<?xml version="1.0" ?>
<!DOCTYPE book PUBLIC "-//KDE//DTD DocBook XML V4.2-Based Variant V1.1//EN" "dtd/kdex.dtd" [
  <!ENTITY knetworkconf "<application
>KNetworkConf</application
>">
  <!ENTITY kappname "&knetworkconf;">
  <!ENTITY package "kdeadmin">
  <!ENTITY % addindex "IGNORE">
  <!ENTITY % Ukrainian "INCLUDE"
> <!-- change language only here -->
]>

<book lang="&language;">
<bookinfo>
<title
>Налаштування мережі у &kde;</title>

<authorgroup>
<author
><firstname
>Sean</firstname
> <surname
>Wheller</surname
> <affiliation
><orgname
> <ulink url="http://www.inwords.co.za"
>In Words Techdoc Solutions</ulink
> </orgname
> <address
><email
>sean@inwords.co.za</email
></address
> </affiliation>
</author>
<author
><firstname
>Christoph</firstname
> <surname
>Eckert</surname
> <affiliation
> <address
><email
>ce.at.christeck.de</email
></address>
</affiliation>
</author>

<othercredit role="translator"
><firstname
>Юрій</firstname
><surname
>Чорноіван</surname
><affiliation
><address
><email
>yurchor@ukr.net</email
></address
></affiliation
><contrib
>Переклад українською</contrib
></othercredit
> <othercredit role="translator"
><firstname
>Дарія</firstname
><surname
>Малихіна</surname
><affiliation
><address
><email
>darya.malykhina@gmail.com</email
></address
></affiliation
><contrib
>Коректура</contrib
></othercredit
> 
</authorgroup>

<copyright>
<year
>2005</year>
<holder>
<ulink url="http://www.inwords.co.za"
>In Words Techdoc Solutions</ulink>
</holder>
<holder
>Christoph Eckert</holder>
</copyright>
<legalnotice
>&FDLNotice;</legalnotice>
<!-- FIXME: Revhistory is not used in KDE docs, we have revision control to -->
<!-- handle this retaining this for the first commit, to maintain history, -->
<!-- but it should be removed on the next edit -->
<!-- <revhistory>
<revision>
<revnumber
>0.1</revnumber>
<date
>March 18, 2005</date>
<revremark
>Documented using 0.6.1-3ubuntu1 under Kubuntu. At
time of writing this version was not a release and was
therefore in &apos;Universe.&apos;</revremark>
</revision>
<revision>
<revnumber
>0.2</revnumber>
<date
>March 23, 2005</date>
<revremark
>Merge upstream work by Christoph from r1.16 into
document.</revremark>
</revision>
</revhistory
> -->

<date
>2005-03-24</date>
<releaseinfo
>1.0</releaseinfo>

<abstract>
<para
>У цьому підручнику пояснено, як встановити і користуватися &knetworkconf;, модулем &kcontrolcenter;, за допомогою якого можна керувати мережевими інтерфейсами, маршрутизацією і властивостями DNS.</para>
</abstract>

<keywordset>
<keyword
>KDE</keyword>
<keyword
>kdeadmin</keyword>
<keyword
>мережа</keyword>
<keyword
>ethernet</keyword>
</keywordset>

</bookinfo>

<chapter id="introduction">
<title
>Вступ</title>
<para
>Центр керування надає у розпорядження користувачів єдиний інтегрований інтерфейс для керування широким спектром параметрів і налаштувань системи і стільниці. Запустити Центр керування можна за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>K-меню</guimenu
> <guimenuitem
>Центр керування</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>

<para
>Пакунок &knetworkconf; було розроблено для того, щоб користувачі могли керувати параметрами TCP/IP для роботи у мережі у спосіб, у який можна керувати іншими параметрами системи за допомогою Центру керування. У &knetworkconf; реалізовано простий інтерфейс, за допомогою якого користувачі можуть виконувати такі дії:</para>

<itemizedlist>
<listitem>
<para
>Встановлювати IP-адреси для інтерфейсів </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Застосовувати мережеві маски до інтерфейсів </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Запускати і зупиняти процеси інтерфейсів </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Налаштовувати маршрутизацію </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Налаштовувати назви вузла і домену </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Налаштовувати визначення адрес </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Керувати відомими вузлами </para>
</listitem>
</itemizedlist>

