composer-general-quote-selection-only">
    <term>
      <guilabel
>Цитувати у відповіді лише позначений текст</guilabel>
    </term>
    <listitem>
      <para
>Якщо буде позначено, &kmail; цитуватиме у вікні повідомлення лише позначений фрагмент тексту, а не ціле повідомлення. Таким чином, ви зможете пришвидшити створення відповідей, у який цитуватиметься лише відповідний абзац, на який ви, власне, і відповідаєте, а решту повідомлення, якої відповідь не стосується, буде вилучено з відповіді. </para>
    </listitem>
  </varlistentry>
  <varlistentry id="configure-composer-general-strip-signatures">
    <term>
      <guilabel
>Вилучати підпис з відповіді на повідомлення</guilabel>
    </term>
    <listitem>
      <para
>Якщо буде позначено, &kmail; вилучить підпис з цитованого фрагмента тексту під час створення відповіді. Це буде корисним, оскільки зменшить об’єм цитованого тексту, що полегшить читання відповіді. </para>
    </listitem>
  </varlistentry>
	<varlistentry id="configure-composer-general-auto-request-mdns">
	  <term>
	    <guilabel
>Автоматично запитувати за сповіщенням про долю листа</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо буде позначено цей пункт, типовим значенням <xref linkend="composer-options-request-mdn"/> буде <emphasis
>увімкнено</emphasis
>. Позначте цей пункт, лише якщо вам відомі наслідки ваших дій. Сповіщення про отримання повідомлень вважаються набридливими (або просто ігноруються) більшістю людей. Краще вирішувати, чи будете ви надсилати запити щодо отримання повідомлень для кожного окремого повідомлення. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>
	<!-- Use recent addresses for autocompletion missing -->
	<varlistentry id="configure-composer-general-word-wrap">
	  <term>
	    <guilabel
>Переносити слова на стовпчику</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Надає вам змогу вмикати і вимикати розбиття рядків у вікні редактора листів, а також вказати стовпчик, на якому слід розбивати рядки (ймовірно, вам не потрібно змінювати типове значення, <literal
>78</literal
>). </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>
    <!-- not in kmail 2.0.96 varlistentry id="configure-composer-general-too-many-recipients">
      <term>
        <guilabel
>Warn if the number of recipients is larger than</guilabel>
      </term>
      <listitem>
        <para>
          If the number of recipients is larger than this value, &kmail; will
          warn and ask for a confirmation before sending the mail.
          The default is to warn if there are more than <literal
>5</literal
> recipients.
          This warning can be turned off.
        </para>
      </listitem>
    </varlistentry-->
	<varlistentry id="configure-composer-general-autosave-interval">
	  <term>
	    <guilabel
>Інтервал автозбереження</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Резервні копії тексту у вікні редактора листів можна створювати регулярно у автоматичному режимі. За допомогою цього пункту ви можете вказати інтервал між послідовними створенням резервних копій. Ви можете взагалі вимкнути автоматичне збереження, якщо вкажете значення <literal
>0</literal
>. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>
    <!-- not in kmail 2.0.96 varlistentry id="configure-composer-general-forwading-type">
	  <term>
	    <guilabel
>Default Forwarding Type</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para>
           Lets you decide whether you want to forward messages inline or as an attachment by default.
           This changes which type of forwarding mechanism is used when you click the toolbar icon or
           when you activate the shortcut for forwarding.
	    </para>
	  </listitem>
	</varlistentry-->
	<!--missing: Configure Completion Order + Edit Recent Addresses -->

      </variablelist>

    </sect2>

<sect2 id="configure-composer-standard-templates">
<title
>Стандартні шаблони</title>
<para
>Тут ви можете додавати, змінювати та вилучати нетипові шаблони повідомлень для використання під час створення відповідей або переспрямування повідомлень.</para>
<para
>В шаблони повідомлень можна вставляти команди для підставляння тексту, це робиться шляхом введення цих команд вручну або вибору команди за допомогою меню <guimenu
>Вставити команду</guimenu
>.</para>
<para
>Це загальні (типові) шаблони. Їх буде заміщено шаблонами окремого запису або шаблонами теки, якщо такі буде встановлено.</para>
</sect2>

<sect2 id="configure-composer-custom-templates">
<title
>Власні шаблони</title>
<para
>За допомогою цієї вкладки ви можете додавати, редагувати і вилучати нетипові шаблони повідомлень для відповідей та переспрямувань. Створити нетиповий шаблон можна введенням його назви у поле для введення тексту з наступним натисканням кнопки <guiicon
>+</guiicon
>. Для пришвидшення роботи ви можете пов’язати з шаблоном якесь клавіатурне скорочення.</para>
<!-- To and CC field-->
<para
>В шаблони повідомлень можна вставляти команди для підставляння тексту, це робиться шляхом введення цих команд вручну або вибору команди за допомогою меню <guimenu
>Вставити команду</guimenu
>.</para>
<para
>Передбачено чотири типи нетипових шаблонів: їх призначено для випадків <guilabel
>Відповісти</guilabel
>, <guilabel
>Відповісти всім</guilabel
>, <guilabel
>Переспрямувати</guilabel
> та <guilabel
>Універсальний</guilabel
>, тобто повного спектра дій. З шаблонами типу <guilabel
>Універсальний</guilabel
> не можна пов’язувати клавіатурні скорочення.</para>
</sect2>
 <!-- replaced by Standard Templates / Custom Templates tabs, remove it lueck 31.05.2011
<sect2 id="configure-composer-phrases">
<title
>Phrases</title>

<para
>The <guilabel
>Phrases</guilabel
> tab lets you define the automatically
generated lines that are added to message replies, forwarded messages, and the
character that is added in front of quoted text.
There are special &percnt;-denoted characters that will insert certain
values, which are also displayed at the top of the <guilabel
>Phrases</guilabel
> section.
You can add reply phrases in languages other than
your default &kde; language using the <guibutton
>Add...</guibutton
> button.
You can then choose between different languages with the
<guilabel
>Language</guilabel
> drop down box.
This will only work for languages whose i18n package you have installed.</para>
</sect2>
-->
<sect2 id="configure-composer-subject">
<title
>Тема</title>

<para
>У цьому розділі міститься список префіксів для позначок <quote
>Відповідь</quote
> і <quote
>Переспрямоване</quote
>. Якщо ви отримаєте повідомлення, у якому буде використано префікси, відмінні від стандартних, ви зможете додати ці префікси на цій вкладці, щоб &kmail; міг їх розпізнати. Після їх зазначення &kmail; буде ігнорувати ці префікси для впорядкування повідомлень, а під час створення відповідей і переспрямованих повідомлень замінюватиме на вказані рядки позначок <quote
>Re:</quote
> і <quote
>Fwd:</quote
>, відповідно.</para>

</sect2>

<sect2 id="configure-composer-charset">
<title
>Набір символів</title>

<para
>За допомогою цього пункту ви зможете керувати типовими наборами символів, які буде використано для ваших власних повідомлень. Текст кожного з повідомлень, які ви надсилатимете, буде перевірено на належність до одного з наборів символів зі списку, починаючи з верхньої частини списку. Якщо повідомлення буде знайдено, саме його буде використано. Якщо набору символів не буде знайдено, програма відкриє діалогове вікно і повідомить вам про те, що вам слід вручну обрати набір символів за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Налаштування</guimenu
> <guisubmenu
>Встановити кодування</guisubmenu
></menuchoice
>. </para>

<para
>Якщо ви позначите пункт <guilabel
>Зберігати початковий набір символів при відповіді або пересиланні (якщо можливо)</guilabel
>, набір символів повідомлення буде збережено, якщо до нього не буде додано символів, яких немає у цьому наборі символів.</para>

