<sect1 id="ai-leapyear">
<sect1info>
<author
><firstname
>Jason</firstname
> <surname
>Harris</surname
> </author>
</sect1info>
<title
>Високосні роки</title>
<indexterm
><primary
>Високосні роки</primary>
</indexterm>
<para
>Земля, як небесне тіло, має два основних компоненти руху. По-перше, вона обертається навколо своєї вісі; один повний оберт триває одну <firstterm
>добу</firstterm
>. По-друге, вона обертається навколо Сонця; повний оберт навколо Сонця триває один <firstterm
>рік</firstterm
>. </para
><para
>У одному звичайному <emphasis
>календарному</emphasis
> році 365 днів, але виявляється, що у <emphasis
>справжньому</emphasis
> році (тобто, часі повного обертання Землі навколо Сонця, який також називають <firstterm
>тропічним роком</firstterm
>) трохи більше за 365 днів. Іншими словами, за час повного оберту Землі орбітою навколо Сонця, вона встигає здійснити 365,24219 обертів навколо власної вісі. І у цьому немає нічого дивного: не існує ніякої причини, яка б у будь-який спосіб синхронізувала обертальний рух Землі навколо Сонця з обертанням Землі навколо власної вісі. Така відмінність у обертанні робить створення календаря досить складною справою.... </para
><para
>Що ж станеться, якщо ми просто не звертатимемо уваги на ці додаткові 0,24219 оберти у кінці року, і визначимо календарний рік довжиною у 365,0 дні? Основою календаря є правильне відображення розташування Землі у її русі навколо Сонця. Якщо ми щороку не враховуватимемо цю маленьку частинку року, з плином літ дати календаря потроху відсуватимуться назад у порівнянні з дійсним розташуванням Землі на орбіті. Всього за декілька десятиліть дати справжніх сонцестоянь і рівнодень відчутно зсунуться у порівнянні з календарними. </para
><para
>Насправді, у історії людства так уже було: всі роки <emphasis
>було</emphasis
> дорівняли до 365,0 днів, і у результаті календарні дати <quote
>відсунулися</quote
> у порівнянні з дійсними датами, які визначаються за зміною пір року. У 46 <abbrev
>до н.е.</abbrev
> Юлій Цезар запровадив <firstterm
>Юліанський календар</firstterm
>, у якому вперше було запроваджено <firstterm
>високосні роки</firstterm
>: він проголосив, що кожен четвертий рік повинен тривати 366 днів, отже, середня тривалість року за цим календарем дорівнювала 365,25 днів. Ця поправка в основному усунула проблему зсуву дат календаря. </para
><para
>Але Юліанський календар розв’язав цю проблему не повністю, оскільки тропічний рік не дорівнює точно 365,25 дням: його тривалість — 365,24219 днів. Проблема зсуву дат залишилася актуальною, просто для того, щоб її наявність стала видимою потрібні були сторіччя. Отже, у 1582 році папа Григорій XIII встановив <firstterm
>Григоріанський календар</firstterm
>, який у загальних рисах збігався з Юліанським, але у нього було додано одну маленьку поправку, що стосувалася високосних років: парні роки кінця сторіч (ті, номер яких закінчується на <quote
>00</quote
>) є високосними роками, лише якщо їх номер ділиться на 400. Отже, роки 1700, 1800 і 1900 не були високосними (хоча і мали бути такими за юліанським календарем), тоді як 2000 рік <emphasis
>був</emphasis
> високосним. Ця зміна зробила середню тривалість року у григоріанському календарі рівною 365,2425 дням. Отже, у цьому календарі теж все ще залишається невеличкий зсув, але його величина призводить до помилки лишу у 3 дні на 10.000 років. Зараз григоріанський календар використовується як стандартний у більшості країн світу. </para>
<note>
<para
>Цікава дрібничка: коли папа Григорій запроваджував григоріанський календар, юліанський календар використовували уже більше 1500 років, отже, дати календаря встигли зсунутися більше ніж на один тиждень. Папа Григорій відновив відповідність дат календаря простим <emphasis
>викреслюванням</emphasis
> з нього 10 днів: у 1582 році за 4 жовтня наступним у календарі було 15 жовтня! </para>
</note>
</sect1>