<para
>Після встановлення у Центрі керування буде показано новий модуль з назвою <guimenuitem
>Параметри мережі</guimenuitem
>. Щоб запустити модуль <application
>Параметри мережі</application
> (&knetworkconf;), скористайтеся шляхом, що починається з K-меню <menuchoice
> <guimenuitem
>Центр керування</guimenuitem
> <guimenuitem
>Інтернет та мережа</guimenuitem
> <guimenuitem
>Параметри мережі</guimenuitem
> </menuchoice
>.</para>

<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="11.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>&knetworkconf; у режимі користувача</phrase>
</textobject>
</mediaobject>

<para
>Важливо розуміти, що &knetworkconf; не може встановлювати мережеве обладнання. Отже, щоб програма &knetworkconf; могла показувати пристрій і ви могли змінювати властивості з’єднання з мережею, вам слід самостійно встановити належним чином обладнання та його драйвери.</para>

<para
>У більшості випадків драйвери мережевого обладнання та інших пристроїв встановлюються і налаштовуються під час встановлення &Linux;. Якщо ви встановите мережеве обладнання після встановлення системи, вам слід буде визначити драйвери, які для нього слід завантажувати зміною одного з таких файлів (залежно від версії вашого ядра системи):</para>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
>Ядро &Linux; версій 2.4 і нижчих</term>
<listitem>
<para>
<filename class="devicefile"
>/etc/modules.conf</filename>
</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Ядро &Linux; версій 2.6 і вище</term>
<listitem>
<para>
<filename class="devicefile"
>/etc/modprobe.conf</filename>
</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</chapter>

<chapter id="using-the-module">
<title
>Користування модулем параметрів мережі</title>

<para
>Модуль <application
>Параметри мережі</application
> завантажиться, коли ви виберете пункт <guibutton
>Параметри мережі</guibutton
> у списку сторінок Центру керування. Після запуску модуль <application
>Параметри мережі</application
> спробує автоматично визначити тип платформи системи.</para>

<screenshot>
<screeninfo
>Визначення платформи</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="02.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
</mediaobject>
</screenshot>

<para
>Якщо спроба визначити платформу завершиться невдало, програма попросить вас вручну вказати платформу. Виберіть зі списку платформу, яка є найближчою до вашого дистрибутива і його випуску. Позначте пункт <guibutton
>Більше не питати</guibutton
>, щоб закріпити вибір. Наступного запуску <guibutton
>Параметрів мережі</guibutton
> тип системи буде автоматично встановлено згідно до обраної вами платформи.</para>

<!--FIXME: several screenshots that were linked in this doc are missing-->
<!--screenshot>
<screeninfo
>Selecting a platform</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="figures/knetwork-conf-select-platform.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Selecting a platform</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot-->

<para
>Для того, щоб мати можливість змінити параметри, вам слід перевести програму у <quote
>режим адміністратора</quote
>. До того, як ви це зробите, всі параметри буде позначено <quote
>сірим кольором</quote
>, це означає, що ви зможете лише пересуватися інтерфейсом програми і переглядати параметри. Ви не зможете вносити зміни. Щоб перевести програму у <quote
>режим адміністратора</quote
>, натисніть кнопку <guibutton
>Режим адміністратора</guibutton
>, розташовану у вікні модуля внизу ліворуч. У відповідь на запит програми вам слід буде ввести пароль.</para>

<screenshot>
<screeninfo
>&knetworkconf; у режимі адміністратора</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="01.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>&knetworkconf; у режимі адміністратора</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>

<para
>Після переходу до <quote
>режиму адміністратора</quote
> буде увімкнено всі функціональні можливості модуля. Ці можливості розподілено між трьома вкладками:</para>

<itemizedlist>
<listitem>
<para>
<xref linkend="network-interfaces"/>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<xref linkend="route"/>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<xref linkend="dns"/>
</para>
</listitem>
</itemizedlist>

<sect1 id="network-interfaces">
<title
>Керування мережевими інтерфейсами</title>

<para
>Вкладкою <guibutton
>Мережні інтерфейси</guibutton
> можна скористатися для керування пристроями, призначеними для обміну інформацією за допомогою мережі, встановленими у системі. Тут ви побачите список всіх доступних мережевих пристроїв. За допомогою вкладки <guibutton
>Мережні інтерфейси</guibutton
> можна виконувати такі завдання:</para>

<itemizedlist>
<listitem>
<para>
<xref linkend="configure-interface"/>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<xref linkend="enable-interface"/>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<xref linkend="disable-interface"/>
</para>
</listitem>
</itemizedlist>

<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata
fileref="03.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Інтерфейс &knetworkconf;</phrase>
</textobject>
</mediaobject>

