<chapter id="faq">
<title
>Запитання і відповіді</title>
&reporting.bugs; &updating.documentation; <qandaset id="faqlist">

<qandaentry>
<question>
<para
>Що зображено на піктограмі &kstars;?</para>
</question>
<answer>
<para
>На <guiicon
>піктограмі &kstars;</guiicon
> зображено секстант — портативний телескоп, який використовувати штурмани парусних кораблів минулого, коли зірки мали величезне значення у навігації. За допомогою ретельного вивчення розташування зірок, штурман міг досить точно визначити поточні <link linkend="ai-geocoords"
>довготу і широту</link
>, під якими знаходився корабель. </para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Яке значення мають різні символи віддалених об’єктів?</para>
</question>
<answer>
<para
>Символи, що позначають тип об’єктів: <itemizedlist>
<listitem
><para
>пунктирне коло: Розсіяне зоряне скупчення</para
></listitem>
<listitem
><para
>хрестик у колі: Кулясте зоряне скупчення</para
></listitem>
<listitem
><para
>квадратик: Газова туманність</para
></listitem>
<listitem
><para
>ромбик: Залишки від вибуху наднової</para
></listitem>
<listitem
><para
>коло з зовнішніми променями: Планетарна туманність</para
></listitem>
<listitem
><para
>еліпс: Галактика</para
></listitem>
</itemizedlist>
</para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Яке значення мають різні кольори віддалених об’єктів?</para>
</question>
<answer>
<para
>Загалом кажучи, різні кольори позначають, до якого каталогу належить об’єкт (Месьє, Дреєра або Каталогу покажчика). Але деякі з об’єктів мають інший колір, це означає, що для цих об’єктів у <link linkend="popup-menu"
>контекстному меню</link
> доступні додаткові зображення (типовий колір таких об’єктів з <quote
>додатками</quote
> — червоний). </para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Чому у списках так багато міст США, у порівнянні з іншими країнами? </para>
</question>
<answer>
<para
>Коли автори починали роботу над &kstars;, у них не було доступу до якоїсь всесвітньої бази даних довгот/широт міст. Але спільнота &kstars; швидко долає цю проблему! Автори вже отримали списки міст від багатьох користувачів зі всього світу. Якщо ви хочете приєднатися до цих зусиль, будь ласка, надішліть авторам програми ваш список міст і координат. </para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Я випадково додав якесь місце розташування у &kstars;, яке мені більше не потрібне. Як вилучити це місце з файлів програми? </para>
</question>
<answer>
<para
>Вам слід змінити файл <filename
>~/.kde/share/apps/kstars/mycities.dat</filename
>, а саме, усунути з нього рядок з місцем, яке вам більше не потрібне з цього файла. </para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Чому я не можу зробити так, щоб було видно поверхню Землі, коли я використовую екваторіальну систему координат?</para>
</question>
<answer>
<para
>Коротко так: це тимчасове обмеження. Існує проблема, пов’язана з побудовою залитого кольором багатокутника, що моделює поверхня Землі, у режимі екваторіальних координат. Але, тим не менше, малювання поверхні Землі у екваторіальних координатах має невеликий сенс, тому виправлення цієї вади є низькопріоритетним. </para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Чому, коли я прокручую зображення на екрані, деякі об’єкти зникають?</para>
</question>
<answer>
<para
>Коли зображення перебуває у русі, програма &kstars; має постійно обчислювати координати на екрані для кожного об’єкта з бази даних програми, для чого потрібні досить складні тригонометричні розрахунки. Коли ви прокручуєте зображення (за допомогою клавіш зі стрілками або миші), показ зображення може стати загальмованим і стрибкоподібним через труднощі з відповідними обчисленнями. Якщо виключити побільше об’єктів, обчислювальне навантаження буде у значній мірі зменшено, таким чином, буде забезпечено плавніше прокручування. Ви можете вимкнути цю можливість у вікні <guilabel
>Налаштувати &kstars;</guilabel
>, там ви також можете визначити, які саме об’єкти слід ховати. </para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Я не зовсім розумію всі терміни, які використовуються у &kstars;. Де можна підучити астрономію поза цією програмою?</para>
</question>
<answer>
<para
>До складу підручника з &kstars; входить <link linkend="astroinfo"
>Проект Астроінфо</link
> — серія коротких, поєднаних перехресними посиланнями, статей з астрономічних питань, які можна переглядати і вивчати за допомогою &kstars;. Астроінфо є проектом спільноти, так само, як GNUpedia або Everything2. Якщо ви бажаєте зробити внесок до проекту Астроінфо, будь ласка, приєднуйтеся до списку листування <email
>kstars-info@lists.sourceforge.net</email
>. </para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Я хочу, щоб &kstars; запускався з часом і датою, які відрізняються від системних. Це можна зробити?</para>
</question>
<answer>
<para
>Так, щоб запустити kstars з іншими значеннями часу/дати, скористайтеся параметром <quote
>--date</quote
>, слідом за яким вкажіть рядок на зразок <quote
>«4 July 1976 12:30:00»</quote
> </para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Я хочу, щоб &kstars; запускався з призупиненим відліком часу. Це можна зробити?</para>
</question>
<answer>
<para
>Так, щоб запустити kstars з призупиненим годинником, просто додайте параметр <quote
>--paused</quote
> до рядка команди. </para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Наскільки точними є обчислення у &kstars;?</para>
</question>
<answer>
<para
