<?xml version="1.0" ?>
<!DOCTYPE book PUBLIC "-//KDE//DTD DocBook XML V4.2-Based Variant V1.1//EN" 
"dtd/kdex.dtd" [
  <!ENTITY kappname "&ksysguard;">
  <!ENTITY package "kdebase">
  <!ENTITY % addindex "IGNORE">
  <!ENTITY % Ukrainian "INCLUDE"
> <!-- change language only here -->
]>

<book lang="&language;">
<bookinfo>
<title
>Підручник з &ksysguard;</title>

<authorgroup>
<author
>&Chris.Schlaeger;&Chris.Schlaeger.mail; </author>

<othercredit role="developer"
>&John.Tapsell; &John.Tapsell.mail; </othercredit>

<othercredit role="developer"
>&Chris.Schlaeger;&Chris.Schlaeger.mail; </othercredit>

<othercredit role="developer"
>&Tobias.Koenig;&Tobias.Koenig.mail; </othercredit>

<othercredit role="translator"
><firstname
>Юрій</firstname
><surname
>Чорноіван</surname
><affiliation
><address
><email
>yurchor@ukr.net</email
></address
></affiliation
><contrib
>Переклад українською</contrib
></othercredit
> 
</authorgroup>

<copyright>
<year
>2000</year>
<holder
>&Chris.Schlaeger;</holder>
</copyright>

<legalnotice
>&FDLNotice;</legalnotice>

<date
>2000-12-14</date>
<releaseinfo
>1.00.00</releaseinfo>

<abstract
><para
>&ksysguard; — програма для спостереження за завданнями і системою з можливостями віддаленого керування.</para
></abstract
> 

<keywordset>
<keyword
>KDE</keyword>
<keyword
>KSysGuard</keyword>
<keyword
>спостереження за процесами</keyword>
<keyword
>спостереження за швидкодією</keyword>
<keyword
>спостереження за системою</keyword>
<keyword
>top</keyword>
<keyword
>ps</keyword>
</keywordset>
</bookinfo>

<chapter id="introduction">
<title
>Вступ</title>

<para
>&ksysguard; — це засіб для спостереження за завданнями і швидкодією у &kde;. </para>
<para
>Особливістю програми є клієнт-серверна архітектура, яка надає змогу спостерігати як за локальним комп’ютером, так і за віддаленими вузлами. Графічна оболонка використовує так звані датчики для отримання інформації, яку вона показує. Датчик може повертати як прості значення, так і комплексну інформацію у вигляді таблиць. Відомості кожного типу може бути показано у декілька способів. Елементи показу зібрано у робочі аркуші, які можна зберігати і завантажувати незалежно один від одного. Отже, &ksysguard; є не лише простим засобом для керування завданнями, але й дуже потужним інструментом для контролю з великими групами серверів.</para>

</chapter>

<chapter id="usingtheksysguard">
<title
>Користування &ksysguard;</title>

<sect1 id="getting-started">
<title
>Перші кроки</title>

<para
>&ksysguard; можна запустити з &kmenu; за допомогою пункту <guimenuitem
>Монітор системи</guimenuitem
> у меню <menuchoice
> <guimenu
>Програми</guimenu
> <guisubmenu
>Система</guisubmenu
></menuchoice
>. Крім того, ви можете запустити цю програму за допомогою команди <command
>ksysguard</command
>, відданої з термінала.</para>

<para
>Головне вікно &ksysguard; складається з панелі меню, необов’язкових панелі інструментів і рядка стану і робочого простору. Для нетипових робочих аркушів також буде показано переглядач датчиків. </para>
<para
>Типово, у &ksysguard; буде показано два робочі аркуші: «Таблиця процесів» і «Завантаження системи». У таблиці процесів наведено список процесів, за її допомогою користувач може керувати ними. У цій таблиці можна обрати декілька процесів і здійснювати над ними дії з керування одночасно. На робочому аркуші «Завантаження системи» показано графіки використання можливостей системи: (за годинниковою стрілкою згори ліворуч) завантаження ЦП, середнє навантаження на систему протягом останньої хвилини, використання фізичної пам’яті (RAM), і, нарешті, використання пам’яті для свопінгу. </para>

<para
>Для того, щоб не дуже досвідчений користувач між здійснювати базові функції з керування системою, достатньо типових налаштувань програми. У досвідченого користувача або навіть системного адміністратора великої комп’ютерної лабораторії трохи інші потреби. Але &ksysguard; достатньо гнучкий аби задовольнити потреби широкого кола користувачів.</para>
</sect1>