</sect2>

<sect2 id="configure-composer-headers">
<title
>Заголовки</title>

<para
>Позначте пункт <guilabel
>Використовувати власний суфікс ідентифікації повідомлення</guilabel
>, якщо ви бажаєте, щоб &kmail; створював ідентифікатори повідомлень з нетиповим суфіксом. Введіть бажаний суфікс у поле <guilabel
>Власний суфікс ідентифікації повідомлення</guilabel
>. Будь ласка, не забувайте про те, що вказаний вами суфікс буде унікальним на глобальному рівні. Найкраще скористатися назвою домену, власником якого ви є. Якщо ви не позначатимете пункту <guilabel
>Використовувати власний суфікс ідентифікації повідомлення</guilabel
>, &kmail; автоматично створюватиме повний ідентифікатор повідомлення. Якщо вам невідомо про наслідки позначення цього пункту, не позначайте цього пункту.</para>

<para
>За допомогою списку <guilabel
>Власні нетипові заголовки для листів</guilabel
> можна вказати заголовки, які &kmail; використає для вихідних повідомлень. Він допоможе вам створити нові поля заголовків або перезаписати існуючі поля. Ця можливість буде корисною лише досвідченим користувачам.</para>

</sect2>

<sect2 id="configure-composer-attachments">
<title
>Долучення</title>

<para
>Якщо вам потрібно буде надіслати долучення, назви файлів яких містять символи, яких немає у наборі символів англійської, користувачам <application
>&Microsoft; Outlook</application
> або <application
>&Microsoft; Outlook Express</application
>, вам слід позначити пункт <guilabel
>Надавати долученням сумісні з Outlook назви</guilabel
>. У разі позначення пункту &kmail; закодує назви долучень у нестандартний спосіб, зрозумілий <application
>&Microsoft; Outlook</application
>. </para>
<para
>Зауважте, що &kmail; створить несумісні зі стандартами повідомлення, а отже, ймовірно, ваші повідомлення можуть бути несумісними з стандартизованими клієнтами електронної пошти. Отже, якщо у вас є вибір, вам не слід позначати цей пункт.</para>

<para
>Позначте пункт <guilabel
>Увімкнути визначення відсутніх долучень</guilabel
>, якщо ви бажаєте, щоб &kmail; попереджав вас про надсилання повідомлень без долучень, тоді як текст повідомлення містить рядки, які позначають те, що ви бажали долучити до повідомлення певний файл. Список відповідних ключових слів можна змінити.</para>

</sect2>

 <sect2 id="configure-composer-autocorrection">
   <title
>Автоматичне виправлення</title>
   <para
>Щоб увімкнути цю можливість, позначте пункт <guilabel
>Увімкнути автовиправлення</guilabel
>. За допомогою спадного списку виберіть мову, яку слід використовувати для автоматичного виправлення. Ви можете імпортувати словники автоматичного виправлення з <application
>LibreOffice</application
> або іншого екземпляра &kmail;, вибравши відповідний пункт у спадному списку <guilabel
>Імпортувати</guilabel
>. Якщо ви хочете зберегти словник автоматичного виправлення для іншого екземпляра програми або іншої програми, скористайтеся кнопкою <guibutton
>Експортувати</guibutton
>. </para>
       <para>
         <variablelist
><title
>Параметри автоматичного виправлення</title>
           <varlistentry>
             <term
><guilabel
>Просте автовиправлення</guilabel
></term>
             <listitem>
               <para
>Тут ви можете налаштувати &kmail; на автоматичне виправлення простих помилок. Позначте пункти тих можливостей автоматичного виправлення, які ви хочете увімкнути. </para>
             </listitem>
           </varlistentry>
           <varlistentry>
             <term
><guilabel
>Спеціальні лапки</guilabel
></term>
             <listitem>
               <para
>Ви можете наказати програмі замінювати подвійні або одинарні лапки відповідними типографічними знаками, позначивши відповідний пункт. Ви можете також наказати програмі додавати нероздільний пробіл перед відповідними символами пунктуації (як це, наприклад, робиться у французькій мові). </para>
             </listitem>
           </varlistentry>
           <varlistentry>
             <term
><guilabel
>Додаткове автовиправлення</guilabel
></term>
             <listitem>
               <para
>За допомогою цього пункту ви можете визначити додаткові параметри заміни слів. Щоб визначити нетиповий рядок автоматичної заміни, вкажіть слово, яке слід виправити, у полі <guilabel
>Знайти</guilabel
>, а слово-замінник у полі <guilabel
>Замінити</guilabel
>, потім натисніть кнопку додавання. Щоб вилучити рядок нетипової заміни слів, натисніть кнопку <guibutton
>Вилучити</guibutton
>. </para>
             </listitem>
           </varlistentry>
           <varlistentry>
             <term
><guilabel
>Виключення</guilabel
></term>
             <listitem>
               <para
>Тут можна вказати виключення, коли &kmail; має не зважати на параметри автоматичного виправлення наприкінці речення або для початкових двох літер верхнього регістру. Вкажіть виключення і натисніть кнопку додавання. Для вилучення виключення позначте відповідний рядок і натисніть кнопку <guibutton
>Вилучити</guibutton
>. </para>
             </listitem>
           </varlistentry>
        </variablelist>
      </para>
      <para
>Щойно всі параметри автоматичного виправлення буде узгоджено, ви можете натиснути кнопку <guibutton
>Застосувати</guibutton
>. </para>
 </sect2>
  <sect2 id="configure-resize-image">
   <title
>Автозміна розмірів зображень</title>
   <para
>За певних обставин може виникнути потреба у автоматичній зміні розмірів зображень у вихідних повідомленнях за допомогою &kmail;. Така потреба, наприклад, може виникнути, якщо поштовий сервер накладає обмеження на розмір повідомлень. Щоб наказати програмі автоматично змінювати розміри зображень, позначте пункт <guilabel
>Автоматична зміна розмірів зображень</guilabel
>. Передбачено декілька параметрів налаштування поведінки цієї можливості.</para>
   <variablelist>
     <varlistentry
><term
><guilabel
>Загальне</guilabel
></term>
       <listitem>
         <para
>Загальні налаштування зміни розмірів зображень є такими: якщо слід зберігати співвідношення між довжиною і шириною зображення (наприклад, для фотографій), позначте пункт <guilabel
>Зберігти пропорції</guilabel
>. Типово, &kmail; запитуватиме вас про те, чи слід змінювати розміри, перш ніж виконувати цю дію. Якщо ви хочете, щоб програма виконувала дії зі зміни розмірів без додаткових підтверджень, зніміть позначку з пункту <guilabel
>Запитувати перед зміною розмірів</guilabel
>. &kmail; зберігатиме файли у форматі <acronym
>JPG</acronym
>, якщо ви хочете, щоб файли було збережено у форматі <acronym
>PNG</acronym
>, виберіть цей формат зі списку <guilabel
>Формат запису</guilabel
>.</para>
        </listitem>
     </varlistentry>
     <varlistentry
><term
><guilabel
>Зображення</guilabel
></term>
       <listitem>
         <para
>Якщо, наприклад, один з ваших родичів може отримувати файли зображень, розмір яких не перевищує певної межі, встановленої надавачем інтернет-послуг, ви можете скористатися пунктом <guilabel
>Зменшити зображення до максимальних розмірів</guilabel
>, щоб вибрати розмір, до якого слід зменшувати зображення, і вказати відповідну адресу електронної пошти до фільтрів на вкладці <guilabel
>Отримувачі</guilabel
>. Відповідну вкладку ми обговоримо нижче, наприкінці цього розділу. Якщо вам потрібні нетипові розміри, виберіть останній з пунктів у спадному списку ширини і висоти, <guilabel
>Нетиповий</guilabel
>, і вкажіть відповідне значення у полі для введення тексту. Також передбачено можливість збільшення зображень. Для збільшення слід позначити пункт <guilabel
>Збільшення зображення до мінімальних розмірів</guilabel
>. За допомогою останнього пункту цієї вкладки ви можете наказати програмі пропускати зображення з певним розміром файлів (перевірка виконуватиметься лише за параметрами ширини і висоти зображення).</para>
       </listitem>
     </varlistentry>
     <varlistentry
><term
><guilabel
>Назва файла</guilabel
></term>
       <listitem>
         <variablelist>
           <varlistentry
><term
><guilabel
>Фільтрування</guilabel
></term>
             <listitem
><para
>Якщо ви хочете, щоб програма змінювала розміри лише файлів з певними назвами, тут ви можете вказати фільтр назв. Наприклад, вам може бути потрібно надсилати вашому начальнику декілька зображень щодня, і ці зображення мають бути однакових розмірів. Ви можете назвати ці робочі зображення робота1, робота2 тощо, а потім позначити пункт <guilabel
>Включити всі файли, назви яких відповідають хоч одному із взірців</guilabel
> і ввести <replaceable
>робота</replaceable
> до поля <guilabel
>Взірець</guilabel
>. Також можна виключити певні файли за допомогою пункту <guilabel
>Виключити всі файли, назви яких відповідають хоч одному із взірців</guilabel
>. Типово, фільтрування за назвою вимкнено.</para>
             </listitem>
           </varlistentry>
           <varlistentry
><term
><guilabel
>Формат зображення</guilabel
></term>
             <listitem>
               <para
>Позначте пункт <guilabel
>Змінити розміри всіх зображень у цих форматах</guilabel
>, щоб вказати формат зображення, до якого слід застосовувати зміну розмірів.</para>
               <itemizedlist>
                 <listitem
><para
>Якщо буде позначено цей пункт, вам слід натиснути кнопку <guibutton
>Вибрати формат...</guibutton
> і вибрати формат за допомогою діалогового вікна, яке буде відкрито.</para
></listitem>
               </itemizedlist>
             </listitem>
           </varlistentry>
           <varlistentry
><term
><guilabel
>Назва файла зображення зі зміненими розмірами</guilabel
></term>
             <listitem>
             <para
>Позначте пункт <guilabel
>Перейменувати зображення зі зміненими розмірами за таким взірцем</guilabel
>, якщо ви хочете, щоб ваші зображення було перейменовано за певною схемою. Взірець можна вказати у полі для введення тексту. Можна використовувати такі замінники: <simplelist>
                 <member
>%t — поточний час</member>
                 <member
>%d — поточна дата</member>
                 <member
>%n — початкова назва файла</member>
                 <member
>%e — початковий суфікс назви</member>
                 <member
>%x — новий суфікс назви</member>
                 </simplelist
></para>
             </listitem>
           </varlistentry>
         </variablelist>
         </listitem>
       </varlistentry>
     <varlistentry
><term
><guilabel
>Отримувачі</guilabel
></term>
       <listitem>
       <para
>За допомогою цієї вкладки ви можете вказати отримувачів, для яких слід використовувати зміну розмірів зображень. Ви можете, наприклад, вказати grandma@myfamily.net; boss@mywork.com. Декілька адрес слід відокремлювати символом крапки з комою, «;». Ви також можете вказати перелік отримувачів, для яких не слід змінювати розмір зображень. Типово, фільтрування за отримувачем вимкнено.</para>
       </listitem>
     </varlistentry>
   </variablelist>
 </sect2>