>&kstars; виконує точні обчислення, але вони ще не такі точні, як це може бути. Проблема обчислень з високою точністю полягає у тому, що у таких обчисленнях ми маємо справу зі значними обчислювальними труднощами. Якщо ви не є астрономом-професіоналом, скоріше за все, ви ніколи не матимете проблем з точністю обчислень у цій програмі. </para>
<para
>Ось список факторів, які обмежують точність розрахунків програми: <itemizedlist
> <listitem>
<para
>Розташування планет точні лишу для дати, що відрізняються приблизно на 4000 від поточної епохи. Розташування планет обчислюються на основі коефіцієнтів рядів Фур’є, отриманих з результатів спостережень протягом декількох минулих сторіч. У школі нас навчали, що планети рухаються простими еліптичними орбітами навколо Сонця, але, загалом кажучи, це не зовсім так. Так конструкція мала б місце, якби у сонячній системі була лише одна планета і якби Сонце і ця планета були точковими масами. Оскільки це не так, планети неперервно впливають на орбіти одна одної, трохи змінюючи їх, припливні ефекти також спричиняють прецесійне коливання. Крім того, нещодавні дослідження виявили, що орбіти планет можуть бути навіть нестабільними на великих проміжках часу (тобто протягом мільйонів або мільярдів років). Емпіричне правило говорить про те, що розташування планети є точним до кутових секунд у проміжку дат від -2000 до 6000 років нашої ери. </para
><para
>Плутон є винятком з цього правила: розрахунки його розташування удесятеро менш точні за розрахунки розташування інших планет. Але все ж, для дат, які не дуже відрізняються від дат поточної епохи, можна вважати, що його розташування точне до кутових секунд. </para
><para
>Знайти розташування Місяця з високою точністю є найскладнішою задачею. Це спричинено тим, що на його рух значно впливає Земля. Крім того, оскільки він знаходиться дуже близько від нас, навіть найменші відхилення, які не можна буде помітити для більш віддалених об’єктів, буде неважко помітити для Місяця. </para
><para
>Але найскладніші справи з довгостроковим обчисленням точного розташування комет і астероїдів. Під час розрахунків використовується значно спрощена модель обертання малих планет, у якій не враховано вплив третіх тіл. Тому обчисленням їх розташування можна довіряти лише для дат, близьких до поточної епохи. Навіть у поточній епосі можна спостерігати відхилення у розташуванні малих планет порядку 10 кутових секунд або й більше. </para>
</listitem>
</itemizedlist>
</para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Чому мені потрібно звантажувати покращений каталог Дреєра або покажчика та зображення об’єктів каталогу Месьє? Чому б не включити їх до складу пакунка &kstars;?</para>
</question>
<answer>
<para
>Автор придатного до звантаження каталогу Дреєра або покажчика поширює його лише для некомерційного використання. Для більшості користувачів &kstars; це обмеження не є проблемою. Але з технологічного боку таке обмеження суперечить ліцензії &kstars; (<acronym
>GPL</acronym
>), що робить неможливим подібне використання каталогів. Зображення об’єктів каталогу Месьє прибрано з пакунка з таких міркувань: щоб зменшити розмір &kstars;, а також через подібні ліцензійні проблеми з парочкою зображень. Вбудовані зображення було піддано значному стисканню до дуже низької якості відносно оригіналів, тому вони навряд чи становлять інтерес у галузі авторського права, але автор не отримував ясного дозволу від авторів зображень на використання декількох зображень, щодо яких виникли питання (прочитайте інформацію з файла <filename
>README.images</filename
>). Отже, щоб не мати ніяких проблем, автор вилучив всі ці зображення зі стандартного пакунка і позначив звантажуваний архів як «вільний для некомерційного використання». </para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Ох, які чудові картинки я звантажив(ла) за допомогою &kstars;! Я хочу поділитися цими картинками з іншими людьми; можна мені надрукувати календар з цими зображеннями (або чи є якісь обмеження на використання цих зображень)?</para>
</question>
<answer>
<para
>Це залежить від зображення, але більшість зображень призначено для некомерційного використання. У рядку стану Переглядача зображень зазвичай міститься інформацію про власника авторських прав на зображення, і про те, які є обмеження у використанні. Наприклад, все, що розповсюджується НАСА можна спільною власністю (зокрема і всі фотографії «Хаббла»). Всі інші зображення, скоріше за все, не можуть бути використані з комерційною метою без додаткового дозволу. Якщо ви маєте щодо цього сумнів, зв’яжіться напряму з власником авторських прав на зображення. </para>
</answer>
</qandaentry>

<qandaentry>
<question>
<para
>Чи можу я допомогти або зробити внесок у наступні версії &kstars;?</para>
</question>
<answer>
<para
>Так, звичайно! Приєднуйтеся до нашого списку листування: <email
>kstars-devel@kde.org</email
>. Якщо ви бажаєте допомогти у програмуванні, звантажте найсвіжішу <ulink url="http://edu.kde.org/kstars/cvs.html"
>CVS</ulink
>-версію коду програми і починайте роботу. Серед файлів програми є декілька файлів README, які роз’яснюють підсистеми коду. Якщо не можете вирішити з чого почати, зазирніть у файл TODO. Ви можете подавати на розгляд латки до kstars-devel, а також без вагань задавати там будь-які питання, які виникають у вас щодо коду. </para
><para
>Якщо програмування — не ваша стихія, ви можете допомогти з перекладом, документацією, статтями Астроінфо, посиланнями на адреси URL, звітами про вади і запитами на реалізацію нових можливостей. </para>
</answer>
</qandaentry>

</qandaset>
</chapter>