<sect1 id="the-sensor-browser">
<title
>Переглядач датчиків</title>
<para
>У переглядачі датчиків приховано додаткові функції &ksysguard;. Щоб скористатися ними, вам слід спочатку створити новий робочий аркуш за допомогою меню «Файл». Переглядач датчиків буде показано, якщо обрано нетиповий робочий аркуш.</para>
<para
>У переглядачі датчиків показано зареєстровані вузли і їх датчики у вигляді деревоподібного списку. Відкривати і закривати гілки дерева можна за допомогою елементів керування у вигляді хрестиків. Кожен з датчиків веде спостереження певного системного параметра.</para>

<sect2 id="connectingtootherhosts">
<title
>З’єднання з іншими вузлами</title>

<para
>Щоб з’єднатися з новим вузлом, скористайтеся пунктом <guimenuitem
>Слідкувати за віддаленим комп’ютером...</guimenuitem
> з меню <guimenu
>Файл</guimenu
>. У діалоговому вікні, що відкриється ви зможете ввести назву вузла, з яким ви бажаєте з’єднатися. Під полем назви ви зможете обрати спосіб з’єднання. Типовим є з’єднання за допомогою безпечної оболонки <application
>ssh</application
>. Крім того, можна використовувати <application
>rsh</application
> (віддалену оболонку) або режим фонової служби. Щоб встановити з’єднання, натисніть кнопку <guibutton
>Гаразд</guibutton
>. За деякий час у переглядачі датчиків з’явиться новий вузол і ви зможете переглянути його список датчиків.</para>

<para
>Для встановлення з’єднання на віддаленому вузлі слід встановити програму з назвою <application
>ksysguardd</application
>, а потім запустити її у одному з двох режимів.</para>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
>режим фонової служби</term>
<listitem>
<para
><application
>ksysguardd</application
> можна запустити під час завантаження системи у режимі <guilabel
>фонової служби</guilabel
> додаванням параметра команди <parameter
>-d</parameter
>. У такому випадку вам слід вибрати режим фонової служби і у діалоговому вікні встановлення з’єднання програми <application
>ksysguard</application
>. Недоліками такого типу з’єднання є неможливість вбити або змінити пріоритет відповідного процесу за допомогою <guilabel
>Контролера процесів</guilabel
>, а обмін даними за допомогою мережі не буде зашифровано. Отже, ми не рекомендуємо використовувати режим фонової служби.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>режим оболонки</term>
<listitem>
<para
>У цьому режимі <application
>ksysguardd</application
> запускається під час з’єднання командою <application
>ksysguard</application
>. Щоб зробити такий запуск можливим, вам слід розташувати виконуваний файл відповідної програми у теці, яка входить до системної змінної <envar
>PATH</envar
>. На жаль ssh не виконує обробки вашого файла <filename
>.profile</filename
>, отже звичайний спосіб встановлення змінної <envar
>PATH</envar
> не спрацює. Замість цього файла, використовується типове значення <envar
>PATH</envar
> на зразок <parameter
>/bin:/usr/bin</parameter
>. Оскільки, швидше за все, &kde; не було встановлено у одній з цих тек, вам слід створити або оновити файл у вашій домашній теці. Файл повинен називатися <filename
>environment</filename
> і знаходитися у прихованій теці з назвою <filename
>.ssh</filename
>. Щоб дізнатися більше, прочитайте сторінку довідника (man) для <application
>ssh</application
>. У згаданому файлі повинен міститися рядок, схожий на цей:</para>

<screen
><userinput
>PATH=/bin:/usr/bin:/opt/kde/bin</userinput
>
</screen>

<para
>тут припускається, що <application
>ksysguardd</application
> знаходиться за адресою <filename
>/opt/kde/bin/ksysguardd</filename
>.</para>