 <sect2 id="configure-composer-general-external-editor">
   <title
>Зовнішній редактор</title>
   <variablelist>
     <varlistentry>
       <term
><guilabel
>Використовувати зовнішній редактор</guilabel
></term>
       <listitem>
         <para
>Якщо вам не подобається вбудований редактор листів, ви можете скористатися іншим редактором. Зауважте, що &kmail; все ж відкриватиме вікно редактора листів, — вікно зовнішнього редактора буде відкрито над вікном основного редактора програми. Після завершення створення повідомлення, збережіть текст повідомлення і закрийте вікно редактора. Після цього текст повідомлення з’явиться у вікні редактора листів, за допомогою якого ви зможете надіслати повідомлення. Зауважте, що зовнішній редактор може повернути текст не одразу, наприклад, вам слід використати команду <userinput
><command
>gvim <option
>-f</option
> <varname
>%f</varname
> </command
> </userinput
> для програми <application
>gvim</application
>.</para>
       </listitem>
     </varlistentry>
   </variablelist>
</sect2>

</sect1>

<sect1 id="configure-security">
  <title
>Сторінка безпеки</title>
  <sect2 id="configure-security-reading">
    <title
>Читання</title>
    <para
>На цій сторінці ви зможете налаштувати параметри, пов’язані з безпекою читання повідомлень.</para>
      <variablelist>
        <varlistentry id="configure-security-reading-prefer-html">
	  <term
><guilabel
>Надавати перевагу HTML над простим текстом</guilabel
></term>
	  <listitem>
            <para
>Типово, &kmail; показуватиме повідомлення у форматі &html; у форматі простого тексту. Якщо ви хочете переглядати повідомлення з форматуванням та компонуванням &html;, позначте цей пункт. Втім, ми рекомендуємо вам не позначати цей пункт через проблеми, які можуть виникнути через вади у захисті комп’ютера від зловмисного коду у &html;.</para>
            <para
>Ви зможете переглядати повідомлення у форматі &html; у окремих повідомленнях: достатньо натиснути кнопку перемикання простий текст/&html; на лівій панелі вікна повідомлення. Опис того, як увімкнути цю можливість можна знайти у розділі <link linkend="configure-appearance-message-window"
>вікно повідомлення</link
>.</para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-security-reading-external-references">
	  <term
><guilabel
>Дозволити повідомленням завантаження зовнішніх посилань з Інтернет</guilabel
></term>
	  <listitem>
            <para
>Якщо ви позначите цей пункт, &kmail; зможе завантажувати зовнішні зображення, таблиці стилів тощо з інтернету під час перегляду &html;-повідомлень. Ми наполегливо рекомендуємо вам не позначати цей пункт (хоча він ні на що не вплине, якщо ви переглядаєте повідомлення як звичайний текст).</para>
            <para
>За допомогою додавання зовнішніх посилань до повідомлень спамери можуть визначати те, чи переглянули ви повідомлення, ваше місце перебування та багато інших даних, які залишатимуться на вебсерверах. Зауважте, що цей пункт не стосуватиметься &Java;, JavaScript і додатків — їхньої підтримки у &kmail; не передбачено, що добре, оскільки більшість вірусів поширюються саме таким шляхом.</para>
	  </listitem>
	</varlistentry>
	<!--http://www.aegiap.eu/kdeblog/2013/04/news-in-kdepim-4-11-scam-detection/-->
         <varlistentry id="configure-security-email-scams">
          <term
><guilabel
>Інформувати, якщо повідомлення ймовірно є небажаним</guilabel
></term>
          <listitem>
            <para
>З набуттям електронною поштою популярності, на жаль, набуло популярності шахрайство за допомогою електронної пошти. Шахраї створюють повідомлення так, наче їх було надіслано якимись серйозними компаніями, але насправді такі повідомлення містять посилання на сайт зловмисників, де вас попросять вказати якісь конфіденційні дані. Розкриття цих даних може призвести до викрадення ваших облікових даних або навіть гірших наслідків. Типово, &kmail; виконує пошук зловмисного коду у повідомлення і інформує вас, якщо повідомлення вважається програмою зловмисним. Якщо вам захочеться вимкнути цю корисну можливість, зніміть позначку з пункту <guilabel
>Інформувати, якщо повідомлення ймовірно є небажаним</guilabel
>.</para>
            <para
>Якщо як небажані позначаються повідомлення від ваших довірених кореспондентів, ви можете додати адреси цих кореспондентів до <guilabel
>Білого списку</guilabel
>: натисніть кнопку <guibutton
>Додати...</guibutton
> і введіть адресу електронної пошти до діалогового вікна, яке буде показано. Будь ласка, зауважте, що у поточній версії передбачено підтримку лише окремих повідомлень електронної пошти.</para>
          </listitem>
        </varlistentry>
        <varlistentry>
          <term
><guilabel
>Зашифровані повідомлення</guilabel
></term>
          <listitem>
            <para
>Типово, &kmail; намагатиметься автоматично розшифровувати зашифровані повідомлення під час їхнього перегляду. Якщо ви хочете робити це вручну, зніміть позначення з цього пункту.</para>
          </listitem>
        </varlistentry>
        <varlistentry>
          <term
><guilabel
>Сертифікат та долучення низки ключів</guilabel
></term>
          <listitem>
            <para
>Якщо вам потрібно, щоб &kmail; автоматично імпортувала ключі і сертифікати з вхідних повідомлень для розшифрування, позначте пункт <guilabel
>Автоматично імпортувати ключі та сертифікат</guilabel
>.</para>
          </listitem>
        </varlistentry>
	<varlistentry id="configure-security-reading-mdns">
	  <term>
	    <guilabel
>Сповіщення про долю повідомлення</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>&mdn; — це узагальнення того, що зазвичай називають <quote
>сповіщенням про отримання</quote
>. Автор повідомлення надсилає запит на сповіщення про отримання свого повідомлення, і програма отримувача пошти створює відповідь, за допомогою якої автор дізнається про те, що сталося з повідомленням. Звичайними типами сповіщень є <quote
>показано</quote
> (тобто прочитано), <quote
>вилучено</quote
> і <quote
>надіслано</quote
> (тобто переспрямовано). </para>