<para
>Ви можете переглядати такі властивості кожного з мережевих пристроїв:</para>

<variablelist>
<varlistentry>
<!-- FIXME: Check punctuation of the GUI against the styleguide, and then -->
<!-- make sure the doc matches precisely, to aid translation -->
<term
><guilabel
>Інтерфейс</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Показує назву мережевого інтерфейсу. Наприклад, eth0, eth1, wlan0.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Адреса IP</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Показує поточну призначену IP-адресу.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Протокол</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Показує протокол завантаження.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Стан</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Показує поточний стан (увімкнено чи вимкнено)</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Коментар</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Показує (довільний) коментар.</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<sect2 id="configure-interface">
<title
>Налаштування мережевого пристрою</title>

<para
>Властивості перелічених у списку мережевих пристроїв можна змінити: виділіть потрібний пристрій зі списку, а потім <action
>натисніть</action
> кнопку <guibutton
>Налаштувати інтерфейс...</guibutton
>, буде відкрито діалогове вікно <interface
>Налаштувати пристрій</interface
>.</para>

<screenshot>
<screeninfo
>Налаштування мережевого пристрою</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata
fileref="04.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Налаштування мережевого пристрою</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>

<para
>Типово доступні для налаштування лише базові параметри TCP/IP. Натисніть кнопку <guibutton
>Додаткові параметри</guibutton
>, щоб додати у діалогове вікно додаткові параметри.</para>

<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="05.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Додаткове налаштування пристроїв</phrase>
</textobject>
</mediaobject>

<para
>Повний список пунктів діалогового вікна:</para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term>
<emphasis role="bold"
>Автоматично</emphasis>
</term>
<listitem>

<para
>Позначте пункт <guibutton
>Автоматично</guibutton
>, якщо ваш комп’ютер отримує параметри TCP/IP з сервера DHCP або вузла сервера BOOTP. У автоматичному режимі параметри TCP/IP системи налаштовуються під час запуску служб. Сервер DHCP або BOOTP надсилає всю потрібну інформацію щодо TCP/IP кожного разу під час запуску системи, налаштовувати будь-які параметри непотрібно. Для вибору одного з варіантів: <option
>DHCP</option
> або <option
>BOOTP</option
> можна скористатися спадним списком.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Ручне</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Позначте пункт <guibutton
>Ручне</guibutton
>, якщо ваш комп’ютер не використовує DHCP або BOOTP для налаштування TCP/IP. У полі <guibutton
>IP-адреса</guibutton
> введіть адресу TCP/IP вузла. У полі <guibutton
>Маска мережі</guibutton
> введіть адресу підмережі.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Активувати під час запуску комп'ютера</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Якщо позначено цей пункт, система ініціалізуватиме відповідний інтерфейс мережі під час завантаження системи. Якщо ви не бажаєте, щоб пристрій було ініціалізовано, не позначайте цей пункт.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term>
<guilabel
>Опис</guilabel>
</term>
<listitem>
<para
>Введіть сюди описову назву.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term>
<guilabel
>Трансляція</guilabel>
</term>
<listitem>
<para
>Введіть <quote
>адресу трансляції</quote
>, яку буде використано для обміну інформацією зі всіма вузлами підмережі.</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<para
>Значення, введені у цьому діалоговому вікні буде показано як властивості пристрою у списку пристроїв.</para>

<caution>
<para
>Переконайтеся, що введена IP-адреса не використовується іншим комп’ютером у мережі. Введення IP-адреси, яка вже існує у мережі, призведе до конфлікту протоколу TCP/IP. Скористайтеся командою <application
>ping</application
> з вікна &konsole;, щоб перевірити чи не зайнято адресу, яку ви бажаєте ввести. Якщо ви не певні щодо даних, які слід ввести у цьому діалоговому вікні, спробуйте отримати потрібну інформацію у адміністратора вашої мережі.</para>
</caution>

</sect2>

<sect2 id="enable-interface">
<title
>Як увімкнути мережевий пристрій</title>

<para
>Мережеві пристрої можна вмикати або вимикати, залежно від вимог вашої системи. Щоб увімкнути вимкнений мережевий пристрій, виберіть цей пристрій зі списку, а потім натисніть кнопку <guibutton
>Увімкнути інтерфейс</guibutton
>.</para>