<tip
><para
>Якщо ви використовуєте <application
>ssh</application
>, не забудьте встановити на віддаленому комп’ютері ваш файл <filename
>identity.pub</filename
> і зареєструвати на вашому комп’ютері ключ вузла віддаленого комп’ютера. Якщо ви не встановите належним чином <filename
>identity.pub</filename
>, ksysguard питатиме вас про пароль кожного разу, коли ви його запускатимете. Найпростіше переконатися, що все працює за допомогою команди <command
>ssh <option
>віддалений_вузол ksysguardd</option
></command
>, відданої у терміналі. Якщо у відповідь на команду буде виведено привітання <application
>ksysguardd</application
>, все працює нормально, отже, ви можете віддати команду <userinput
>quit</userinput
>, щоб завершити роботу <application
>ksysguardd</application
>.</para
></tip>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<note
><para
>Досвідченим користувачам: <application
>ksysguardd</application
> є дуже маленькою програмою, яку скомпоновано лише з бібліотекою libc. Отже, її можна використовувати на комп’ютерах, на яких не встановлено ніякого &kde;, таких як сервери. У більшості з основних дистрибутивів пакунок <application
>ksysguardd</application
> виокремлено для більшої зручності. Якщо ви оберете нетиповий параметр команди у засобі з’єднання з вузлом, для запуску <application
>ksysguardd</application
> вам слід буде вказати цю команду повністю.</para
></note>

</sect2>

<sect2 id="disconnecting-hosts">
<title
>Від’єднання від вузлів</title>

<para
>Щоб від’єднатися від вузла, виберіть вузол у переглядачі датчиків, а потім пункт <guimenuitem
>Від’єднати вузол</guimenuitem
> з меню <guimenu
>Файл</guimenu
>. Якщо ви переглядали дані з датчиків вузла, області перегляду буде заповнено сірим, а показ даних більше не оновлюватиметься.</para>
</sect2>
</sect1>

<sect1 id="the-workspace">
<title
>Робочий простір</title>

<para
>Робочій простір поділено між робочими аркушами. Щоб створити новий аркуш, скористайтеся пунктом <guimenuitem
>Новий аркуш...</guimenuitem
> з меню <guimenu
>Файл</guimenu
>. У діалозі, що відкриється, ви можете встановити назву, розмірність і проміжок між оновленнями робочого аркуша. Щоб вилучити аркуш, скористайтеся пунктом <guimenuitem
>Закрити</guimenuitem
> у меню <guimenu
>Файл</guimenu
>. Всі зміни буде збережено у файлі аркуша. Якщо робочий аркуш ще не було збережено, програма запитає вас про назву файла. Робочі аркуші складаються з комірок, впорядкованих у вигляді таблиці.</para>

<para
>У кожній з комірок показано дані з одного або декількох датчиків. Ви можете визначити, який датчик виводитиме дані до комірки, простим перетягуванням позначки датчика з області переглядача датчиків до відповідної комірки. Якщо для вказаного датчика можливими є декілька типів показу даних, обрати потрібний можна буде з контекстного меню, що з’явиться після перетягування. У областях показу певних типів даних можна відображати інформацію з декількох датчиків. Додати датчик до області показу можна, знову ж таки, перетягуванням його позначки у область показу з переглядача датчиків.</para>

<para
>Налаштувати робочі аркуші можна за допомогою пункту <guimenuitem
>Властивості аркуша</guimenuitem
> з меню <guimenu
>Правка</guimenu
>. У діалоговому вікні, що відкриється ви можете встановити розмірність і проміжок між оновленнями. Проміжок між оновленнями однаковим для всіх областей показу на робочому аркуші, для якого встановлено параметр <guilabel
>Використовувати інтервал поновлення аркуша</guilabel
> у діалоговому вікні налаштування таймера.</para>

<para
>Пункт <guimenuitem
>Налаштувати стиль</guimenuitem
> у меню <guimenu
>Параметри</guimenu
> надає вам можливість налаштувати загальні параметри стилю і застосувати їх до поточного активного робочого аркуша.</para>

<para
>Налаштувати області показу можна за допомогою контекстного меню, що викликається наведенням вказівника миші на область показу з наступним клацанням правою кнопкою миші. У контекстному меню ви можете обрати один з пунктів: змінити властивості цієї області показу, вилучити її з робочого аркуша, змінити тип і величину інтервалу оновлення, призупинити або поновити оновлення.</para>