	    <para
>За допомогою спадного меню <guilabel
>Правила надсилання</guilabel
> можна керувати обставинами, <emphasis
>за яких</emphasis
> &kmail; надсилатиме сповіщення про отримання повідомлення: </para>
	    <variablelist>
	      <varlistentry>
		<term
><guilabel
>Ігнорувати</guilabel
> (рекомендується) </term>
		<listitem>
		  <para
>Ігнорувати всі запити на сповіщення про отримання. За вибору цього пункту сповіщення ніколи не надсилатиметься у автоматичному режимі. </para>
		</listitem>
	      </varlistentry>
	      <varlistentry>
		<term>
		  <guilabel
>Запитати</guilabel>
		</term>
		<listitem>
		  <para
>Відповіді буде надіслано лише після підтвердження користувачем надсилання відповіді. Таким чином, ви зможете надсилати відповіді для вибраних повідомлень і не надсилати їх або ігнорувати їх для інших повідомлень. </para>
		</listitem>
	      </varlistentry>
	      <varlistentry>
		<term>
		  <guilabel
>Відмовити</guilabel>
		</term>
		<listitem>
		  <para
>Завжди надсилати сповіщення <quote
>відмовлено</quote
>. Такий спосіб лише <emphasis
>трохи</emphasis
> кращий за варіанта з надсиланням відповідей завжди. Автор повідомлення знатиме, що з повідомленням виконано якусь дію, він просто не зможе визначити було його вилучено, прочитано тощо. </para>
		</listitem>
	      </varlistentry>
	      <varlistentry>
		<term>
		  <guilabel
>Завжди надсилати</guilabel>
		</term>
		<listitem>
		  <para
>Завжди надсилати відповіді на запити щодо сповіщення про отримання. За вибору цього варіанта автор повідомлення отримуватиме відповідь про те, що над повідомленням було виконано певні дії, окрім того, отримуватиме сповіщення про те, що сталося з повідомленням (показано, вилучено тощо). Ми наполегливо не рекомендуємо обирати цей варіант, але іноді ним доцільно скористатися, якщо конфіденційність не є вирішальною, наприклад, у випадку роботи з користувачами. Саме тому його і реалізовано у програмі. </para>
		</listitem>
	      </varlistentry>
	    </variablelist>
	    <para
>Якщо ви непевні, спробуйте скористатися варіантом <guilabel
>Запитати</guilabel
>, якщо ж питання &kmail; здадуться вам набридливими, перемкніть варіант на <guilabel
>Ігнорувати</guilabel
>. </para>
	    <para
>За допомогою наступних пунктів (у списку <guilabel
>Цитування початкового повідомлення</guilabel
>) ви можете керувати тим, <emphasis
>яку частину</emphasis
> початкового повідомлення &kmail; надішле назад у &mdn;. </para>
	    <variablelist>
	      <varlistentry>
		<term>
		  <guilabel
>Нічого</guilabel>
		</term>
		<listitem>
		  <para
>Окрім обов’язкового ідентифікатора повідомлень і адреси початкового отримувача у відповідь &mdn; не буде додано ніяких частин повідомлення. Цих даних має бути достатньо для того, щоб знайти повідомлення, для якого і було створено цю відповідь, у своїх надісланих повідомленнях. </para>
		</listitem>
	      </varlistentry>
	      <varlistentry>
		<term>
		  <guilabel
>Повне повідомлення</guilabel>
		</term>
		<listitem>
		  <para
>За вибору цього варіанта до сповіщення про отримання буде додано повідомлення повністю. Зазвичай, цього забагато. Додавання тексту повідомлення не додасть ніяких цінних відомостей, які автор повідомлення не зміг би встановити лише з заголовків повідомлення, але іноді відправники наполягають на такому додаванні, оскільки таким чином відправникові буде легше співвіднести сповіщення з вмістом повідомлення, ніж прості заголовки, які було б надіслано за вибору попереднього варіанта. </para>
		</listitem>
	      </varlistentry>
	      <varlistentry>
		<term>
		  <guilabel
>Тільки заголовки</guilabel>
		</term>
		<listitem>
		  <para
>За вибору цього варіанта до сповіщення буде долучено лише заголовки. Цього, зазвичай, достатньо для того, щоб люди (за темою) і комп’ютери (за ідентифікатором повідомлення) могли легко встановити відповідність між &mdn; і початковим повідомленням. </para>
		</listitem>
	      </varlistentry>
	    </variablelist>
	    <para
>Якщо не знаєте, що обрати, не змінюйте типове значення цього пункту. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry>
	  <term>
	    <guilabel
>Не надсилати сповіщення про долю повідомлення для зашифрованих повідомлень</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>За допомогою цього пункту можна придушити надсилання &mdn;, якщо повідомлення зашифровано (частково або повністю). Таким чином можна перешкодити спробам використання можливостей сповіщення &kmail; для <emphasis
>визначення</emphasis
> того, чи можете ви дешифрувати повідомлення, чи ні. </para>
	    <para
>Строго кажучи, цей пункт не потрібен, оскільки &kmail; надсилатиме &mdn; незалежно від того, чи може бути повідомлення успішно розшифровано, чи ні (запит на сповіщення про отримання має бути розміщено поза зашифрованою частиною повідомлення), але за допомогою цього пункту користувачі, які переймаються безпекою, можуть або надсилати такі сповіщення завжди (пункт не позначено) або ніколи (пункт позначено). </para>
	    <para
>Якщо не знаєте, що обрати, не знімайте позначки з цього пункту. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry>
	  <term>
	    <guilabel
>Автоматично імпортувати ключі та сертифікати</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо позначити цей пункт, &kmail; автоматично імпортуватиме всі долучення, що містять ключі &openpgp;, і всі долучення, які містять ключі &smime;, до локального сховища ключів. </para>
	    <note>
	      <para
>Перевірка підписів &smime; завжди включатиме імпортування сертифікатів, які містяться у підписі. Отже цей пункт не вплине на роботу з підписами. Він також непов’язаний з можливістю <option
>auto-key-retrieve</option
> &gpg;, за допомогою якої &gpg; імпортує невідомі ключі з сервера ключів. </para>
	    </note>
	  </listitem>
	</varlistentry>
      </variablelist>
    </sect2>

    <sect2 id="configure-security-composing">
      <title
>Створення </title>

      <para
>За допомогою цієї вкладки ви зможете налаштувати параметри створення повідомлень, пов’язані з безпекою. </para>