</sect2>

<sect2 id="disable-interface">
<title
>Як вимкнути мережевий пристрій</title>

<para
>Мережеві пристрої можна вмикати або вимикати, залежно від вимог вашої системи. Щоб вимкнути увімкнений мережевий пристрій, виберіть цей пристрій зі списку, а потім натисніть кнопку <guibutton
>Вимкнути інтерфейс</guibutton
>.</para>

</sect2>
</sect1>

<sect1 id="route">
<title
>Керування маршрутизацією системи</title>

<para
>За допомогою вкладки <guibutton
>Шляхи</guibutton
> ви можете керувати налаштуванням маршрутизації системи.</para>

<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="06.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Додаткове налаштування пристроїв</phrase>
</textobject>
</mediaobject>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Типовий шлюз</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Цей параметр визначає IP-адресу вузла у локальній підмережі, який здійснює фізичне з’єднання з віддаленими мережами, і який типово використовується у випадках, коли TCP/IP потрібно здійснити обмін інформацією з комп’ютерами у інших підмережах.</para>
<para
>Виберіть пристрій зі спадного списку і змініть значення <guibutton
>Типового шлюзу</guibutton
>.</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<note>
<para
>Якщо у вашому комп’ютері встановлено декілька мережевих інтерфейсів, виберіть інтерфейс, який з’єднано з мережею, до якої належить комп’ютер-шлюз.</para>
</note>

</sect1>

<sect1 id="dns">
<title
>Керування параметрами DNS</title>

<para
>За допомогою вкладки <guibutton
>Система назв доменів</guibutton
> ви можете змінити налаштування DNS системи.</para>

<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="07.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Додаткове налаштування пристроїв</phrase>
</textobject>
</mediaobject>

<variablelist>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Назва вузла</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Назва, під якою вузол фігуруватиме у підмережі.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Назва домену</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Мережевий домен, до якого належатиме вузол.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Сервери назв доменів</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Список серверів DNS у порядку бажаності (див. <xref linkend="manage-dns"/>).</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guilabel
>Статичні вузли</guilabel
></term>
<listitem>
<para
>Список відомих вузлів у системі підмережі (див. <xref linkend="manage-hosts"/>).</para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>

<sect2 id="manage-dns">
<title
>Керування серверами DNS</title>

<para
>Одному комп’ютеру, на якому запущено DNS, відповідає повноцінний домен з власною IP-адресою. Така відповідність потрібна, оскільки комп’ютери розуміють лише IP-адреси. Коли надходить запит на адресу http://www.somedomain.com DNS визначає за цією назвою IP-адресу, наприклад, 123.45.678.90.</para>

<para
>Частину <guilabel
>Сервери назв доменів</guilabel
> вкладки <guibutton
>Система назв доменів</guibutton
> призначено для полегшення керування списком. Тут ви можете додати, вилучити і змінити властивості. Записи DNS можна розташувати у бажаному порядку, піднімаючи або опускаючи запис у списку за допомогою кнопок <guibutton
>Пересунути вгору</guibutton
> і <guibutton
>Пересунути вниз</guibutton
>.</para>

<procedure>
<!-- Buggy. cant add alias but alias is required -->
<title
>Як додати сервер DNS</title>
<step>
<para
>У групі <guilabel
>Сервери назв доменів</guilabel
> натисніть кнопку <guibutton
>Додати...</guibutton
>. Програма відкриє діалогове вікно <guilabel
>Додати новий сервер DNS</guilabel
>.</para>
<!--mediaobject>
<imageobject>
<imagedata
fileref="knetwork-conf-kcontrol-add-dns.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject
><phrase
>Adding a DNS server</phrase
></textobject>
</mediaobject-->
</step>

<step>
<para
>Введіть IP-адресу сервера DNS, а потім натисніть кнопку <guibutton
>Додати</guibutton
>. Цей запис буде додано до списку DNS.</para>
</step>
</procedure>

<procedure>
<!-- Buggy. no alias cant edit but alias is required -->
<title
>Як змінити запис сервера DNS</title>
<step>
<para
>У групі <guilabel
>Сервери назв доменів</guilabel
> натисніть кнопку <guibutton
>Змінити...</guibutton
>. Програма відкриє діалогове вікно <guilabel
>Змінити сервер</guilabel
>.</para>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata
fileref="09.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Зміна запису сервера DNS</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</step>
<step>
<para
>Змініть IP-адресу, а потім натисніть кнопку <guibutton
>Гаразд</guibutton
>. Запис у списку DNS буде оновлено.</para>
</step>
</procedure>
</sect2>

<sect2 id="manage-hosts">
<title
>Керування статичними (відомими) вузлами</title>