<sect2 id="signal-plotter">
<title
>Креслення сигналів</title>

<para
>Засіб для креслення сигналів будує графік даних з одного або декількох датчиків. Якщо показано дані з декількох датчиків, їх буде розташовано у вигляді стосу, кожен шар якого матиме свій колір і відповідатиме даним певного датчика. Якщо область показу досить велика, буде показано координатну сітку, яка допоможе вам встановити приблизне значення на графіках. Типово, буде задіяно режим автоматичного вибору масштабу графіків, отже, мінімальне і максимальне значення у області показу встановлюватимуться автоматично. Якщо вам потрібно зафіксувати мінімальне і максимальне значення на графіку, ви можете вимкнути режим автоматичного вибору масштабу і встановити відповідні значення у діалоговому вікні властивостей.</para>
</sect2>

<sect2 id="multimeter">
<title
>Мультиметр</title>

<para
>Мультиметр показує дані з датчика у тому вигляді, у якому ви бачили б їх на цифровому вимірювальному пристрої. У діалозі властивостей ви можете обрати верхню і нижню межі значень. Якщо величина вийде за межі цих значень, область показу буде зафарбовано кольором попередження.</para>
</sect2>

<sect2 id="process-controller">
<title
>Контролер процесів</title>

<para
>У контролері процесів ви зможете побачити список процесів вашої системи. Список можна впорядковувати за будь-яким зі стовпчиків: для цього просто наведіть вказівник миші на заголовок стовпчика і клацніть лівою кнопкою. </para>

<para
>Нижче перелічено відомості, які показано у списку для кожного з процесів. Будь ласка, зауважте, що повний список властивостей можна побачити не на кожній операційній системі.</para>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Назва</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Назва виконуваного файла, яким було запущено процес.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>PID</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Ідентифікатор процесу (Process <abbrev
>ID</abbrev
>), число, якому відповідає лише один процес.</para
></listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>PPID</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Ідентифікатор процесу, що породив даний процес.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>UID</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Ідентифікатор користувача, від імені якого було запущено процес.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>GID</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Ідентифікатор групи, до якої належить процес.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Стан</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Стан процесу.</para
></listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Корист%</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Навантаження на процесор з боку процесу просторі користувача (у відсотках).</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Сист%</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Навантаження на процесор з боку процесу у просторі системи (у відсотках).</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Пріоритет</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Пріоритет за розкладом.</para
></listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>VmSize</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Загальний об’єм віртуальної пам’яті, яку використовує процес (у кілобайтах).</para
></listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>VmRss</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Загальний об’єм фізичної пам’яті, яку використовує процес (у кілобайтах).</para
></listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Користувач</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Ім’я користувача, який запустив процес.</para>
</listitem>
</varlistentry>

<varlistentry>
<term
><guilabel
>Команда</guilabel
></term>
<listitem
><para
>Повна команда, якою було запущено процес.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<para
>Під таблицею розташовано чотири кнопки, опис яких наведено нижче у порядку зліва праворуч.</para>

<sect3 id="the-tree-view">
<title
>Перегляд <guibutton
>Деревом</guibutton
></title>

<para
>Деревоподібний перегляд було розроблено таким чином, щоб можна було бачити взаємовідносини між запущеними процесами. Процес, який було запущено іншим процесом називається дочірнім щодо початкового процесу. Ієрархічне дерево — це елегантний спосіб показати такі родинні зв’язки. Процес <emphasis
>init</emphasis
> є предком всіх інших процесів.</para>

<para
>Якщо вам не цікаві дочірні процеси якогось з процесів, ви можете натиснути на маленький елемент керування ліворуч від запису батьківського процесу, щоб згорнути піддерево небажаного процесу. Повторне натискання цього елемента знову розгорне це піддерево.</para>

</sect3>

<sect3 id="the-process-filter">
<title
>Фільтр процесів </title>

<para
>Щоб зменшити кількість процесів, показаних у таблиці, можна скористатися фільтром процесів. Ви можете відфільтрувати процеси, які не є цікавими для вас. У цій версії ви можете переглянути або всі процеси, або лише системні процеси, або лише процеси користувача, або лише ваші процеси.</para>

</sect3>

<sect3 id="therefreshbutton">
<title
>Кнопка <guibutton
>Поновити</guibutton
> </title>

<para
>Цією кнопкою можна скористатися, щоб негайно оновити список процесів у примусовому порядку.</para>

</sect3>

<sect3 id="thekillbutton">
<title
>Кнопка <guibutton
>Вбити</guibutton
> </title>

<para
>Якщо ви обрали один або декілька процесів, ви можете натиснути кнопку «вбити», щоб завершити роботу цих процесів. Цим процесам буде надіслано сигнал <errorcode
>SIGKILL</errorcode
>, який спричинить їх негайне завершення. Якщо у програмах, що відповідають обраним процесам, не було збережено дані, з якими ці програми працювали, ці дані буде втрачено. Отже, цю кнопку слід використовувати з осторогою.</para>