      <variablelist>

	<varlistentry id="configure-security-composing-automatically-sign">
	  <term>
	    <guilabel
>Автоматично підписувати повідомлення</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо буде позначено цей пункт, параметр <xref linkend="composer-options-sign-message"/> у редакторі листів буде типово <emphasis
>увімкнено</emphasis
>. </para>
	    <para
>Але ви, звичайно ж, зможете увімкнути і вимкнути цей параметр для кожного з повідомлень. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-security-composing-encrypt-to-self">
	  <term>
	    <guilabel
>Під час шифрування листів завжди шифрувати ще і особистим сертифікатом</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо буде позначено цей пункт, будь-яке повідомлення, яке було зашифровано для отримувачів, буде додатково зашифровано вашим ключем. </para>
	    <warning>
	      <para
>Якщо ви знімете позначку з цього пункту, ви не зможете розшифровувати написані вами повідомлення, які було зашифровано іншими учасниками листування. </para>
	    </warning>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-security-composing-store-sent-encrypted">
	  <term>
	    <guilabel
>Зберігати відіслані повідомлення зашифрованими</guilabel
><!--
	    --><footnote>
	      <para
>За допомогою цього пункту можна увімкнути режим використання шифрування пошти, який іноді (помилково) називається шифруванням <quote
>лише транспорту</quote
>. У цьому режимі роботи шифрування повідомлення буде вилучено, тільки-но повідомлення досягне призначення. Шифрування діятиме лише протягом пересилання повідомлення. </para>
	      <para
>&kmail; підтримує цей режим не повністю, оскільки подібні функціональні можливості слід надавати поштовому <emphasis
>серверу</emphasis
> (<acronym
>MTA</acronym
>), а не поштовому <emphasis
>клієнту</emphasis
> (<acronym
>MUA</acronym
>). Таким чином, у майбутніх версіях &kmail; підтримку цього пункту може бути вилучено. </para>
	    </footnote>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо ви позначите цей пункт, повідомлення будуть зберігатися після надсилання у вашій теці <guilabel
>надіслані</guilabel
> (тобто, якщо їх було зашифровано, ці повідомлення також пересуватимуться до теки «надіслані»). </para>
	    <para
>Якщо зняти позначку з цього пункту, повідомлення <emphasis
>завжди</emphasis
> зберігатимуться незашифрованими у вашій теці <guilabel
>надіслані</guilabel
>, навіть якщо ви надсилатимете їх зашифрованими. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-security-composing-show-encryption-key">
	  <term>
	    <guilabel
>Завжди показувати ключі шифрування для схвалення</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо ви позначите цей пункт, кожного разу, коли ви шифруватимете повідомлення, програма відкриватиме діалогове вікно, у якому показуватиме ключі шифрування, використані для кожного з отримувачів. Ви зможете переглянути вибір ключів, змінити їх, підтвердити або скасувати дію з шифрування. Ми рекомендуємо вам не знімати позначку з цього пункту, оскільки за позначення пункту процес шифрування буде прозорішим. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-security-composing-opportunistic-encryption">
	  <term>
	    <guilabel
>Автоматично шифрувати повідомлення, якщо можливо</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Такий варіант також називається <quote
>гнучке шифрування</quote
>. Якщо позначити цей пункт, &kmail; намагатиметься знайти відповідність між отримувачами і (&openpgp; або &smime;) ключами, навіть коли ви <emphasis
>не</emphasis
> вказали, що повідомлення слід зашифрувати. Якщо належні ключі буде знайдено для всіх отримувачів, &kmail; запитає вас про те, чи бажаєте ви зашифрувати повідомлення. </para>
	    <para
>Наполегливо рекомендуємо вам позначити цей пункт, оскільки таким чином ви значно полегшите собі користування зашифрованими повідомленнями. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-security-composing-never-sign-encrypt-drafts">
	  <term>
	    <guilabel
>Ніколи не підписувати/шифрувати при збереженні чернетки</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо позначити цей пункт, &kmail; не намагатиметься підписати і/або зашифрувати повідомлення, які зберігатимуться у теці <guilabel
>чернетки</guilabel
>. Так зручніше працювати з поштовим архівом, позначення цього пункту не призведе до значної дірки у безпеці, якщо теку «чернетки» буде достатньо убезпечено. Користувачам &imap; слід, ймовірно, зняти позначку з цього пункту, якщо ваша тека <guilabel
>чернетки</guilabel
> зберігатиметься на сервері. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

      </variablelist>

    </sect2>

    <sect2 id="configure-security-warnings">
      <title
>Інше </title>

      <para
>За допомогою цієї вкладки ви зможете увімкнути або вимкнути пов’язані з безпекою попередження. </para>

      <variablelist>

	<varlistentry id="configure-security-warnings-warn-send-unsigned">
	  <term>
	    <guilabel
>Попереджувати при спробі відіслати непідписане повідомлення</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо позначити цей пункт, &kmail; показуватиме попередження, якщо з будь-яких причин повідомлення буде надіслано без цифрового підпису. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-security-warnings-warn-send-unencrypted">
	  <term>
	    <guilabel
>Попереджати при надсиланні незашифрованих повідомлень</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо позначити цей пункт, &kmail; показуватиме попередження, якщо з будь-яких причин повідомлення буде надіслано без шифрування. </para>
	    <note>
	      <para
>Хоча підписування всі вихідних повідомлень є звичайною практикою, шифрування повідомлень не завжди прийнятне. Отже, якщо правила вашої компанії не забороняють надсилання незашифрованих повідомлень, ймовірно, вам не слід позначати цей пункт і увімкнути <link linkend="configure-security-composing-opportunistic-encryption"
>гнучке шифрування</link
>, щоб програма попереджала вас про те, що ви <emphasis
>можете</emphasis
> надіслати шифроване повідомлення, але не вимагатиме від вас шифрування. </para>
	    </note>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-security-warnings-warn-receiver-email-not-in-cert">
	  <term>
	    <guilabel
>Попереджати, якщо адреси отримувача немає у сертифікаті</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо позначити цей пункт, &kmail; відкриватиме вікна попередження, якщо сертифікат &smime; або ключ &openpgp; буде використано для отримувача, якого немає у списку адрес електронної пошти, які зберігаються у цьому сертифікаті. </para>
	    <para
>Подібні попередження буде показано під час налаштування ключів &openpgp; або сертифікатів &smime; вашого профілю, під час шифрування і під час перевірки підписів, якщо підпис було виконано за допомогою сертифікат, до якого не включено адресу електронної пошти відправника. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-security-warnings-warn-near-expire">
	  <term>
	    <guilabel
>Попереджати, якщо сертифікати/ключі скоро застаріють</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо позначити цей пункт, &kmail; попереджатиме вас, якщо строк дії сертифіката &smime; або ключа &openpgp; наближатиметься до завершення. </para>
	    <para
>Строк до завершення дії сертифіката або ключа, за якого буде показано попередження про завершення строку дії, ви зможете окремо налаштувати для ключів підписування і шифрування, крім того (у випадку &smime;), ви зможете зробити це для сертифікатів кінцевого користувача, проміжних сертифікатів <acronym
>CA</acronym
> і кореневих сертифікатів. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>
	<!-- 
	GnuPG Settings
	-->
	<varlistentry id="configure-security-warnings-reenable-all-warnings">
	  <term>
	    <guilabel
>Ввімкнути знову всі попередження "більше не питати"</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Окрім описаних раніше основних попереджень, існують і інші попередження та інформаційні повідомлення, у вікнах яких міститься пункт, який надає вам змогу вимикати у майбутньому їх показ. Якщо ви бажаєте увімкнути їх знову після вибору подібного пункту, досягти цього можна за допомогою натискання саме цієї кнопки.<footnote
> <para
>Ця кнопка знову увімкне показ <emphasis
>всіх</emphasis
> таких попереджень у &kmail;. Створення вікна, у якому ви могли б окремо увімкнути кожне з таких попереджень не має сенсу: ви завжди можете вимкнути показ у майбутньому кожного з попереджень у вікні попередження під час його наступної появи. </para>
	      </footnote>
	    </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

      </variablelist>

    </sect2>

    <sect2 id="configure-security-smime-validation">
      <!-- copy of section configuration-smime-validation from kleopatra docbook
      keep in sync, both apps have the same page in settings-->
      <title
>Перевірка &smime; </title>

      <para
>На цій вкладці містяться вибрані пункти з &gpgsm;. Докладний опис цих параметрів можна знайти у підручнику з &gpgsm;. </para>