<para
>У списку <guilabel
>Статичні вузли</guilabel
> показано декілька відповідностей між назвами вузлів і адресами для підсистеми TCP/IP. Головним чином, цей список використовується під час завантаження, коли не запущено жодного з серверів назв. У маленьких закритих мережевих системах цей список може бути використано замість системи серверів назв доменів.</para>

<para
>Типово, у списку <guilabel
>Статичні вузли</guilabel
> містяться декілька записів, що стосуються &apos;localhost&apos; (локального вузла), та типовий набір спеціальних записів для підтримки IPv6. Цю все ще експериментальну версію IP призначено для заміни версії 4.</para>

<procedure>
<title
>Як додати статичні вузли</title>
<step>
<para
>Натисніть кнопку <guibutton
>Додати...</guibutton
>. Програма відкриє діалогове вікно <guilabel
>Додати новий статичний вузол</guilabel
>.</para>
<!--mediaobject>
<imageobject>
<imagedata
fileref="figures/knetwork-conf-kcontrol-statichost.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject
><phrase
>Adding static hosts</phrase
></textobject>
</mediaobject-->
</step>
<step>
<para
>Введіть IP-адресу відомого вузла, а потім натисніть кнопку <guibutton
>Додати...</guibutton
>. Програма відкриє діалогове вікно <guilabel
>Додати новий псевдонім</guilabel
>.</para>
<!--mediaobject>
<imageobject>
<imagedata
fileref="knetwork-conf-kcontrol-statichost-add.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Adding a static host</phrase>
</textobject>
</mediaobject-->
</step>
<step>
<para
>Введіть назву відомого вузла, а потім натисніть кнопку <guibutton
>Додати</guibutton
>. Якщо у відомого вузла є декілька псевдонімів, натисніть кнопку <guibutton
>Додати</guibutton
> ще раз і введіть інший псевдонім.</para>
</step>
<step>
<para
>Коли завершите введення, натисніть кнопку <guibutton
>Гаразд</guibutton
>, щоб програма оновила список статичних вузлів.</para>
</step>
</procedure>

<procedure>
<title
>Зміна статичних вузлів</title>
<step>
<para
>Виділіть запис статичного вузла зі списку, а потім натисніть кнопку <guibutton
>Змінити...</guibutton
>. Програма відкриє діалогове вікно <guilabel
>Змінити статичний вузол</guilabel
>.</para>
<!--mediaobject>
<imageobject>
<imagedata
fileref="figures/knetwork-conf-kcontrol-statichost-record-edit.png"
format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Editing static hosts</phrase>
</textobject>
</mediaobject-->
</step>
<step>
<para
>Виконайте будь-яку з наступних дій, а потім натисніть кнопку <guibutton
>Гаразд</guibutton
>, щоб програма оновила список статичних вузлів.</para>
<itemizedlist>
<listitem>
<para
>Щоб змінити IP-адресу, введіть нову IP-адресу, а потім натисніть кнопку <guibutton
>Гаразд</guibutton
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Щоб додати новий псевдонім, скористайтеся кнопкою <guibutton
>Додати...</guibutton
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Щоб змінити значення псевдоніма, виділіть запис псевдоніма, а потім натисніть кнопку <guibutton
>Змінити...</guibutton
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Щоб вилучити псевдонім, виділіть запис псевдоніма, а потім натисніть кнопку <guibutton
>Вилучити</guibutton
>.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
</step>
</procedure>
</sect2>
</sect1>
</chapter>

<chapter id="applying-changes">
<title
>Як застосувати зміни</title>

<para
>Зміни, які буде виконано за допомогою модуля <application
>Параметри мережі</application
>, не застосовуються автоматично до середовища системи. Щоб застосувати ці зміни, запустіть &konsole; і виконайте наступну команду.</para>

<screen
><userinput
><command
>/etc/init.d/networking</command
> restart</userinput
>
</screen>

</chapter>

<chapter id="installation">
<title
>Встановлення</title>

<sect1 id="requirements">
<title
>Вимоги</title>

<para
>Щоб користуватися knetwork-conf, вам слід встановити &kde; 3.x і QT 3.x. </para>
<para
>knetwork-conf можна використовувати на таких платформах: </para>

<itemizedlist>
<listitem>
<para
>&kubuntu;</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Conectiva</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Debian</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Fedora Core</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>FreeBSD</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Gentoo</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>&Mandrake;</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>PLD</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>OpenNA</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>&RedHat;</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>&SuSE;</para>
</listitem>
</itemizedlist>
</sect1>