</sect3>
</sect2>

<sect2 id="bargraph">
<title
>Стовпчикова діаграма</title>

<para
>У режимі стовпчикової діаграми дані з датчиків показано у вигляді стовпчиків змінної висоти. У діалоговому вікні властивостей ви можете вказати мінімальне і максимальне значення діапазону, а також верхню і нижню межі. Якщо ці межі буде перевищено, область показу буде пофарбовано у колір попередження.</para>
</sect2>

<sect2 id="sensorlogger">
<title
>Реєстратор</title>

<para
>Реєстратор не показує всі дані датчиків, а лише записує їх до файла з додатковою інформацією про дату і час. У діалоговому вікні властивостей ви можете вказати для кожного датчика верхню і нижню межі, якщо ці межі буде перевищено, запис у таблиці датчиків буде пофарбовано у колір попередження, а системі буде надіслано повідомлення про подію <application
>knotify</application
>.</para>
</sect2>

<sect2 id="logfile">
<title
>Файл журналу</title>

<para
>Область показу файла журналу відображає вміст файла журналу, наприклад, <filename
>/var/log/messages</filename
>. У діалозі властивостей ви можете визначити список формальних виразів, за якими фільтруватиметься вміст цього файла. Якщо буде знайдено відповідник одного з вказаних виразів, системі буде надіслано повідомлення про подію <application
>knotify</application
>. </para>
</sect2>

<sect2 id="listview">
<title
>Перегляд списком</title>

<para
>Перегляд списком демонструє вам дані з декількох датчиків у формі таблиці.</para>
</sect2>

</sect1>
</chapter>

<chapter id="multiple-platforms">
<title
>Як налаштувати <application
>ksysguardd</application
></title>

<para
>Графічна оболонка доступна на будь-якій з систем, де можна запустити &kde;. Серверна частина на даний момент доступна для таких різновидів &UNIX;:</para>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
>&Linux; 2.x</term>
<listitem
><para
>Щоб програма <application
>ksysguardd</application
> могла працювати, ядро &Linux; має бути зібрано з підтримкою файлової системи <filename
>/proc</filename
>. Це типовий параметр, тому більшість дистрибутивів &Linux; мають ядра, де цей параметр вже увімкнено.</para
> </listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>FreeBSD</term>
<listitem
><para
>Для запуску програми <application
>ksysguardd</application
> потрібно, щоб її власник належав до групи <systemitem class="groupname"
>kmem</systemitem
>, а для програми було встановлено біт setgid.</para
></listitem
> 
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>&Solaris;</term>
<listitem
><para
>Ще не написано</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<para
>Ведеться робота над підтримкою інших платформ. Ваша допомога була б неоціненою.</para>
</chapter>

<chapter id="credits-and-licenses">
<title
>Подяки і ліцензії</title>

<para
>Розробкою і підтримкою поточної версії &ksysguard; займається &John.Tapsell; &John.Tapsell.mail;. &ksysguard; — це переписаний <application
>KTop</application
>, засіб для керування завданнями у &kde; 1.x. Над <application
>KTop</application
> працювали такі люди:</para>

<itemizedlist>
<listitem
><para
>A. Sanda <email
>alex@darkstar.ping.at</email
></para
></listitem>
<listitem
><para
>Ralf Mueller <email
>ralf@bj-ig.de</email
></para
></listitem>
<listitem
><para
>&Bernd.Johannes.Wuebben; <email
>wuebben@math.cornell.edu</email
></para
></listitem>
<listitem
><para
>Nicolas Leclercq <email
>nicknet@planete.net</email
></para
></listitem>
</itemizedlist>

<para
>Портування на програмні платформи, відмінні від &Linux;, було здійснено такими людьми:</para>

<itemizedlist>
<listitem
><para
>FreeBSD: Hans Petter Bieker <email
>zerium@traad.lavvu.no</email
></para
></listitem>
</itemizedlist>

<para
>Переклад українською: Юрій Чорноіван<email
>yurchor@ukr.net</email
></para
> 
&underFDL; &underGPL; </chapter>

</book>
<!--
Local Variables:
mode: sgml
sgml-omittag: nil
sgml-shorttag: t
End:
-->