      <variablelist>

	<varlistentry id="configure-smime-validation-certificate-crls">
	  <term>
	    <guilabel
>Перевіряти сертифікати за допомогою CRL</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо позначити цей пункт, програма перевірятиме сертифікати &smime; за допомогою списків скасованих сертифікатів (Certificate Revocation List або <acronym
>CRL</acronym
>). </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-validation-certificate-ocps">
	  <term>
	    <guilabel
>Перевіряти сертифікати у мережі (OCSP)</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо позначити цей пункт, програма перевірятиме сертифікати &smime; за допомогою мережевого протоколу стану сертифікатів (Online Certificates Status Protocol або <acronym
>OCSP</acronym
>). </para>
            <para
>Для того, щоб подібна перевірка працювала, вам слід вказати адресу &URL; станції-відповідача <acronym
>OCSP</acronym
>. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-online-certificate-responder-url">
	  <term>
	    <guilabel
>Адреса OCSP-відповідача</guilabel>
          </term>
         <listitem>
	      <para
>Тут слід ввести адресу сервера, призначеного для інтерактивної перевірки сертифікатів. Такі адреси &URL;, зазвичай, починаються з <emphasis
>http://</emphasis
>. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-online-certificate-responder-signature">
	  <term>
	    <guilabel
>Підпис OCSP-відповідача</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Тут можна обрати або змінити ключ &smime;, який використовуватиме програма. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-online-certificate-responder-ignore">
	  <term>
	    <guilabel
>Ігнорувати &URL; служби сертифікатів</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Позначте цей пункт, щоб програма не виконувала інтерактивної перевірки за допомогою OCSP. Для того, щоб цей пункт працював, вам слід встановити <emphasis
>dirmngr &gt;= 0.9.0</emphasis
>. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-certificate-validation-policies">
	  <term>
	    <guilabel
>Не перевіряти правила сертифікатів</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Типово, <guilabel
>GnuPG</guilabel
> використовує для перевірки дозволеності правил сертифіката файл <emphasis
>~/.gnupg/policies.txt</emphasis
>. Якщо буде позначено цей пункт, правила не перевірятимуться. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-certificate-validation-consult-crls">
	  <term>
	    <guilabel
>Ніколи не звертатися до CRL</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо буде позначено цей пункт, списки скасування сертифікатів ніколи не використовуватимуться для перевірки сертифікатів &smime;. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-certificate-validation-fetch-issuer">
	  <term>
	    <guilabel
>Надіслати запит щодо сертифікатів видавця, яких не вистачає</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Позначте цей пункт, якщо ви бажаєте, щоб за потреби програма отримувала відсутні сертифікати видавців. Цей пункт стосується обох способі перевірки: <acronym
>CRL</acronym
> і <acronym
>OCSP</acronym
>. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-certificate-http-requests">
	  <term>
	    <guilabel
>Не виконувати жодних запитів &HTTP;</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Повністю вимкнути використання &HTTP; для запитів &smime;. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-certificate-http-ignore-distribution-point">
	  <term>
	    <guilabel
>Ігнорувати &HTTP;-точки розподілу CRL-сертифікатів</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Під час пошуків розташування <acronym
>CRL</acronym
> <quote
>«піддослідного»</quote
> сертифіката, буде використано записи, відомі як точки розповсюдження CRL (<acronym
>DP</acronym
>), які містяться у сертифікаті і у яких зазначено адреси &URL;, які визначають розташування самих списків. Програма використає перший зі знайдених записів <acronym
>DP</acronym
>. За допомогою цього пункту можна наказати програмі ігнорувати всі записи зі схемою адреси &HTTP; під час пошуку потрібного запису <acronym
>DP</acronym
>. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-certificate-http-proxy">
	  <term>
	    <guilabel
>Використовувати системний проксі</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Якщо буде позначено цей пункт, програма використає показане праворуч значення адреси проксі-сервера &HTTP; (це значення буде взято зі змінної середовища <varname
>http_proxy</varname
>) для всіх запитів за допомогою &HTTP;. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-certificate-http-requests-proxy">
	  <term>
	    <guilabel
>Для запитів &HTTP; використовувати проксі</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>У це поле слід ввести адресу вашого &HTTP;-проксі, який буде використано для всіх &HTTP;-запитів, пов’язаних &smime;. Вказувати проксі-сервер слід у форматі «вузол:порт», наприклад, <emphasis
>myproxy.nowhere.com:3128</emphasis
>. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-certificate-ldap-requests">
	  <term>
	    <guilabel
>Не виконувати жодних запитів LDAP</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Повністю вимкнути використання LDAP для запитів &smime;. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-certificate-ldap-distribution-point">
	  <term>
	    <guilabel
>Ігнорувати LDAP-точки розподілу CRL-сертифікатів</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Під час пошуків розташування <acronym
>CRL</acronym
> «піддослідного» сертифіката, буде використано записи, відомі як точки розповсюдження CRL (<acronym
>DP</acronym
>), які містяться у сертифікаті і у яких зазначено адреси <acronym
>URL</acronym
>, які визначають розташування самих списків. Програма використає перший зі знайдених записів <acronym
>DP</acronym
>. За допомогою цього пункту можна наказати програмі ігнорувати всі записи зі схемою адреси <acronym
>LDAP</acronym
> під час пошуку потрібного запису <acronym
>DP</acronym
>. </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

	<varlistentry id="configure-smime-certificate-ldap-proxy-host">
	  <term>
	    <guilabel
>Основний вузол для LDAP-запитів</guilabel>
	  </term>
	  <listitem>
	    <para
>Введення адреси сервера <acronym
>LDAP</acronym
> у це поле призведе до того, що всі запити <acronym
>LDAP</acronym
> проходитимуть спочатку через цей сервер. Якщо говорити точніше, цей параметр перевизначатиме будь-який вказаний у адресі <acronym
>LDAP</acronym
> вузол і порт, крім того, цей параметр буде використано і у випадку, якщо вузол і порт було пропущено у <acronym
>URL</acronym
>. Програма використовуватиме інші сервери <acronym
>LDAP</acronym
>, лише якщо спроба з’єднання з <emphasis
>проксі-сервером</emphasis
> завершиться невдало. Формат значення: <acronym
>ВУЗОЛ</acronym
> або <acronym
>ВУЗОЛ:ПОРТ</acronym
>. Якщо <acronym
>ПОРТ</acronym
> не буде вказано, буде використано значення <quote
>389</quote
> (стандартний порт <acronym
>LDAP</acronym
>). </para>
	  </listitem>
	</varlistentry>

      </variablelist>
    </sect2>
  </sect1
> <!-- configure-security -->

<sect1 id="configure-misc">
<title
>Сторінка «Різне»</title>

<sect2 id="configure-misc-folders">
<title
>Теки</title>

<variablelist>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Питати на підтвердження перед пересуванням всіх повідомлень у смітник</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Позначте цей пункт, якщо ви бажаєте, щоб програма надсилала запит на підтвердження дій кожного разу, коли ви використовуватимете пункт меню <menuchoice
><guimenu
>Тека</guimenu
> <guimenuitem
>Пересунути всі до смітника</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Виключити важливі повідомлення з вилучення застарілих повідомлень</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Позначте цей пункт, якщо ви не бажаєте, щоб важливі повідомлення ніколи не вилучалися під час автоматичного вилучення застарілих повідомлень.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry id="configure-misc-folders-go-unread">
<term
><guilabel
>При спробі знайти непрочитані повідомлення</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>За допомогою цього пункту можна керувати діями програми у відповідь на натискання клавіш скорочення для переходу до наступного або попереднього непрочитаного повідомлення (наприклад клавішу <keycap
>Пробіл</keycap
>). Якщо ви накажете &kmail; відкрити наступне непрочитане повідомлення, хоча у списку повідомлень нижче від поточного повідомлення і не буде непрочитаних повідомлень, програма може виконати такі дії: <itemizedlist
> <listitem
> <para
>Якщо буде обрано варіант <guilabel
>не виконувати циклічного пошуку</guilabel
>, програма взагалі не виконуватиме ніяких дій. </para
> </listitem
> <listitem
> <para
>Якщо буде обрано варіант <guilabel
>виконати циклічний пошук в поточній теці</guilabel
>, &kmail; виконає пошук непрочитаних повідомлень від початку поточної теки. Якщо таких повідомлень не буде знайдено, програма не виконуватиме ніяких дій.</para
> </listitem
> <listitem
> <para
>Якщо буде обрано варіант <guilabel
>виконати циклічний пошук у всіх теках</guilabel
>, &kmail; спочатку спробує знайти у поточній теці інше непрочитане повідомлення. Якщо такого повідомлення знайдено не буде, &kmail; шукатиме інші теки, у яких є непрочитані повідомлення. </para
> </listitem
> </itemizedlist
> якщо ви накажете &kmail; перейти до наступного непрочитаного повідомлення. </para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>