<sect1 id="how-to-obtain-knetwork-conf">
<title
>Як отримати knetwork-conf</title>

<para
>Домашню сторінку knetwork-conf розташовано за адресою <ulink url="http://knetworkconf.sourceforge.net"
>http://knetworkconf.sourceforge.net</ulink
>, там ви, принаймні, можете звантажити пакунки з кодами програми. </para>
</sect1>

<sect1 id="installing-binaries">
<title
>Встановлення бінарних пакунків</title>

<para
>Якщо ви користуєтеся бінарними дистрибутивами (у яких найчастіше використовуються пакунки rpm), достатньо встановити бінарні пакунки &kde; і QT. </para
> <para
>Ми рекомендуємо встановлення бінарних пакунків користувачам з невеликим досвідом. Просто звантажте пакунки rpm. Встановити ці пакунки за допомогою &konsole; і <application
>RPM</application
> ви можете такою командою:</para>

<para>
<command
>rpm -i knetwork-conf-versionnumber.rpm</command>
</para>

<para
>Крім того, ви можете скористатися графічною оболонкою на зразок <application
>kpackage</application
> або інструментом для встановлення пакунків, який постачається разом з вашим дистрибутивом. </para>
</sect1>

<sect1 id="compilation-and-installation">
<title
>Збирання і встановлення</title>

<para
>Для збирання програми вам недостатньо просто встановити бінарні версії пакунків QT і &kde;. Крім них, вам потрібні будуть пакунки для розробки, до складу яких входять бібліотеки та інші компоненти. </para>

<para
>Цей варіант ми рекомендуємо лише досвідченим користувачам. Хоча збирання &knetworkconf; не є складним. Всю роботу виконають наступні команди.</para>

<screen
>./configure --prefix=$(kde-config --prefix)
make
make install
</screen>

<note>
<para
>Команду <command
>make install</command
> слід виконувати від імені адміністратора (root).</para>
</note>
<para
>Оце і все. Якщо у вас все ж виникнуть якісь проблеми, будь ласка, повідомте про них розробникам.</para>
</sect1>
</chapter>

<chapter id="system-engineering">
<title
>Технічна інформація</title
> 

<para
>У першому розділі цієї глави ви можете ознайомитися з деякою цінною інформацією про основи побудови мережі. У другому розділі буде обговорено всі файли налаштування на вашому диску, які може бути змінено за допомогою &knetworkconf;. </para>

<sect1 id="networking-overview">
<title
>Робота мережі IPv4</title>

<para
>Цей розділ не призначено бути замінником для подальшого вивчення роботи IP-мереж. У цьому додатку ви знайдете лише базову інформацію, яку можна використати для початкової інтеграції вашого комп’ютера до невеликої (домашньої) мережі. </para>

<para
>На сьогодні, робота IP-мереж здійснюється за допомогою TCP/IP версії 4 (IPv4). IPv5 ніколи не набував широкого використання. Очікується, що у найближчому майбутньому набуде поширення IPv6. Отже, у цьому підручнику використано відомості щодо найпоширенішого зараз IPv4. </para>

<para
>Одним з найважливіших компонентів для встановлення інтерфейсу є IP-адреса, яку ви маєте призначити для інтерфейсу. У створених іншими людьми мережах, наприклад, у вашому офісі, вам слід попросити вашого системного адміністратора надати вашому комп’ютеру коректну IP-адресу або скористатися DHCP, якщо він працює у вашій мережі. У будь-якому з цих випадків ви не можете просто взяти і призначити довільну IP-адресу! </para>

<para
>Якщо вам потрібно налаштувати невелику (домашню) мережу для власних потреб, вам слід використовувати IP-адреси з діапазону, який спеціально зарезервовано для таких потреб, щоб уникнути конфліктів IP-адрес у глобальній мережі (Інтернеті). Адреси, які наведено у таблиці нижче за текстом, не маршрутизуються у мережі Інтернет, отже їх можна безпечно використовувати для ваших потреб. </para>

<para
>Звичайно ж, комп’ютери з домашньої мережі згодом можна налаштувати для доступу до Інтернету за допомогою комп’ютера-шлюзу. </para>

<para
>Ви можете безперешкодно користуватися такими адресами: </para>

<table id="private-ip-addresses">
<title
>IP-адреси приватних мереж</title>
<tgroup cols="2" align="char">
<thead>
<row>
<entry
>Клас</entry>
<entry
>Діапазон</entry>
</row>
</thead>
<tbody>
<row>
<entry
>A</entry>
<entry
>від 10.0.0.0 до 10.255.255.255</entry>
</row>
<row>
<entry
>B</entry>
<entry
>від 172.16.0.0 до 172.31.0.0</entry>
</row>
<row>
<entry
>C</entry>
<entry
>від 192.168.0.0 до 192.168.255.0</entry>
</row>
</tbody>
</tgroup>
</table>

<para
>Для менших мереж найчастіше використовуються адреси з діапазону від 192.168.1.1 до 192.168.1.254. Таких значень достатньо для роботи з мережею, у якій не більше 250 комп’ютерів. </para>

<para
>Крім того, маску мережі часто встановлюють у значення 255.255.255.0, так, щоб всі комп’ютери були складовими одної підмережі. </para>

<para
>Деякі адреси зарезервовано для особливих потреб, наприклад, 0.0.0.0 і 127.0.0.1. Першу з них називають типовим маршрутом, друга ж відповідає за інтерфейс петлі. Типовий маршрут потрібен для маршрутизації IP. </para>

<para
>Мережеву адресу 127.0.0.1 зарезервовано для потоку інформації, який не виходить за межі локального комп’ютера. Зазвичай, адресу 127.0.0.1 надають спеціальному пристрою, так званому інтерфейсу петлі (loopback), роботу якого можна уявити у вигляді закритого циклу. </para
> 

<para
>Типовим шлюзом є комп’ютер, який з’єднано з двома різними мережами. Якщо ви налаштували невеличку мережу власноручно, швидше за все, ви забажаєте, щоб всі (або деякі) з ваших комп’ютерів мали доступ до мережі Інтернет. Але такий доступ напряму неможливий, оскільки для цих комп’ютерів призначено локальні особисті IP-адреси, які не маршрутизуються у мережі Інтернет. Відповіддю в даному випадку буде комп’ютер, який виконуватиме перетворення адрес між двома різними мережами. Цей комп’ютер використовує принаймні два інтерфейси. Один з них, наприклад, картка Ethernet, спрямований у локальну мережу, а інший, наприклад, картка ISDN, спрямований у Інтернет. У такому випадку ці інтерфейси використовуватимуть різні IP-адреси. Цей комп’ютер виконуватиме так зване перетворення адрес (network address translation, або NAT, або переспрямування IP). Щоб надати змогу локальному комп’ютеру мати доступ до мережі Інтернет, вам слід повідомити його про типовий шлюз, локальну IP-адресу комп’ютера-шлюзу. </para>

</sect1>

<sect1 id="list-of-configuration-files">
<title
>Файли налаштувань</title>

<para
>У цьому розділі ви знайдете перелік файлів налаштувань, з якими працює &knetworkconf;, а також адреси, за якими розташовано ці файли у різних дистрибутивах. </para>

<sect2 id="resolv.conf">
<title
>resolv.conf</title>
<para
>У цьому файлі зберігається список серверів назв. </para>
<table id="resolv.conf-table">
<title
>Де знайти resolv.conf</title>
<tgroup cols="3">
<thead>
<row>
<entry
>Платформа</entry>
<entry
>Номер випуску</entry>
<entry
>Адреса</entry>
</row>
</thead>
<tbody>
<row>
<entry
>Conectiva</entry>
<entry
>9.2</entry>
<entry
>/etc/resolv.conf</entry>
</row>
<row>
<entry
>Debian</entry>
<entry
>3.0</entry>
<entry
>/etc/resolv.conf</entry>
</row>
<row>
<entry
>Fedora Core</entry>
<entry
>1</entry>
<entry
>/etc/resolv.conf</entry>
</row>
<row>
<entry
>FreeBSD</entry>
<entry
>5</entry>
<entry
>/etc/resolv.conf</entry>
</row>
<row>
<entry
>Gentoo</entry>
<entry
>2005.0</entry>
<entry
>/etc/resolv.conf</entry>
</row>
<row>
<entry
>&Mandrake;</entry>
<entry
>9.2</entry>
<entry
>/etc/resolv.conf</entry>
</row>
<row>
<entry
>PLD</entry>
<entry
>2.0</entry>
<entry
>/etc/resolv.conf</entry>
</row>
<row>
<entry
>OpenNA</entry>
<entry
>1.0</entry>
<entry
>/etc/resolv.conf</entry>
</row>
<row>
<entry
>&RedHat;</entry>
<entry
>9.0</entry>
<entry
>/etc/resolv.conf</entry>
</row>
<row>
<entry
>&SuSE;</entry>
<entry
>9.0</entry>
<entry
>/etc/resolv.conf</entry>
</row>
</tbody>
</tgroup>
</table>