<term
><guilabel
>При переході до теки</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>За допомогою цього пункту можна керувати діями програми під час відкриття теки. <itemizedlist>
<listitem>
<para
>Якщо буде позначено пункт <guilabel
>показати перше непрочитане повідомлення</guilabel
>, &kmail; покаже перше з повідомлень, які ще не було прочитано. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Якщо буде позначено пункт <guilabel
>показати останнє позначене повідомлення</guilabel
>, &kmail; покаже повідомлення, яке було позначено під час попереднього відкриття теки. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Якщо буде позначено пункт <guilabel
>показати найновіше повідомлення</guilabel
>, &kmail; позначить найновіше за датою повідомлення. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Якщо буде позначено пункт <guilabel
>показати найстаріше повідомлення</guilabel
>, &kmail; позначить найстаріше за датою повідомлення. </para>
</listitem>
</itemizedlist>

</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Позначати вибране повідомлення як прочитане через...</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Після вибору вами <guilabel
>нового</guilabel
> або <guilabel
>непрочитаного</guilabel
> повідомлення &kmail; змінить стан повідомлення на <guilabel
>прочитане</guilabel
>, якщо ви переглядатимете повідомлення протягом вказаної у цьому пункті кількості секунд. Якщо ви знімете позначку з цього пункту, повідомлення зберігатимуть свій стан <guilabel
>нове</guilabel
> або <guilabel
>непрочитане</guilabel
>.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Питати про дію після перетягування повідомлень до іншої теки</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Після перетягування зі скиданням повідомлення до нової теки, програма відкриє невеличке контекстне діалогове вікно, у якому запитає вас про те, бажаєте ви пересунути чи скопіювати це повідомлення. Якщо ви знімете позначку з цього пункту, повідомлення негайно буде пересунуто, без відкриття контекстного діалогового вікна.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<!-- not in kmail 2.0.96 varlistentry>
<term
><guilabel
>By default, message folders on disk are...</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Here you can set the default <link linkend="folders-format"
>folder format</link>
that is used when you create a new folder.</para>
</listitem>
</varlistentry-->

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Відкривати теку при запуску</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Тут ви можете вказати назву теки, яку програма має типово вибирати після запуску &kmail;. Якщо ви користуєтеся лише теками &imap;, ймовірно, вам слід вказати тут теку вхідних повідомлень &imap; (inbox). Якщо ви оберете тут теку, ви зможете згорнути у списку тек всі локальні теки, — вони залишатимуться згорнутими після запуску &kmail;.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Спорожняти локальну теку-смітник при виході з програми</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Якщо ви позначите цей пункт, програма спорожнятиме теку смітника кожного разу, коли ви завершуватимете роботу &kmail;.</para>
</listitem>
</varlistentry>

</variablelist>

</sect2>

<sect2 id="configure-misc-invitation">
<title
>Запрошення</title>

<variablelist>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Перекручувати заголовки Від:/Кому: у відповідях на запрошення</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Позначте цей пункт, щоб клієнти з <application
>&Microsoft; Outlook</application
> могли зрозуміти ваші відповіді на запрошення.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Надсилати запрошення в тілі листа</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Зазвичай, запрошення надсилаються як долучення до повідомлень. Якщо позначити цей пункт, буде увімкнено можливість надсилання запрошень у тексті повідомлення, цей пункт знадобиться вам для надсилання запрошень і відповідей до клієнтів <application
>&Microsoft; Outlook</application
>.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Сумісне з Exchange іменування запрошень</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>У  <application
>&Microsoft; Outlook</application
>, якщо ця програма використовується разом з сервером &Microsoft; Exchange, існує проблема з розпізнаванням сумісних зі стандартами групових повідомлень електронної пошти. Позначте цей пункт, щоб програма надсилала групові запрошення у форматі, який розпізнається &Microsoft; Exchange. Запрошення буде надіслано у долученні з назвою <filename
>ical.ics</filename
>.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Сумісні з Outlook відповіді на запрошення</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Якщо користувач додає якийсь коментар під час створення відповіді на запрошення, позначення цього пункту призведе до надсилання такого коментаря у форматі, придатному для обробки у  <application
>&Microsoft; Outlook</application
>. Якщо цей пункт не буде позначено, коментар у відповіді не можна буде переглянути у Outlook.цей пункт не буде позначено, коментар у відповіді не можна буде переглянути у Outlook.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Показувати відмінності під час оновлення запрошень у стилі Outlook</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Якщо буде позначено цей пункт, під час показу відмінностей між попередньою і поточною версіями запрошень буде показано у форматі, дуже подібному до формату  <application
>&Microsoft; Outlook</application
>. Типово, відповідний пункт позначено. Користувач може зняти позначення з пункту, якщо бажає бачити відмінності між запрошеннями у класичному стилі &kmail;. </para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Автоматичне надсилання запрошень</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Якщо буде позначено, ви не будете бачити вікно редактора. Замість цього, всі запрошення будуть надсилатися автоматично. Якщо ви бажаєте переглядати повідомлення перед надсиланням, ви можете зняти позначення з цього пункту. Однак, пам'ятайте, текст у редакторі буде в форматі iCalendar, вам не слід змінювати його вручну.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Вилучати листи-запрошення після надсилання відповіді на них</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Якщо позначено цей елемент, отримані листи-запрошення, на які слід відповідати, буде пересунуто до теки смітника, тільки-но відповідь на них буде успішно надіслано.</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect2>

</sect1>

<sect1 id="configure-non-gui-options">
<title
>Параметри, якими не можна керувати за допомогою графічного інтерфейсу користувача</title>
<para
>Окрім параметрів, які ви можете бачити у діалоговому вікні налаштування програми, існують і параметри, які можна встановити лише за допомогою редагування файла з налаштуваннями &kmail; або за допомогою KIOSK (наприклад, введення команди у вікні &konsole;). Ці налаштування називаються «прихованими», їх неможливо змінити за допомогою звичайного діалогового вікна параметрів &kmail;. Виконати ці налаштування можна редагуванням файла налаштувань за допомогою текстового редактора або програми <command
>kwriteconfig</command
>. Файл налаштувань складається з розділів, які починаються з рядка [Назва розділу]. За цим рядком йдуть рядки з назвами змінних та значеннями змінних. Якщо ви вноситимете зміни до файла налаштувань вручну, вам слід додати перед записами змінних рядок [Назва розділу]. Команда <command
>kwriteconfig</command
> автоматично додасть такий рядок, якщо ви скористаєтеся параметром <userinput
>--group</userinput
>. </para>

<para
>Файл, у якому зберігаються налаштування &kmail;, має назву <filename
>kmail2rc</filename
>, він зберігається у вашому домашньому каталозі. Розташування файла може залежати від вашої операційної системи або дистрибутива, але цей файл завжди можна знайти за допомогою команди <userinput
><command
>kde4-config --path config --locate kmail2rc</command
></userinput
>. У решті тексту цього розділу ми будемо припускати, що файл налаштувань розташовано за адресою <filename
>/шлях/до/kmail2rc</filename
>. </para>

<warning
><para
>Якщо ви маєте намір змінити один з вказаних нижче параметрів, вам слід спочатку завершити роботу &kmail;, а вже потім редагувати файл налаштувань. Знову запустити &kmail; можна після внесення <emphasis
>і збереження</emphasis
> змін до файла налаштувань. </para
></warning>

<variablelist>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>SendMDNsWithEmptySender</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Надсилати сповіщення про долю повідомлення з порожнім відправником. Деякі сервери можуть бути налаштованими так, що не прийматимуть такі повідомлення, тому, якщо виникнуть проблеми зі сповіщеннями про долю повідомлення, слід встановити для цього параметра значення false. Щоб увімкнути можливість, додайте такий рядок до розділу «[MDN]»:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Файл налаштувань:</para>
<programlisting
>SendMDNsWithEmptySender=true</programlisting
></listitem>
  <listitem
><para
><command
>kwriteconfig</command
></para>
  <para
><prompt
>&percnt;</prompt
> <userinput
><command
>kwriteconfig</command
> <option
>--file <replaceable
>/шлях/до/kmail2rc</replaceable
> --group MDN --key SendMDNsWithEmptySender true</option
></userinput
> </para>
</listitem>
</itemizedlist>
<note
><para
>Типове значення, «false», якщо бути строгим, порушує стандарти обміну даними у інтернеті, але таке значення встановлено з практичних міркувань, щоб запобігти відкиданню MDN, створених за допомогою &kmail;, серверами у інтернеті через підозру у небажаній кореспонденції (спамі).</para
></note>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>CloseDespiteSystemTray</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>За допомогою цього параметра можна змусити програму завершувати роботу після закриття головного вікна, навіть якщо програму налаштовано на роботу з піктограмою лотка (за таких налаштувань програма, зазвичай, згортається у лоток). Щоб увімкнути цю можливість, додайте такий рядок у розділ «[General]»: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Файл налаштувань:</para>
<programlisting
>CloseDespiteSystemTray=true</programlisting
></listitem>
<listitem
><para
><command
>kwriteconfig</command
></para>
<para
><prompt
>&percnt;</prompt
> <userinput
><command
>kwriteconfig</command
> <option
>--file <replaceable
>/шлях/до/kmail2rc</replaceable
> --group General --key CloseDespiteSystemTray true</option
></userinput
> </para
></listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>disregardUmask</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>У версіях, що передували версії 1.9, програма &kmail; зберігала всі долучення на диск з правами доступу 600 — читання і запис лише для власника файла. У відповідь на прохання користувачів програми параметри доступу до збережених файлів у &kmail; версії 1.9 можна налаштувати самому, типові значення відповідають встановленому значенню umask облікового запису користувача під час зберігання файлів на диск. Щоб увімкнути можливість зміни параметрів, додайте до розділу «[General]» такий рядок: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Файл налаштувань:</para>
<programlisting
>disregardUmask=true</programlisting
></listitem>
<listitem
><para
><command
>kwriteconfig</command
></para>
<para
><prompt
>&percnt;</prompt
> <userinput
><command
>kwriteconfig</command
> <option
>--file <replaceable
>/шлях/до/kmail2rc</replaceable
> --group General --key disregardUmask true</option
></userinput
> </para
></listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>CheckOutOfOfficeOnStartup</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Якщо увімкнено цей параметр, &kmail; перевірятиме під час кожного запуску, чи налаштовано сервер на відповідь «мене немає» і, у разі виявлення подібних налаштувань попереджатиме вас про них. Щоб вимкнути цю можливість, додайте такий рядок у розділ «[OutOfOffice]»: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Файл налаштувань:</para>
<programlisting
>CheckOutOfOfficeOnStartup=false</programlisting
></listitem>
<listitem
><para
><command
>kwriteconfig</command
></para>
<para
><prompt
>&percnt;</prompt
> <userinput
><command
>kwriteconfig</command
> <option
>--file <replaceable
>/шлях/до/kmail2rc</replaceable
> --group OutOfOffice --key CheckOutOfOfficeOnStartup false</option
></userinput
> </para
></listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>AllowOutOfOfficeSettings</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Якщо ви не бажаєте дозволяти користувачам визначати власні скрипти відповідей «мене немає» на сервері, ви можете додати такий рядок до розділу «[OutOfOffice]»: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Файл налаштувань:</para>
<programlisting
>AllowOutOfOfficeSettings=false</programlisting
></listitem>
<listitem
><para
><command
>kwriteconfig</command
></para>
<para
><prompt
>&percnt;</prompt
> <userinput
><command
>kwriteconfig</command
> <option
>--file <replaceable
>/шлях/до/kmail2rc</replaceable
> --group OutOfOffice --key AllowOutOfOfficeSettings false</option
></userinput
> </para
></listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>AllowOutOfOfficeUploadButNoSettings</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Якщо ви бажаєте дозволити вашим користувачам визначати власні скрипти повідомлень «мене немає», але не бажаєте дозволяти їм змінювати параметри реакції на домен і реакції на спам, ви можете додати такий рядок до розділу [OutOfOffice]: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Файл налаштувань:</para>
<programlisting
>AllowOutOfOfficeUploadButNoSettings=true</programlisting
></listitem>
<listitem
><para
><command
>kwriteconfig</command
></para>
<para
><prompt
>&percnt;</prompt
> <userinput
><command
>kwriteconfig</command
> <option
>--file <replaceable
>/шлях/до/kmail2rc</replaceable
> --group OutOfOffice --key AllowOutOfOfficeUploadButNoSettings true</option
></userinput
> </para
></listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>OutOfOfficeDomain</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Під час редагування скриптів відпустки («мене немає») користувач може вказати домен, яким обмежуватиметься надсилання таких відповідей. Застосування типових параметрів у діалоговому вікні налаштовування автоматичних повідомлень за допомогою відповідної кнопки відновити типове значення домену, якщо його було змінено користувачем. Для визначення типового значення цього параметра додайте рядок до розділу [OutOfOffice]:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Файл налаштувань:</para>
<programlisting
>OutOfOfficeDomain=myMailDomain.test</programlisting
></listitem>
<listitem
><para
><command
>kwriteconfig</command
></para>
<para
><prompt
>&percnt;</prompt
> <userinput
><command
>kwriteconfig</command
> <option
>--file <replaceable
>/шлях/до/kmail2rc</replaceable
> --group OutOfOffice --key OutOfOfficeDomain myMailDomain.test</option
></userinput
> </para
></listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>OutOfOfficeReactToSpam</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Типово, повідомлення «мене немає» не надсилатимуться у відповідь на листи, позначені як спам. Щоб змінити таку поведінку програми, додайте такий рядок до розділу «[OutOfOffice]»:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Файл налаштувань:</para>
<programlisting
>OutOfOfficeReactToSpam=true</programlisting
></listitem>
<listitem
><para
><command
>kwriteconfig</command
></para>
<para
><prompt
>&percnt;</prompt
> <userinput
><command
>kwriteconfig</command
> <option
>--file <replaceable
>/шлях/до/kmail2rc</replaceable
> --group OutOfOffice --key OutOfOfficeReactToSpam true</option
></userinput
> </para
></listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>ShowUserAgent</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Починаючи з версії 1.9, &kmail; може показувати значення поля заголовка повідомлення User-Agent або X-Mailer, якщо ви використовуєте вишукані заголовки (див. пункт меню <menuchoice
><guimenu
>Перегляд</guimenu
> <guisubmenu
>Заголовки</guisubmenu
></menuchoice
>). Щоб увімкнути цю можливість, додайте такий рядок до розділу «[Reader]»:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Файл налаштувань:</para>
<programlisting
>ShowUserAgent=true</programlisting
></listitem>
<listitem
><para
><command
>kwriteconfig</command
></para>
<para
><prompt
>&percnt;</prompt
> <userinput
><command
>kwriteconfig</command
> <option
>--file <replaceable
>/шлях/до/kmail2rc</replaceable
> --group Reader --key ShowUserAgent true</option
></userinput
> </para
></listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>

</chapter>