<para
>Цей файл іноді змінюється у динамічному режимі DSL-з’єднаннями, отже, не дивуйтеся, якщо після встановлення DSL-з’єднання, вміст цього файла несподівано зміниться. </para>
</sect2>

<sect2 id="hosts">
<title
>hosts</title>
<para
>У цьому файлі зберігається список відомих вузлів. </para>

<table id="hosts-table">
<title
>Де знайти файл hosts</title>
<tgroup cols="3">
<thead>
<row>
<entry
>Дистрибутив</entry>
<entry
>Номер випуску</entry>
<entry
>Адреса</entry>
</row>
</thead>
<tbody>
<row>
<entry
>Conectiva</entry>
<entry
>9.0</entry>
<entry
>/etc/hosts</entry>
</row>
<row>
<entry
>Debian</entry>
<entry
>3.0</entry>
<entry
>/etc/hosts</entry>
</row>
<row>
<entry
>Fedora Core</entry>
<entry
>1</entry>
<entry
>/etc/hosts</entry>
</row>
<row>
<entry
>FreeBSD</entry>
<entry
>5</entry>
<entry
>/etc/hosts</entry>
</row>
<row>
<entry
>Gentoo</entry>
<entry
>&nbsp;</entry>
<entry
>/etc/hosts</entry>
</row>
<row>
<entry
>&Mandrake;</entry>
<entry
>9.2</entry>
<entry
>/etc/hosts</entry>
</row>
<row>
<entry
>PLD</entry>
<entry
>2.0</entry>
<entry
>/etc/hosts</entry>
</row>
<row>
<entry
>OpenNA</entry>
<entry
>1</entry>
<entry
>/etc/hosts</entry>
</row>
<row>
<entry
>&RedHat;</entry>
<entry
>9.0</entry>
<entry
>/etc/hosts</entry>
</row>
<row>
<entry
>&SuSE;</entry>
<entry
>9.0</entry>
<entry
>/etc/hosts</entry>
</row>
</tbody>
</tgroup>
</table>

<para
>Відомо, що у &SuSE; до цього файла може раптово звернутися скрипт SuSEconfig. Отже, не дивуйтеся, якщо ви виявите, що він перебуває не у тому стані, на який ви очікували. </para>
</sect2>
</sect1>
</chapter>

<chapter id="credits-licence">
<title
>Подяки і ліцензія</title>
<sect1 id="credits">
<title
>Подяки</title
> 

<para
>Дякуємо всім, хто працював над &kappname;:</para>

<itemizedlist>
<title
>Розробники</title>
<listitem>
<para
>Juan Luis Baptiste <email
>juan.baptiste@kdemail.net</email
></para>
</listitem>
<listitem>
<para
>David Sansome <email
>me@davidsansome.com</email
></para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Carlos Garnacho <email
>garnacho@tuxerver.net</email
></para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Simon Edwards <email
>simon@simonzone.com</email
></para>
</listitem>
<listitem
><para
>Pedro Jurado Maquedo <email
>pjmelenas@biwemail.com</email
></para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Florian Fernandez <email
>florian.fernandez2@wanadoo.fr</email
></para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Unai Garro <email
>Unai.Garro@ee.ed.ac.uk</email
></para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Christoph Eckert <email
>mchristoph.eckert@t-online.de</email
></para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Jaime Torres <email
>jtorres@telecorp.net</email
></para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Всі інші, кого я забув тут згадати — ви ж знаєте, як вас звати <email
>you@foo.tld</email
></para>
</listitem>
</itemizedlist>

<itemizedlist>
<title
>Автори</title>
<listitem>
<para
>Christoph Eckert: <email
>mchristoph.eckert@t-online.de</email
></para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Sean Wheller: <email
>sean@inwords.co.za</email
></para>
</listitem>
</itemizedlist>
</sect1>

<sect1 id="licence">
<title
>Ліцензія</title>

<para
>Авторські права на &kappname;, принаймні у 2003 і 2004 роках, належали Juan Luis Baptiste: (<email
>juan.baptiste@kdemail.net</email
>). </para>

<para
>Переклад українською: Юрій Чорноіван<email
>yurchor@ukr.net</email
></para
> 
&underFDL; &underGPL; </sect1>
</chapter>
</book>